Розвиток інтелектуальних здібностей на уроках курсу "Сходинки до інформатики"

Розвиток інтелектуальних  здібностей молодших школярів у процесі викладанні курсу «Сходинки до інформатики»

У різні вікові періоди  для загального психічного розвитку людини провідне значення набуває один з психічних процесів. Так, у ранньому дитинстві основне значення має розвиток сприйняття, в дошкільному віці - пам'яті. Яка ж сторона розумового розвитку забезпечує подальше вдосконалення психіки дитини в молодшому шкільному віці? Психологічні дослідження показують, що в цей період головного значення набуває подальший розвиток мислення, причому мислення дитини молодшого шкільного віку знаходиться на перехідному етапі. Саме у цей період здійснюється перехід від мислення наочно-образного, основного для даного віку, до словесно-логічного, понятійного мислення. Тому провідне значення для даного віку набуває розвитку саме теоретичного мислення..

В залежності від того, у якій степені процес мислення спирається на сприйняття, представлення або поняття, розрізняють три основних види мислення:

• предметно-дійове;
• наочно – образне;
• абстрактне (словесно-логічне).

Предметно-дійове мислення пов’язане з практичними, безпосередніми діями з предметом, наочно-образне  мислення – мислення, що спирається на сприйняття або уявлення. Наочно-образне мислення дає можливість розв’язувати у безпосередньо даному, наочному полі. Подальший шлях розвитку мислення полягає в переході до словесно-логічного мислення, тобто до мислення поняттями, які позбавлені безпосередньої наочності, притаманної сприйняттю та уявленню. Це новий зміст мислення в молодшому шкільному віці задається змістом провідної навчальної діяльності.

Словесно-логічне, понятійне мислення формується поступово протягом молодшого  шкільного віку. Воно дозволяє учневі розв’язувати задачі та робити висновки, спираючись не на наочні ознаки об’єктів, а на внутрішні, суттєві властивості та відношення.

Звичайно, формування переходу від  наочно-образного до абстрактного мислення відбувається при вивчення усіх предметів, але особливу роль тут відіграє математика, як предмет, що займається створенням, розв’язанням та дослідженням математичних моделей дійсності. Сам процес побудови математичної моделі і є перехід від образної до абстрактної моделі мислення. Останнім часом у школах намагаються викладати основи інформатики у різних варіантах – від гуртків до предмету «Сходинки до інформатики». Роль інформатики у формуванні мислення школярів важко переоцінити, оскільки комп’ютер дозволяє формувати абстрактне мислення, не втрачаючи певної образності та наочності. За наявності певних умов, комп’ютер можна використати при викладання різних предметів, що вносить елементи, з одного боку наочності, а з іншого абстрактності у стандартні методи та форми навчання.

Дуже яскравою особистістю комп’ютерних програм для молодших школярів –  це ігрова спрямованість. Про дидактичні ігри та їхню високу ефективність написано чимало рекомендацій. Гра широко захоплює всю особистість дитини – розумову, емоційну, рухому, вольову сферу, звідки й різнобічний вплив на розвиток дитини. Гра – один з найважливіших засобів розумового та морального виховання дітей. А.С.Макаренко, казав: «Яка дитина у грі, такою у багатьох випадках вона буд в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається, насамперед у грі».

У процесі розв’язку навчальних задач у дітей формуються такі операції логічного мислення як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та класифікація.

Нагадаємо, що аналіз як дія мислення передбачає розкладання цілого на частини, виділення шляхом порівняння загального та конкретного, вміння розрізняти суттєве та несуттєве у предметах та явищах.

Як відомо, будь-який об’єкт можна розглядати з різних точок зору. В залежності від цього на перший план виступають різні риси об’єкту. Вміння виділяти властивості важко дається молодшим школярам.

Наприклад у дидактичні грі «Куди податись вояку?» потрібно розділити слова на синоніми, антоніми за вивченим правилом. У грі «Розібрані малюнки» - скласти малюнок за наведеним зразком.

 У процесі розвитку  дітей, розширення їхнього кругозору  та знайомства з різними аспектами дійсності така здібність удосконалюється.

 «Розгорни серветку» пропонується 4 варіанта серветок, які будуть так виглядати після зрізу в складеному вигляді. Дитині потрібно уявити низку симетричних перетворень площини, внаслідок чого, серветка набуває зазначеного вигляду.

У грі «Тетравекс» пропонується перенести квадрати з правого поля у ліве таким чином, щоб у зонах, що знаходяться у сусідніх квадратах, кольори були однакові. Паралельно з оволодінням прийомом виділення властивостей шляхом порівняння різних предметів (явищ) необхідно виводити поняття загальних та часткових, суттєвих та несуттєвих ознак. Невміння виділяти загальне та суттєве може серйозно ускладнити подальший процес навчання. Уміння виділяти суттєве сприяє формуванню іншого вміння – відволікатися від несуттєвих деталей. Ця дія дається молодшим школярам з не меншими зусиллями, ніж виділення суттєвого. У процесі навчання завдання набувають більш складного характеру: в результаті виділення особливих рис та загальних ознак вже кількох предметів, діти намагаються розбити їх на групи. Тут необхідна така операція мислення як класифікація. Наприклад у грі «Незвичайний поїзд» - правильно порахувавши голосні, приголосні, або тверді і м’які, потрібно скласти прислів’я зі слів на вагонах поїзда. Після виконання завдання, особливо при наявності помилок, можна запропонувати обернену задачу – класифікувати звуки. Класифікація використовується також у зазначеній вище грі «Куди податись вояку?», де присутня класифікація на антоніми та синоніми.

У початковій школі необхідність класифікувати використовується на більшості уроків, як при виділенні  нового поняття, так і на етапі  закріплення. В ході класифікації діти здійснюють аналіз ситуації, виділення  в ній суттєвих компонентів, використовуючи операції аналізу та синтезу, після чого робиться узагальнення по кожній групі предметів, що входять до означеного класу. В результаті цього відбувається класифікація предметів за конкретною ознакою.

Особливе місце серед видів  мислення та способів розумової діяльності займає розвиток алгоритмічного мислення. Починаючи з моменту включення комп’ютера, на уроках формуються основи алгоритмічного мислення, важливість якого важко переоцінити у подальшому навчанні, адже саме тут акцентується увага не тільки на точності виконання дій, але й на їх послідовності. Серед задач, що є в арсеналі «Сходинок до інформатики» можна виділити класичні задачі на кшталт «Ханойської вежі», де потрібно перемістити кільця з одного місця у інше дотримуючись простого правила – не класти більше кільце на менше, а також цілі системи створенні алгоритмів для виконавців «Кенгуру», «Садівник» та «Восьминіжки», де є можливість ознайомитися з азами алгоритмізації, та технологією роботи з середовищем програмування.

Як видно з наведених фактів, всі операції логічного мислення тісно пов’язані між собою та їх повноцінне формування можливе лише в комплексі.

Сучасні умови характеризуються гуманізацією освітнього процесу, спрямованим на особистість дитини, на розвиток її найкращих якостей. Реалізація цього завдання об’єктивно потребує якісного нового підходу до навчання та виховання. Навчання повинно бути розвиваючим, збагачувати дитину знаннями та вмінням раціонально їх використовувати у різноманітних, у тому числі і нестандартних ситуаціях.

Використана література:

1. Алексеева А. В., Бокуть Е. Л., Сиделева Т. Н. Преподавание в начальных классах: Психолого – педагогическая практика. Учебно-методическое пособие. – М.: ЦГЛ, 2003. – 208 с.
2. Жикалкина Т. К. Дидактическая игра на уроке математики. Нач. шк. №3. 1986.
3. Земцова Л. И., Сушкова Е. Ю. Роль дидактической игры на уроках математики.   Нач.шк. №10. 1988.
4. Кабанова Л. В. Учебные игры как средство повышения эффективности уроков. Нач.шк. №1. 1992.
5. Сухомлинський В. А. Вибрані твори - К.,1979.