Еколого-економічні проблеми розвитку Донбасу

Сьогодення принесло у  світ не лише технологічний прогрес, а й глобальну екологічну кризу. Її причини – це, насамперед, демографічний вибух, прогресуюче забруднення атмосфери, гідросфери і верхнього шару літосфери, виснаження практично всіх видів природних ресурсів, а також величезні нагромадження відходів людської діяльності. Саме тому екологічні проблеми є актуальними в наш час і потребують раціонального вирішення. Ми повинні пам’ятати слова відомого римського мислителя Сенеки, сказані ще у першому столітті нашої ери: «Жити щасливо й жити у злагоді з Природою – одне й те саме.». Зараз наша держава перебуває у стані глибокої екологічної кризи. Загинули сотні малих річок, забруднюються водосховища, ставки та озера, знищуються ліси, виснажуються, колись найродючіші у світі, орні землі. Проте у найбільш небезпечному стані знаходиться територія східної України, а саме, Донбасу. Важливою складовою економічного мислення став сьогодні підхід до екології.

Це питання досліджували і досліджують такі відомі науковці, як В. В. Глухов, Т. П. Некрасова, В. С. Крисаченко, М. М. Кисельов, Ф. М. Канак, В. С. Дінигирей, Т. А. Сафранов, С. І. Веремейенко, Г. П. Сладковський, Г. О. Білявський, Р. С. Фурдуй, А. В. Яцик, та багато інших.

Завданнями даного дослідження є оцінка сучасних еколого-економічних проблем розвитку Донбасу, визначення причин забруднення.

Територія Донбасу має  дуже високий рівень негативних екологічних  наслідків виробничої діяльності. У  зв’язку з цим, проблема охорони  навколишнього середовища і раціонального  використання природних ресурсів набуває  першорядного значення.

Серйозною проблемою є  забруднення повітряного басейну  міст та населених пунктів відпрацьованими  газами транспортних засобів, які складають майже 80% усіх шкідливих викидів в атмосферу. Особливо загострена ситуація проявляється у великих містах, де кількість транспорту є значно більшою, ніж у менших населених пунктах. Порушення вимог закону про охорону атмосферного повітря викликають серйозне занепокоєння. Окис вуглецю, що знаходиться у відпрацьованих газах, вступає у реакцію з гемоглобіном крові у 200-300 раз інтенсивніше, ніж кисень. Через цей процес відбуваються різні аномалії розвитку людини, а також кисневий голод. Крім того, у відпрацьованих газах, що викидають автомобілі виявлено близько 280 різних шкідливих речовин, серед яких особливу небезпеку становлять канцерогенні бензопірени, оксиди азоту, свинець, ртуть, альдегіди, оксиди сірки, сажа, вуглеводні. Отже, транспорт завдає дуже великої шкоди довкіллю, а саме атмосфері. Основними причинами цього є застарілі конструкції двигунів і використання дуже токсичних видів палива.

Дуже суттєвою є проблема утилізації відходів. Роками не вирішується питання перероблення сміття, яке вивозиться на звалище. Не використовується вторинна сировина. Відходи вивозяться на поле, де закопуються у землю або на сміттєзбірники і залишаються там протягом тривалого часу. Це може спричинити розповсюдження інфекційних та інвазійних захворювань. Частково вирішити цю проблему можна, перейшовши до використання вторинної сировини. Це дуже раціонально не лише з точки зору екології, а й з економіки, оскільки це дозволить зменшити витрати на сировину.

До основних антропогенних  факторів розвитку екологічної кризи в Донбасі належать передусім великі промислові комплекси, які не лише споживають велику кількість енергії, води і сировини, а й найбільше забруднюють довкілля. Вони сконцентровані біля родовищ корисних копалин, а тому в Донбасі їх налічується дуже багато. Серед цих об’єктів найнебезпечнішими є такі, як металургійні, хімічні та машинобудівні заводи.

Сильно забруднюють територію  Донбасу ТЕС. Основні шкідливі компоненти – тверді продукти згоряння палива, сірчистий ангідрид, оксиди азоту. Викид  вуглекислого газу спричиняє розігрівання атмосфери за рахунок парникового ефекту. Для вирішення цієї проблеми слід запровадити альтернативні джерела енергії, тобто енергію вітру, Сонця, внутрішнього тепла Землі. Такі джерела енергії є найменш шкідливими, але, на жаль, вони майже не використовуються в Донбасі.

Характерним є також і  забруднення природних вод і  ґрунтів пестицидами та мінеральними водами. З усієї кількості мінеральних  добрив, що вносяться у ґрунти Донбасу, рослинами поглинається лише 10%. Решта – вимивається, здувається вітрами і потрапляє у водойми. Таким чином, і природне середовище, і сільськогосподарські продукти забруднені сполуками азоту, фосфору, калію. Великої шкоди ґрунтам завдає використання на полях важкої техніки, яка регулярно переущільнює ґрунт, руйнуючи його структуру, знижуючи насиченість повітрям. Кількість гумусу в ґрунтах щорічно зменшується. Крім того, землеробству загрожує й ерозія ґрунтів, яка нині значно посилюється за рахунок антропогенного фактору. Перехімізація сільського господарства призвела до накопичення в ґрунтах Донбасу дуже шкідливих хімічних речовин. Значно знизилася сейсмостійкість ґрунтів і порід, що спричинилося появою тисяч свердловин, шахт, кар’єрів.

Стан шахт, які знаходяться  на території Донбасу просто катастрофічний. Більшість із них є застарілими, а робота там потенційно небезпечною. Це дуже невигідно не лише з екологічної, а й з економічної точки  зору, адже продуктивність таких шахт є просто мізерною. Порівняно з технікою, яку нині використовують в Європі та Америці, обладнання шахт Донбасу є не дуже ефективним і безпечним.

За останні роки людина завдала непоправної шкоди тваринному і рослинному світу.

На Донеччині зникло майже 40 видів рослин, а багато тварин занесено до Червоної книги.

Крім того, в Донбасі  відбувається екстенсивне використання усіх видів природних ресурсів, причому  без урахування здатності екосистем  до самовідтворення і самоочищення. Багато свердловин дуже виснажені. Ресурсокористування є надекстенсивним, хижацьким. 

В Донбасі також відсутній  державний контроль за виконанням законів  про охорону природи і довкілля. Немає системи покарань за шкоду, причинену довкіллю. Внаслідок цього  люди ігнорують ці правила і закони стосовно охорони навколишнього  середовища.

Наслідком екологічної кризи  стало зменшення тривалості життя  у Донбасі. Починаючи з 1991 р. простежується  від’ємний приріст населення. Смертність дітей дуже висока. Медико-генетичними  дослідженнями встановлено, що через  тривале забруднення довкілля у  популяції зростає кількість  генетичних аномалій. Здоров’я населення нині є дуже низьким. Лише 5-8% випускників шкіл сьогодні вважаються практично здоровими.

Отже, стан природнього середовища Донбасу можна без перебільшення  назвати кризовим. Нараховується ціла низка проблем еколого-економічного характеру. Це і забруднення ґрунтів, і забруднення повітряного басейну, і накопичення відходів, і негативний вплив ТЕС, і виснаження природних ресурсів. Тому необхідними є здійснення комплексу природоохоронних, рекреаційних і ре культиваційних заходів, модернізація промисловості, переорієнтація ресурсо- та енергозберігаючі технології. Також необхідно негайно розпочати утилізацію відходів. Екологічні проблеми мають своє відображення в економічних аспектах розвитку і тому потрібно приділити їм належну увагу.