Контрольная работа по "Финансовому праву"

 

                                                    ЗМІСТ 

ВСТУП.............................................................................................................3

1 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО

 ЗАКОНОДАВСТВА……….…………………………………..............................4

     1.1 Бюджетне правопорушення: поняття та зміст…................................4

     1.2 Оперативно-бюджетні санкції..............................................................12

     1.3 Порядок накладання стягнень за порушення бюджетного законодавства.......................................................................................................18

2 ТЕСТИ...........................................................................................................24

3 ЗАДАЧА........................................................................................................26

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ....................................................................................29 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                       ВСТУП 

     Безумовно, для виконання державних функцій, визначених Конституцією України, потрібні матеріальні засоби, які в умовах товарно-грошових відносин ринкової економіки  мають грошовий характер. Ресурси  для покриття видатків, пов'язаних із виконанням своїх функцій, кожна  держава отримує шляхом формування і використання централізованого фонду  коштів – свого бюджету.

     Бюджет  є центральною ланкою фінансової системи, грає величезну роль у діяльності держави, й викликає виникнення важливих для неї відносин, які регулюються  великою кількістю фінансово-правових норм. Ці норми і створюють основний розділ фінансового права – бюджетне право.

     Бюджетне  право України – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю.

     Фінансові ресурси необхідні державі завжди для забезпечення всіх сторін її діяльності, причому чим більше розвивається держава, тим більше їй потрібно коштів і тим ретельніше вона повинна  регулювати фінансові відносини  за допомогою фінансово-правових норм.

     В даній роботі спробуємо якомога  ширше розглянути такі питання, як поняття  бюджетного правопорушення, які оперативно-бюджетні санкції застосовуються до порушників учасників бюджетного процесу, а  також порядок накладення стягнень за порушення бюджетного законодавства. В роботі також застосовуються практичні  завдання, які дають можливість оцінити  закріплення вивченого матеріалу  даної теми. 
 
 
 
 

           1 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО

                                   ЗАКОНОДАВСТВА 

     1.1 Бюджетне правопорушення: поняття та зміст 

     Як  зазначено в Главі 18 статті 116 Бюджетного кодексу України бюджетним правопорушенням  визнається недотримання учасником  бюджетного процесу встановленого  законодавством (тобто Бюджетним  кодексом України та іншими нормативно-правовими  актами) порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання  бюджету чи звіту про виконання  бюджету.

     Бюджетне  правопорушення – це дія або бездіяльність учасника бюджетного процесу, що призвела до порушення встановленого Бюджетним кодексом України та чинним законодавством порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін у акти про бюджет, виконання бюджетів та звітів про їх виконання.

     Бюджетні  правопорушення залежно від стадій бюджетного процесу можна класифікувати  таким чином:

     – стадія складання бюджетів. Порушення встановлених термінів подання головними розпорядниками бюджетних коштів бюджетних запитів Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам або неподанням їх взагалі. Включення розпорядниками бюджетних коштів недостовірних даних до бюджетних запитів. Порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог інструкцій з підготовки бюджетних запитів. Подання рішення про місцевий бюджет з порушенням установленого порядку і термінів. Неподання або подання з порушенням установлених термінів Національним банком України проекту основних засад грошово-кредитної політики і проекту кошторису своїх доходів та видатків на наступний бюджетний період.

        – стадія розгляду та прийняття проекту закону про Держаний бюджет України на відповідний рік (далі – закон про Державний бюджет України), рішення про місцевий бюджет. Порушення установленого порядку і термінів розгляду та прийняття рішення про місцевий бюджет. Прийняття відповідною радою рішення про місцевий бюджет, що не відповідає положенням та показникам закону про Державний бюджет України. Прийняття відповідною радою рішення про створення спеціального фонду в складі. місцевого бюджету в разі коли таке створення не передбачено законом про Державний бюджет України. Прийняття рішення про визнання головними розпорядниками бюджетних коштів установ та організацій статус яких не відповідає статті 22 Бюджетного кодексу України. Планування видатків місцевих бюджетів, не віднесених до таких Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України. Прийняття відповідною радою рішення про зарахування до доходів бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів), що суперечить Бюджетному кодексу України та закону про Державний бюджет України. Прийняття рішення про місцевий бюджет з порушення вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України щодо формування бюджету в частині делегованих державних повноважень;

     – стадія виконання бюджету, в тому числі внесення у разі потреби змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет.   Нецільове використання бюджетних коштів:

     – витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають наданим бюджетним асигнуванням чи кошторису;

     – витрачання бюджетних коштів за кодами економічної класифікації видатків, що не відповідають змісту проведеної операції;

     – використання бюджетних коштів, отриманих як субвенції не за цільовим призначенням.

     Невиконання вимог законодавства щодо зарахування доходів:

     – надходження коштів до спеціального фонду бюджету з джерел, не визначених законом про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет;

     – зарахування доходів державного та місцевих бюджетів на будь-які рахунки, крім єдиного казначейського рахунка державного бюджету та місцевих бюджетів, і акумулювання їх на рахунках органів стягнення.

     Недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами:

     – здійснення витрат державного та місцевих бюджетів всупереч вимогам частини першої статті 46 та статті 79 Бюджетного кодексу України;

     – невиконання вимог законодавства щодо надання та повернення бюджетних коштів, отриманих на поворотній основі;

     – недотримання установленого порядку виконання платіжних документів за операціями з бюджетними коштами;

     – неповернення розпорядниками бюджетних коштів сум субвенцій, використаних не за цільовим призначенням протягом бюджетного року;

     – розміщення бюджетних коштів на банківських депозитах або передача їх у довірче управління (відкриття рахунків поза системою Державного казначейства України), якщо інше не передбачено законом;

     – проведення попередньої оплати (авансових платежів) за товари (роботи, послуги) за рахунок бюджетних коштів з порушенням законодавства;

     – недотримання умов надання гарантій щодо виконання боргових зобов'язань;

     – недотримання порядку та умов здійснення запозичень до місцевих бюджетів;

     – недотримання законодавства під час повернення платнику податків зайво або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

     Порушення під час взяття бюджетних зобов 'язань:

     – взяття бюджетних зобов'язань без встановлення відповідних бюджетних асигнувань;

     – взяття бюджетних зобов'язань понад обсяги встановлених бюджетних асигнувань;

     взяття  бюджетних зобов'язань без належних повноважень;

     – необґрунтована відмова в реєстрації або несвоєчасна реєстрація бюджетних зобов'язань.

     Порушення під час ведення та подання документів, що застосовуються у бюджетному процесі:

     – недотримання установлених термінів подання органу Державного казначейства України документів, що застосовуються у бюджетному процесі;

     – здійснення протягом бюджетного періоду видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів;

     – здійснення видатків, не віднесених до місцевих бюджетів Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, за рахунок місцевих бюджетів;

     – створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами;

     – недотримання порядку виділення і використання коштів з резервного фонду бюджету;

     – недотримання вимог закону про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет;

     – прийняття рішень, що призвели до перевищення граничних розмірів державного боргу (боргу Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) та надання гарантій щодо виконання боргових зобов'язань;

     – недотримання установлених термінів доведення уповноваженими органами відомостей про обсяги бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів;

     – видання нормативно-правових актів, які змінюють доходи і видатки бюджету, з порушенням установленого законом порядку;

     – перевищення обсягів видатків на обслуговування боргу місцевих бюджетів більш як на 10 відсотків видатків загального фонду відповідного місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, в якому здійснювалося обслуговування боргу.

     Стадія підготовки на розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього:

     – недотримання установлених порядку та термінів подання та/або розгляду звіту про Державний бюджет України, рішення про місцевий бюджет;

     – недотримання головними розпорядниками, розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів терміну подання фінансової звітності;

     – подання фінансової звітності розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів з порушенням установленого терміну, з недостовірними даними та/або не в повному обсязі;

     – невідповідність даних, наведених у фінансовій звітності, даним бухгалтерського обліку.

     Склад бюджетного правопорушення характеризується такими ознаками.

     Об'єктом  бюджетного правопорушення є бюджетна система України, її принципи, правові  засади функціонування, бюджетний процес і між бюджетні відносини. Предметом  виступають бюджетні кошти – доходи бюджетів, що утворюються за рахунок податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти) (п. 19 ст. 2 Кодексу).

     Об'єктивна  сторона виражається в активних діях чи бездіяльності. Більшість правопорушень  характеризується бездіяльністю винних осіб, окремі ж (такі, наприклад, як нецільове  використання бюджетних коштів) вчиняються активними діями.

     Суб'єктами правопорушень виступають учасники бюджетного процесу (ст. 20 Кодексу). Не може бути суб'єктом бюджетного правопорушення Верховна Рада України. У разі прийняття Верховною Радою України бюджетних законів, норми яких не відповідають Конституції України, ці норми у встановленому порядку можуть бути визнані Конституційним Судом України неконституційними. Такі норми втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення Конституційним Судом України.

     Суб'єктивна  сторона складу бюджетних правопорушень  характеризується тим, що вони можуть вчинюватися (щодо дій фізичних осіб) як умисно, так і з необережності.

     Бюджетний кодекс України не містить норми  з вичерпним переліком бюджетних  правопорушень, однак аналіз змісту даної та наступних статей кодексу, а також інших законодавчих актів, на які містяться посилання в  нормах Кодексу, дає можливість навести  такий узагальнений перелік видів  бюджетних правопорушень.