Аналіз злочинності серед молоді

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

на  тему: «Проблеми злочинності  серед молоді»

ПЛАН

І. ВСТУП.

 Визначення основних  понять за темою дослідження.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

    2.1. Поняття та типологія детермінації молодіжної злочинності

    2.2. Вибірка в соціологічному дослідженні

    2.3. Розробка та логічний аналіз анкети

    2.4. Організація та методика проведення опитування респондентів

    2.5. Статистика і обробка інформації

ІІІ.  ВИСНОВОК.

    Аналіз та узагальнення результатів соціологічного дослідження

Список використаної літератури.   

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП.

Визначення основних понять за темою дослідження.

      В наш час молодь — це одна з найбільш уражених в економічному плані та найбільш безправна в соціально-правовому відношенні соціальних спільнот, яка живе в умовах підвищеної соціальної напруги і психологічного дискомфорту. Внаслідок такого становища з'являються все нові й нові факти зростання в молодіжному середовищі злочинності, наркоманії, токсикомани; алкоголізму, проституції. Рівень злочинності серед молоді та неповнолітніх має сталу тенденцію до значного зростання. Серед наркоманів 80% складає молодь, у тому числі 40% — неповнолітні. Щорічно у скоєнні тяжких злочинів бере участь більше 25 тис. молодих людей.

       Актуальністю  даного соціологічного дослідження є одна з проблем, яка непокоїть сучасне суспільство – злочинна поведінка окремих його членів, у тому числі неповнолітніх, що набуває негативної тенденції до поширення. Така девіація має свої особливості, які проявляються у структурі, динаміці, рівні, злочинності, причинах та мотивації злочинності. Для девіації неповнолітніх є найбільш характерною групова злочинність. Частка підлітків,  які залучені у кримінальні групи, станом на 2011 рік  перевищує 60 %. Групова злочинність неповнолітніх стала в останнє десятиріччя одним з головних об’єктів уваги працівників міліції, психологів, педагогів, соціологів, соціальних працівників, що пов’язано з виникненням і розвитком неформального молодіжного руху і його подальшою транс-формацією в більш небезпечні форми поведінки. Причини девіацій можуть бути найрізноманітніші: швидко отримати матеріальну користь, досягти успіху в очах родини незважаючи на незаконність дій [10, с 298], самоствердження, сумнівне підвищення власного авторитету в очах оточуючих тощо.  Тому сьогодні є надзвичайно актуальним дослідити та проаналізувати особливості та причини злочинності серед неповнолітніх,  сформувати основні профілактичні заходи щодо попередження цього негативного суспільного явища.

До методів соціологічного дослідження відносимо кількісний, якісний, порівняльний, вибірковий, науковий методи.

        Метою дослідження є аналіз сучасного стану злочинності молоді, вивчення особливостей злочинності різних груп молоді та мотиваційних чинників скоєння злочинів, пошук можливостей практичного вирішення даної проблеми, розкриття суті й характерних рис запобігання і профілактики молодіжної злочинності.

     Основними  завдання дослідження є:

1. Аналіз основних теоретико-методологічних  підходів до вивчення проблеми злочинності за умов суспільної трансформації.

2.Встановлення причини злочинності серед молоді.

3.Визначення рівня правової компетентності молоді, її ставлення до закону, до виконання юридичних вимог і до осіб, які порушують закони.

4.Дослідження особливості соціального середовища, яке породжує явище злочинності, виявлення соціальних груп молоді, що найбільшою мірою схильні до скоєння незаконних дій.

5. Узагальнення результатів соціологічного дослідження, практичного досвіду, з'ясування заходи які можна застосувати для впливу на погляди молоді, на саму проблему злочинності та формулювати рекомендацій щодо профілактики та попередження злочинності молоді в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

    2.1. Поняття та типологія детермінації молодіжної злочинності.

В силу різних обставин значна кількість молодих людей стають на шлях злочинності, що є вкрай тривожним  сигналом для суспільства та влади.

       Проблема залишається актуальною ще й тому,  що кількість засуджених підлітків та молоді складає понад 50 % від загальної кількості засуджених. Кожен другий злочин неповнолітніх – тяжкий. На 20 % зросла рецидивна злочинність.  До 70 % молодих людей, які скоїли протиправні дії, перебували у нетверезому стані. Майже 40 %  підліткових правопорушень мають груповий характер. Змінилася соціальна характеристика і структура злочинних підліткових угрупувань.

    Сьогодні їх чисельність складає не 3-5, а навіть 100 і більше чоловік. Сьогодні кожен третій злочин здійснюється раніше судимою особою,  кожен п’ятий – у стані алкогольного сп’яніння,  кожен сьомий – наркозалежними. В Україні від рук злочинців щоденно гине 12 чоловік.  На думку Р. Мертона, саме суспільство може створити умови та породити протиправні аспекти протиправної та антисоціальної поведінки.  Негативні процеси у суспільстві сприяють посиленню аномії. Аномія виражає таку соціальну ситуацію, коли люди не можуть досягти своєї мети законним шляхом і ігноруючи законні суспільні норми намагаються досягти мети незаконними засобами. На перший план виступають накопичення багатства в якості символу успіху. Обман,  корупція, аморальність, злочинність, увесь набір заборонених засобів стає буденним і звичним [9, с. 299–313]. Цьому активно сприяє складна економічна та фінансова ситуація в країні,  політична нестабільність, відсутність чіткої ідеологічної лінії у державі, цілеспрямованого національного виховання, значний занепад духовних цінностей, поширення кримінальної романтики та субкультури, пропаганда насильства засобами масової інформації, радіо, телебаченням, напряму сприяють формуванню девіації та деліквентності серед молоді. Це підтверджує своїми дослідженнями А. В. Камбур, який говорить про те що, у нинішній час «мінливість і динамічність життя,  політичні та економічні нововведення суттєво змінюють буденність як самих людей, так і груп, соціумів», а також «специфічною особливістю реформ в Україні є те, що надто велика кількість змін у соціальному житті населення відбувається в історично короткий відрізок часу. Швидкість змін в оточуючому середовищі (не лише соціальному, а й природному), їхня чисельність, на наш погляд, вже зараз перевищує адаптаційні можливості людини» [7]. До того ж наявність у суспільстві значної кількості бродяг, бездомних, безпритульних,  наркоманів, алкоголіків, нероб, які заперечують суспільні норми та порядок і є в більшості випадків представниками певної субкультури, прямо-пропорційно впливають на зростання кількості правопорушень та злочинів.

   Якщо подивитися на загальну криміногенну ситуацію в країні то можна спостерігати, що за даними Міністерства внутрішніх справ України на 2011 рік кількість злочинів, яка була скоєна неповнолітніми або за їх участі складає 17 342, з них 6 282 скоєні у групі (у 2010 році – 15 445,  скоєні у групі – 5 786).

У структурі злочинності  неповнолітніх переважають крадіжки приватного майна (46 %);  майна юридичних  осіб (23 %), пограбування (6 %),  розбійні напади (2 %), зухвалі хуліганства (5 %), а також чимало вбивств, тілесних ушкоджень,  зґвалтувань. Майже 10 % злочинів, скоєних неповнолітніми, так чи інакше пов’язані з наркотиками та вживанням алкогольних напоїв [13].

Соціологи активно проводять дослідження проблеми злочинності молоді. В працях таких вчених, як Барило Т.С., Долгова А.І., Заишюк А.П., Ігошев К.Є., Костенко О.М., Костицький М.В., Лановенко І.П., Лопушанський Ф.А., Михайленко П.П., Міллер А.Й., Міньковський Г.М., Ратинов АР., Селецький А.І., Тарарухін С.А., Третякова ТА., Тузов АЛ., Туркевич IX та ін., створена теоретична база для вивчення злочинної поведінки неповнолітніх і молоді.

За дослідженням А. Ю. Дроздова та І. В. Коваленко найхарактернішими  особливостями групової злочинності  серед неповнолітніх є:  - групові злочини в своїй більшості мають корисливі мотивації; - злочинність неповнолітніх має тенденцію до «омолодження». За даними спостережень,  одну п’яту суспільно небезпечних діянь неповнолітніх вчиняють малолітні, тобто особи,  яким не виповнилось 14 років і які не є суб’єктами злочину;

  За два останні десятиріччя набули поширення групові «нетрадиційні» злочини, такі як ритуальні вбивства, акти вандалізму тощо[8, c. 58];  існує тенденція до зниження порогу мотивації при скоєнні злочинів – часто привід є невагомим, або його може взагалі не бути. Дана особливість є однією з найбільш характерних для груп неповнолітніх злочинців і супроводжується виключною жорстокість та цинізмом;  злочинність неповнолітніх в більшості супроводжується немедичним вживання наркотиків, пияцтвом, проституцією, поширення венеричних хвороб, СНІДу; спостерігається об’єднання неповнолітніх з дорослими злочинцями, які стають керівниками, порадниками і навіть співвиконавцями злочинів, що зумовлює збільшення складу криміногенної групи та залучення неповнолітніх до більш тяжких злочинів;  у злочинних угрупуваннях неповнолітніх збільшується питома вага дівчат та їх участь у тяжких злочинах (розбійницьких нападах, зґвалтуваннях і навіть вбивствах);  кримінальні групи досягають кількох десятків членів, з міцною дисципліною й ієрархією, плануванням злочинницької діяльності та розподілом обов’язків [4, c. 96].

        І. К. Андріїв доходить висновку, що крім вище зазначених причин слід виокремити фактори, пов’язані з близьким оточенням неповнолітніх: - відсутність (тимчасова чи тривала) у батьків можливості забезпечувати мінімально необхідні потреби дітей. У таких родинах виникають настрої безнадійності, соціальної заздрості й озлобленості через важке матеріальне становище. За відсутності соціальної підтримки ці обставини формують мотивацію злочинів – крадіжок, хуліганства тощо; - негативний вплив найближчого оточення – побутового, навчального, виробничого, як однолітків, так і дорослих - підбурювання з боку дорослих злочинців, нерідко така ситуація пов’язана з попереднімвтягненням у пияцтво, азартні ігри, інші форми до злочинної антигромадської поведінки в поєднанні з пропагандою «переваг» життя злочинців [2, c. 471];.

2.2. Вибірка в соціологічному дослідженні

Об'єктом дослідження є студентський колектив групи, оскільки проводиться дослідження проблеми саме серед молоді.

На етапі збирання первинних  матеріалів суб'єкт соціологічного дослідження повинен з'ясувати  кількісні та якісні параметри об'єкта, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати реальну картину  соціальної реальності. У практиці емпіричних досліджень, якщо об'єкт кількісно невеликий (не перевищує 300—500 одиниць), можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів або проаналізувавши всі номери визначених часописів тощо.

Але соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів. Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів. Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.

Вибірковий метод —  науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.

Використання методу вибірки  передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.

Генеральна сукупність - множина елементів, що мають якусь спільну характеристику, яка вказує на їх приналежність до системи. Перелік всіх елементів генеральної сукупності являється основою вибірки.

Генеральна сукупність може бути якісною або кількісною в  залежності від того, являються властивості  одиниць відбору ознаками чи змінними.

Генеральна сукупність може бути скінченною та нескінченною в  залежності від того, чи обмежено число  елементів вибірки.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, об'єкти якої виступають в якості основних об'єктів спостереження. Ця частина генеральної сукупності обирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості генеральної.

Репрезентативність (від франц. representatif - наочний) - властивість вибіркової сукупності представляти характеристики генеральної сукупності.

Репрезентативність вибірки  означає, що з деякою наперед заданою або обчисленою похибкою можна ототожнити встановлений на вибірковій сукупності розподіл ознак, що вивчаються, з їх дійсним розподілом в генеральній сукупності або, якщо користуватись мовою статистики, знайти оцінки параметрів генеральної сукупності.

Соціологічне дослідження - вид соціологічного дослідження, який відрізняється специфікою методології та методики отримання нового достовірного соціологічного знання.

Суцільне соціологічне дослідження - це соціологічне дослідження, в процесі якого обпитуються усі без виключення представники генеральної сукупності.

Вибіркове соціологічне дослідження - це соціологічне дослідження, яке проводиться для вибіркової сукупності за допомогою вибіркового методу.

Вибіркові дослідження мають більші переваги перед суцільними в ефективності затрат праці, часу та засобів на розв'язання тої чи іншої проблеми.

Визначення необхідної кількості респондентів для проведення опитування.

Для проведення соціологічного дослідження в якості респондентів залучаються студенти  з кількістю респондентів – 28 осіб віком від 20 до 23 років незалежно від матеріального та сімейного становища.

Визначення місця  і часу проведення опитування

Місце проведення опитування –територія біля одного з вищих навчальних закладів м.Дніпропетровська, години проведення орієнтовно – це з 8.00 до 14.00 години.

Обґрунтування відношення дослідження до даної аудиторії

Конкретне соціологічне дослідження, що стосується проблеми злочинності серед молоді, проводиться саме серед вище вказаної аудиторії, оскільки дана проблема в ній є досить актуальною.