Витрати підприємства

ВИСНОВКИ

Надання послуг і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства, яке займається перевезенням пасажирів. Виробничі процеси — це другий етап виробництва. Характерною особливістю цього етапу як центрального у виробничій системі є формування витрат на виробництво продукції.

Стан виробництва характеризується його ефективністю, психологічними параметрами, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю працівника у виробничих процесах. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності, виникає потреба постійного зіставлення витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно звіряти з даними майбутніх витрат, що великою мірою залежать від впливу зовнішнього середовища. Можливість усунення або передбачення впливу багатьох негативних внутрішніх та зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку витрат на виробництво.

Облік витрат на виробництво організовується з метою розподілу витрат на кожну окрему операцію або кожен окремий продукт, що необхідно для оцінки запасів і визначення фінансового результату.

Завдання обліку витрат на виробництво  полягає в накопиченні витрат, яке досягається шляхом зведення даних для обчислення собівартості одиниці продукції. Метою зведення даних в системі накопичення витрат є встановлення величини витрат по двох головних об'єктах - продукції (для оцінки вартості запасу) і центрах відповідальності (з метою контролю за рівнем витрат).

При формуванні тарифів до повної планової собівартості послуг міського електричного транспорту включаються нормативні економічно обґрунтовані витрати з операційної діяльності підприємства та фінансові витрати. Зокрема:

- витрати, пов’язані із використанням в процесі виробництва транспортних послуг електроенергії, матеріалів, палива, основних засобів, трудових ресурсів, а також інших витрат на їх виробництво та реалізацію;

- витрати, пов’язані  із фінансовою діяльністю підприємства, тобто витрати, що виникають у зв’язку із залученням позикового капіталу для здійснення виробничої діяльності. Зокрема, використанням фінансових ресурсів, які потрібні для забезпечення підприємства оборотними коштами та на поліпшення (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію, тощо) основних засобів або розширення підприємства;

- витрати, передбачені  колективним договором або є  обов’язковими в обсягах, передбачених  чинним законодавством;

- витрати, пов’язані  із ризиками при наданні транспортних послуг, зокрема, невиробничі витрати, які не можна визначити, як втрати з вини окремих працівників;

- інші витрати операційної  діяльності.

Затрати,  витрати,  собівартість,   є   найважливішими   економічними категоріями.  Їхній  рівень  багато  в  чому  визначає  розмір  прибутку   і рентабельності підприємства,  ефективність  його  господарської  діяльності.

Зниження й оптимізація  витрат є одними з основних напрямків  удосконалювання економічної діяльності кожного підприємства.

Проте основним завданням економіста  є  не  тільки  підрахування  вже наявних витрат,  але  і  знаходження всеможливих шляхів  зниження  витрат.

Можливості зниження витрат виробництва виділяються  й  аналізуються  по  двох напрямках: по джерелах та чинниках. В середині  підприємства  витрати  можна знижувати за рахунок зміни  норм  використання  сировини,  зменшення  витрат живої праці на одиницю продукції тощо. Для цього розроблено  ряд  показників (індексів), які нині широко використовуються на підприємствах.