Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Мая 2013 в 23:51, доклад
Однією з найважливіших проблем функціонування підприємства в сьогоденні є вирішення питань стосовно запровадження ефективного механізму мотивації персоналу. Адже, саме трудові ресурси є ключовим аспектом та основною рушійною силою успішної діяльності підприємства.
Важливим складовим елементом управління трудовим потенціалом підприємства є вибір оптимальної системи стимулювання, що дасть змогу збалансувати міру витрат праці та її кінцеві результати, а також особисту мотивацію працівника та мету діяльності підприємства.
Національний авіаційний університет
Бірук К.А.
МАТЕРІАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ПРАЦІ
Однією з найважливіших проблем функціонування підприємства в сьогоденні є вирішення питань стосовно запровадження ефективного механізму мотивації персоналу. Адже, саме трудові ресурси є ключовим аспектом та основною рушійною силою успішної діяльності підприємства.
Важливим складовим елементом управління трудовим потенціалом підприємства є вибір оптимальної системи стимулювання, що дасть змогу збалансувати міру витрат праці та її кінцеві результати, а також особисту мотивацію працівника та мету діяльності підприємства.
Стимулювання праці – це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації. Стимулювання потрібне для ефективного виконання робіт і реалізації управлінських рішень. Поза мотивацією ніяка цілеспрямована діяльність неможлива.
Сьогодні як ніколи заохочення стало життєво важливим елементом успіху організації. Є п'ять основних причин зростання ролі заохочення в сучасному бізнес-середовищі: послаблення традиційних стимулів; розширення нетрадиційних стимулів; ширше використання гнучких систем компенсації; збільшення повноважень співробітників; зростання нестабільності і невизначеності в економіці.
Однією з найважливіших форм мотивації в організаціях є матеріальне стимулювання праці, яке становить процес формування, використання та розподілу матеріальних благ за кількістю і якістю праці.
Матеріальне стимулювання праці – це засіб забезпечення матеріальних потреб та посилення матеріальної зацікавленості працюючих у залежності від результатів їх колективної та індивідуальної праці через систему законодавчих, нормативних, економічних, соціальних та організаційних чинників і заходів, пов’язаних з виробничою, підприємницькою, торговельною або комерційною діяльністю.
Матеріальне стимулювання праці передбачає внесення в процес мотивації вартісних важелів залучення людей до праці, тобто безпосередній економічний вплив на мотивацію, забезпечення особистої і групової зацікавленості суб'єктів праці в матеріальному заохоченні. Тут застосовуються як безпосередні (зарплата, премії, доходи від прибутку та ін.), так і опосередковані (ціни, податки, кредити) важелі регуляції трудової поведінки.
Матеріальне стимулювання реалізується насамперед через зміцнення та розвиток особистісних матеріальних стимулів. Основною формою яких є оплата праці.
Центральне місце в системі матеріального стимулювання займають форми і системи оплати праці, тарифні ставки, премії та додаткові види доплат.
Заробітна плата – найважливіша частина системи оплати і стимулювання праці, один з інструментів дії на ефективність праці робітника. Це вершина айсберга системи стимулювання персоналу. Розподіл заробітної плати передбачає оцінювання кількості та якості затраченої праці, а також здійснення на її основі матеріального заохочення і матеріальних санкцій.
У заробітній платі як формі доходів найманих працівників закладено значний мотиваційний потенціал. Намагання людини поліпшити свій добробут, задовольнити різні потреби спонукає її до активної трудової діяльності, підвищення якості своєї робочої сили.
Значним стимулюванням працівників є виплата винагороджень, премій, надбавок за виконану роботу тощо.
Складовою механізму заохочення працівників підприємства є одноразові премії та винагороди, які мають цілком конкретне призначення. Запроваджуючи виплату одноразових премій і винагород, роботодавці можуть заохочувати і розвивати в працівників якості, що безпосередньо впливають на ефективність роботи, проте не підлягають точній кількісній оцінці (авторитет в колективі, відданість фірмі, творче ставлення до роботи).
Одноразові премії та винагороди є ефективною формою матеріального заохочення, людям притаманне швидке звикання до незмінної, сталої системи стимулювання. Якщо позитивне заохочення стає очікуваним, то воно втрачає свою мотиваційну силу – працівник просто перестає реагувати на нього. Отже, не передбачувані та нерегулярні заохочення стимулюють ліпше, ніж очікувані й прогнозовані.
Винагородження стимулює групові інтереси, заохочує колектив у досягненні кінцевих результатів виробництва.
Премія, так само, як і винагородження, стимулює досягнення кінцевих результатів підприємства або структурного підрозділу, однак виплачується з прибутку підприємства.
Преміювання праці є додатковою формою винагороди персоналу поруч із заробітною платою, яка виплачується в разі досягнення планових результатів підприємства в цілому або його конкретним підрозділом. Існує індивідуальне преміювання, яке відмічає особливу роль окремих осіб (вищого керівництва, новаторів, винахідників), і колективне преміювання, спрямоване на мотивацію соціальних груп.
Надбавки можуть даватися за професійну майстерність, за високі показники в праці, за виконання особливо важливих робіт.
Матеріальні стимули праці це не тільки грошові винагороди, але й можливість зміни соціального статусу, отримання туристичних та екскурсійних путівок, подарунків тощо.
Система факторів у поєднанні з особливостями розвитку сучасних економічних відносин визначає такі принципи матеріального стимулювання праці:
Отже, причиною неефективної роботи підприємства може бути недостатнє матеріальне стимулювання або відсутність мотивації працівників, що викликане нераціональною роботою керівників. Розробка і запровадження ефективного мотиваційного механізму сприяє підвищенню конкурентоспроможності, продуктивності і, в кінцевому результаті, прибутковості підприємства.