Негативні наслідки ведення сільського господарства в Україні. Методи охорони біорізноманіття в агроландшафтах

Негативні наслідки ведення сільського господарства в Україні. Методи охорони біорізноманіття в агроландшафтах

 

Індивідуально науково-дослідне завдання

з екології Максакової Олександри

Сільське господарство України - одна із провідних сфер матеріального  виробництва, мета якого полягає  в тому, щоб забезпечити людство  в достатній кількості екологічно чистими продуктами рослинного і  тваринного походження, а переробну  промисловість сировиною. Воно має  більший вплив на природне середовище, ніж будь-яка інша галузь народного  господарства.

Аграрно-промисловий комплекс (АПК) України за рівнем негативного  впливу на природу нині можна порівняти  з екологічно небезпечними промисловими галузями (внесок АПК у забруднення  та деградацію довкілля становить близько 35–40%).

У сільському господарстві найважливіший засіб виробництва – це земля. Якщо в промисловості, за винятком добувної, вона є лише місцем розташування підприємств, то у землеробстві земля - головна продуктивна сила і необхідна умова сільськогосподарського виробництва.

 

Погіршення якості земель, зниження родючості ґрунтів викликають загрозу кризи виробництва сільськогосподарської  продукції, особливо екологічно чистих продуктів харчування.

Проблему відтворення  гумусу в ґрунтах і підвищення їх родючості слід розглядати як найважливішу в народному господарстві України.

Для мінімізації дисбалансу між девастованими (зруйнованими) та природними ландшафтами треба, по-перше, перейти до невиснажливого природокористування, по-друге, довести площу з природною територією до мінімально необхідної, тобто вона має бути не меншою площі орних земель (складати пропорцію 1:1). У більшості країн Європи ця пропорція складається на користь природної рослинності. 

 

Біорізноманіття (біологічне різноманіття) - різноманітність життя  у всіх її проявах. Величина біорізноманіття як всередині виду, так і в рамках всієї біосфери визнана в біології одним з головних показників життєздатності (живучості) виду і екосистеми в цілому.

Починаючи з XVII століття, основним фактором стала господарська діяльність людини. У загальному плані причинами  зниження різноманітності служать  зростаюче споживання ресурсів, зневажливе ставлення до видів та екосистем, недостатньо продумана державна політика в галузі експлуатації природних  ресурсів, нерозуміння значимості біологічного різноманіття та зростання чисельності  населення Землі .

 

Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є обов’язковою умовою сталого (збалансованого) розвитку. Нині Україна, займаючи менше 6% території Європи, володіє не менш ніж 35% її біорізноманіття і за цим показником випереджає майже всі європейські країни, лише незначною мірою поступаючись європейському еталону багатства різноманіття – Франції. Разом з тим, площа заповідних земель у 2,5 раза менша від середньоєвропейської.

 

Першочерговими завданнями є:

• забезпечення фінансування та виконання програм збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, зокрема «Загальнодержавної програми формування національної екологічної  мережі України на 2000–2015 роки»;

 • підвищення площі  природно-заповідного фонду до  середньоєвропейських показників;

 • завершення створення  земельних проектів для існуючих  об’єктів природно-заповідного  фонду; 

 • удосконалення системи  моніторингу біологічного та  ландшафтного різноманіття;

 • підвищення рівня  обізнаності населення з питань  збереження біорізноманіття та формування екомережі.

 

1.Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000.

2. Кучерявий В.П.  Екологія, - Львів: Світ

3.http://cd.greenpack.in.ua

4.А. В. Марков, А. В. Коротаєв, Динаміка різноманітності фанерозойских морських тварин відповідає моделі гіперболічного зростання / / Журнал Загальної Біології. 2007. № 1. С. 1-12. - macroevolution.narod.ru / markov_korotayev.htm

5.А. А. Тишков, Теорія і практика збереження біорізноманіття (до методології охорони живої природи в Росії) - www.biodat.ru/doc/lib/tishkov2.htm

6.Конвенція про  біологічне різноманіття - www.un.org / russian / documen / convents / biodiv.htm (рос.)

 

 

Джерела