Отчет по практике в ФОП Решетняков В.В

 

мМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Харківський державний  університет харчування і торгівлі

 

Кафедра товарознавства в митній справі

 

 

 

ЗВІТ

Про проходження  переддипломної практики

Зі спеціальності  «Товарознавство та експертиза товарів  в митній справі»

Студентки 3-го курсу 

Гайдамахи Лілії Андріївни

 

Місце переддипломної практики                                ФОП Решетняков В.В.

Початок переддипломної практики                                                  07.09.13р.

Закінчення переддипломної практики                                              27.10.13р.

Керівник практики від:

Університету                                                                                        Акмен В.О.

Підприємства                                                                            Решетняков В.В.

 

Звіт здано  на кафедру:

Звіт зараховано з оцінкою:

 

 

Харків 2013

Зміст

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

1. Характеристика підприємства………………………………………………...6

2. Характеристика матеріально-технічної  бази підприємства………………..10

3. Організаційна структура  ФОП Решетняков В.В……………………………11

4. Аналіз нормативно-правової  документації відповідно порядку  охорони праці на підприємстві…………………………………………………………..12

5. Вивчення асортименту  товарів на підприємстві…………………………..17

6. Аналіз якості та  споживчих властивостей певної  групи товарів…………28

7. Економічний розвиток  підприємства………………………………………29

8. Логістична схема розповсюдження товарів……………………………….30

9. Ознайомлення зі складанням  договорів та вимоги щодо їх  виконання…31

Висновок……………………………………………………………………….37

Використана література……………………………………………………….39 

ВСТУП

Проходження переддипломної практики з базової освіти сприяє закріпленню теоретичних знань, одержаних студентами в процесі  навчання, а також являє собою  логічне продовження ознайомчої практики, товарознавчо-технологічної  та комплексної товарознавчої практики студентів.

Метою практики є збір практичних та статистичних матеріалів на підприємстві для підготовки та написання дипломної  роботи. Дипломна робота є підсумковою  кваліфікаційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння студентам теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраними професійним спрямуванням на первинних посадах відповідно до узагальненого об’єкта діяльності.

Основними завданнями переддипломної практики є поглиблення теоретичних  знань шляхом вивчення досвіду роботи підприємства торгівлі; закріплення  теоретичних знань в процесі  виконання певної частини комерційно-організаційних робіт; розвиток самостійної творчої  ініціативи, суспільної активності; збір даних для написання дипломної  роботи.

Відповідно до кваліфікаційної  характеристики фахівця, студенти під  час проходження переддипломної практики з базової освіти повинні  навчитися здійснювати пошук  потрібної інформації про стан роботи підприємства на ринку товарів та послуг, аналізувати її, виявляти основні  фактори, що обумовлюють фактичний  стан діяльності підприємства, розкривати основні тенденції його розвитку, пояснювати їх, розробляти науково  обґрунтовані висновки та пропозиції щодо підвищення ефективності товарознавчої, комерційної, маркетингової, логістичної  діяльності підприємства.

Під час проходження практики я ознайомилась з реальними задачами, які потребували рішення в  умовах існуючих інформаційних, нормативних  та ресурсних обмежень, набула навичок, якими повинна володіти випускниця вищого навчального закладу за напрямом підготовки «Товарознавство і торговельне підприємництво».

По закінченню переддипломної практики я розглянула постанови, розпорядження, накази, інші керівні і нормативні матеріали органів вищого рівня  з матеріально-технологічного забезпечення і збуту продукції. Вивчила ринкові  методи господарювання, розглянула стандарти  та технічні умови на товарно-матеріальні  цінності відповідно до продукції, що реалізувалася на даному підприємстві, а також основні їх властивості  та якісні характеристики. Навчилася  розробляти плани матеріально-технологічного забезпечення і укладання господарських  договорів. Розглянула методи обліку товарно-матеріальних цінностей, розрахунок потреби в  них, форми облікових документів і порядок складання звітності. Також ознайомилась з організацією складського господарства та збуту продукції, з умовами постачання, зберігання та транспортування товарно-матеріальних цінностей. Розглянула чинні цінники та прейскуранти, нормативами виробничих запасів, матеріальними ресурсами. Розглянула основні технологічні процеси виробництва, номенклатуру й асортимент продукції, що виготовляється підприємством, організацію рекламної роботи та інформацію покупців, оформлення необхідної документації за договірними забовязаннями. Вивчила основи економіки, організації виробництва, праці і управління, основи законодавства про працю.

Навчилась ідентифікувати товари, забезпечувати товарами підприємство торгівлі, формувати асортимент товарів  на підприємстві, забезпечувати ефективність технології торгівельних процесів при реалізації продовольчих товарів, визначати відповідності якості  товарів та вимогам стандартів та іншими НД, проводити дослідження споживчих властивостей непродовольчих товарів, здійснювати екологічну експертизу виробництва непродовольчих товарів, здійснювати контроль за виконанням договорів, контрактів, угод, здійснювати контроль за дотриманням правил торгівлі, зберігання товарів, організовувати торгівлю та комерційну діяльність підприємства, здійснювати управління матеріально-фінансовим станом підприємства, організовувати працю персоналу, здійснювати контроль за виконанням функціональних обов’язків, правил торгівельного обслуговування, санітарних вимог, правил техніки безпеки та особистої гігієни.  

1. Характеристика підприємства.

У процесі тривалого історичного  розвитку людства сформувались такі чотири основні типи економічної  власності: суспільна; приватна; колективна; державна.

Виділення окремих типів  економічної власності зумовлено  тим, що у межах кожного з них  існують окремі форми, види власності, які формуються в окремі види підприємств, що, у свою чергу, зумовлює різні  види та форми підприємницької діяльності. Виходячи з цього, в Законі України "Про власність" приватна, колективна і державна власність некоректно названі не типами, а формами власності.

Оскільки підприємство на якому я проходила практику є  приватним, тому я детально розгляну саме цей тип власності. Також зазначу те, що підприємство є у своїй сфері молодим підприємством, а саме воно функціонує протягом одного року. Тому я зазначу надалі у звіті нові стратегії маркетингу ринку, що застосовуються на цьому підприємстві.

Приватна власність (як економічна категорія) - привласнення окремим індивідуумом, максимум однією сім'єю, матеріальних благ і послуг та певна підсистема відносин між суб'єктами цього типу власності у різних сферах суспільного  відтворення.

Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в певних організаційних формах. Вибір форми організації  підприємницької діяльності залежить від особистих пристрастей та смаків, але в основному визначається об'єктивними умовами — сферою діяльності, наявністю грошових коштів, перевагами та недоліками відповідних  форм підприємств. Щоб зробити правильний вибір, треба знати, з чого можна  вибрати.

ФОП Решетняков В.В. загальна назва, що використовується щодо будь-якого підприємства. Вона відбиває лише те, що підприємства або організації мають права юридичної особи або фізичної особи (громадяни-підприємці). Проте поняття "фірма" або "компанія" не відображають організаційно-правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тому, крім назви фірми, будь-якому підприємцю важливо вибрати конкретну організаційно-правову форму своєї діяльності, тобто зафіксовану нормами права єдність організаційних і економічних засад діяльності суб'єкта підприємництва.

Найбільш прикметними  ознаками, що відрізняють одну організаційно-правову  форму від інших, доцільно вважати:

• кількість учасників створюваного господарського суб'єкта (об'єднання);
• хто є власником використаного капіталу;
• джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності;
• межі майнової (матеріальної) відповідальності;
• спосіб розподілу прибутку і збитків;
• форму управління суб'єктом господарювання.

Загальновідомі три основні  організаційно-правові форми підприємницької  діяльності: 1) одноосібні володіння; 2) партнерства (товариства); 3) корпорації. Розглянемо детальніше ці форми.

Одноосібне володіння. Суть його полягає в тому, що все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов'язання фірми. Одноосібні володіння мають свої переваги.

По-перше, оскільки весь прибуток належить підприємцеві, вів кровно зацікавлений в ефективній праці. Зосередження прибутку в одних руках дає можливість безпосередньо використовувати його в інтересах справи. До того ж прибуток підприємця в ринковій економіці розглядається як його індивідуальний дохід і оподатковується лише індивідуальним прибутковим податком (а не податком на прибуток, як в інших формах підприємницької діяльності).

По-друге, у власника фірми витрати  на організацію виробництва невеликі. Його управлінські рішення негайно  втілюються в життя. Він непідзвітний співвласникам чи будь-яким керівним органам. Невеликі розміри фірми дають змогу підприємцеві підтримувати прямі контакти зі своїми працівниками та клієнтами. Повна незалежність дуже цінується підприємцями.

По-третє, одноосібному володінню  властива простота в організації  фірми та її ліквідації. В обох випадках достатньо лише рішення самого підприємця.

Проте ця форма підприємництва має і значні недоліки:

1. Труднощі із залученням великих  капіталів, оскільки власних фінансових  ресурсів одноосібного підприємця  здебільшого не_вистачає для розвитку  свого діла. Через невисокий рівень  платоспроможності комерційні банки  неохоче надають таким підприємцям  великі кредити, вимагаючи більш  високу плату за користування  ними.

2. Повна відповідальність за  борги. Це означає, що в разі  невдалого господарювання одноосібний  власник може втратити не лише  особисті заощадження, а й усе  власне майно, яке піде на  сплату боргів кредиторам.

3. Немає спеціалізованого менеджменту,  що, ясна річ, негативно позначається  на ефективності підприємницької  діяльності. Адже одноосібний власник  сам виконує всі управлінські  функції. Проте далеко не всі  люди здатні не це.

4. Невизначеність термінів функціонування. Підприємницька діяльність такої  організаційної форми юридично  припиняється в разі банкрутства,  позбавлення волі за карний  злочин, психічного захворювання  або смерті одноосібного власника (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис 1.1

Переваги та недоліки одноосібного володіння

Практично не існує єдиного  узагальнювального показника для  визначення економічної ефективності роботи аграрного підприємства. Ця оцінка ґрунтується на використанні системи взаємопов'язаних показників натурального та вартісного обчислення, які відображають дію і форми вияву об'єктивних економічних законів у матеріальному виробництві аграрної сфери економіки, з урахуванням її особливостей, вплив різних чинників на процес виробництва. Одна з вимог до показників оцінки діяльності підприємства - вони повинні найоб'єктивніше відображати рівень ефективності виробництва. Через це показники не можуть бути єдиними для всього сільського господарства, окремих його галузей і видів продукції, а повинні враховувати специфіку виробництва. Необхідність використання системи показників обумовлена також різним характером виміру ефекту і різним за економічною природою видом використовуваних ресурсів.

Показники економічної ефективності поділяються на часткові та загальні. До часткових належать: обсяг виробленої продукції, врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, собівартість продукції.

Обсяг продукції як результат  виробництва - це кількість виробленої впродовж певного періоду продукції, яка відображає загальний ефект  і залежить від мети підприємства.

Продуктивність праці  характеризує ефективність використання живої праці робітників, зайнятих безпосередньо на виробництві певного  виду продукції, і показує, яку кількість  продукції вироблено за одиницю  часу.

Фондовіддача відображає ефективність використання затрат минулої  праці, втіленої в основних виробничих фондах, і показує, скільки одержано валової продукції в розрахунку на одиницю фондів.

Матеріаловіддача відображає ефективність використання матеріальних затрат і засвідчує, скільки отримано валової продукції в розрахунку на одиницю матеріальних затрат.

Собівартість продукції  в загальному вигляді характеризує ефективність використання всіх спожитих засобів виробництва і показує, що затратило підприємство на виробництво певного виду продукції.

2. Характеристика матеріально-технічної бази підприємства.