Перспективи функціонування недержавних пенсійних фондів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра аналізу і статистики

ім. І.В. Поповича

 

 

 

Ессе на тему:

«Перспективи функціонування недержавних пенсійних фондів»

 

 

 

Виконав:

студент ІІІ курсу 3 групи

спеціальність Облік і аудит

Подзигун Дмитро Володимирович

 

 

 

 

Житомир – 2013

У сучасних економічних та демографічних умовах питання забезпеченості людей похилого віку набуває особливої актуальності. Згідно з прогнозом уряду, вже  до 2050 року кількість пенсіонерів  в Україні подвоїться. А це означає, що перед державою може постати необхідність або збільшити збори до Пенсійного фонду України або скоротити  розміри пенсій, що звучить не менш катастрофічно. Крім того, постійно зростає  кількість не лише пенсіонерів за віком, а й по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника тощо. Схоже, єдиною альтернативою у цій ситуації є розвиток у країні недержавного пенсійного забезпечення.

 Сутність  недержавних пенсійних фондів  та особливості його розвитку  в Україні неодноразово досліджувалися  вітчизняними науковцями. Зокрема,  теоретичні і практичні аспекти  недержавного пенсійного забезпечення  досліджують Д. Леонов, Т. Негода, Л. Лузгіна, Л. Миронова, О. Ткач, Г. Осовий та інші. Але розвиток недержавних пенсійних фондів в Україні за сучасних умов є дуже динамічним. При їх функціонуванні постійно з'являються якісь проблеми, але разом з тим і відкриваються нові перспективи розвитку. Саме тому стан розвитку недержавних пенсійних фондів в нашій країні потребує додаткового дослідження.

З 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який передбачає створення в Україні трирівневої пенсійної системи. Третій, найвищий, рівень пенсійного забезпечення ґрунтується на ефективній діяльності недержавних пенсійних фондів. Недержавний пенсійний фонд - юридична особа, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному Законом порядку.

Проаналізуємо розвиток недержавних пенсійних  фондів на сучасному етапі. Станом на 31.12.10 в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 101 недержавний пенсійний фонд (НПФ) та 43 адміністратори НПФ. Кількість відкритих НПФ на кінець звітного періоду становила 83, тоді як кількість корпоративних та професійних фондів у загальній їх кількості є відносно низькою, і складає  9 корпоративних та 9 професійних фондів.

Система недержавного пенсійного забезпечення протягом останніх років розвивається досить динамічно. З огляду на це, система  НПЗ має потенціал для подальшого розвитку. Основні показники діяльності НПФ та темпи їх приросту наведені в табл. 1

 Таблиця 1

Динаміка  основних показників діяльності недержавних  пенсійних фондів

Недержавні пенсійні фонди	2009 р.	2010 р.	Відхилення(+,-)
Загальна кількість укладених  пенсійних контрактів (тис. шт.)	62,5	69,7	7, 2
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами (тис. осіб)	497,1	569,2	72, 1
Загальні активи НПФ (млн. грн.)	857,9	1 144,3	286,4
Пенсійні внески (млн. грн.), у т.ч.	754,6	925,4	170, 8
- від фізичних осіб	31,8	40,7	8, 9
- від юридичних осіб	722,7	884,6	161, 9
- від фізичних осіб-підприємців	0,1	0,2	0, 1
Пенсійні виплати (млн. грн.)	90,1	158,2	68, 1
Сума інвестиційного доходу (млн. грн.)	236,7	433,0	196,3

 

Згідно  даних табл. 1, у 2010 році в загальній  кількості було укладено 69,7 тис. пенсійних  контрактів, що на 7, 2 тис. більше, ніж  за попередній період. Кількість учасників  за укладеними пенсійними контрактами  з кожним роком має тенденцію  до збільшення, і у 2010 р. становила 569,2 тис. чол. Значно збільшились загальні активи НПФ. Так, якщо 2009 році вони склали 857,9 млн. грн., то у звітному періоді взагалі досягли рекордного значення - 1 144,3 млн. грн., тобто збільшились на 25%. Найбільшу питому вагу внесків у НПФ складають пенсійні внески від юридичних осіб, які у 2010 році становили 884, 6 млн. грн. Пенсійні внески від фізичних осіб та від фізичних осіб - підприємців є значно меншими, хоч також мають тенденцію до зростання. Про позитивний розвиток недержавних пенсійних фондів також свідчить збільшення суми інвестиційного доходу від 236, 7 млн. грн. у 2009 р. до 433 млн. грн. у 2010р. А отже, НПФ мають достатньо коштів для їх інвестування і отримання за ними прибутку.

Варто зауважити, що протягом 2008–2012рр. відбувається спад деяких показників діяльності недержавних  пенсійних фондів, зокрема їх загальної  кількості на ринку, кількості укладених  контрактів та кількості учасників. Проте за даними показниками неможливо  остаточно робити висновки про діяльність недержавних пенсійних фондів. Адже, спад кількісних показників не завжди супроводжується також якісним  спадом. Важливим якісним показником розвитку НПФ є обсяг сформованих пенсійних активів, аналізуючи загальний обсяг пенсійних активів вітчизняних недержавних пенсійних фондів варто зауважити, що відбувається їх щорічне зростання. Загальний обсяг активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 31.12.2012 становить 1 660,1 млн. грн. Всього за 2012 рік активи недержавних пенсійних фондів зросли на 19,7% (або на 273,2 млн. грн.) у порівнянні з кінцем 2011 року. Більш детальний аналіз темпів приросту сукупних активів недержавних пенсійних фондів показав їх поступове скорочення, яке має місце, починаючи з 2008 року. Причиною таких негативних тенденцій стала світова фінансова криза, яка розпочалася у 2008 році та супроводжувалася падінням світового та вітчизняного фондового ринку, та, відповідно, знеціненням пенсійних активів, втратою довіри населення до будь-яких фінансових посередників.

Отож, функціонування НПФ з кожним роком тільки покращується. Проте у порівнянні із високорозвиненими  країнами, де кожен шостий інвестований долар спрямовується у НПФ, вітчизняні показники є досить низькими. Це спричинено певними проблемами. Першою з них є те, що наша нація є  однією з найстаріших в світі  за віком і немає підстав сподіватися  на її омолодження найближчим часом. Ще однією проблемою роботодавці  вважають зависокі відрахування до Пенсійного фонду (33,2%) фонду заробітної плати. Приймаючи рішення про розміщення своїх коштів, кожен підприємець, за інших однакових умов, порівнює величину пенсійних внесків - 33,2% фонду  оплати праці в нашій країні зі, скажімо, 16% - у Польщі, 19,5% - Чеській  Республіці чи 8,75% - у Хорватії. Ще одним  недоліком є те, що фонди, внаслідок  того, що їх активи невеликі, не можуть інвестувати в фондовий ринок.

Для вирішення  зазначених проблем перш за все має  бути розроблена система захисту  прав учасників пенсійної програми  на отримання пенсії. Зважуючи на всі  розглянуті вище фактори, потрібно створити регулятивну структуру, яка б гарантувала:

- справедливе  забезпечення для всіх учасників пенсійної програми;

- простий  для розуміння опис пенсійних схем і структури фонду;

- розважливе  інвестування активів фонду і  заборону вкладень між сторонами,  зв'язаними діловими або родинними стосунками.

Україною  вже зроблені перші кроки до розвитку НПФ, зокрема через реформування пенсійної системи у 2011 році. Згідно з прийнятим законом України "Про  заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", запроваджується збільшення пенсійного віку для жінок до 60 р. та для чоловіків  до 62 р. Також встановляється максимальний розмір пенсії, яка тепер не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. Самі ці зміни були вимогою МВФ для надання Україні чергового кредиту. Хоч ці нововведення лякають населення, викликаючи хвилю протестів, проте цим шляхом можна покрити дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Бездефіцитність цього бюджету - необхідна передумова переходу до другого рівня пенсійної системи, а відтак - сприяння поступовому переходу до накопичення своїх коштів у недержавних пенсійних фондах. Отож, необхідність розвитку недержавних пенсійних фондів як джерела інвестиційних ресурсів та як інструменту соціального забезпечення є очевидною.