Контрольна робота з дисципліни „Державне будівництво та самоврядування в Україні”
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Августа 2015 в 12:57, контрольная работа
Краткое описание
Метою дослідження є вивчення впливу прийняття Закону України «Про Кабінет Міністрів України» на баланс гілок влади. На сучасному етапі це питання активно обговорюється в політичних та юридичних колах, постійно знаходиться на перших шпальтах засобів масової інформації, активно дискутується у суспільстві. На сьогодні існує декілька точок зору на прийнятий Закон, проте остаточне слово залишається за Конституційним Судом України, яки дасть остаточне тлумачення його конституційності.
Харківський національний університет
внутрішніх справ
Факультет права та масових комунікацій
Кафедра загальноправових дисциплін
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
„Державне будівництво
та самоврядування в Україні”
Виконала студентка
4-го курсу групи ПЗзср-1201
Заочної форми навчання
Матвіїв Іванна
Харків
2015
Зміст
Вступ
1 Кабінет Міністрів України -- вищий орган в системі органів виконавчої влади України
1.1 Місце Кабінету Міністрів України у системі виконавчої влади
1.2 Порядок формування та склад Кабінету Міністрів України
1.3 Основи компетенції Кабінету Міністрів України
1.4 Керівництво Кабінетом Міністрів України
2. Зміна балансу гілок влади в Україні після прийняття Закону України «Про Кабінет Міністрів України»
2.1 Основні новели Закону України «Про Кабінет Міністрів України»
2.2 Сильні та слабкі сторони Закону України «Про Кабінет Міністрів України»
Висновки
Список літератури
Вступ
Закон України «Про Кабінет
Міністрів України» розроблений з метою
дотримання принципу законності, встановленого
частиною другою статті 19 Конституції
України, та на виконання положень частини
другої статті 120 Конституції України,
згідно з якими «організація, повноваження
та порядок діяльності Кабінету Міністрів
України, інших центральних та місцевих
органів виконавчої влади визначаються
Конституцією і законами України» та пункту 12
частини першої статті 92 Конституції України,
згідно з яким «виключно законами України
визначаються організація і діяльність
органів виконавчої влади».
До цього часу організацію,
повноваження та порядок діяльності Кабінету
Міністрів України, інших центральних
органів виконавчої влади належним чином
- на рівні закону України - не врегульовано.
Мета Закону - відповідно до
Конституції України встановити систему
органів виконавчої влади та комплексно
врегулювати організацію, повноваження
та порядок діяльності Кабінету Міністрів
України та центральних органів виконавчої
влади.
Завдання Закону - ввести в легітимне
поле організацію та діяльність Кабінету
Міністрів України та центральних органів
виконавчої влади; врегулювати в розвиток
Конституції України відносини Кабінету
Міністрів України з Президентом України
та Верховною Радою України; наблизити
систему виконавчої влади України до європейських
стандартів належного урядування шляхом
розмежування політичних та адміністративних
функцій і посад, проведення інституційного
розмежування функцій вироблення політики
та адміністрування, введення європейських
підходів щодо розмежування напрямків
державної політики.
Таким чином, необхідно зазначити,
що вивчення пливу прийняття Закону України
«Про Кабінет Міністрів України» на баланс
гілок влади в Україні є дуже важливою
та актуальною темою дослідження, особливо
у світлі подання Президента України до
Конституційного Суду України, щодо відповідності
Закону України «Про Кабінет Міністрів
України» Конституції України.
Метою дослідження є вивчення
впливу прийняття Закону України «Про
Кабінет Міністрів України» на баланс
гілок влади.
На сучасному етапі це питання
активно обговорюється в політичних та
юридичних колах, постійно знаходиться
на перших шпальтах засобів масової інформації,
активно дискутується у суспільстві.
На сьогодні існує декілька
точок зору на прийнятий Закон, проте остаточне
слово залишається за Конституційним
Судом України, яки дасть остаточне тлумачення
його конституційності.
1 Кабінет Міністрів
України -- вищий орган в системі
органів виконавчої влади України
1.1 Місце Кабінету
Міністрів України у системі
виконавчої влади
Вищим органом у системі органів
виконавчої влади в Україні є Кабінет
Міністрів України, який очолює систему
органів виконавчої влади, є Урядом України,
який здійснює виконавчу владу безпосередньо
та через міністерства та інші центральні
органи виконавчої влади, Раду Автономної
Республіки Крим та місцеві державні адміністрації,
спрямовує, координує та контролює діяльність
цих органів. Він відповідальний перед
Президентом України і Верховною Радою
України, підконтрольний і підзвітний
Верховній Раді України у межах, передбачених
Конституцією України (ст. 113 Конституції
України).
Отже, Кабінет Міністрів України
-- це вищий орган у системі органів виконавчої
влади, відповідальний перед Президентом
України і Верховною Радою України, підконтрольний
і підзвітний Верховній Раді України,
що керується у своїй діяльності Конституцією,
законами України, указами Президента
України та постановами Верховної Ради
України.
В умовах реалізації в Україні
конституційно-правової реформи Кабінет
Міністрів України набуває якісно нового
конституційного статусу і перетворюється
в один із найбільш впливових вищих органів
державної влади, поряд з Верховною Радою
України та Президентом України. По суті,
Кабінет Міністрів України набуває значної
політичної ваги і трансформується в центральний
орган виконавчої влади, що формується,
а відтак -- і репрезентує функції коаліції
депутатських фракцій, до складу якої
входить більшість народних депутатів
України від конституційного складу Верховної
Ради України. Тобто Кабінет Міністрів
України перетворюється з технологічного
органу державної влади в політичний .
Ключовою політичною фігурою
в державі стає голова Кабінету Міністрів
України -- Прем'єр-міністр України. Відповідно
до статті 6. Закону України «Про Кабінет
Міністрів України» до складу Кабінету
Міністрів України входять Прем'єр-міністр
України, Перший віце-прем'єр-міністр України,
віце-прем'єр-міністри та міністри України.
Загальна чисельність членів Кабінету
Міністрів України встановлюється Верховною
Радою України виходячи з його посадового
складу на підставі подання про призначення
на посади членів Кабінету Міністрів України
відповідно до частин першої - третьої
статті 9 цього Закону. Посади членів Кабінету
Міністрів України належать до політичних
посад, на які не поширюється законодавство
про державну службу та трудове законодавство.
Особливості проходження служби на цих
посадах визначаються законом [4]. Статус
членів Кабінету Міністрів України визначається
Конституцією України, цим та іншими законами
України. Не допускається прирівняння
будь-яких посад в органах державної влади
за статусом до посад членів Кабінету
Міністрів України.
1.2 Порядок формування
та склад Кабінету Міністрів
України
Порядок формування Кабінету
Міністрів України визначається статтями
8 та 9 Закону України Про Кабінет Міністрів
України. Відповідно до статті 8 цього
закону Прем'єр-міністр України призначається
на посаду Верховною Радою України за
поданням Президента України. Подання
про призначення Верховною Радою України
на посаду Прем'єр-міністра України Президент
України вносить за пропозицією коаліції
депутатських фракцій у Верховній Раді
України, сформованої відповідно до статті
83 Конституції України, в строк не пізніше
ніж на п?ятнадцятий день після надходження
такої пропозиції .
У разі невнесення Президентом
України до Верховної Ради України подання
про призначення на посаду Прем?єр-міністра
України у строк, визначений Конституцією
України, подання про призначення на зазначену
посаду вносить до Верховної Ради України
коаліція депутатських фракцій у Верховній
Раді України. Рішення коаліції про внесення
до Верховної Ради України подання про
призначення Прем'єр-міністра України
приймається на загальних зборах коаліції
та підписується керівниками депутатських
фракцій, що входять до складу коаліції.
Подання про призначення Прем'єр-міністра
України підписується керівниками депутатських
фракцій, що входять до складу коаліції,
та оголошується на пленарному засіданні
Верховної Ради України особою, уповноваженою
рішенням коаліції депутатських фракції
у Верховній Раді України.
До подання про призначення
на посаду Прем'єр-міністра України додаються
відомості про :
1) освіту;
2) фах;
3) трудову діяльність
і найсуттєвіші факти біографії;
4) декларацію про доходи;
5) членство у керівному
органі чи наглядовій раді
підприємства або організації, що
має на меті одержання прибутку.
Усі відомості подаються державною
мовою і власноручно підписуються кандидатом
на посаду Прем?єр-міністра України.
Кандидат на посаду Прем'єр-міністра
України за пропозицією депутатських
фракцій (фракції) до розгляду питання
на пленарному засіданні Верховної Ради
України зустрічається з депутатськими
фракціями та відповідає на їх запитання.
Кандидат на посаду Прем'єр-міністра
України виступає на пленарному засіданні
Верховної Ради України з програмною заявою
та відповідає на запитання народних депутатів
України.
Голосування у Верховній Раді
України щодо призначення Прем?єр-міністра
України проводиться у поіменному режимі.
Рішення приймається більшістю від конституційного
складу Верховної Ради України і оформляється
постановою Верховної Ради України.
У разі відхилення Верховною
Радою України кандидатури на посаду Прем'єр-міністра
України Президент України вносить на
розгляд Верховної Ради України подання
про призначення на зазначену посаду в
порядку, встановленому частиною другою
цієї статті.
Призначення на посаду членів
Кабінету Міністрів України відбувається
відповідно до статті 9 Закону України
Про Кабінет Міністрів України. Члени
Кабінету Міністрів України, крім Міністра
оборони України і Міністра закордонних
справ України, призначаються на посаду
Верховною Радою України за поданням Прем?єр-міністра
України. Міністр оборони України і Міністр
закордонних справ України призначаються
на посаду Верховною Радою України за
поданням Президента України, яке вноситься
не пізніше ніж на п?ятнадцятий день після
одержання пропозиції коаліції депутатських
фракцій у Верховній Раді України щодо
кандидатури на посаду Прем'єр-міністра
України .
Пропозиції щодо кандидатур
для призначення на посади членів Кабінету
Міністрів України вносить коаліція депутатських
фракцій у Верховній Раді України. Подання
про призначення на посаду Міністра оборони
України і Міністра закордонних справ
України вносить Президент України. Подання
про призначення на посаду інших членів
Кабінету Міністрів України вносить Прем?єр-міністр
України.
У разі невнесення Президентом
України до Верховної Ради України кандидатур
на посади Міністра оборони України чи
Міністра закордонних справ України у
строк, визначений частиною першою цієї
статті, подання про призначення на відповідні
посади вносить до Верховної Ради України
коаліція депутатських фракцій у Верховній
Раді України. Рішення коаліції про внесення
до Верховної Ради України подання про
призначення Міністра оборони України
та Міністра закордонних справ України
приймається на загальних зборах коаліції
та підписується керівниками депутатських
фракцій, що входять до складу коаліції.
Подання про призначення Міністра оборони
України та Міністра закордонних справ
України підписуються керівниками депутатських
фракцій, що входять до складу коаліції,
та оголошуються на пленарному засіданні
особою, уповноваженою рішенням коаліції
депутатських фракцій у Верховній Раді
України.
Подання про призначення членів
Кабінету Міністрів України, зазначені
у частинах першій та другій цієї статті,
щодо кандидатів на відповідні посади
вносяться разом з відомостями про :
1) освіту;
2) фах;
3) трудову діяльність
і найсуттєвіші факти біографії;
4) декларацію про доходи;
5) участь у керівному
органі чи наглядовій раді
підприємств чи організацій, які
мають на меті отримання прибутку.
Подання Прем'єр-міністра України,
Президента України чи коаліції депутатських
фракцій у Верховній Раді України про
призначення на посаду членів Кабінету
Міністрів України під час його формування
можуть вноситися як списком, так і окремо
на кожного члена Кабінету Міністрів України.
На кожну посаду пропонується
одна кандидатура. Верховна Рада України
розглядає подання та призначає на посаду
членів Кабінету Міністрів України.
Кандидатура на посаду члена
Кабінету Міністрів України вважається
відхиленою, якщо Верховна Рада України
не прийняла рішення про її призначення
на посаду члена Кабінету Міністрів України.
У разі відхилення Верховною Радою України
кандидатури на посаду члена Кабінету
Міністрів України у семиденний строк
вноситься подання кандидатури на зазначену
посаду.
Призначення на вакантну посаду
члена Кабінету Міністрів України (крім
Прем'єр-міністра України) здійснюється
в порядку, встановленому частинами першою,
другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою
цієї статті.
1.3 Основи компетенції
Кабінету Міністрів України
Діяльність Кабінету Міністрів
України ґрунтується на принципах верховенства
права, законності, поділу державної влади,
колегіальності, науковості та гласності.
Кабінет Міністрів України дотримується
вимог утвердження та гарантування прав
і свобод людини, відповідальності держави
перед громадянами за забезпечення їм
гідних умов життя, здійснює виконавчу
владу у межах, встановлених Конституцією
і законами України, незалежно від органів
законодавчої та судової влади. Як колегіальний
орган Кабінет Міністрів приймає рішення
після обговорення питань на своїх засіданнях.
Неприпустимим є неправомірне втручання
будь-яких органів, посадових осіб, підприємств,
установ, організацій, об'єднань громадян
у здійснення функцій, віднесених до відання
Кабінету Міністрів України .
Діяльність Кабінету Міністрів
України спрямовується на забезпечення
інтересів Українського народу шляхом
виконання Конституції та законів України,
актів Президента України, постанов Верховної
Ради України та виконання Програми діяльності
Кабінету Міністрів України, схваленої
Верховною Радою України, вирішення питань
державного управління у сфері економіки
та фінансів, соціальної політики, праці
та зайнятості, охорони здоров'я, освіти,
науки, культури, спорту, туризму, охорони
навколишнього природного середовища,
екологічної безпеки, природокористування,
правової політики, законності, забезпечення
прав і свобод людини та громадянина, протидії
корупції, розв?язання інших завдань внутрішньої
і зовнішньої політики, цивільного захисту,
національної безпеки та обороноздатності.