Імідж організації та його дослідження

Міністерство освіти та науки України

Київський університет  культури

Дніпропетровський факультет  менеджменту і бізнесу

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни: «Менеджмент організацій»

Тема: «Імідж організації та його дослідження»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала роботу:

Студентка гр. ММТ-10

Гонтарь Х.

Перевірив: Дерев'янко М.М

 

 

 

 

 

м.Дніпропетровськ

 

 

План

 

1. Запровадження.

 

2. Методологічні аспекти формування іміджу організації.

 

3. Роль бренду у процесах сучасної кооперації .

 

4.До питання співвідношенні понять «імідж» і «бренд».

 

Висновок

 

Список літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Запровадження

 

Політика держави, передвиборні кампанії, діяльність корпорацій, телепередачі й їх провідні, спорт і повсякденне  життя – усе це, й багато іншого, пов'язаний із сферою діяльності з зв'язків із громадськістю. Ця наука використовує безліч технології формування суспільної думки, але у цій роботі особливу увагу буде приділено формуванню іміджу, як одній із актуальних проблем життя в світі.

 

 

Методологічні аспекти формування іміджу організації

 

Імідж був присутній  завжди, але у час його значення особливо різко зростає. Це можна  пояснити тим, що імідж природно продуктом  опрацювання великих масивів  інформації. Оскільки ми може зберігати  все це обсяг, ми починаємо користуватися  «ярликами»,отсилающими на які стоять на людей ситуації.

 

Нині спостерігається  становлення іміджелогії як нової  науково-прикладний області знання, виникає з кінця психології, економіки, соціології, філософії, культурологи,костюмологии та інших, про що свідчить, з одного боку, зростання наукових та науково-популярних публікацій з проблемам іміджу, з іншого боку, запровадження категорії «імідж» в поняттєвий апарат різних наук.

 

>Имиджелогия вивчає  закономірності формування, функціонування  та управління іміджем людини, організації, торговельну марку, предмети й послуги. Розвиток даної науки спрямоване розкрити загального, й одиничного в онтології всіх видів іміджів не може бути звужене до уявлень як "про феномен масової комунікації (>Г.Г. Почепцов) чи «науки особисте чарівності» (В.М. Шепель).

 

Імідж компанії (далі, корпоративний  імідж) – це сприйняття організації  групами громадськості. Це те, який бачить організацію група чи групи. Корпоративний імідж виникає  й унаслідок сприйняття громадськістю  комплексу комунікаційних повідомлень,генерируемих організацією. Корпоративний імідж може базуватися на віруваннях, як і, як і фактах. Корпоративний імідж то, можливо позитивним, негативним чи нечітким.

 

Позитивний імідж організації  може лише дозволило підвищити її конкурентоспроможність над ринком, а й залучити споживачів і їхніх партнерів, прискорити

 

продаж і збільшити  їх обсяг. Понад те, імідж здатний  полегшити доступ організації до ресурсів: фінансовим, інформаційним, людським, матеріальним.

 

Негативний імідж організації  у очах світової громадськості здатний «знищити» організацію, навіть якщо випущені нею товари чи послуги є високої якості.

 

>Нечеткий імідж лише  сприятимеразмитию для суспільства  поглядів на компанії.

 

Імідж компанії будується на кількох рівнях, а  точніше:

 

1.Социокультурний рівень;

 

2. Галузевий рівень;

 

3. Рівень організації; 

 

4. Рівень продукту, марки  товару.

 

Практично решта організацій, незалежно від цього, як довго  вона здійснює своєї діяльності над  ринком, з проблемою побудови іміджу, і його побудова іде за рахунок таку схему:

 

1. Вимірювання іміджу: який він? 

 

2. Оцінка іміджу: що  має зроблено?

 

3. Розробка програми  побудови іміджу: як це буде  зроблено?

 

4. Здійснення програми.

 

5. І знову вимір  іміджу: який він тепер? 

 

Хочеться наголосити, що цей процес може бути безперервний, оскільки змінюються закони, змінюється суспільство, його цінності (звісно, не фундаментальні), і організація має відповідати часові. Понад те, у процесі здійснення діяльності, організація може помилитися чи мати справу з ситуацією, яка негативно стимулюватиме імідж компанії, у цілому, і доведеться виправляти.

 

 

 

 

Роль бренду у процесах сучасної кооперації

 

Сукупність односпрямованих  і повторюваних соціальних дій, які  можна з багатьох інших соціальних дій, називається соціальним процесом. За класифікацією американських соціологів Р. Парку і Еге. Берджеса, основними соціальними процесами є: кооперація, конкуренція (суперництво), пристосування, конфлікт, асиміляція,альмагамизация. Розглянемо кооперацію й ролі бренду у цьому.

 

Кооперація – це співробітництво  кількох осіб задля досягнення спільної мети.Разделяется на просту кооперацію, коли допомагають один одному одній  праці, і складну кооперацію, як у  загальної роботі кожен займається особливим різновидом праці, і навіть поділяється про співробітництво одночасне й часі тощо. буд.

 

У «революційних2000-их»  відбувається зміни в усій світовій економіці. Відбувається глобальна  кооперація людей, куди входять їх локальні коопераційні структури. Теорії попиту й пропозиції починають здаватися перед тиском доданій вартості, що формується з допомогою бренд – технологій. Бренд – це втілення цінностей бізнесу та її клієнтів, механізм придбання бізнесом кредиту довіри до наданому клієнтам якості. Кооперація первинних груп завдяки процесу співвідношення груп з певними брендами. Поруч із ці процесом, відбувається стала кооперація у вторинних групах, яка втілюється часом у гігантських корпораціях, створюють ті ж бренди. Найчастіше самі виробники є поза вторинних груп звичайними споживачами.

 

Відбувається глобальна трансформація  кооперації праці.Аутсорсинговие програми стають повсякденної реальністю корпорацій. Наприклад, виробничий аутсорсинг корпорації Nike давно взятий на озброєння російськими  виробниками одягу. У на самому початку, російські виробники одягу, такі як «Sela», «>Oggi», «Гота» використовували швейні фабрики країн Південно-Східної Азії, особливо Китаю. Пізніше, під час випуску дорожчий одягу, вони переключили своє увагу до російські фабрики. Не займаючись пошиттям одягу самостійно, використовуючи при цьому механізми аутсорсингу, власникам російських брендів одягу вдалося знизити витрати на 15-20 %. І, найголовніше, виробництво стає «рабом» бренду. Працівники швейної фабрики можуть знати своє справжнє керівництво, і все своє життя як у «спецзамовленню». Цей приклад розкриває сутність зовнішньої кооперації праці.

 

Що ж до внутрішньої кооперації праці, то найкращим прикладом може бути IT – аутсорсинг. І тут, організація  впроваджує зовнішніх працівників  налагодження своїм внутрішнім інформаційного середовища.

 

Нині розвивається ціле новий напрям у економіці, що називається «до  – брендинг» - це різноманітні форми  кооперації між двома чи більше відомими брендами, зберігають назви всіх що беруть участь брендів і створені задля досягнення синергетичного ефекту. Прикладко-брендинга - співробітництво між виробниками коштиCalgon, що у телевізійній рекламі рекомендували для пральних машинWhirlpool, Bosch та інших марок.

 

Сучасні стратегії поведінки компаній над ринком покликані створювати зовнішні структури виробництва і постачання, які управлятися у вигляді створеної сіті або мережевий структури. Сучасна кооперація покликана розділити капітал та працю.

 

Цікавий погляд до цієї проблеми соціолога  Мануеля Кастельса, який у своїй  роботі «Становлення суспільства мережевих структур» аналізує як і що зберігаються капіталістичні виробничі відносини. Капітал і праця виявляються рознесені на певний простір та палестинці час: простір потоків і територій, час комп'ютерних мереж, стислий до миті, і погодинне час повсякденні.

 

Вони живуть друг з допомогою друга, але друг з одним пов'язані. Можна можу погодитися зКастельсом у цьому, що таке життя глобального капіталу дедалі менше залежить від конкретного праці та дедалі більше від накопиченого обсягу праці як, яким управляє невеличкий мозковий центр, що живе в віртуальних палацах глобальних мереж.

 

Слід зазначити, що перехід  від виробничої до інтелектуальної  власності веде до зміни всієї  світової економіки.

 

З'являються тенденції  до індивідуалізації праці та трудових взаємин у цілому. Працівники можуть міститися у різних куточках світу, але виробляти і той ж продукт чи послугу. Мережевий структура економіки починає пронизувати всі громадські процеси. Основним «важелем» цієї мережі стає брендинг, й роль бренду у сучасній кооперації зростає багаторазово.

 

До питання  співвідношенні понять «імідж» і  «бренд»

 

Центральної гносеологічної проблемою теорії іміджу є невизначеність іміджу як конструкта. Дане поняття  є частосмешиваемим з цими поняттями, як «образ», «стереотип», «ділова репутація», «бренд» та інших.

 

Метою згаданої статті є  з порівняльного аналізу понять «імідж» і «бренд».

 

На слушне міркування С.В. Тихонова, за доби глобалізації торгову  марку перестає бути простий гарантією  якості товару, вона стає субстратом особливого міфологічного простору, управляючим життям споживачів. Завдяки спільним зусиллям фахівців перетворюється на бренд – унікальний образ торговельну марку у масовій свідомості, який лише чітко диференціювати торгову марку від конкурентних, а й породжуватиме справжню відданість споживачів до марки.

 

>Истоками формування  концепції бренду вважатимуться  праці Т.Веблена, Р.Зиммеля, У.Зомбарта, М. Вебера і особливо, Ж.Бодрийяра,  котрий обгрунтовував у своїй  своїй праці «Система речей»  теза у тому, що об'єкти споживання  становлять систему знаків,дифференцирующих населення. Завдяки цій ідеї у науці формується уявлення набір споживаних товарів як індикаторі соціального статусу. На думку Ж.Бодрийяра, ми споживаємо не речі, а символи чи імідж виробів.

 

Але чому є іміджем  товару, що брендом? Що з-поміж них загального користування та у яких відмінність? Зіставлення сутності понять «імідж» і «бренд» дозволяє відповісти на питання.

 

Насамперед, й, і бренд  є ментальними конструкціями. Як справедливо зазначаєЮ.Ю.Бровкина, бренд немає фізичної, реального підґрунтя; власне, це саме, як і імідж людини, – віртуальна субстанція.

 

Різниця у тому, що імідж  дозволить відповідати реальним рис особистості або немає, тоді особистість бренду – це самостійна цінність, вона приховує, не маскує щось, а єдиний набором чорт, оскільки бренд в особистісному сенсі є тільки на віртуальному рівні.

 

Основний функцією іміджу, як і бренду, є формування сприятливого враження про соціальний об'єкті. Так, Д.І.Хлебович визначає бренд як сукупність потребує матеріальних та нематеріальних категорій, яка формує у споживача сприятливе враження про товарі, послузі, фірми й викликає бажання придбати товар, виділивши їх у як одну з.

 

Отже, очевидна подібність функцій бренду і іміджу – формування позитивнихаттитюдов стосовно соціальному об'єкту (організації, товару), і навіть штучність, ілюзорність їх природи.

 

Заслуживающей уваги  є концепція формування бренду, запропонована  І.В.Грошевим і Є.В.Степаничевой. Вони визначають бренд як невловиме і  нематеріальне явище, яке виключно самими споживачами процесі комунікації. «Бренд формується внаслідок комунікації, яка встановлюється між споживачами й торгової маркою.… бренд багато чому є психологічним освітою», – обгрунтовують вони.

 

На думку авторів, бренд  включає у собі сутнісно все психічні процеси та спирається на складні образи, які з зорових, слухових, смакових тощо. п. вражень. Всі ці враження утворюють складний комплексний образ того об'єкта, який співвідноситься з брендом і який породжує потреба, або активізує її, примушуючи носія образу перетворюватися з «глядача» в споживача бренду.

 

Як пишуть І.В.Грошев і  Є.В.Степаничева, чільне місце образ  бренду займає досвід, під яких є  у вигляді історія їхніх відносин між споживачами і торговельної маркою. Перш ніж стати брендом  використання, марка виступає серед інших, і тільки внаслідок відмінних якостей її товарів чи послуг вона помалу починає виділятися серед інших, трансформуючись в бренд.

 

Виходячи з цього,дифференцирующей характеристикою бренду тоді як іміджем  є велика довжина її формування у часі.

 

Резюмуючи, відзначимо, як і імідж, і бренд є штучними ментальними конструкціями, завдання яких полягає у формуванні позитивнихаттитюдов  стосовно соціальному об'єкту (організації, товару, людині). Проте на відміну  іміджу, що є динамічним і мінливим освітою, бренд – цей стійкий унікальний образ торговельну марку, який одержав визнання із боку цільової групи іукоренившийся у свідомості споживачів.

 

Отже, стійкість –  це одне здифференцирующих характеристик, дозволяють відокремити поняття і сутність бренду від розуміння та сутність іміджу.

 

 

Висновок

 

Отже, корпоративний імідж  необхідний всіх організацій, якщо хочуть викликати в споживачів, міцно  зміцнити свої позиції ринку, як наслідок, постійно збільшувати свій прибуток.

 

Робота зі створення позитивного іміджу - не одне чи кілька окремих заходів, а всю систему діяльності фірми. У кінцевому підсумку, імідж визначається якістю, ціною, доступністю товару, надійністю його післяпродажного обслуговування, історією фірми й, звісно, рекламою. І то це вже розмах фахівця з створенню іміджу. Звісно, вона може спричинити якість продукції, її ціноутворення, так само як неспроможна для вагомості казати про столітніх традиціях у фірмі, що виникла минулого літа. Проте, проблема іміджу фірми і його товарів дуже залежить від грамотної роботи рекламної агенції, оскільки реклама спочатку створюється до подання фірми і його продукції народу.

 

 

 

 

Список літератури

 

1. Альошина І.В. Корпоративнийимидж.//Маркетинг  № 2, 2007.

2. Блінов А.О, ЗахаровВ.Я.. Імідж організації, як чинник конкурентоспроможності. Менеджмент у Росії там // №4 / 2008.

3. Бове Аренс. Імідж і фірмовий  стиль // Сучасна реклама. 2005.

4. ПетроваЕ.А. Імідж і щаслива  доля людини // Матеріали Третього  міжнародного симпозіуму ">Имиджелогия-2007: феноменологія, теорія, практика". М., 2007.