Основні напрямки й перспективи розвитку операцій з активами

 

 

ПЛАН

ВСТУП ..........................................................................................................................	3
РОЗДІЛ І. АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ, ЇХ РОЛЬ І МІСЦЕ У БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ..............................................................................................................	5
1.1. Економічна сутність  активних операцій ...................................................	5
1.2. Характеристика основних  видів операцій зі збільшення  активів .......	6
1.3. Структура і управління банківськими активами ...................................	8
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ АКТИВІВ БАНКУ .................................................................	11
2.1. Мета і  завдання аналізу активів банку та його інформаційне забезпечення ...........................................................................................................	11
2.2. Аналіз динаміки, складу  і структури активів банку ...............................	16
2.3. Аналіз якості активів ....................................................................................	17
2.4. Аналіз якості кредитних активів комерційного банку ...........................	19
РОЗДІЛ ІІІ. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ АКТИВІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ...................................................................	23
3.1. Основні напрямки й перспективи розвитку операцій з активами .......	23
3.2. Нові методи залучення  активів ...................................................................	26
ВИСНОВКИ .................................................................................................................	30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .........................................................	33

 

ВСТУП

 

Комерційні банки - універсальна кредитна установа, яка створюється для залучення і розміщення коштів на умовах зворотності і оплачуваності, а також для здійснення багатьох інших банківських операцій.

 Комерційні банки здійснюють активні і пасивні операції. Ці операції подібні двом протилежним сторонам діалектичної єдності. Без пасивних операцій неможливі активні операції, а без активних операцій стають непотрібними пасивні. Але всі без винятку проведені банківські операції переслідують одну мету - збільшення доходів і скорочення витрат.

 У курсовій роботі досліджено саме операції комерційних банків з активами, тому що вони мають у процесі діяльності комерційних банків одне з першорядних значень, а також тому, що процеси залучення кредитних ресурсів і їх використання перебувають у тісному взаємозв'язку.

Активні банківські операції - це операції, за допомогою яких банки  розміщають наявні в їх розпорядженні  ресурси з метою одержання  необхідного доходу і забезпечення своєї ліквідності.

 Актуальність проблеми впливу якості активів банку на ефективність його діяльності визначається всезростаючою роллю у діяльності банку таких способів залучення активних коштів, як кредити, свопи та інші методи, причому найбільш гостро на сьогодні стоїть проблема якості кредитів.

Об’єкт дослідження  - активи комерційного банку і проведення основних операцій з ними.

Предмет дослідження – вплив якості активів комерційного банку на ефективність його діяльності.

Метою роботи є дослідження суті і значення операцій комерційних банків з активами і вивчення впливу якості останніх на рівень ліквідності та економічної ефективності діяльності банку.

Виходячи з мети роботи, були поставлені наступні завдання:

• визначити сутність активних операцій комерційних банків;
• з'ясувати структуру активів активних операцій банків і коротко охарактеризувати основні з них;
• показати основні аспекти аналізу якості активів комерційних банків;
• виявити основні проблеми вдосконалення активів.

 При написанні даної курсової роботи були використані наукові праці і монографії провідних вітчизняних економістів і закордонних фахівців в області банківської справи, окремі методичні розробки, матеріали періодичної преси, а також статистична інформація.

 

РОЗДІЛ І.

АКТИВНІ ОПЕРАЦІЇ, ЇХ РОЛЬ І МІСЦЕ У БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1. Економічна сутність  активних операцій

 

Щодо класифікації активних операцій, як і структури активів, на сьогодні існують різні підходи.

На думку Ковальчука Т. Г. та Коваля М. М. основними активними  операціями є:

• кредитні операції, у результаті яких формується кредитний портфель банку;
• інвестиційні операції, які створюють основу для формування інвестиційного портфеля;
• касові і розрахункові операції, які є одним з основних видів послуг, що надаються банком своїм клієнтам;
• інші активні операції, пов'язані зі створенням відповідної інфраструктури, що забезпечує успішне виконання всіх банківських операцій [12, c.96].

Кочетков В. Н.  вважає, що найпоширенішими  активними операціями банків є:

• кредитні операції, які, як правило, приносять банкам основну частину їх доходів. У макроекономічному масштабі значення цих операцій полягає в тому, що за допомогою їх банки перетворюють тимчасово бездіяльні грошові фонди в діючі, стимулюючи процеси виробництва, обігу і споживання;
• інвестиційні операції, у процесі здійснення яких банк виступає як інвестор, вкладаючи ресурси в цінні папери або здобуваючи права на спільну господарську діяльність;
• депозитні операції, призначення активів яких полягає у створенні поточних і довготривалих резервів платіжних коштів на рахунках у Центральному банку (кореспондентський рахунок і резервний рахунок) і інших комерційних банках;
• інші активні операції, різноманітні за формою, що приносять банкам за кордоном значний дохід. У вітчизняній практиці їх коло досить обмежене. До числа інших активних операцій відносяться: операції з іноземною валютою і дорогоцінними металами, трастові, агентські, товарні тощо [12, c.133].

1.2. Характеристика основних  видів операцій зі збільшення  активів 

 

Кредитні операції. Банківський кредит - це економічні відносини, у процесі яких банки надають позичальникам кошти з умовою вони повернення. Ці відносини припускають рух вартості (позичкового капіталу) від банку (кредитора) до позичальника (дебітора) і назад. Позичальниками виступають підприємства всіх форм власності (акціонерні підприємства і фірми, державні підприємства, приватні підприємці і т.д.), а також населення.

 Повернення отриманої позичальником вартості (погашення боргу банку) у масштабах одного підприємства і всієї економіки повинно бути результатом відтворення в зростаючих розмірах. Це визначає економічну роль кредиту і служить однією з найважливіших умов одержання банком прибутку від кредитних операцій. Заборгованість по кредитах, наданих населенню, може погашатися за рахунок зменшення нагромадження і навіть скорочення споживання у порівнянні з попереднім періодом. У той же час кредитування населення забезпечує ріст споживання, стимулює підвищення попиту на товари (особливо дорогі, тривалого користування) і залежить від рівня доходів населення, що визначає можливість одержання банками прибутку від цих операцій. Кредитні операції займають найбільшу частку в структурі статей банківських активів [17, c.162].

Інвестиційні операції. У процесі їх здійснення банк виступає як інвестор, вкладаючи ресурси в цінні папери або здобуваючи права на спільну господарську діяльність. Зазначені операції також приносять банку дохід за допомогою прямої участі у створенні прибутку. Економічне призначення таких операцій, як правило, пов'язане з довгостроковим вкладенням коштів безпосередньо у виробництво.

 Різновидом інвестиційних операцій банків є вкладання коштів в управлінські будинки, обладнання і оплату оренди. Зазначені вкладення здійснюються за рахунок власного капіталу банку, їх призначення полягає у забезпеченні умов для банківської діяльності. Ці інвестиції не приносять банку доходу [17, c.164].

Касові операції. Наявність касових активів у необхідному розмірі - найважливіша умова забезпечення нормального функціонування комерційних банків, які використовують готівку для розміну грошей, повернення внесків, задоволення попиту на позички і покриття операційних витрат, включаючи заробітну плату персоналу, оплату різних матеріалів і послуг. Грошовий запас залежить від величини поточних зобов'язань банку, строків видачі грошей клієнтам, розрахунків з власним персоналом, розвитку бізнесу і т. д. Відсутність у достатній кількості коштів може підірвати авторитет банку. На величину готівки впливає інфляція. Вона збільшує небезпеку знецінення грошей, тому їх необхідно якнайшвидше пускати в обіг, розміщувати в доходні активи. Внаслідок інфляції потрібно все більше і більше готівки. Касові операції – це операції, пов'язані з рухом готівки, з формуванням, розміщенням і використанням коштів на різних активних рахунках [17, c.169].

Значення  банківських касових операцій визначається тим, що від них залежать формування касової готівки в господарстві, співвідношення коштів між різними активами, статтями, пропорції між масою паперових купюр і розмінною монетою.

Економічний зміст інших  операцій різноманітний. В одних випадках (покупка-продаж іноземної валюти або дорогоцінних металів) відбувається зміна обсягу або структури активів, які можна використати для задоволення претензій кредиторів банку; в інших (трастові операції) банк виступає довіреною особою стосовно власності, переданої йому в управління; у агентських операціях банк виконує роль посередника, роблячи розрахункові операції з доручення своїх клієнтів.

1.3. Структура і управління  банківськими активами

 

 Активні операції банку становлять істотну і визначальну частину його операцій. Під структурою активів розуміється відношення різних за якістю статей активу балансу банку до балансового підсумку. Якість активів банку визначається доцільною структурою його активів, диверсифікованістю активних операцій, обсягом ризикових активів, обсягом критичних і неповноцінних активів і ознаками динаміки активів.

 Існують різні підходи до визначення структури банківських активів.

 Багато економістів, зокрема Е. Рід, Р. Коттер, Э. Гіл та Р. Сміт активи комерційних банків розділяють на 4 основні категорії [25, c.39]:

1.Касова готівка і  прирівняні до неї кошти.

2.Інвестиції в цінні папери.

3.Позички.

4.Будинки і споруди.

У закордонній практиці прийнято в статтю "Готівка і  прирівняні до них кошти" включати кошти на рахунках у федеральних  резервних банках та інших комерційних банках, банкноти і монети, а також платіжні документи в процесі їх інкасування. Всі ці кошти необхідні для розміну грошей, повернення внесків, задоволення попиту на позички і покриття різних операційних витрат.

 Що стосується інвестицій у цінні папери, то комерційні банки купують ці цінні папери для підтримки ліквідності, для збільшення доходів, а також для використання їх як забезпечення зобов'язань по внесках перед різними органами влади.

 У розвинених країнах переважна частина всіх інвестицій припадає на державні цінні папери. З метою забезпечення ліквідності банки розміщують порівняно невеликі суми і в інші цінні папери: банківські акцепти, комерційні папери, брокерські позички та сертифікати товарно-кредитних корпорацій, облігації урядових закладів, першокласні облігації корпорацій [25, c.40].

 Що стосується статті "Нерухомість і обладнання", то тут глобальних проблем по управлінню цими активами, як правило, не виникає, тому що питаннями вкладення коштів у нерухомість і обладнання не доводиться займатися щодня.

 У роботі вітчизняних економістів також зустрічається групування активів за ступенем ліквідності, наприклад [13, c.16]:

1. Ліквідні  активи - залишки коштів у касі, кошти в обігу, інші кошти,  залишки коштів на рахунках  госпрозрахункових і негоспрозрахункових підприємств і організацій банку, залишки коштів на рахунках в іноземних банках, на кореспондентських рахунках у НБУ, а також придбані банком облігації державних позик і видані кредити, інші види платежів на користь банку зі строком погашення до 1 місяця.

2. Позички. Ними забезпечується одержання основної частини доходів банку. У наших комерційних банків позички - переважна форма активів. Найбільш ліквідні позички - це позички, надані іншим банкам (особливо позички до запитання), а також короткострокові позички підприємствам і організаціям. Причому ліквідність останніх зростає у зв'язку з тим, що прийняті під їх забезпечення цінності можуть бути перезаставлені комерційним банком у центральному банку для одержання від нього короткострокових кредитів. Ліквідність довгострокових позичок з урахуванням існуючих умов їх надання надзвичайно низька. Сформована в нас практика така, що довгострокові позички надаються в основному без усякого забезпечення. Це різко знижує їх ліквідність і підвищує ризики комерційних банків від їх неповернення.