Економіка Польщі

План

Вступ

1. Загальна характеристика країни.
2. Економіка Польщі після Другої Світової Війни.
3. Становлення ринкових відносин.
4. Економіка Польщі у Нові часи.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Польща є найбільшою державою серед нових членів ЄС як за чисельністю  населення (близько 39 млн. жителів, 2000) та площею (312 тис. км2), так і за виробленим сумарним ВВП (365,6 млрд. дол.). Натомість у відносних показниках, приміром ВВП на душу населення, країна поступається більшості з нових членів Європейського Союзу, випереджаючи хіба що Латвію та Литву. У світових технологічних рейтингах Польщу, як правило, відносять до групи потенційних лідерів.

Проведені у 90-ті роки реформи  у т.ч. приватизаційні призвели до того, що зараз більш як 70% ВВП виробляється у приватному секторі, хоча існує  доволі складна проблема реструктуризації багатьох об’єктів важкої промисловості, які ще й зараз перебувають  у державній власності.

Метою мого реферату є дослідити  розвиток економіки Польщі починаючи  з 1945 року і до сьогоднішніх днів –  який складний етап вона пройшла, і  до чого їй потрібно ще йти розгляну у своєму рефераті далі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Загальна характеристика країни.

Польща — індустріально-аграрна  країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні  морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом  — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 149,8 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. ВВП  на душу населення — $3877. Прямі закордонні інвестиції — $ 3,9 млрд. Імпорт (нафта  і нафтопродукти, прокат чорних металів  і сталь, залізняк, металообробні  станки, пшениця, бавовна) — $ 34,3 млрд. (г.ч. Німеччина — 19,0 %; Італія — 7,9 %; Франція  — 6,5 %; Росія — 5,4 %; Великобританія — 4,7 %). Експорт (палива, сировина і напівфабрикати, станки і машини, промислове і транспортне  обладнання, одяг і господарські товари) — $ 28,6 % млрд. (г.ч. Німеччина — 36,0 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5,6 %; Нідерланди — 4,7 %; Франція — 4,6 %).

Послідовне впровадження економічних  реформ, успіхи процесів реструктуризації, а також позитивні макроекономічні  показники, досягнуті в результаті цілеспрямованої економічної політики, здійснюваної державою, допомогли Польщі уникнути криз, які переживають багато країн світу. Завдяки цьому Польщу все частіше сприймають у світі  як країну успіху. Ця думка знайшла  відображення і в оцінках міжнародних  економічних організацій та фінансових інститутів, і в світовій економічній  публіцистиці.

Процеси розвитку економіки, розширення лібералізації і широке впровадження ринкових механізмів супроводжувалися в Польщі також істотними змінами  у зовнішньоекономічній політиці. Здійснено  ряд змін у торговельній політиці, результатом яких була значна лібералізація  товарообороту відповідно до принципів  СОТ. Зміни у зовнішньоекономічній політиці Польщі позначилися також  на головних напрямках економічного співробітництва і торгівлі.

Стратегічною метою цієї політики стало членство Польщі в Європейському  Союзі. Польща реалізує Європейський договір  від 1 лютого 1994 року, яким затверджена  асоціація країни з Європейськими  співтовариством. Країни ЄС є головними  торговельними партнерами Польщі, на їх частку в 2000 році припадало 70% всього польського експорту і 62% імпорту.

Економічні відносини  Польщі з більшістю країн Центральної  і Східної Європи здійснюються на основі угод про вільну торгівлю. У  своїй зовнішньоекономічній політиці Польща надає також великого значення відносинам з Російською Федерацією. З цією метою вона підтримує зусилля  Росії, спрямовані на її прийняття в  СОТ, що сприяло б пожвавленню  взаємного економічного співробітництва  і торгівлі на нових, чіткіше окреслених засадах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Економіка Польщі після Другої Світової Війни.

Внаслідок Другої світової війни Польща втратила майже 40 % національних надбань понад 6 млн. чол. населення. З кінця 1940-х до кінця 1980-х років польська економіка була організована за радянською моделлю, що характеризується централізованим плануванням і державною власністю на засоби виробництва. Економічне зростання в перші після Другої світової війни роки, незважаючи на значне виснаження ресурсів, відбувалося прискореними темпами. У 1960-х роках щорічний приріст національного прибутку становив 6,2 %, на початку 1970-х — 8,1 %. Уряд обмежував індивідуальне споживання, щоб підтримати високий рівень капіталовкладень. На відміну від Радянського Союзу та інших Східної Європи, в Польщі не було проведено загальної колективізації. Сільське господарство було основним джерелом засобів для існування для 35 % населення. Поступово зросло значення обробної і добувної промисловості, і в кінці 1970-х років на ці галузі припадало 50 % національного прибутку країни і 1/3 всіх робочих місць.

У 1950—1967 частка зайнятих в державній  промисловості зросла на 93 % частково за рахунок передачі їй підприємств приватного сектора, що збереглися після націоналізації. У 1970—1980 зайнятість у промисловості збільшилася на 15 %. Великі капіталовкладення в післявоєнні роки сприяли розвитку металургії, машинобудування, суднобудування і хімічної промисловості. У 1990—1991 зайнятість в приватному секторі промисловості збільшилася майже на 25 %. Польська промисловість дуже диверсифікована і географічно досить рівномірно розміщена, хоч існують райони значної концентрації підприємств її провідних галузей. Провідні галузі виробляють продукти харчування, текстиль, вугілля, машини і обладнання. У Катовіцькому воєводстві (Верхня Сілезія) локалізовано біля 20 % всіх працюючих в промисловості країни; тут зосереджені підприємства вугільної промисловості і чорної металургії. Це також головний район кольорової металургії, машинобудування і виробництва металоконструкцій і інших металоємних виробів. У Лодзі і її оточенні знаходиться майже 42 % всіх зайнятих в текстильній промисловості. Біля 30 % зайнятих в електротехнічній промисловості сконцентровано в Варшаві і її околицях. Гданськ і Щецин — великі центри суднобудування. Підприємства хімічної промисловості більш розосередилися по території країни, хоч значна їх частина знаходиться в Катовіцькому воєводстві. 
Після 1978, особливо в 1980—1981, економічна і соціально-політична криза викликала різкий спад виробництва. Середньорічне його зниження в 1978—1981 становило 6,5 %. У 1980-х роках наступив застій, а в 1990 ВВП різко скоротився (на 11,6 %) за рахунок спаду випуску промислової продукції на 22 %. У всіх інших секторах економіки в 1990 відбулося зменшення обсягу виробництва — від 14,5 % в будівництві до 0,4 % в сфері послуг. У 1991 ВВП скоротився на 7,4 %. У лютому 1992 обсяг промислового виробництва знизився на 41 % в порівнянні з його середнім обсягом в 1989.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Становлення ринкових відносин.

У 1980-х роках уряд послабив контроль за діяльністю підприємств. Л.Бальцерович  розробив стратегію економічних  реформ, що складалася з двох етапів. Протягом першого етапу, реалізованого  восени 1989, уряд встановив контроль над бюджетом і скорегував деякі  диспропорції в цінах, створив систему  дотацій по безробіттю і розробив юридичну основу процедури банкрутства. Державний сектор (включаючи кооперативи) в 1989 охоплював 90 % виробництва і 85 % капіталовкладень. За планом Бальцеровича приватизація здійснювалася шляхом прискореного акціонування державного сектора і продажу підприємств. Другий етап почався 1 січня 1990 і включав  різке скорочення дефіциту бюджету, реформу податкової системи, обмеження  монетарного курсу, лібералізацію  більшості цін, девальвацію злотих і різке скорочення темпів індексації заробітної плати. Згідно із законом  про приватизацію, прийнятим літом 1990, були створені центральне агентство, що керувало процесом приватизації, і  міністерство у справах власності. Швидке зростання приватного сектора  почалося вже у 1989: виникли малі і  середні фірми, а також особисті підприємства («мала приватизація»). У 1992 частка несільськогосподарського приватного сектора у валовому внутрішньому продукті (ВВП) становила 45 %, в тому числі в промисловості — 31 %, в  будівництві — 78 % і в торгівлі — біля 91 %. Приватизація великих  підприємств викликала менший інтерес  з боку потенційних покупців і  активний опір з боку робітників. До 1992 були акціоновані тільки 501 з 8841 підприємств, і лише 76 були придбані за ринковими  цінами вітчизняними або іноземними покупцями. Процес приватизації великих  підприємств в П. протікав повільно і суперечливо. До кінця 1996 була здійснена  приватизація лише 1895 великих підприємств  з 8841, що існували в 1989. Більш успішно  йшла мала приватизація: у 1990 до приватного сектора були передані 35 тис. малих  підприємств. У 1990 уряд оголосив програму «масової приватизації» для декількох  сотень найбільших державних підприємств; однак до реалізації цієї програми не приступали аж до 1996 через численні поправки і доповнення. У основі цієї приватизації лежала роздача громадянам ваучерів, які являли собою акції  на власність в 15 національних інвестиційних  фондах, між якими і розподілялися  акції підприємств, що приватизуються. До кінця листопада 1996 цією програмою  було охоплено 90 % населення.

          На 1996, трудові ресурси Польщі становили 22 млн. чол., або 57 % населення. Приватний сектор нараховував понад 65 % всіх зайнятих.

Робоча сила в Польщі —  одна з найбільш молодих в Європі: біля 60 % зайнятих мають вік до 40 років. Із загального числа зайнятих у 11 % вища, у 66 % — середня освіта. У кінці 1995 в сільському господ. було 26,5 % всіх зайнятих, в промисловості — 25 % (3,5 % в харчовій, 2,5 % — в гірничодобувній, 5,2 % — в машинобудуванні), 12,7 % —  в торгівлі, 5,7 % — в будівництві  і 5 % — на транспорті.

У 1997 ВВП Польщі становив 135,8 млрд. дол., або 6406 дол. на душу населення. У 1998 національний прибуток зріс на 6,3 %, обсяг інвестицій — на 22,8 %, сумарні  вкладення іноземних капіталів  — на 25 млрд. дол. У 2000 р. ВВП зріс до 149,8 млрд дол. Промисловість у 1998 давала 40 % ВВП; сфера послуг — 54 %, сільське господарство — 6 %. Якщо в 1989 на приватний  сектор припадало 18 % ВВП, то у 1996 — 65 %, в тому числі 52 % вартості всієї промислової  продукції, понад 90 % продукції роздрібної торгівлі, сільського господарства, автотранспорту і будівництва. Число приватних  підприємств в Польщі збільшилося  з 0,5 млн. в 1988 до 1,8 млн. в 1995, а підприємств  з участю іноземного капіталу —  з 1,6 тис. в 1988 до 25 тис. в 1996.

На 1993, орні землі Польщі становили 47 % всіх площі країни (приблизно 18 млн. га), пасовища — 13 % і ліси — 29 %. У 1989 1/5 земельних угідь належала державі, інша земля знаходилася  в руках приватних осіб. Державні господарства зосереджені в основному  в західних і південних воєводствах. Міняється структура посівних площ: збільшується обробіток картоплі і  технічних культур за рахунок  скорочення посівів зернових. У результаті Польща вимушена ввозити значну кількість  зерна. У 1950 зернові займали 63,6 % площ, що обробляються, в 1992 — тільки 46 %. Вирощують: пшеницю, жито, цукровий буряк, картоплю та інш. Польща є найбільшим в світі  експортером яблучних консервів  і займає видне місце у виробництві  компотів, свіжозаморожених смородини, капусти і моркви. Країна дає 16 % європейського  збору картоплі і 5 % — цукрового  буряка. У 1996 в Польщі було 8 млн. голів  великої рогатої худоби, молока вироблялося 12 млрд. л. Поголів'я свиней досягло 20 млн. Розводять домашню птицю: курчат і курей (45 млн. у 1996, 76 млн. — у 1980), качок 7 млн, індичок — 1 млн. У приватному сільському господарстві кінь залишається  важливою тягловою силою, хоч число  тракторів різко зросло — майже  з нуля в 1956 до 1211,6 тис. одиниць в 1995. Важлива галузь господарства —  морське рибальство, лісництво.

Основну частину електроенергії дають ТЕС, що працюють на вугіллі. У 1994 загальна встановлена потужність електростанцій Польщі становила 29,64 млн. кВт; було вироблено 127,42 млрд. кВт·год  електроенергії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Економіка Польщі у Нові часи.

Наслідки  світової фінансової кризи відчутно вплинули на економічну ситуацію в  Республіці Польща. У 2009 році економіка  Польщі розвивалась повільнішими темпами  у порівнянні з 2008 р. Після поступового пожвавлення економічної активності протягом 2006-2007 р.р. (у 2007 році зростання ВВП в РП становило 6,5 %, у 2006 році - 6,2%), у 2008-2009 р.р. відбувалися процеси гальмування.  Спостерігалися відносно високі темпи росту економіки Польщі протягом трьох кварталів 2008 р., втім вже з листопада 2008 р. спостерігалась слабка динаміка закордонного та внутрішнього споживання, що призвело до передкризових явищ в окремих галузях економіки Польщі. Натомість, підводячи підсумки 2009 року експерти позитивно оцінюють сьогоднішній стан польської економіки (приріст ВВП РП за підсумками 2009 р за попередніми даними Головного статистичного управління РП становить 1,7%), проте у 2009 р. темпи росту ВВП РП були повільнішими у порівнянні до підсумків 2008 р.    

У 2009 році в структурі ВВП промисловість  займала частку 31,7%, сільське господарство - 4,5%, послуги – 63,8%. Зростання ВВП РП у 2009 р. півріччі забезпечувалось за рахунок приросту будівельно-монтажної продукції (на 3,7% у 2009 р. у порівнянні з 10,9% у 2008 р.), а також темпів росту роздрібного продажу (на 2,7% у 2009 р. у порівнянні до 9,9% у 2008 р.). Приріст виробництва промислової продукції у Польщі за підсумками 2009 р. знизились на 3,2%, у 2008 р. – підвищення на 9,7%. Натомість, таке зниження відбувалось на фоні низької інфляції (протягом 2009 р. рівень інфляції в РП коливався у межах 3,1% - 3,5%) та помірних темпів зростання заробітної плати (середня заробітна плата у виробничому секторі склала  3 403,9 злотих (близько 1 220,0 дол. США).

Рівень безробіття за 2009 рік склав 11,9 %. Кількість зареєстрованих безробітних станом на кінець 2009 року склала 1 893,0 тис. осіб (підвищення в середньому на 30% у порівнянні з 2008 роком).

Середньорічний індекс цін на товари та послуги за 2009 рік склав 103,5%; на продану продукцію промисловості – 103,4%.

Виконання дохідної частини бюджету  за попередніми даними у 2009 рік склало 91,9% (250,9 млрд. злотих або 89,9 млрд. дол. США)¹, тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2009 р. загальну суму доходів на рівні 272,9 млрд. злотих. Виконання видаткової частини бюджету за результатами 11 місяців 2009 р. склало 91,7% (275,3 млрд. злотих або 98,6 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2009 р. загальну суму видатків на рівні 300,1 млрд. злотих.

За результатами 11 місяців 2009 р. динаміка зовнішнього товарообігу  РП має тенденцію до зниження. Обсяг  експорту за зазначений період склав  88 702,8 млн. євро (81,2% від аналогічного показника минулого року)², а обсяг імпорту – 96 204,9 млн. євро (72,5% від аналогічного показника минулого року). У результаті переваги рівня імпорту над експортом, спостерігається від’ємне сальдо торговельного балансу (-7 502,1 млн. євро).