Правила техніки безпеки в лабораторії

Лабораторна робота № 1

 

Правила техніки безпеки в лабораторії

 

Мета: а) ознайомити студентів з правилами поведінки під час роботи в хімічній лабораторії;

б) ознайомити студентів з правилами техніки безпеки;

1. Методика проведення:

1.1 Правила поведінки під час роботи в хімічній лабораторії.

Перед кожним лабораторним заняттям студент повинен самостійно вивчити і законспектувати теоретичні основи лабораторної роботи, методику 
проведення дослідів, правила техніки безпеки. Перед початком  заняття викладач перевіряє підготовленість кожного студента до виконання роботи і дає завдання.

В лабораторії необхідно знаходитися в халаті, бажано білому, а верхній одяг необхідно здати в гардероб.

Робочій стіл, на якому виконуються досліди, завжди повинен бути чистим і вільним від непотрібних предметів, сумок, посуду, книжок, конспектів, сторонніх предметів, тощо.

В лабораторії забороняється голосно розмовляти, обговорювати теми, що не стосуються роботи, приймати їжу, зустрічатись зі сторонніми особами.

Необхідно обережно працювати з хімічним посудом, економно використовувати реактиви. Реактиви, які помилково взяті в надлишку, категорично забороняється виливати назад у склянку. Одразу після використання реактиву банку або склянку необхідно закрити і поставити на місце. Реактиви випадково розлиті або розсипані на столі, підлозі треба негайно прибрати.

Після закінчення роботи хімічний посуд необхідно вимити, робоче місце ретельно прибрати, вимкнути всі електронагрівальні прилади, погасити пальники і спиртівки, закрити водопровідні крани а черговий від групи повинен здати лабораторію лаборанту.

1.2. Правила техніки безпеки

Не можна пробувати на смак жодного хімічного реактиву.

Щоб уникнути нещасних випадків при приготуванні розведених розчинів кислоти з концентрованих кислот, необхідно завжди кислоту поступово, вливати у воду, а не навпаки.

Для уникнення попадання бризок на обличчя та одяг при наливанні реактивів ніколи не треба низько нахилятись над посудом. Очі потрібно захищати за допомогою окулярів, а руки - гумових рукавичках.

Під час нагрівання рідини у пробірці не слід її тримати отвором до себе чи співробітників, які знаходяться поруч.

Не можна нюхати гази, що виділяються безпосередньо з посуду. Щоб розпізнати газ, струмінь його направляють рухом руки від посуду до себе. Деякі речовини (оксид вуглецю, ціаностоводнева кислота, миш'яковистий водень та ін.) вдихати суворо забороняється.

Якщо на тіло потрапили реактиви, їх треба добре змити водою, а потім нейтралізуючим способом; кислоту - розчином соди, а луг - слабким розчином оцтової або борної кислоти.

У разі опіку гарячими предметами обпечене місце змочують міцним розчином перманганату калію чи етиловим спиртом або прикладають воду, змочену рідиною від опіків. При сильних опіках необхідно зразу ж звернутись до лікаря.

Якщо в лабораторії спалахнув бензин, спирт, ефір або інші легкозаймисті речовини, то треба негайно накрити полум'я азбестовим рядном або засипати піском.

Розчини після проведених дослідів не виливати в раковину, а збирати у відведений лаборантом посуд.

Про всі неординарні події в лабораторії треба негайно повідомити викладача.

Висновки: 

Лабораторна робота № 2

 

Техніка лабораторних робіт.

 

Мета: а) ознайомити студентів з посудом, приладами і правилами роботи з ними;

б) ознайомлення з реактивами, які використовують для досліджень.

1. Методика проведення:

1.1. Хімічний посуд, прилади  в хімічній лабораторії

Хімічний посуд

Хімічний посуд виготовляють із скла, фарфору, кварцу, платини та інших матеріалів. Найбільш поширений скляний посуд, зроблений із спеціального «хімічного скла», стійкого проти дії кислот і лугів, а також різних змін температури.

Скляний посуд буває тонко- та товстостінний. До товстостінного скла належать циліндричні пробірки, плоскодонні колби, конічні колби, хімічні стакани, мірні колби, лійки звичайні і крапельниці, циліндри демонстраційні і вимірювальні, бюкси, годинникове скло, кристалізатори, бюретки, піпетки, скляні палички та ін.

Крім скляного посуду в лабораторіях використовують фарфорові чашки, тиглі, ступки з пестиками.

Пробірки використовують для проведення дослідів із невеликою кількістю реактивів. Об’єм реактиву в пробірці не повинен перевищувати половини об’єму пробірки. Хімічні стакани застосовують для приготування розчинів, осадження і промивки осадів. Колби плоскодонні використовують для зберігання і нагрівання рідини, колби кругло донні – для нагрівання рідини, а колби конічні – для титрування.

Бюкси призначені для зважування та зберігання рідких і твердих речовин. Годинникове скло використовують для зважування невеликої кількості твердих речовин. Піпетки капілярні або крапельниці використовують для введення реактивів невеличкими порціями, краплями.

Для вимірювання об’ємів рідин використовують мірний посуд:

• мірні колби – служать для приготування розчинів точної концентрації. Це плоскодонні колби з довгим і вузьким горлом, на якому нанесена позначка, що характеризує межу, до якої наливають рідину.
• Мірні циліндри – призначенні для вимірювання об’єму рідини. Це товстостінний скляний посуд, який має поділки, що вказує об’єм. Мірні циліндри бувають різноманітної ємкості: від 10 мл до 2 л.
• Мензурки – призначення їх таке ж як і мірних циліндрів, але вони мають конічну форму з поділками на стінці.
• Піпетки – призначенні для відбору точно визначених об’ємів рідини. Вони являють собою скляні трубки невеликого діаметру і мають на верхньому кінці мітку до якої набирають рідину.

Ексикатори – застосовують для висушування і зберігання речовин, які легко поглинають вологу з повітря. На дні ексикатора знаходиться гідроскопічна речовина або водопоглинаючі речовини (прожарений хлорид кальцію, концентровану сірчану кислоту, фосфорний ангідрид та ін.), яка дозволяє зберігати або охолоджувати прожарені осади. Ексикатор – це товстостінна посудина, нижня частина якої має конусоподібну форму. Ексикатори закривають кришками з притертими краями, а в середині ексикатор має фарфорову підставку, на яку ставлять для охолодження посуд з прожареним осадом чи висушеною речовиною.

Фарфорові чашки використовують для нагрівання і випарювання рідини, тигля – для проколювання сухих речовин, а ступки використовують для здрібнення твердих речовин.

Також в хімічній лабораторії використовують щітки для миття посуду, штативи металічні для закріплення посуду, пластмасовий посуд для транспортування і зберігання хімічних реактивів.

Прилади в хімічній лабораторії

Для зважування в хімічній лабораторії застосовують технохімічні і аналітичні ваги. Технохімічні ваги дозволяють визначити масу з похибкою до 0,01 г. їх часто використовують для зважування вихідних речовин і отриманих продуктів. Аналітичні ваги більш чутливі і їх застосовують переважно при аналізах. На цих вагах зважування проводять із похибкою до 0,0001-0,0002 г.

Із нагрівальних приладів застосовують електроплитки, водяні та пісочні бані, спиртівки та газові пальники, муфельні печі. Спиртові пальники застосовують для рівномірного нагрівання розчинів в межах температури 25-500С. Для тривалого нагрівання в межах температури 100-3000С застосовують водяні та пісочні бані. Електроплитки використовують у тих лабораторіях, у яких немає газу, або в тих випадках, коли не можна користуватися пальниками (при перегонці займистих легколетких рідин). Для одержання температури 600-10000С застосовується електрична піч – муфельна. Для нагрівання кругло донного скляного посуду застосовують колбонагрівачі.

Для висушування твердих речовин застосовують сушильні шафи.

Апарат Кіппа  використовують для добування різних газів: водню, сірководню, вуглекислого газу, тощо. Він складається з двох частин: нижнього корпусу і кулеподібної лійки, як з’єднанні між собою за допомогою шліфа. Апарат працює періодично, завдяки чому маємо газ потрібної кількості в будь-який час.

1.2. Реактиви для дослідження

Реактиви

Для виконання лабораторних робіт потрібні реактиви (реагенти). Це хімічні речовини та їх розчини. За ступенями чистоти їх поділяють: на хімічно- чисті(х.ч.), чисті для аналізу (ч.д.а.),чисті (ч.) і технічні (т.). Найменша кількість домішок міститься в особливо чистих реактивах (о.ч.) - 5-10 %. Для учбових 
дослідів  використовують реактиви з кваліфікацією (ч.) та (ч.д.а.). Технічні речовини (т.) можуть застосовуватись у тих випадках, коли умови досліду не потребують їх особливої чистоти. Реактиви зберігають у закритих склянках.

Досліди в пробірках проводять з невеликою кількістю реактивів: 
сухих речовин до 0.5 г.,а розчинів - не більше 2-3 мл.

Надлишок взятого реактиву не можна виливати знову у склянку.

Висновки:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лабораторна робота № 3

 

Миття та сушіння хімічного посуду

 

 Мета: а) ознайомлення з хіміко-лабораторним посудом та приладами. Правила користування ними.

1. Методика проведення:

1.1. Миття хімічного посуду

При митті посуду слід дотримуватись таких правил:

1. Працювати з йоршиком треба обережно, щоб не проткнути ним дно або стінку посуду.
2. Обираючи метод миття, треба врахувати, чим він забруднений.
3. Якщо речовини отруйні, з поганим запахом, то вони миються по закінченню робіт під витяжкою.
4. Треба бути обережним при митті посуду концентрованою кислотою, лугом, хромовою сумішшю.
5. Посуд ніколи не можна мити піском, бо він дряпається.
6. Після спеціальних речовин посуд ретельно споліскують 6-7 разів.
7. якщо на стінках залишились тверді частки, то їх пробують змити шматочками паперу. Посуд вважається чистим, якщо після виливання з нього води внутрішні стінки змочуються рівномірно, не залишаючи крапель. Добре вимитий посуд повинен здаватися сухим.
8. Після миття посуд 2-3 рази промивають невеликою кількість дистиляту.

1.2. Сушіння хімічного  посуду

Сушіння хімічного посуду проводиться так:

• сушіння на кілках
• сушіння на спеціальному столі;
• сушіння повітрям ;
• сушіння ефіром ;
• сушіння  в ексикаторі
• сушіння гарячим повітрям ;
• сушіння у сушильній шафі.

 

Висновки: 

Лабораторна робота № 4

 

Вимірювання об’ємів рідин

 

Мета : ознайомлення з правилами користуванням мірним посудом.

Посуд, прилади, реактиви: колба Мора на 100-200 мл, піпетка Мора на 5-10 мл, мірний циліндр на 25 і на 100 мл, вода.

Методика виконання роботи

1. Рідину налити в колбу Мора, користуючись воронкою, нижче мітки.
2. Довести до мітки медичною піпеткою.

3. Кількість рідини встановлюють по верхній або нижній частині 
меніска. Для безбарвних рідин по нижній частині, для кольорових - по 
верхній частині меніска.

 

 

 

 

 

1 - для безбарвних рідин

2 - для забарвлених темних рідин

 

4. Аналогічно вимірюємо об’єм циліндрами та піпеткою Мора.

 

 Висновки:  

Лабораторна робота № 5

 

Зважування бюкса та тигля

 

Мета:    оволодіння    правилами    користування    технічними    та аналітичними терезами.

Методика виконання роботи

1. Підготовка технічних терезів до роботи.

1.1 .Поставити технічні терези в зручне для роботи місце.

1.2.Встановити терези  по  виску,  змінюючи  висоту  передніх  ніжок терезів.

1.3.Урівноважити терези  по положенню стрілки, змінюючи  положення шайбочок   на   плечиках   коромисла.   При   досягненні    положення рівноваги   стрілка   або   встановлюється   на   положенні    "0",   або відхиляється вправо та вліво на однакове число поділок.

2.Зважування тари  на технічних терезах.

2.1. Тара установлюється на ліву чашку терезів, на праву  чашку встановлюються гирки до положення рівноваги. Записати масу гирок.

3.Підготовка аналітичних терезів до роботи.

3.1.Перевірити   рівновагу   терезів   за   шкалою   вейтографа,   плавно відкриваючи аретир.

3.2.При необхідності  перемістити вертикальну мітку  вейтографа на «0».

4. Зважування тари на аналітичних терезах.

4.1. Тара встановлюється на ліву чашку терезів, на праву встановлюються гирки, що відповідають цілим грамам маси.