Методи очистки господарчо-побутових, дощових та виробничих стічних вод

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут екологічної безпеки

Кафедра екології

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Методи і засоби захисту біосфери»

на тему:

“ Методи очистки господарчо-побутових, дощових та виробничих стічних вод ”

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка ІЕБ 501 групи

 Бадлюк Ольга

Перевірив:Крот Ю. Г.

 

 

 

 

 

Київ 2013

ЗАВДАННЯ

для виконання курсової роботи з дисципліни

«Методи і засоби захисту біосфери»

студентка Бадлюк Ольга Яремівна

 

Тема курсової роботи: «Методи очистки господарчо-побутових, дощових та виробничих стічних вод»

Термін виконання курсової роботи : з ______ до ______ .

1. Вихідні дані.
2. Етапи роботи.
• вивчення теоретичної літератури з обраної теми;
• робота з картами;
• розрахунок даних;
• аналіз та обробка результатів дослідження;
• оформлення курсової роботи.
3. Перелік обов’язкового графічного матеріалу:
• експериментальні дані (таблиця, діаграми, графіки);
• додатки (результати математичної обробки експериментальних даних).
4. Завдання видав __________________ / Крот Ю.Г.  /
5. Завдання прийняв ________________ /  Бадлюк О.Я./

 

Курсова робота захищена з оцінкою

Голова комісії

Член комісії

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

Курсова робота: “ Методи очистки господарчо-побутових, дощових та виробничих стічних вод ”, 26 сторінки, 3 додатків, 10 літературних джерел.

 

Об’єкт досліджень: господарчо-побутові, дощові та виробничі стічні води.

 

Мета роботи: розглянути забруднення стічних вод та методи їх очистки.

 

Метод дослідження: аналітичне опрацювання використаної літератури .

 

Актуальність теми: я вважаю, що дана тема є актуальною, тому що сьогодні у річки озера скидається неочищені стічні води які можуть негативно вплинути на здоровя людини так і призвести до зникнення флори і фауни, тому для чього необхідно очищувати стічні води.

 

Ключові слова: стічні води, забруднення вод, очищення, методи очищення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРЧО-ПОБУТОВИХ, ДОЩОВИХ ТА ВИРОБНИЧИХ СТІЧНИХ ВОД………………………………………………..6

1. Загальга  характеристика стічних вод……………………………………………6

1. Характеристика господарчо-побутових стічних вод……………………..9
2. Характеристика виробничих стічних вод………………………………….10
3. Характеристика дощових стічних вод……………………………………..11

РОЗДІЛ II МЕТОДИ ОЧИСТКИ ГОСПОДАРЧО-ПОБУТОВИХ, ДИЩОВИХ ТА ВИРОБНИЧИХ СТІЧНИХ ВОД………………………………………………13

2. Характеристика  методів очистки стічних вод…………………………………13

2.1. Методи  очищення господарчо-побутових стічних вод……………………14

2.2. Методи  очищення виробничих стічних вод…………………………………15

2.3. Методи  очищення дощових стічних вод…………………………………………...18

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………….22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………23

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Зростання міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших чинників все більше ускладнюють проблеми забезпечення водою. Загальна тенденція щодо погіршення ситуації з питною водою спонукає людство приділяти дедалі більшу увагу водоочисним технологіям. Проте цей процес неможливо розглядати як панацею, оскільки збільшення забруднюючих речовин, ускладнення їх хімічних сполук призводить до подорожчання водоочисних технологій.

Побутові та виробничі води містять значну кількість органічних речовин, які можуть загнивати, а також хімікати що є дуже небезпечними для людей та біоти. Під очищенням стічних вод мається на увазі їхня обробка різними методами з метою руйнування або вилучення з них мінеральних і органічних речовин до ступеня, що дозволяє скидати ці води у водойми і водотоки або повторно використовувати їх для виробничих та інших цілей.

Скидання неочищених стічних вод у водойми може зумовити їх забруднення. Різні стоки збільшують каламутність води, надають воді специфічного запаху, кольору. На окиснення органічних речовин, що містяться у стічних водах, витрачається багато кисню води, внаслідок чого вода у водоймі може загнивати, викликати загибель водоростей, риби і інших тварин у водоймі. Неочищені побутові стоки містять значну кількість збудників інфекційних захворювань і яєць гельмінтів, що небезпечно в епідемічному відношенні. Щоб попередити забруднення водойм, які є джерелом питного і культурно-оздоровчого водокористування, стічні води перед спуском у відкриті водойми необхідно очищати .

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРЧО-ПОБУТОВИХ, ДОЩОВИХ ТА ВИРОБНИЧИХ СТІЧНИХ ВОД

1. Загальга  характеристика стічних вод.

Стічні води - будь-які води й атмосферні опади, що відводяться у водойми з територій промислових підприємств і населених місць через систему каналізації або самопливом, властивості яких виявилися погіршеними в результаті діяльності людини.

Стічні води можуть бути класифіковані по наступних ознаках: за джерелом походження:

- виробничі (промислові) стічні води (що утворюються в технологічних процесах при виробництві або видобутку корисних копалин), скидаються через систему промислової або загально-сплавної каналізації;

- побутові (господарсько-фекальні) стічні води (що утворюються в житлових приміщеннях, а також у побутових приміщеннях на виробництві, наприклад, душові кабіни, туалети), скидаються через систему господарсько-побутової або загально-сплавної каналізації;

- атмосферні  стічні води (поділяються на дощовому і поталі, тобто, що утворяться при таненні снігу, льоду, граду), скидаються як правило, через систему зливової каналізації.

Виробничі стічні води, на відміну від атмосферних і побутових, не мають постійного складу і можуть бути розділені:

1) за  складом переважаючих забруднювачів на:

- забруднені  по перевазі мінеральними домішками;

- забруднені  по перевазі органічними домішками;

- забруднені  як мінеральними, так і органічними домішками;

2) по  концентрації забруднюючих речовин:

- зі вмістом  домішок 1 - 500 мг/л;

- зі вмістом  домішок 500 - 5000 мг/л;

- зі вмістом  домішок 5000 - 30000 мг/л;

- зі вмістом  домішок більш 30000 мг/л;

3) за  властивостями забруднювачів;

4) за  кислотністю:

- неагресивні (pН 6,5 - 8)

- слабоагресивні(слаболужні - pН 8 - 9 і слабокислі- pН 6 - 6,5);

- сильноагресивні (сильнолужні - pН > 9 і сильнокислі - pН < 6);

5) за  токсичною дією і дією забруднювачів  на водні об'єкти:

- утримуючі  речовини, що впливають на загально-санітарний  стан водойми (напр., на швидкість  процесів самоочищення);

- утримуючі  речовини, що змінюють, органолептичні  властивості, (смак, запахи та ін.);

- утримуючі  речовини, токсичні для людини, тварин  і рослин, що живуть у водоймах.

Згідно з класифікацією, запропонованою Л. А. Кульським, забруднюючі речовини за їх фазово-дисперсним станом і відношенням до дисперсійного середовища поділяють на чотири групи:

- нерозчинні  у воді зависі (суспензії - глина  у воді і т. і., емульсії - масла  у воді), а також бактерії та  планктон. Розмір їх часточок становить 10-3-10-7 м (100 нм). Вони кінетично нестійкі і підтримуються у завислому стані динамічними силами водяного потоку. В стані спокою зависі осідають. Але бувають і стійкі суспензії. емульсії, що довго не руйнуються [8].

- гідрофільні  й гідрофобні мінеральні та  органо-мінеральні колоїдні часточки ґрунтів, недисоційовані і нерозчинні форми високомолекулярних гумусових речовин, детергенти та інші речовини. До цієї групи належать також віруси і мікроорганізми, які за своїми розмірами близькі до колоїдних часточок. Розміри дисперсних часток знаходяться в межах 10-7--10-9 м (1...100 нм). Кінетична стійкість гідрофобних домішок характеризується співвідношенням сил гравітаційного поля і броунівського руху. Агрегативна стійкість їх зумовлена електростатичним станом міжфазної поверхні і утворенням на поверхні частинок стабілізувальних шарів (гідратних оболонок, адсорбованих катіонів і аніонів). Сюди ж відносяться високомолекулярні сполуки.

- молекулярно-розчинні сполуки  розміром менш ніж 10-9 м (1 нм). До неї відносять розчинені гази, органічні речовини біологічного походження та інші домішки, що можуть міститися в складі промислових і господарсько-побутових стоків (частіше - низькомолекулярні сполуки органічної природи). У водному середовищі можливий перебіг двох процесів: сполучення різнорідних молекул з Н2О (гідратація) і сполучення однорідних молекул (асоціація). Молекулярно-розчинні речовини здатні за рахунок водневих зв'язків утворювати з водою неміцні сполуки, що існують лише в розчині. Велике значення ці зв'язки мають також при асоціації молекул розчиненої речовини. Необхідною умовою їх виникнення є достатня полярність валентних зв'язків у вихідних речовин.

- електроліти - речовини з іонним  або сильно полярним ковалентним  зв'язком, які під впливом полярних молекул води дисоціюють на іони. Кристалічні структури цих речовин руйнуються переважно в результаті процесу гідратації.

Для кожної групи домішок можна виділити деякі специфічні фізико-хімічні методи контролю їх вмісту. При цьому враховують розмір часток, рухливість в електричному полі, взаємодію зі світловим випромінюванням, кінетичну нестійкість системи “вода - домішка” та інші особливості [8].

У складі стічних вод виділяють дві основних групи забруднювачів - консервативні, тобто такі, які важко вступають у хімічні реакції і практично не піддаються біологічному розкладанню (прикладами таких забруднювачів можуть бути солі важких металів, феноли, пестициди) і неконсервативні, тобто такі, котрі можуть у т.ч. піддаватися процесам самоочищення водойм.

До складу стічних вод входять як неорганічні (частки ґрунту, руди і порожньої породи, шлаку, неорганічні солі, кислоти, луги) так і органічні (нафтопродукти, органічні кислоти), у тому числі біологічні об'єкти (грибки, бактерії, дріжджі, у т.ч. хвороботворні).

 

 

 

1. Характеристика господарчо-побутових стічних вод.

Залежно від походження, складу і якісних характеристик забруднень (домішок) стічні води підрозділяються на 3 основних категорії: побутові (господарсько-фекальні), виробничі (промислові) і атмосферні.

До побутових стічних вод відносять води, що видаляються з туалетних кімнат, ванн, душових, кухонь. Вони забруднені в основному фізіологічними та господарсько-побутовими відходами.

Склад побутових стічних вод більш-менш одноманітний. Концентрація забруднень в них залежить від кількості витрачається (на одного мешканця) водопровідної води, тобто від норми водоспоживання. За нормативними документами на кожного жителя в середньому припадає 150 л стічних вод на добу.

Забруднення побутових стічних вод розрізняють і за типом походження забруднюючої речовини: мінеральні, органічні та мікробіологічні. До мінеральних забруднень відносяться пісок, частинки шлаку, глинисті частинки, розчини мінеральних солей, кислот, лугів та багато ін речовини.

Органічні забруднення бувають рослинного і тваринного походження. До рослинних відносяться залишки рослин, плодів, овочів, папір, рослинні олії та ін забрудненнями тваринного походження є фізіологічні виділення людей і тварин, залишки тканин тварин, клейові речовини і пр.

До мікробіологічними забруднень відносяться різні мікроорганізми, дріжджові і цвілеві грибки, дрібні водорості, бактерії, у тому числі хвороботворні (збудники черевного тифу, паратифу, дизентерії, сибірської виразки та ін.) За своїм хімічним складом вони є органічними забрудненнями, але їх виділяють в окрему групу з огляду на санітарної небезпеки, створюваної ними при попаданні у водойми.

У побутових стічних водах мінеральних речовин міститься близько 42% від загальної кількості забруднень, органічних - близько 58%.У сучасній практиці найбільш повне видалення забруднюючих речовин досягається біологічним очищенням стічних вод.

2. Характеристика виробничих стічних вод.

Забруднення навколишнього середовища впливає на здоров'я населення через всі сфери контакту людини з природою. З цього випливає, що для людини несприятливим є забруднення будь-якого компоненту середовища. Особливо велику роль при цьому відграє забруднення гідросфери виробничими стічними водами.