Функціонування та законодавче регулювання Червоної Книги України

 

 

План

 Вступ                                                                                                              2 

Структура Червоної книги України                                   3 

Функціонування та законодавче регулювання

       Червоної Книги України                                                     11

Висновки                                                                              14

 

 

Вступ

Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення.

Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України. Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавством України та Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура Червоної книги України

Необхідність охорони тварин і рослин поряд з охороною атмосфери, земель, надр і вод відображена у багатьох документах міжнародного співробітництва: Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення (1973), Всесвітній стратегії охорони природи (1978), Червоній книзі Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП), Європейському Червоному списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), у Червоних книгах окремих країн.

Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. затверджено Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу. Вона містить узагальнені відомості про сучасний стан видів тварин і рослин України, які перебувають під загрозою зникнення, і заходи щодо їх збереження та науково обгрунтованого відтворення.

Перша Червона книга була видана у 1966 році за ініціативою Міжнародного союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП). Крім того, наукове узагальнення інформації в галузі охорони окремих видів рослин, грибів, тварин, відображено в Європейському Червоному списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоних книгах окремих країн.

Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин. За час, що минув після 1980 року, наукові знання про тваринний світ значно поповнились; декотрі тварини, які ще недавно були звичайними, сьогодні стали рідкісними або зникли. Вчені критично переглянули список видів (підвидів) фауни України, визначили рідкісні, зникаючі та ін. категорії, занесли їх до Червоної книги незалежно від місця виду у природі та його господарського значення, керуючись основним принципом – збереження видової різноманітності диких тварин у природі та цілісності біоценозів, у сукупності яких вони існують.

Крім тварин, до неї було занесено 151 вид судинних рослин; список виявився неповним і не відображав усього популяційно-видового розмаїття і багатства рослинного світу країни, що потребував охорони. Протягом часу, що минув після виходу книги, продовжувалось дослідження фітобіоти та її видового складу в зв’язку з дедалі зростаючим антропогенним впливом на неї, вивчався стан популяцій рослин, нагромаджувалися нові відомості про динаміку чисельності видів, темпи відновлення або скорочення ареалів, життєвість тощо.

Після набуття Україною незалежності у видавництві "Українська енциклопедія" було випущене друге видання Червоної книги України: в 1994 році - том "Тваринний світ" (наклад - 2400 примірників), в 1996 році - том "Рослинний світ" (наклад - 5000 примірників). З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами.

“Червона книга України. Тваринний світ” — складалася з 11 розділів, що включали статті про 382 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), черви круглі (2) та черви кільчасті (7), ракоподібні (26), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), комахи (173), молюски (12), круглороті (2) та риби (32), земноводні (5), плазуни (8), птахи (67), ссавці (41).

"Червона книга України. Рослинний світ" складалася з 5 розділів, що включали статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів: судинні рослини (439 видів), мохоподібні (28), водорості (17), лишайники (27), гриби (30).

У 2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин: гідроїдні поліпи (2 види), круглі (2) та кільчасті (9) черви, ракоподібні (31), павукоподібні (2) та багатоніжки (3), ногохвістки (2), комахи (226), молюски (20),круглороті (2) та риби (69), земноводні (8), плазуни (11), птахи (87), ссавці (68). Кількість видів тварин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 160 видів, а у другому порівняно з першим — на 297 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття окремих таксономічних груп фауни України. Разом з тим, викликає занепокоєння суттєве збільшення у Червоній книзі України кількості видів риб та ссавців.

До третього видання «Червона книга України» (рослинний світ) занесено 826 видів рослин і грибів: судинні рослини (611),мохоподібні (46), водорості (60), лишайники (52), гриби (57). Кількість видів рослин у третьому порівняно з другим виданням збільшилась на 285 видів, а у другому порівняно з першим — на 390 видів. Таким чином, з урахуванням приблизно однакових проміжків часу між виданнями Червоної книги України, спостерігається певне уповільнення темпів зменшення втрати різноманіття видів рослин і грибів України.

Основними науковими критеріями відбору видів для занесення їх до Червоної книги є: хорологічний - поширення і стан популяцій ендемічних видів (тобто характерних лише для певних регіонів), дизюнктивно-ареальних (з розірваними ареалами), погранично-ареальних і рідкісних видів у складі флори; флорогенезний - реліктові види (тобто представники різних геологічних періодів) і ті, що зникають з природних причин; еколого-ценотичний - види різних рідкісних і таких, що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш; прагматичний - практичне використання видів та їхнє відношення до родичів культурних сортів; естетичний - включення гарноквітучих та інших декоративних дикорослих видів, які стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі тощо.

Червона книга України про кожний із видів тварин і рослин містить такі відомості:

• категорія;
• поширення;
• основні місця знаходження;
• чисельність у природі;
• відомості про розмноження або розведення в штучних умовах;
• заходи, що вжиті та які необхідно здійснити для їх охорони;
• джерела інформації;
• картосхеми поширення на території України;
• фотографії (малюнки);

В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії:

• Зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях поширення, відсутня будь-яка інформація про наявність їх у природі чи спеціально створених умовах;
• Зниклі в природі: види, які зникли в природі, але збереглися у спеціально створених умовах;
• Зникаючі: види, які перебувають під загрозою зникнення у природних умовах і збереження яких є малоймовірним, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;
• Вразливі: види, які у найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії зникаючих, якщо триватиме дія факторів, що негативно впливають на стан їх популяцій;
• Рідкісні: види, популяції яких невеликі і на даний час не належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і загрожує небезпека;
• Неоцінені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї;
• Недостатньо відомі: види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації.

Розглянемо деякі рослини, які занесені до Червоної книги України.

Голонасінні (Gimnospermae (Pinophyta))

Тис ягідний Taxus baccata L.  

ORDO: Тисові

FAMILIA: Тисові  

Наукове значення: Реліктовий (третинний) вид з диз'юнктивним ареалом.

Статус: III категорія.

Поширення: Українські Карпати, Передкарпаття, Кримські гори. Вид поширений також у гірських районах Зх. і Пд.-Сх. Європи, у Середземномор'ї, на. Близькому Сході, у Пн. Ірані, на Кавказі.

Місця зростання: Грабово-букові, букові та буково-хвойні ліси. На карбонатних породах, часто на вапнякових скелях, в ущелинах.

Чисельність: Налічується понад 40 місцезнаходжень. Популяції локальні, нечисленні, кількість їх скорочується.

Причини зміни чисельності: Масове вирубування у минулому заради цінної деревини.

Загальна характеристика: Хвойне дерево або кущ заввишки З- 16 м, з пластинчастою або гладкою корою. Росте повільно. Тривалість життя від 1 до 3 тис. років. Деревина важка, міцна, червоного кольору. Листки (хвоя) голкоподібнолінійні, темно-зелені, блискучі, знизу - світло-зелені, матові; отруйні (містять алкалоїд таксин). Насіння кістянковидне, їстівне. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у вересні - жовтні. Розмножується насінням і вегетативно. Тіньовитривала рослина.

Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому природному і Карпатському біосферному заповідниках, заказниках загальнодержавного значення Княждвірському (Коломийський р-н Івано-Франківської обл.). Тисовий Яр (Сторожинецький р-н Чернівецької обл.), Карабі-Яйла (Білогірський р-н, Крим), Великий Каньйон Криму (Бахчисарайський район) та ін. Рекомендується створити ботанічні резервати та пам'ятки природи у всіх місцях зростання тису ягідного, збільшити площі його насаджень (у лісах, ботанічних садах, парках).

Покритонасінні (Angiospermae (Magnoliophyta)) Фіалка кримська Viola oreades Bieb.   

ORDO: Фіалкові 

FAMILIA: Фіалкові  

Наукове значення: Реліктовий ендемічний кримсько-кавказький вид з диз'юнктивним ареалом.

Статус: III категорія.

Поширення: Гірський Крим (яйли). Вид поширений також на Кавказі.

Місця зростання: Лучно-степові угруповання кримських.

Чисельність: Популяції виду не численні.

Причини зміни чисельності: Зривання квітів на букети, залісення яйл.

Загальна характеристика: Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 15 см, з підземними повзучими нитковидними пагонами. Стебло з укороченими меживузлями. Листки довгастояйцевидні, прилистки - перистозубчасті. Квітки великі (діаметр 30-40 мм), одиничні, забарвлення - від жовтого до фіолетового. Плід - коробочка. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно і насінням. Мезофіт. Геліофіт.

Заходи охорони: Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках. Доцільно контролювати динаміку популяцій виду.

Гриби (Fungi (Mycota, Mycophyta))

 Боровик  королівський Boletus regins Krombh.

ORDO: Базидоміцети (Базидіальні гриби)

FAMILIA: Болетові  

Наукове значення: Неморальний вид з диз'юнктивним ареалом.

Статус: I категорія.

Поширення: Закарпаття (околиці с. Невицького Ужгородського р-ну, околиці с. Іванівки Берегівського р-ну). Лісостеп (лісництво в Диканському р-ні Полтавської обл.). Вид поширений у Євразії.

Місця зростання: Листяні, переважно букові та дубові ліси (на вапняковому Грунті).

Чисельність: Трапляється поодинці або групами з 2-3 плодових тіл.

Причини зміни чисельності: Збирання заготівельними організаціями та населенням.

Загальна характеристика: Шапинка (діаметр 5-10см) напівкуляс-та, з віком подушковидна, рожевувата, рожевувато-червона або фіолетово-червона (згодом блідне), гладенька, іноді трохи зморщена, бархатиста, пізніше гола, суха. Трубочки цитринно-жовті, потім яскраво-жовті, згодом жовтувато-зелені з оливковим відтінком. Пори заокруглені, дрібні, яскраво-жовті, з оливковим відтінком, у зрілому стані нерівні, горбкуваті. Спори 15-17Х4- 5 мкм, веретеновидні, циліндричні, гладенькі, жовтувато-бурі. Ніжка 5-15Х1,5-6 см, бочечко-видна, з віком - булавовидна або циліндрична, хромово-жовта, вгорі з білою дрібною сіточкою, біля основи часто вкрита винно-червоними плямочками, від дотику іноді синіє. М'якуш світло-жовтий, біля основи бурувато-червоний, без особливого запаху, з приємним смаком. Плодові тіла з'являються в червні - вересні. Мікоризоутворювач. Цінний їстівний гриб.

Заходи охорони: Не здійснювалися. Потрібно створити мікологічні заказники в місцезнаходженнях виду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Функціонування та законодавче регулювання

Червоної Книги України

Ведення Червоної книги України покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Ведення Червоної книги України фінансується за рахунок Державного бюджету України.

 Охорона та  відтворення  об'єктів  Червоної   книги   України забезпечуються   органами   державної  влади,  органами  місцевого  самоврядування,  підприємствами, установами  і організаціями, які є суб'єктами   використання   тваринного   і  рослинного  світу,  та громадянами  відповідно до закону.