Сучасний стан страхового ринку в Україні

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад “Київський національний економічний університет імені  Вадима Гетьмана”

 

Реферат на тему:

„ Сучасний стан страхового ринку в Україні ”

 

 

 

Виконувала студентка

денної форми  навчання

третього курсу факультету управління персоналом та маркетингу

спеціальність маркетинг

група №4

Кравчук А.С.

 

Київ 2013

 

 

Вступ

Страхування як сектор національної економіки, що суттєво впливає на соціально-економічну стабільність суспільства, входить до кола проблем, безпосередньо пов’язаних з питаннями фінансової безпеки країни. Усі складові економіки і життєдіяльності людини пов’язані із страхуванням. У свою чергу, розвиток страхового ринку є похідною соціально-економічного розвитку країни. Зацікавленість держави в розвитку страхування зумовлюється тим, що завдяки йому уможливлюються: підвищення соціального захисту населення і господарюючих суб’єктів; зменшення навантаження на Державний бюджет у частині відшкодування непередбачуваних збитків природно-техногенного характеру; вирішення окремих проблем соціального забезпечення завдяки перенесенню державних соціальних виплат з коштів бюджету на страхові виплати. Розв’язання багатьох проблем, що стоять перед українською економікою, залежить і від того, наскільки ефективно функціонує страховий ринок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На сучасному етапі  розвитку економіки, ринок страхування як складова фінансового ринку кожної країни формується за рахунок організації та реалізації страхового продукту. Страховий продукт являє собою систему заходів та гарантій у разі настання страхового випадку. Саме тому ринок страхових послуг дає змогу як і попередити певним чином настання страхового випадку, так і відшкодування можливих витрат.

Вивченню теоретичних основ та організаційно-економічних аспектів формування страхового ринку присвятили свої праці вітчизняні й зарубіжні вчені, зокрема В. Д.  Базилевич, який стверджував, що страховий ринок – це частина фінансового ринку, де об’єктом купівлі-продажу виступає страховий захист, формується попит і пропозиція на нього. За словами С. С. Осадець, страховий ринок – це економічний простір, в якому взаємодіють страхувальники (формують попит на страхові послуги), різноманітні за формами організації страхові компанії (страховики, котрі задовольняють попит на послуги), страхові посередники (агенти та брокери), а також організації страхової інфраструктури – асоціації та об’єднання, що діють на ринку. Ю. М. Журавльов наголошував, що страховий ринок – система економічних відносин, яка становить сферу діяльності страховиків і перестрахувальників у даній країні, групі держав і в міжнародному масштабі з надання відповідних страхових послуг страхувальникам.

Загалом страховий ринок розглядається в економічній літературі як об’єктивна економічна закономірність, система суспільних, економічних, фінансово-економічних чи грошових відносин, особлива соціально-економічна структура, економічне середовище функціонування страховиків, економічний простір, сукупність страхових компаній, форма взаємозв’язку між учасниками страхових правовідносин, частина фінансового ринку, окрема сфера послуг, форма функціонування сукупного страхового фонду.

Основні поняття, що застосовуються при дослідженні страхового ринку:

• Страхування - процес надання і споживання страхової послуги; професійна діяльність страховиків, їх головна функція.
• Страховий сектор економіки - частина національної (або світової) економіки, в рамках якої проводяться, реалізуються і споживаються страхові послуги економічними агентами.
• Страхова галузь - елемент галузевої структури національної економіки.
• Страхова індустрія - виробництво, створення страхових послуг.
• Страховий ринок - механізм купівлі-продажу, реалізації страхових послуг.
• Національна страхова система - форма організації страхових відносин між економічними суб’єктами в національному господарстві, що включає сукупність елементів, об’єднаних внутрішніми зв’язками, які взаємодіють із зовнішнім середовищем.

В Україні страхова діяльність супроводжується значною невпевненістю і великою кількістю бізнес-ризиків, тому підвищення ефективності страхової діяльності можливе тільки за умов проведення ефективної державної політики регулювання страхового ринку.

 Здорова макроекономічна і структурна державна політика є суттєвою передумовою стабільності системи страхування й запобігання серйозним викривленням ринку. Без загальної економічної стабільності та базової фінансової і правової інфраструктури галузь страхових послуг не здатна розвиватися належним чином.

Проаналізуємо сучасний стан страхового ринку України.

Протягом 2006-2008 років страховий ринок України характеризувався динамічним розвитком, що супроводжувався збільшенням кількості страхових компаній (з 400 компаній до 450 ) та кількості укладених договорів.(з 300 млн контрактів до 525 млн) (рис. 1). Однак в умовах фінансової нестабільності протягом 2009 року ці показники знизились до рівня 2007 року та почали поступово відновлюватися у 2010 році.

Рис. 1

Динаміка кількості  страховиків та укладених договорів страхування у 2006 – 2011 рр.

 Всього страхових компаній (права шкала)

 Страхових компаній зі страхування життя (права шкала)

 Кількість укладених договорів страхування (ліва шкала)

Загалом тенденції на страховому ринку України відповідають загальноекономічній ситуації в країні, що підтверджують основні показники діяльності страхового ринку протягом 2005 – 2011рр. (табл. 1). Упродовж 2005 – 2008 років страховий ринок України демонстрував стабільні темпи зростання. Аналіз показників ділової активності страховиків у зазначеному періоді засвідчує теденції щодо поступального розвитку страхової діяльності. Активи вітчизняних страхових компаній за даний період зросли майже вдвічі до 41930,5 млн. грн., при цьому страховикам належить левова частка (приблизно ¾) загального обсягу активів небанківських фінансових установ. З іншого боку, за результатами 2008 року активи банків становили 892546,01 млн. грн., що у 21 раз більше, ніж активи страхових компаній. В умовах кризи ріст активів страхових компаній майже припинився: за 2009 рік вони збільшилися лише на 0,1 %. Однак уже в наступному році страховий ринок відновив зростання, активи страховиків за 2010 рік збільшились більше, ніж на 2 млрд. грн.

Таблиця 1

Як бачимо з дослідження на сучасному етапі у зв’язку з такими загальними проблемами соціально-економічного розвитку країни як спад виробництва відсутність накопичень у суб’єктів підприємницької діяльності і громадян, можливість розширення спектра страхових послуг обмежена Тому перед державою і органами державного нагляду. постало завдання розв’язати ті нагальні потреби, які заважають нормальному розвитку і функціонуванню страхового ринку.

На сучасному етапі  під впливом світової фінансової кризи в економіці України намітилися такі негативні тенденції:

─ Економічні: «падіння»  фондового ринку низький платоспроможний  попит фізичних і юридичних осіб невеликі обсяги і недосконала структура капіталу страховиків валютно-курсова нестабільність дуже низькі можливості вітчизняних страхових компаній щодо компенсації великих збитків відсутність надійних інвестиційних інструментів для довгострокового розвитку страхових резервів небезпека подальшої тінізації економіки.

─ Організаційно-правові: відсутність цілеспрямованої державної політики в галузі страхування, що призводить до безсистемності розвитку відсутність обґрунтованої. Концепції розвитку страхового ринку недосконала нормативно-правова база, що регламентує розвиток страхування необґрунтовано велика кількість обов’язкових видів страхування наявність «кептивних» організацій, що призводить до низького рівня виплат і страхового захисту; низький рівень державного регулювання і нагляду за страховим ринком, протекціонізм, що обумовлює монополізацію окремих сегментів ринку і галузевий монополізм.

─ Функціональні: низька прибутковість і збитковість окремих видів страхування, відсутність середньо- і довгострокового планування страховими компаніями своєї діяльності, низький рівень кваліфікації кадрів, порушення законодавства, страхове шахрайство і відсутність скоординованих методів боротьби з ним; невеликий, порівняно із закордонними країнами, асортимент страхових послуг, що пропонується клієнтам не оптимальність страхових портфелів, низька технологічність проведення страхових операцій, відсутність традицій позитивного досвіду роботи з клієнтами особливо з новими видами страхування.

─ Інформаційно-аналітичні: низький рівень впровадження в страхову практику інформаційних технологій, відсутність якісної статистичної інформації і недостатність обґрунтованих інформаційно-аналітичних матеріалів про стан і проблеми формування страхового ринку, недосконалість фінансової звітності страховиків і методів обробки даних, що не дозволяє вірогідно визначити фінансовий стан компаній і результати їх діяльності, відсутність банку даних несумлінних страхувальників, відсутність досконалих рейтингів страхових компаній, що полегшують оцінку страховиків і вітчизняних рейтингових агентств, непрозорість даних щодо структури власності вітчизняного страхового ринку.

─ Соціально-психологічні: відсутність довіри населення і суб’єктів господарювання до страхових компаній, відсутність необхідної системи гарантування страхових виплат, відсутність страхової культури потенційного споживача страхових послуг, збереження негативних інфляційних очікувань населення.

Серед наведених проблем слід виділити дві, що породжують поділ страхового ринку України на види бізнесу та дозволяють переоцінити якісні зміни на ньому. По-перше, це низький рівень державного регулювання та нагляду за страховим ринком України, по-друге, деформоване податкове законодавство, яке постійно змінюється і не виконує притаманних йому функцій, крім фіскальної.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

На мою думку, це дослідження  показує, що необхідно швидко створити ефективний механізм держаного регулювання і нагляду, а також дієвий страховий ринок на належному законодавчому фундаменті. Цьому має сприяти поступове формування страхового кодексу, який би вмістив у себе весь комплекс законодавчих актів у сфері страхування. Його розробка дасть змогу охопити всі сектори страхового ринку, сприятиме упорядкуванню взаємовідносин між усіма суб’єктами страхового ринку, спрощенню законодавчої бази ї знищенню всіх непорозумінь, які з’являються через суперечність різних норм у різних законодавчих актах.

Запропоновані шляхи і  напрями вдосконалення страхового ринку України дадуть можливість прискорити створення повноцінного страхового ринку як об’єктивного атрибуту ринкової економіки та сприятимуть відновленню довіри страхувальників до страховиків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Самойловський А. Л. Пропозиції щодо вдосвоналення страхового ринку України // Фінанси України. – 2000. - № 11.– С. 106 – 113
2. Левченко В. П. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України в умовах фінансової нестабільності //Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. – 2011. - №1 – С. 257 – 266
3. Офіційна інтернет-сторінка Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// dfp.gov.ua.
4. 7. Про страхування: Закон України від 07. 03. 1996 № 85/96 (зі змінами й доповненнями): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua..
5. Баранова В. Проблеми функціонування страхової системи України в умовах фінансової кризи / В. Баранова // Економіст. – 2009. – № 11. – С. 21–23.