Емпирическое социологическое исследование

План

Вступ

1. Мета, об'єкт та завдання емпіричного соціологічного дослідження.
2. Види емпіричних соціологічних досліджень.
3. Програма соціологічного дослідження.

Висновок

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У найзагальнішому вигляді  соціологічне дослідження можна  визначити як систему логічно  послідовних методологічних, методичних та організаційно-технічних процедур, пов'язаних однією метою: отримати достовірну інформацію про соціальні процеси  та явища, що вивчаються, для її подальшого використання на практиці.Будь-яке соціологічне дослідження не залежно від типу чи виду складається з чотирьох етапів:

 

-   підготовка дослідження;

 

-   збирання первинної  соціологічної інформації (отримані  в різній формі дані, що потребують  подальшого опрацювання та аналізу);

 

-   підготовка зібраної  інформації та безпосереднє її  опрацювання;

 

-   аналіз отриманої  інформації, підбиття підсумків  дослідження та розробка відповідних  висновків і рекомендацій.

 

Потреба у визначенні виду соціологічного дослідження продиктована тим, що це полегшить подальший труд дослідника. Адже, дозволить використати  вже накопичений досвід при організації  та проведені конкретного соціологічного дослідження.

Емпіричне соціологічне дослідження  є найважливішим і основним засобом  вивчення соціальних процесів і відносин, отримання повної, надійної та репрезентативною інформації про їх функціонування і  розвиток. Структура соціології така, що крім теоретичного рівня спеціальних  соціологічних теорій, вона включає  і емпіричні соціологічні дослідження, які, окрім іншого, виступають найважливішим  засобом збору емпіричної інформації і для інших соціальних наук. Результати емпіричних соціологічних досліджень необхідні для більш ефективного  управління підприємством (організація  управління трудовим колективом, маркетингу і т.д.), галуззю, країною.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мета, об'єкт та завдання емпіричного соціологічного дослідження.

 

Вивчаючи це питання, слід звернути увагу на те, що соціологічні дослідження — своєрідна відзнака соціологів, що виділяє їх серед  представників інших соціальних та гуманітарних наук. Оволодіння соціологічними методами вимагає від дослідника ґрунтовної професійної підготовки не тільки з виключно соціологічних  дисциплін, а також із соціальної філософії, психології, етнографії, але  й, що зовсім особливо не просто для  гуманітаріїв, потрібні певні знання математики, статистичних методів, інформатики  і т. ін.

Що ж таке соціологічне дослідження? Це система логічно  послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних  даних та фактів яро явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.

Соціологічне дослідження  містить у собі деякі елементи, що притаманні будь-якій науковій діяльності. По-перше, це об'єкт дослідження. У  соціології об'єктом дослідження  можуть, бути будь-які процеси та явища соціальної дійсності (демографічні, екологічні, економічні, соціальні, міжнаціональна, сімейно-побутові та ін.). По-друге, це суб'єкт  дослідження (соціолог-дослідник або  група соціологів). По-третє, як будь-яке  інше дослідження, соціологічне спрямоване на досягнення певної мети і вирішення  конкретних завдань. По-четверте, це засоби, що застосовуються в дослідженні (технічні й організаційні). По-п'яте, це результати дослідження, заради яких воно проводиться.

Основне завдання соціологічних  досліджень — добування фактів про  соціальну дійсність, її окремі явища, сторони. Соціальний факт — це певним чином фіксований, описаний фрагмент соціальної дійсності. Як же вибрати  саме ті факти, які допоможуть знайти науково достовірну відповідь на запитання, що цікавлять дослідника, заохотять його до проведення дослідження? Для цього необхідно виокремити випадковий для явища, що вивчається, факт від невипадкових, сконцентрувавши  свою увагу на регулярних, масових, інакше кажучи, — типових фактах. Саме для цього соціологічна наука  розробила цілу систему наукових процедур. Ці процедури — результат  глибоких теоретичних і багаторазових  дослідницьких проробок — є надбанням  наукової корпорації соціологів.

Соціологічне дослідження  складається з трьох основних етапів: підготовчого (розробка програми дослідження), основного (проведення емпіричного  дослідження), завершального (обробка  й аналіз даних, формування висновків  і рекомендацій). Кожний етап включає  в себе ряд важливих процедур.

Будь-яке дослідження  починається з постановки проблеми. Проблема дослідження може бути заданою  ззовні якимось замовником або викликана  пізнавальним інтересом. Що ж таке проблема? Проблема — це завжди протиріччя між знаннями про потреби людей в якихось результативних практичних чи теоретичних діях та відсутністю знань про шляхи й засоби їх реалізації.

Вирішити проблему — значить  отримати нове знання або побудувати теоретичну модель, яка б пояснювала те чи інше явище, виявити фактори, які  б дозволили вплинути на розвиток явищ у бажаному напрямку.

Замовлення соціологу  частіше за все формулюється у  вигляді проблемної ситуації, звертається  увага на Існування якоїсь соціальної суперечності або становиться питання  про незадовільний стан справ  у тій чи іншій сфері виробництва, управлінні тощо. Соціологу необхідно  проблемну ситуацію сформулювати у  вигляді проблеми, котру він буде досліджувати.

Іноді, коли об'єкт дослідження  порівняно невеликий і соціолог має сили і можливості його вивчити, він може досліджувати його цілком. Тоді, говорять соціологи, об'єкт дослідження  тотожний генеральній сукупності. Генеральна сукупність — це сукупність усіх можливих соціальних об'єктів, яка належить вивченню у межах програми соціологічного дослідження.

Вирішення, реалізація тієї чи іншої проблеми соціальної або  наукової — завжди спрямовано на досягнення тієї або іншої конкретної мети, конкретного завдання, визначення ефективності.

Мета конкретного соціологічного дослідження — загальна його спрямованість, проект дії, що визначають характер і  системну упорядкованість різних актів  дій і операцій. Мета соціологічного дослідження визначає переважаючу  орієнтацію (теоретичну або прикладну), від якої залежить вся логіка його реалізації, здійснення. Теоретичне дослідження  спрямовується на одержання нових  знань про структуру, функції, закономірності розвитку, а також розробку, складання  нових методик дослідження і  на обґрунтування його процедур, конкретно  соціологічні дослідження спрямовуються  на вирішення, реалізацію практичних завдань  соціальної проблеми, побудову, складання  передбачень про можливий розвиток процесу, розробку всебічно, докладно аргументованих програм удосконалення  об'єкту. Програма має чітко, ясно відповісти на питання про те, на вирішення, реалізацію якої проблеми і на одержання  якого результату орієнтується соціологічне дослідження, тобто яка мета дослідження.

Завдання дослідження  має основні і неосновні (додаткові) вимоги до аналізу проблеми. Основні  завдання дослідження визначають пошук  відповіді на його центральне основне  питання: які шляхи і засоби вирішення  проблеми? Може скластися, виникнути  ситуація, коли висування додаткових гіпотез вимагає з'ясування ще якихось  питань. Відповідно і висуваються  додаткові завдання. Логіка соціологічного дослідження обумовлена змістом  проблеми. Отже, в дослідженні, що орієнтується на вирішення теоретичних наукових проблем, основними виступають теоретичні завдання, а практичні завдання — неосновні; в прикладному дослідженні, навпаки, практичні завдання — основні, а теоретичні — неосновні. Основні завдання відповідають меті дослідження, а неосновні — висуваються для підготовки майбутнього дослідження, вирішення методичних питань перевірки робочих гіпотез, не зв'язаних з проблемою.

Сформулювавши проблему, визначивши мету і завдання дослідження, варто  вибрати і об'єкт дослідження. Об'єкт соціологічного дослідження  — це явище або процес. Об'єктом  соціологічного дослідження виступає сфера соціальної дійсності, реалії життя, діяльність людей і самі люди. Необхідно, щоб об'єкт мав проблему, тобто об'єкт виступає носієм суперечностей. Проте, це визначення потребує і деяких уточнень, що відображаються у вимогах, що ставляться до об'єкту соціологічних  досліджень. Таких вимог три. Об'єкт  має характеризуватися, по-перше, чіткими, визначеними явищами за такими параметрами, як професійна (або галузева) належність, просторова обмеженість (регіон, місто, село), функціональна спрямованість (виробнича, політична та ін.), по-друге, визначеного часовою обмеженістю; по-третє, можливостями його кількісних вимірів.

Вибір об'єкта соціологічного дослідження має велике значення для його успішного здійснення, реалізації. Правильне визначення предмета соціологічного дослідження багато в чому визначає результативність. Предметом соціологічного дослідження є той бік об'єкту, що безпосередньо належить вивчати. Звичайне питання проблеми зв'язано  з передбаченнями можливостей виявити  закономірність або основну тенденцію  суперечності. Необхідно підкреслити, що, по-перше, одному і тому ж об'єкту соціологічного дослідження може відповідати  кілька різних предметів, тобто предмет  дослідження окреслює межі пізнання об'єкту. По-друге, об'єкт і предмет  соціологічного дослідження можуть співпадати, коли соціолог ставить  завдання пізнати всю сукупність емпіричних закономірностей функціонування і розвитку конкретного соціального  об'єкту. По-третє, предмет соціологічного дослідження має складну структуру. Варто пам'ятати, що правильний вибір  предмету конкретного соціологічного дослідження визначається чіткою постановкою  проблеми, формуванням мети і завдань  дослідження і системним аналізом об'єкту. Визначення об'єкту і предмету, що ясно і зрозуміло в теорії, на практиці значно важче. При опрацюванні  і розробці конкретного дослідження  на етапі визначення його предмету обов'язковою процедурою виступає попередній системний аналіз. Його мета — побудувати гіпотетичну \(або концептуальну) модель об'єкта як системи, розкривши весь комплекс його елементів і зв'язків  внутрішніх і зовнішніх. Аналіз моделі об'єкту дає можливість уточнити проблемну  ситуацію. Предмет створює передумови для висунення гіпотез, виділення  одиниць і категорій аналізу. Велике знання в соціологічних дослідженнях має розробка понять, тобто мови дослідження. Інтерпретація понять соціологічного дослідження — процедура тлумачення явищ, подій тощо, уточнення сенсу суті понять, що складають концептуальну схему дослідження. На основі інтерпретації понять підтримується науковий рівень досліджень, єдність суттєвого змісту елементів і процедур дослідження, досягається повніше інструментальне використання понять як теоретичних норм аналізу процесів. В соціологічному дослідженні є три основні види інтерпретації: теоретична, емпірична, операційна, з допомогою яких забезпечується зв'язок теоретичного і емпіричного аналізу процесів, зв'язок теорії з реальністю, дійсністю явищ і подій, з методами впливу, пошуку, реєстрації і аналізу емпіричних ознак тощо.

Диференціація соціологічних  методів дозволяє розглянути кожен  з них окремо, підкреслюючи його специфіку. Така диференціація має  різні рівні, серед яких наймасштабнішим є виділення таких основних методів збирання соціологічної інформації: 1) аналіз документів; 2) опитування; 3) спостереження; 4) експеримент. Кожний з цих методів диференціюється за певними ознаками, а також має свою внутрішню структуру.

Метод аналізу документів — основний спосіб збирання даних  у соціологічних дослідженнях, який передбачає отримання та використання інформації, зафіксованої у рукописних або друкованих текстах, на магнітних  стрічках, кіноплівках, інших носіях соціальної інформації. Залежно від  засобів фіксації даних документи  розподіляють на: 1) текстові; 2) статистичні; 3) іконографічні, кожен з яких містить  різноманітні форми документальних повідомлень.

Ще один соціологічний  метод — найпоширеніший, багато в чому універсальний — метод  соціологічного опитування. Його основу становить сукупність запитань респондентові, відповіді якого є необхідною для дослідника інформацією. Опитування — це метод одержання первинної  соціологічної інформації, що ґрунтується  на усному або письмовому зверненні  до людей за допомогою анкети, наслідки якого важливі на емпіричному  й теоретичному рівнях.

Опитування передбачає чіткість формулювань, їхню зрозумілість для  респондента, звернення до нього  щодо мети, змісту, механізму відповідей, диференціацію опитування за місцем проживання та роботи. За характером взаємодії  виділяють такі види опитування: 1) анкетування; 2) інтерв'ювання.

Кожен з видів анкетування  також позначений певною внутрішньою  структурою. Так, анкетування поділяється  на пресове (анкети друкуються засобами масової інформації з проханням  надіслати їм відповіді); поштове (анкети розсилаються поштою); роздаткове (анкети роздаються групою осіб, зосереджених у певному місці).

Інтерв'ю (тобто бесіда, що проводиться за певним планом) може бути особистим і груповим, телефонним, клінічним (глибоким, довгочасним) і  фокусованим (короткочасним), структурованим і неструктурованим.

До аналізу документів та опитування близький ще один із соціологічних  методів — метод спостереження. Спостереження — це цілеспрямоване сприйняття явищ об'єктивної дійсності, у процесі якого одержують  знання щодо зовнішніх сторін, властивостей та відносин об'єктів, що вивчаються. Іншими словами, спостереження — це пряма  реєстрація подій (що відбуваються) з  боку очевидця, тобто того, хто спостерігає.

При проведенні соціологічних  досліджень соціологічні методи збирання соціологічної інформації використовують, як правило, в комплексі, тобто в  інтегрованому вигляді, що характеризується певними обмеженнями кожного  з них стосовно повноти, об'єктивності, якості та швидкості отримання соціологічної  інформації.

 

2. Види емпіричних соціологічних досліджень.

 

Класифікація соціологічних  досліджень може залежати від багатьох чинників, наприклад: від ступеня  складності, характеру та рівня знань, актуальності, мети, потреб замовників, наукової спроможності тощо.