Розробка системи перспективного та поточного фінансового планування

План.

 

1.Теоретичні основи фінансового планування як складові частини діяльності підприємства. 

   1.1 Значення,  методи та завдання фінансового планування на підприємстві.

   1.2 Види фінансового планування на підприємстві.

2. Фінансово-економічна характеристика підприємства.

3. Розробка системи перспективного та поточного фінансового планування.

3.1 Планування перспективних цілей фінансового розвитку підприємства.

3.2 Здійснення оперативного фінансового планування на підприємстві.

3.3 Застосування комп ютерних технологій для підвищення процесу фінансового планування.

3.4 Шляхи удосконалення системи фінансового планування на підприємстві.

Висновки.

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

1.Теоретичні основи фінансового планування як складові частини діяльності підприємства.

 Проаналізувавши багато джерел можна зробити висновок, що кожен автор пропонує своє визначення фінансового планування. На мою думку найбільш вдалими є наступні визначення.

     “Планування - це процес розробки і прийняття цільових установок кількісного  і  якісного характеру і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що розробляються у вигляді "дерева цілей".[7.206]]

     “Фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів за джерелами їх цільового використання та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді. Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування.”[12.132]

     “Планування - це процес виконання цілей і шляхів їхнього досягнення. Воно охоплює всі рівні ієрархії управління підприємством.”[16.56]

     “Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами  формування  і  напрямками  їх  цільового  використання   згідно  з виробничими  та  маркетинговими   показниками   підприємства  у  плановому періоді. Метою  фінансового   планування  є  забезпечення   господарської діяльності  необхідними  джерелами  фінансування.”[14.289]  

 

   1.1 Значення,  методи та завдання фінансового планування на підприємстві.

          Фінансове планування є необхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих фондів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які забезпечили б платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідальність нестиме само підприємство. За нездатності врахувати несприятливу ринкову кон'юнктуру підприємство стає банкрутом і підлягає ліквідації з відповідними негативними наслідками.[15.292]                                                           
       Важливим змістом фінансового планування в господарюючому суб'єкті є визначення його центрів доходу (прибутку) і центрів витрат.

Центр доходу господарюючого суб'єкта - це підрозділ, який приносить йому прибуток. Центр доходу має й інше призначення - профіт (фр.profit - вигода, прибуток).

  Центр витрат - підрозділ господарюючого суб'єкта, який є збитковим або взагалі некомерційним, але відіграє важливу роль в діяльності господарюючого суб'єкта.[7.220]

     У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання. 
   Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тім, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта підприємницької діяльності у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими нормативами є ставки податків, ставки, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.[7.210]

    За використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які         беруться за базу, та їх зміни в плановому періоді.

    Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть      використовуватися різні критерії вибору:

  * максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;   

  * економія фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

  * економія поточних витрат;

  * мінімум вкладення капіталу за максимально ефективного результату;

  * максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

      Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знаходження кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель - це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів. Моделювання може здійснюватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обґрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.[14.301]  

  Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є: 
* забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

* установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами            господарювання, банками, страховими компаніями;

* визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціонального його використання;

* виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

* здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.[14.290] 

*  виявити, якими грошовими коштами може володіти підприємство;

*  виявити і оцінити джерела їх надходження;

*  оцінити достатність коштів для виконання завдань;

*  визначити суми коштів, які необхідно сплатити в бюджет і позабюджетні фонди;

*  оцінити потребу в інвестиціях і залучених коштах; 

* збалансувати майбутні доходи і витрати з врахуванням комерційної самоокупності.

1.2 Види фінансового планування на підприємстві.

2. Фінансово-економічна характеристика підприємства.

3. Розробка системи перспективного та поточного фінансового планування.

3.1 Планування перспективних цілей фінансового розвитку підприємства.

3.2 Здійснення оперативного фінансового планування на підприємстві.

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розрахунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжного календаря покладено черговість і строки проведення всіх розрахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бюджету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безперервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів (див. Додаток А).

         Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксує зміни у платоспроможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позичених та залучених коштів у плановому періоді.

Важливе місце в оперативно-фінансовій роботі підприємства займає своєчасне погашення кредиторської заборгованості, а також своєчасна вимога дебіторської заборгованості.

          На підприємстві повинен бути встановлений повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженнями матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками. Необхідно періодично перевіряти дебіторську та кредиторську заборгованості за даними бухгалтерського обліку та звітності, матеріалами звірки витрат та інвентаризації.[17.329]

         Кредиторська заборгованість підприємства у складі залучених коштів займає значне місце. Якщо вона виникає у процесі господарських зв'язків з іншими господарюючими суб'єктами в межах нормального документообігу та встановлених форм розрахунків, то вона не суперечить чинному законодавству та не може здійснювати негативний вплив на фінансове становище інших господарюючих суб'єктів. Якщо кредиторська заборгованість виникла в разі порушення встановлених правил розрахунків та кредитування, то призводить до фінансових ускладнень в інших господарюючих суб'єктів. Тому при аналізі кредиторської заборгованості необхідно одночасно перевіряти стан дебіторської заборгованості та виявляти причини затримки платежів, дату її виникнення.

      Прострочені платежі постачальникам найчастіше виникають у тих випадках, коли на підприємстві недостатньо чітко поставлено роботу: несвоєчасно та нерівномірно вносяться платежі до бюджету та відрахування до позабюджетних фондів, оборотні кошти спрямовано у дебіторську заборгованість або у понаднормативні, не прокредитовані банком товарно-матеріальні цінності; розмір оборотних коштів недостатній через бартерні операції і не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства у власних оборотних коштах.

      Таким чином, платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє використовувати власні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств, дає більш повне уявлення про стан платежів і розрахунків у періоді, що аналізується. За допомогою платіжного календаря контролюється складання кошторисів витрат, витрат виробництва та обігу, випуск продукції та її реалізація окремими структурними підрозділами, а також рівень самоокупності та рентабельності.[14.300]

      Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану - плану доходів і витрат підприємства.

 

3.3 Застосування комп ютерних технологій для підвищення процесу фінансового планування.

3.4 Шляхи удосконалення системи фінансового планування на підприємстві.

Висновки

 Таким чином фінансове планування - це процес визначення обсягів фінансових ресурсів, за джерелами формування та напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками діяльності підприємства в плановому періоді.

     Мета фінансового планування - забезпечення господарської діяльності підприємства необхідними джерелами фінансування. Фінансове планування пов`язане з плануванням виробництва на підприємстві. Показники усіх планових фінансових документів тісно корелюються з планами з обсягу виробництва, асортименту товарів, собівартості продукції. Основне призначення фінансового планування в створенні необхідних умов для успішного виконання цих планів. В основу фінансового планування покладено стратегічні і виробничі плани. Стратегічний передбачає формування цілей і задач. А виробничий план складається на підставі стратегічного і передбачає визначення виробничої, маркетингової, науково - дослідної та інвестиційної політики.

       Фінансове планування втілює встановлені цілі у форму конкретних фінансових показників і забезпечує фінансовими ресурсами закладені в виробничому плані економічні пропорції.

      Значення фінансового планування полягає в тому, що воно дає можливість визначити життєздатність проекту підприємства з умов конкуренції і є інструментом одержання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

     Фінансове планування передбачає багато методів, найчастіше з яких використовується балансовий метод. Серед методів також відомі: нормативний, розрахунково - аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко - математичне моделювання.

Список використаних джерел.

Планування

 

Вступ

Кожна фірма, починаючи свою діяльність, зобов'язана чітко представляти потребу на перспективу у фінансових, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а також уміти точно розраховувати ефективність використання наявних засобів у процесі роботи своєї фірми. У ринковій економіці підприємці не можуть домогтися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати й акумулювати інформацію як про стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про власні перспективи і можливості.

При всьому різноманітті форм підприємництва існують ключові положення, які застосовуються практично в усіх сферах комерційної діяльності і для різних фірм, необхідні для того, щоб вчасно підготуватися, обійти потенційні труднощі і небезпеки, тим самим зменшити ризик у досягненні поставлених цілей. Розробка стратегії і тактики виробничо-господарської діяльності фірми є найважливішим завданням для будь-якого бізнесу [6].