Государственный долг Япониии

Фінансова рейтингова агенція Moody's понизила рейтинг довгострокового державного боргу Японії із Аа2 до Аа3, назвавши причинами загрозливо великий дефіцит  бюджету та політичну нестабільність у країні.

Агенція сказала, що часті зміни  керівництва країни за останні 5 років не дозволили уряду втілити довгострокову економічну стратегію.

Це перше пониження рейтингу державного боргу Японії ангенцією Moody's за останні 9 років. До такого ж  кроку у січні цього року вдалась  інша велика міжнародна рейтингова агенція - Standard and Poor's.

Пониження рейтингу викликане високими рівнями дефіциту бюджету та зростанням японського державного боргу від  часу глобальної рецесії 2009 року

Заява агенції Moody's

Японія намагається оговтатися після світової фінансової кризи 2009-го року, але одужанню завадили потужні землетрус та цунамі у березні цього року: стихійне лихо сповільнило економічне зростання та вразило державне фінансування та бюджет.

"Пониження рейтингу викликане  високими рівнями дефіциту бюджету  та зростанням японського державного боргу від часу глобальної рецесії 2009 року", - йдеться у заяві агенції.

Згідно із останніми даними уряду  Японії, у другому кварталі ВВП  країни скоротився на 1,3% у порівнянні із тим самим періодом 2010 року. У  порівнянні із першим кварталом  ВВП зменшився на 0,3%.

Ця цифра виявилась кращою за очікування багатьох аналітиків, втім побоювання щодо зростання запозичень та витрат, пов'язаних із відновлюваними роботами після землетрусу та цунамі, залишились.

Заборгованість

• Валовий зовнішній борг: 2,246 трлн доларів США (2010.7.30)
• Державний борг: 225,80% від ВВП країни (2010)

Державний борг в умовах світової економічної кризи: причини  та шляхи оптимізації 

Проблема державного боргу  набула актуальності у другій половині ХХ ст. , коли держави  стали неспроможними  акумулювати у бюджеті достатні фінансові ресурси для використання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках. Як відомо, на сьогодні, проблема державного боргу є однією з основних, тому тема дослідження є актуальною та потребує подальшого вивчення. Використання державою у своїй фінансовій політиці залучення коштів на кредитній основі веде до формування державного боргу і це зумовлює необхідність у розробленні системи управління даним боргом.

Теоретико-методологічні  й економіко-практичні аспекти  вивчення даної проблеми розглянуто у працях таких вітчизняних і  зарубіжних учених-економістів, як О.Д. Василика, А.С. Гальчинського,  О.Ю. Сови, Ю.Р. Федосова,  О. М. Шарова та  інших [1-5].

Метою даної роботи є  висвітлення проблеми державного боргу  в період економічної кризи, причини  виникнення та шляхів його зменшення.

Головними завданнями роботи є:

-         дослідження  суті поняття   «Державний борг»;

- виявлення економічних передумов формування державного боргу;

- аналіз статистичних даних державного боргу в таких країнах як США, Японія, ЄС;

- обгрунтування шляхів оптимізації управління державним боргом.

В умовах економічної кризи значно посилюється роль та значення такого елемента державних фінансів як державний борг. Державний борг - це загальний розмір, накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за вилученням бюджетних надлишків [2].

Державний борг є звичайним явищем в житті будь-якої країни, оскільки пов'язаний з економічними процесами, що протікають в ній. Слід зазначити, що державний борг гальмує суспільне виробництво, обмежує розвиток економічних процесів і в кінцевому рахунку не дозволяє ефективно розвиватися країні. Великий тягар лягає на державний бюджет. Він постійно знаходиться у кризі, яка чим раз більше поглиблюється. Це й зумовлює формування в економіках країн значної частини внутрішнього боргу, який дедалі більше зростає, що в умовах світової економічної кризи є загрозливим явищем для економічної стабільності країни [3].

Причини загострення проблеми держаного  боргу в умовах економічної кризи  пов’язані з бажанням зупинити падіння  світової економіки. Уряди країн  вдалися до гігантських потоків  державних грошей (в середньому 8% від світового ВВП), які держава вливала в економіку, щоб врятувати банкрутуючі банки, іпотечних гігантів і «стовпів» економіки, таких як «General Motors», «Bank of Amerіca», «Lehman Brothers» це тільки в США, не говоричи вже про Європейський Союз та Японію.   Просто надруковані і оформлені у вигляді держборгів на покриття дефіциту держбюджетів ці гроші затягнули економіку країн в боргові ями. Наприклад, за даними Міністерства фінансів США, станом на 2010 рік зовнішній борг Америки становить 90% від ВВП або 13 трлн дол., борг влади Японії в 2009 фінансовому році досяг рекордної позначки, впритул наблизившись до 9,6 трильйонів доларів або 200% від ВВП, а Європейська комісія опублікувала короткостроковий прогноз, згідно з яким державний борг в країнах ЄС зросте до 84% в 2010 р. і до 88,2%, - в 2011 р [7,8].

Отже, зростання боргу в умовах кризи є наслідком санаційних заходів урядів країн своїх економік, що знаходять своє місце в бюджетних дефіцитах, за рахунок чого і призводить до зростання боргів. Тому можна сказати, що існує позитивний взаємозв’язок між розмірами бюджетного дефіциту і державного боргу. Бюджетний дефіцит збільшує державний борг, а зростання боргу, в свою чергу, потребує додаткових витрат бюджету на його обслуговування і тим самим збільшує бюджетний дефіцит [1].

Можна зробити висновок, що причиною появи  загрозливого розміру державного боргу у провідних економіках світу є тривале існування бюджетних дефіцитів пов’язане  з необхідністю здійснення значних державних вкладень в розвиток економіки та незабезпечення відповідних джерел покриття їх.

 Зрозуміло, що з виникненням необхідності здійснення державних вкладень в економіку, з’являється з часом  необхідність у оптимізації державного боргу. Оптимізація державного боргу можлива декількома способами: (використання золотовалютних резервів, рефінансування, емісія), проте саме ефективний спосіб полягає у зменшенні бюджетних дефіцитів тобто збалансування дохідної і видаткової частини, що можливе шляхом скорочення видатків, накопичення заборгованості (прострочення платежів по боргах або за куплені товари), а також за рахунок підвищення податків [4].

Проте на нашу думку, питання полягає  не тільки у збалансуванні державного бюджету, а в тому, щоб бюджет балансував економіку. Проблема пов’язується з  переходом держави від пасивної до активної бюджетної політики. Вчені  Шаров О. М. та Колот О.А. вважають, що потреба в погашенні сучасних боргів відсутня, оскільки відбувається постійний розвиток економіки. Держава за допомогою державного регулювання повинна здійснювати управління державним боргом, розмір якого потрібно пов’язувати з обсягами ВВП. На їхній погляд, немає необхідності скорочувати державний борг (не говорячи вже про повну його ліквідацію), оскільки в разі нездатності проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики, уряди країн можуть оголосити про дефолт тобто відмовитись від власних боргових зобов'язань. В результаті чого борги країни списуються, анулюються, а уряди країн, відмовившись від зобов’язань,  продовжують існувати. Проте наслідки від дефолту ( зростання інфляції, спад виробництва, погіршення соціально-економічної ситуації в країні) настільки негативні для економіки, що оголошення про дефолт є крайнім заходом у  погашенні боргів країни  [3,4].

 Ми вважаємо, що зменшувати  розміри державного боргу потрібно, а саме за допомогою   балансування  економіки, що сприяє економічному зростанню, адже саме економічне зростання є шляхом до стабілізації або ліквідації державного боргу, що знаходить відображення в зменшення негативного впливу бюджетного дефіциту на його розміри. Проте, в умовах кризи, економічне зростання можливе тільки за допомогою прийняття урядами країн пакету стимуляційних заходів, що забезпечують підтримку важливих галузей економіки та фінансового сектору країни в умовах стагнації.

В даний момент стимулювання економіки життєво необхідне для відновлення світової економіки. Проте урядам країн США, Японії та ЄС необхідно бути пильними, пригадати уроки минулого і не допускати утворення загрозливого розміру  бюджетних дефіцитів, що мають вплив на розмір державного боргу, а для поліпшення стійкості державного боргу, на нашу думку, потрібно  скорочувати річний дефіцит бюджету на 0,5% ВВП протягом десятиліття [6]. Таку ж думку висловили експерти Лісабонської ради і Allianz Group, які стверджують, що для того, щоб подолати рекордне зростання державного боргу, уряди країн Євросоюзу повинні починаючи з 2011 р. щороку скорочувати бюджетні видатки на 2%, це стосується головним чином зменшення бюджетних витрат, у тому числі видатків на соціально-економічні програми, та збільшення дохідної частини за рахунок підвищення податкового навантаження.

Отже, можна сказати, що основною причиною появи і збільшення державного боргу  країни є циклічні бюджетні дефіцити, які виникають  внаслідок розбалансування  дохідної  і видаткової частини бюджету, саме тривалі дефіцити таких економік як США, Японія і країн Європейського Союзу призвело до загострення не тільки внутрішньої економічної безпеки, а й безпеки світового суспільства. Одним із шляхів оптимізації державного боргу є зменшення бюджетного дефіциту в наслідок скорочення видатків,  використання бюджету як засобу збалансування економіки.