Ринок праці Іспанії

Сліпчишин Юлія

Ринок праці  Іспанії

Іспанія є індустріальною країною, в якій велике значення мають сільське господарство і сфера послуг.

ВНП Іспанії в 2004 р. оцінювався у 937,6 млрд. дол., або 23 300 дол. у розрахунку на душу населення. Частка промисловості становить 29% ВНП, будівництва — 10%, сільського господарства — 4%.

Іспанська економіка останнім часом  характеризується прогресивною відкритістю  світові та її повною інтеграцією  до міжнародної економіки. Цей процес розпочався наприкінці 50-х років XX ст. з «Плану лібералізації», його кульмінацією став вступ Іспанії до ЄС у 1986 р. Внаслідок цього в іспанській економіці відбувся спад (у 1993 р. у ВНП було від’ємне сальдо у розмірі 1,2%), скорочення зайнятості та наступна девальвація песети. З 1994 р. в Іспанії розпочався економічний підйом, однак значущими залишалися наслідки економічної депресії. Завдяки ліберальним реформам у 1996 р. Іспанія остаточно взяла курс на інтенсивний розвиток економіки. Останнім часом економічне зростання досягло 3,8% за інфляції 2,9% (2004).

В економіці важливі позиції  належать монополіям СІЛА, ФРН, Великої  Британії, Швейцарії, Франції та ін. Вони контролюють понад 50% підприємств  машинобудування та металообробки. Із 500 великих компаній країни у 113-ти контрольний пакет акцій належить іноземцям.

Важливим фактором в економіці  Іспанії є державний сектор. Ще у 1941 р. було започатковано Інститут національної індустрії (ІНІ) — державну корпорацію, що відповідала за створення  великих державних підприємств, здійснювала контроль за приватною промисловістю і проводила протекціоністську політику. У 1992 р. з ІНІ утворилися дві групи: ІНІСА (ІНІ-Лімітед), сформована з прибуткових або потенційно прибуткових державних фірм, які не фінансувалися з державного бюджету, та ІНІСЕ, що контролює неприбуткові фірми (деякі з них було продано приватному сектору або анульовано). Державі належать сталеплавильні та вуглевидобувні підприємства, залізниці, авіатранспорт, тютюнова монополія, пошта, зв’язок, телебачення тощо. Держава контролює численні сфери виробництва та збуту продукції в аграрному секторі. З 1996 р. в країні розпочалася широка програма приватизації держпідприємств.

В Іспанії працює модель соціального  забезпечення, яка гарантує медичну  допомогу і доступ до соціальних послуг. Система соціального забезпечення охоплює широкий перелік гарантій, зокрема допомогу з безробіття, за хворобою, охорони сім’ї тощо. Внески працівники та підприємці сплачують пропорційно зарплаті.

На 1 січня 2011 року населення Іспанії  склало 47.190.494 мешканців, згідно з даними Інституту Державної статистики.

Іспанія займає п'яте місце серед найбільших за чисельністю населення країн  ЄС, при цьому її щільність населення (93,51 жителів на км згідно з даними INE 2011) менше, ніж у більшості інших країн Західної Європи. 92% приросту населення дає імміграція. На 1 січня 2005 року в країні проживало 3,5 мільйона іммігрантів, що становило 8% населення. Іспанія є рекордсменом по прийому іммігрантів серед країн-членів Європейського союзу. Гострими проблемами є проблема низької народжуваності і проблема старіння населення.

Імміграційний бум почався  з середини 90-х рр.. Іспанія є 9-ою країною ЄС за показниками внутрішньоєвропейських іммігрантів. Більшість іммігрантів приїжджає з країн Латинської Америки і Карибського басейну (36,21% від загального числа), тоді як із Західної Європи - 21,06%, Східної Європи - 17,75% і Африки - 14,76%.

Світова економічна криза суттєво позначилася  на діловій активності в Іспанії. Зокрема, різко знизилися обсяги продажів житла та автомобілів, які є важливими показниками стану економіки, зросла банківська заборгованість населення, продовжує збільшуватися кількість збанкрутілих підприємств, особливо будівельної сфери.

У 2010 році Рада міністрів Іспанії схвалила проект реформи ринку праці. Основні пункти проекту: створення додаткових робочих місць, модифікація гарантій прав трудящих із тимчасових контрактів, збільшення гнучкості ринку праці. Уряд надасть більше свободи як працедавцеві, так і працівникові. Реформа трудового законодавства повинна зробити іспанську економіку більш конкурентоспроможною і привабливою для інвестицій.

Головною проблемою економіки Іспанії залишався рекордно високий рівень безробіття, який становив майже 19%. У 2010 р. роботу втратило більше мільйона іспанців. За даними Міністерства праці і імміграції, в січні 2010 р. кількість безробітних зросла ще на 125 тис. осіб і перевищила психологічний рубіж в 4 млн. Це більше, ніж в Німеччині. Майже 82% нових безробітних було зайнято у сфері послуг. На Іспанію припадає майже 60% всіх звільнень в Європі.

Називаються і вищі цифри. Національна  статистична служба, яка використовує іншу методику, відзначила перехід  рубежу в 4 млн. ще в четвертому кварталі 2009 р. А іспанські профспілки стверджують, що реальні цифри із безробіття ще вищі. За їх даними, на даний момент роботи не мають 4,5 млн. осіб, або 19,4% економічно активного населення Іспанії. Міністр праці Селестіно Корбачо недавно визнав, що "чорний ринок" може становити до 20% ВВП. В порівнянні з цією неофіційною оцінкою думка незалежних спостерігачів, що називали цифру в 25% ВВП, виглядає правдоподібнішою.

Законопроект про реформу іспанського ринку праці передбачає активне залучення молоді до роботи, а саме: розширення практики стажувань. "У Іспанії у молоді дуже мало можливостей для того, щоб спробувати себе в справі. Немає сенсу в багатолітньому навчанні і колекціонуванні дипломів. Ненормально починати працювати в 27 років, вчитися треба в процесі роботи", - говорить іспанський економіст Енріке Кемада.

Можливості уряди Іспанії гальмують  фінансові проблеми країни. Протягом 2008-2010 рр. (економічного спаду) державний бюджет Іспанії з профіцитного став дефіцитним, а державний борг виріс з 36% до 55% ВВП країни. Виконуючи вимогу Європейського союзу, уряд Іспанії зобов'язався протягом трьох років скоротити дефіцит бюджету з 11,4% ВВП до дозволених в зоні євро 3%. Це означає урізання державних витрат на EUR50 млрд., хоча іспанська влада запевняє, що соціальних статей бюджету економія не торкнеться.

В той час як тривалість життя  іспанців збільшується, зростають і  витрати на пенсійне забезпечення. Згідно із останніми прогнозами Національного  інституту статистики Іспанії, 31,9% населення  країни в 2050 р. будуть старшими 64 років, а кількість працездатного населення зменшиться на 18% в порівнянні з нинішнім рівнем. За оцінками Eurostat, до 2050 р. в Іспанії буде найстаріше населення в Європі, коли пенсійного віку досягне кожен третій житель Іспанії. Низький рівень народжуваності і довгожительство призведуть до того, що 37,5% іспанців будуть старші 65 років і платити пенсії буде нічим. Іспанський уряд розраховує пом'якшити фінансове навантаження за допомогою пенсійної реформи. Міністр праці і імміграції Селестіно Корбачо конкретизував мінімально необхідні заходи, які необхідно прийняти вже найближчими роками: підняти планку пенсійного віку з 65 до 67 років, відмінити достроковий вихід на пенсію, істотно скоротити пенсії по вдівству. Лише ці два заходи дозволили б зменшити витрати пенсійного фонду на суму EUR50 млрд.

Уряд Іспанії має намір збільшити  пенсійний вік з 65 до 67 років і  підвищувати його надалі.

Іспанський уряд обговорить реформу  ринку праці з представниками профспілок і підприємців, з якими  веде активний трибічний діалог із трудової і пенсійної реформ. Профспілки відносяться до проекту прохолодно. Їм не подобаються плани уряду зі збільшення пенсійного віку і ряд інших обмежень в соціальній сфері.

При цьому всі сторони розуміють, що їм доведеться йти на поступки. "Ми багато в чому незгодні з урядом, особливо в тому, що стосується пенсій, але ми налаштовані позитивно і працюватимемо", - говорить лідер найбільшої конфедерації профспілок Іспанії Інасіо Фернандес Токсо. Проте навіть в умовах відносного суспільного консенсусу здійснити програму уряду Іспанії буде нелегко.

За підсумками січня кількість  безробітних в Іспанії знову  зросла. Ринок праці – найслабша  ланка в економіці країни. Тому не дивно, що тут уважно стежать за кожним звітом. За останніми даними профільного міністерства на біржі праці Іспанії 4,98 млн людей, ще близько 1 млн іспанців не зареєстровані офіційно Загальна кількість працездатного населення – близько 16 млн.

60% людей у віці до 25 років  не мають роботи.  
В Ґете-інституті в Барселоні пропонують 170 різних програм вивчення німецької мови. За останні 2 роки кількість студентів тут збільшилася на 75%.