Поняття про синтетичні лікарські засоби

                                             

                                              

Миколаївський  ОІППО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               

Поняття  про  синтетичні 

лікарські  препарати 

(на  прикладі  аспірину)

 

 

                                                                                                                            

 

 

                                                                                    Розробка  уроку

                                                           вчительки  хімії 

                                                                                  Кривоозерської  ЗОШ

                                                                                   І-ІІІ  ступенів  №2

                                                                                    Кривоозерської

                                                                                    районної  ради

                                                                                    Крижанівської 

                                                                                    Олени  Василівни

                                        

 

                                                Миколаїв—2011

Тема:  Поняття  про  синтетичні  лікарські  препарати    (на  прикладі  аспірину).

Мета:  навчальна:  сформувати  поняття  про  синтетичні  лікарські  препарати  на  прикладі  аспірину;  повторити правила зберігання  та  використання  лікарських  засобів.

Розвивальна: розвивати  інтерес  до  вивчення  хімії,  самостійну  пізнавальну  активність,  уміння  аналізувати,  пояснювати  та  робити  висновки.

Виховна: виховувати  відповідальне  ставлення  учнів  до  власного  здоров’я.

Тип  уроку: засвоєння  нових  знань. 

Обладнання:  різні  форми  аспірину,  пробірки,  штатив,  вода,  спирт,

натрій  гідроксид,   розчин  сульфатної  кислоти, ферум(ІІІ)  хлорид.

Хід  уроку.

І. Організація  класу.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Завдання. З курсу біології  10  класу пригадайте  основні  правила  щодо  зберігання  та   використання  лікарських  засобів.

ІІІ.Мотивація   навчальної  діяльності.  Оголошення  теми,  мети  уроку

 Значну  частку  всіх  хвороб  людини  викликають  різноманітні  мікроорганізми,  віруси,  що  потрапляють  у  живі  тканини і порушують в них нормальні процеси життєдіяльності.  Як  боротися  з  цими  хворобами?   Один  із  способів—введення  в  організм  певних  хімічних  сполук.  Одержання  нових  лікарських  засобів  є  одним  з  найпомітніших  досягнень  синтетичної  органічної  хімії .

  ІV. Вивчення  нового матеріалу.

1. Поняття  про  синтетичні  лікарські  засоби.

Розповідь  вчителя.

Лікувальні препарати, лікарські засоби, ліки або медикаменти —це речовини або суміші речовин, що вживаються для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю, отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу або із застосуванням біотехнологій. Лікарські засоби вивчає фармакологія та фармація. Фармацевтика — частина фармації, зв'язана безпосередньо з виробництвом ліків.

Розвиток хімії в  ХХ ст. привів до лавиноподібного збільшення арсеналу синтетичних лікарських засобів, що за своїм походженням відносяться  до ряду ксенобіотиків, які являються  для організму чужорідними речовинами.

Таким чином, синтетичні препарати витіснили комплексні ліки природного походження. Один  із  таких препаратів,  який  набув широкого  застосування  в медицині  є аспірин.

Завдання. З курсу біології  10  класу пригадайте  основні правила щодо  використання  лікарських  засобів.

2. Історія  відкриття  аспірину.

Повідомлення  учнів.

Людський рід, зрозуміло, страждав від хвороб завжди, а у  міру розвитку медицини лише давав  їм все нові і нові назви. Половина людських хвороб ще сто років тому іменувалася загальним словом «жар» - і ось цей жар люди якраз лікувати і не уміли, незалежно від того, йшла мова про запалення легенів або банальну застуду. Зняти біль, позбавити від страждань і, можливо, тим самим врятувати нещасного - завдання це здавалося таким же елементарним, наскільки і нерозв'язним.  
Ще незабутній Гіппократ, посилаючись на єгипетські папіруси, призначав відвар кори вербового дерева від лихоманки і болю. Активна субстанція цього відвару (вона насправді полегшувала біль), як ми тепер знаємо, - саліцилова кислота. Її назва відбулася від латинського найменування верби - Salix alba. Вихваляли болезаспокійливу дію верби і римляни.

У 1859 р. був винайдений синтез саліцилової кислоти. Це дозволило  вже в 1874-му заснувати першу велику фабрику по виробництву синтетичних саліцилатів з фенолу, карбон  (ІV) і натрію. 

 В одного зі співробітників  фірми «Байєр» на ім'я Фелікс  Гофман, який займався аніліновими  барвниками, батько страждав артритом (запалення суглобів), але мав  непереносимість саліцилатів натрію через хронічне подразнення шлунку (що не дивно, тому що доза в 6-8 г саліцилату в день є, поза сумнівом, сильним подразником для травного тракту). Гофман розшукував в хімічній літературі відомості про похідні саліцилату натрію з меншою кислотністю і наткнувся на дані про ацетилсаліцилову кислоту (вона була синтезована 30 роками раніше).  Ацетилсаліцилова кислота виявилася більш приємною на смак і, як підкреслював Гофман, більш ефективно допомагала його батькові.  Новому препарату дали назву «аспірин», узявши букву «а» від слова «acetyl» (ацетил) і частину «Спірин» від німецького слова «Spirsaure», яке, у свою чергу, походить від латинської назви лабазника в'язолистного (Spiraea ulmaria) — рослини, що містить великі кількості саліцилової кислоти.

 У 1899 р. на фірмі «Байєр» почалося виробництво препарату під назвою «аспірин» як аналгетичний, жарознижуючий і протизапальний засіб. У той час препарат випускався у вигляді порошку, розфасованого в скляні пляшечки. Не дивлячись на свою сторічну історію, аспірин і зараз входить до числа перших двадцяти лікарських препаратів, що найчастіше прописуються лікарями у всьому світі, тому його по праву називають “ліками століття”.

3.Склад  аспірину.

 Розповідь  вчителя.

Аспірин  (2- ацетилоксибензойна  кислота,  ацетат  саліцилової  кислоти)  складається  із  залишків  саліцилової  та  оцтової  кислоти.  Хімічна  формула  аспірину:

Молекулярна  формула:С₉Н₈О₄

4.Добування  аспірину.

Розповідь  вчителя.

Аспірин  отримують  дією  оцтового  ангідриду  або  ацетилхлориду  на  саліцилову  кислоту.

Саліцилова                                   Ацетилсаліцилова

кислота                                          кислота

5.Фізичні властивості аспірину.

Завдання. Опишіть фізичні властивості аспірину,  використовуючи свої  власні  спостереження  отримані  в  побуті.

(Очікувана  відповідь:  аспірин—біла  кристалічна  речовина,  розчинна  у  воді)

Демонстрація  досліду.  Розчинність аспірину.

Вносимо  у  три  пробірки  по  1  таблетці  аспірину.  В  1  пробірку  додаємо  3 мл. води  кімнатної  температури.  У  2  пробірку—3 мл.  води  нагрітої  до  38°С,  а  в  3—3 мл.  етилового  спирту.

  Прокоментуйте:  як  залежить  розчинність  аспірину  від  температури  води  та  характеру  розчинника?

Температура  плавлення  аспірину  135°С,  густина—1,4г/мл.,  при  температурі  490°С  самозаймається.

6.Хімічні  властивості   аспірину

А) При  температурі  490°С  самозаймається.

Завдання.    Пригадайте,  які продукти  утворюються під час згорання  органічних  речовин.

Напишіть  рівняння  реакції  горіння  аспірину

Б) Під  час  лужного  гідролізу  аспірину  можна  отримати  саліцилову  і  оцтову  кислоту.  Якщо  отриману  суміш  підкислити  розчином  сульфатної  кислоти  та  додати  розчин  ферум  (ІІІ) хлориду  можна  спостерігати  появу  фіолетового  забарвлення.  (Демонстрація  досліду)

Завдання.  Користуючись  таблицею «Якісні реакції на  органічні речовини»,  визначте,  які речовини  мають аналогічну  реакцію.

7.Застосування  аспірину  та  його  вплив  на  організм  людини.

Повідомлення  учня

 Популярне знеболювальне  (анальгетик), розроблений в 20 столітті як ліки від головного болю і артриту. При тривалому використання навіть в помірних дозах аспірин може викликати шлункову кровотечу, пошкодження нирок і дефекти слуху, тому аспірин не рекомендують дітям до 12 років Також вважають, що він може викликати рідкісне захворювання, синдром Рея. Проте дослідження показують, що аспірин може попередити інфаркт і тромбоз, тому схильним до серцево-судинних захворювань людям рекомендується постійно вживати його у малих дозуваннях (близько 80 мг на добу).

Якщо у воду, де стоять квіти, кинути пігулку аспірину, квіти  простоять довше.  
Деякі господині додають аспірин при консервації в банки. Нібито від цього вони не вибухнуть. Досить сумнівна порада, на мій погляд.  
Краще все-таки застосовувати аспірин за прямим призначенням.

V. Закріплення набутих знань

1.  Які  хімічні   речовини  відносять  до  лікарських  засобів?

2.  Чим  відрізняються   природні  і  синтетичні  лікарські   засоби?

3.  Назвіть  речовини  з  яких  можливо  синтезувати  аспірин.

4.  З  якою  метою   використовується  аспірин  у   медичній  практиці?

5.  Розв’яжіть  задачу.  Обчислити  масу  саліцилової   кислоти,  яку  необхідно   використати  для  одержання  1  упаковки  аспірину  (10 г).

VІ. Підсумок  уроку.  Оцінювання.

VІІ. Домашє  завдання.

1. Проаналізуйте,  які   лікарські  препарати  найчастіше  використовують  у  вашому  домі.

2. Підготуйте  повідомлення  про  один  із  синтетичних   лікарських  препаратів.