Структура і зміст контракту купівлі-продажу

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему: “Структура і зміст контракту купівлі-продажу.”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

 

 

 

Кіровоград 2012

 

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………1

1. Контракт купівлі-продажу……………………………………………………..3

1.1. Класифікація умов  контракту купівлі-продажу……………………………3

2. Основні пункти зовнішньоторговельного контракту………………………..6

Висновки…………………………………………………………………………11

Список використаних джерел…………………………………………………..13

Додатки…………………………………………………………………………...15

 

 

Вступ

 

Проблема правильного  складання зовнішньоекономічного  контракту залишається актуальною. Від правильного складання контракту  залежить успіх зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічні операції укладаються на основі угод, які  представляють собою дії, направлені на встановлення, зміну або припинення правових відносин в області торгівлі, маючи своїм змістом купівлю-продажу  товарів, научно-технічних знань, надавання послуг та іншими зв’язаними з ними операціями. Найбільш поширеним видом зовнішньоекономічних угод є купівля-продаж. В Україні до актів, регулюючих ті чи інші питання, форми складання та виконання зовнішньоекономічної угоди, відносяться: Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність " Закон „ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті " Указ Президента України „ Про застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів " та інші.

У своїй роботі я також  використовувала правила ИНКОТЕРМС-2010. Так як необхідність знання та використання правил ИНКОТЕРМС українськими суб‘єктами зовнішньоекономічної діяльності обумовлюється, з одного боку, встановленими вимогами українського законодавства відносно обов‘язку використання цих правил, а з іншої, широкою розповсюдженістю цих правил в міжнародній торгівлі, їх практичністю та зручністю.

Національне законодавство  України зобов'язує суб'єктів

зовнішньоекономічної діяльності формалізовувати торговельні

операції з іноземними партнерами шляхом укладення контрактів

купівлі-продажу (договорів) виключно у письмовій формі, що є також

підставою для здійснення митного, валютного та податкового видів 

контролю. Необхідно пам'ятати, що норми законодавства

наголошують на виключному праві укладення будь-яких договорів

(контрактів) на розсуд резидента України з інопартнером,а визнання зовнішньоекономічної угоди недійсною може бути здійснено

тільки за рішенням суду. Водночас норми державного регулювання 

визначають більш жорсткі правила щодо змісту та умов виконання угод, 

чим і потрібно керуватися під час планування, узгодження та здійснення

торговельних операцій.

 

 

1. Контракт купівлі-продажу.

 

Договір купівлі-продажу  товарів у матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом.

Контракт купівлі-продажу являє собою комерційний документ, що оформляє зовнішньоторговельну операцію, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати певне майно у власність покупця і зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього певну грошову суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.

Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладаються  суб'єктами ЗЕД, затверджена наказом  Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201. Цей наказ визначає умови, які мають бути передбачені  в договорі, якщо сторони такого договору не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без  погодження яких сторонами договір  може вважатися не укладений, або  його може бути визнано недійсним  внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України. Реальні  контракти, що укладаються суб'єктами ЗЕД, можуть містити, крім зазначених обов'язкових  умов, і довільні умови, які не мають  суперечити чинному законодавству.

 

1.1. Класифікація  умов контракту купівлі-продажу.

 

Регулювання укладення договору купівлі-продажу та ті права і обов'язки продавця і покупця, які випливають з такого договору, уніфіковано в Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів.  
Застосовувані у зовнішній торгівлі контракти містять різні умови, що характеризують товар, службовець предметом купівлі-продажу, що визначають комерційні особливості угоди, права та обов'язки сторін, взаємні зобов'язання сторін за операціями, які забезпечують виконання контракту.

Усі умови контракту  можна класифікувати наступним  чином:  
1) з точки зору їх обов'язковості для продавця і покупця;  
2) з точки зору їх універсальності.  
З точки зору обов'язковості умови контракту поділяються на обов'язкові та додаткові.  
До обов'язкових умов відносяться:  
· Найменування сторін - учасників угоди;  
· Предмет контракту;  
· Якість і кількість;  
· Базисні умови поставки; ціна  
· Умови платежу  
· Санкції та рекламації (штрафи, претензії);  
· Юридичні адреси та підписи сторін.  
Додаткові умови:  
· Здача-приймання товару;  
· Страховка;  
· Відвантажувальні документи;  
· Гарантії;  
· Упаковка та маркування;  
· Форс-мажорні обставини;  
· Арбітраж;  
· Інші умови.  
Обов'язковими ці умови ("conditions") називаються так тому, що, якщо одна зі сторін не виконує ці умови, то інша сторона має право розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.  
З точки зору універсальності умови контракту поділяються на індивідуальні й універсальні.

До індивідуальних, тобто тим, які притаманні лише конкретному контракту, відносяться:  
· Найменування сторін у преамбулі;  
· Предмет контракту;  
· Якість товару;  
· Кількість товару;  
· Ціна;  
· Терміни поставки;  
· Юридичні адреси та підписи сторін.  
До універсальних умов відносяться:  
· Здача-приймання товару;  
· Базисні умови поставки;  
· Умови платежу;  
· Упаковка та маркування;  
· Гарантії;  
· Санкції та рекламації;  
· Форс-мажорні обставини;  
· Арбітраж.

 

2. Основні пункти зовнішньоторговельного контракту.

1. Преамбула. Преамбула передує тексту контракту і починається зі слова контракт в середині сторінки, після яких слід номер контракту. Нижче, справа, пишеться дата, а зліва вказується місце підписання контракту. Далі в преамбулі чітко вказується фірмові найменування сторін. У преамбулі також є визначення сторін як контрагентів. Наочним прикладом може служити преамбула контракту наведеного в додатку 1.  
2. Предмет контракту. Після преамбули слід опис предмета контракту і встановлюється його точне найменування, характеристика, модель, сорт і т.д. Якщо товар потребує більш детальної характеристики або асортимент товару широкий з найменувань та кількості, то все це вказується у додатку до договору (специфікації), який є невід'ємною частиною контракту, про що робиться відповідне застереження в тексті контракту.  
3. Кількість. У контракті встановлюється одиниця виміру кількості, система мір і ваг.  
4. Якість товару. Визначити якість товару в контракті купівлі-продажу - значить встановити якісну характеристику товару, тобто сукупність властивостей, що визначають придатність товару для використання його за призначенням відповідно до потреб покупця. Вибір способу визначення якості залежить від характеру товару, від практики, що склалася в міжнародній торгівлі даним товаром, та інших умов.  

Способи визначення якості:  
· За стандартом  
· За технічними умовами  
· По специфікації  
· За зразком  
· За описом  
· За попередньою огляду  
· За змістом окремих речовин у товарі  
· По виходу готового продукту  
· По натурному вазі  
· Спосіб "тель-кель".  
Якщо в контракті не зазначений спосіб визначення якості, звичайно вважається, що якість визначається товару має відповідати середньому якості, що є в країні продавця або в країні походження товару звичайним для даного виду товару.  
5. Транспортні умови контракту. Транспорт є основною сполучною ланкою між продавцем і покупцем; кінцевою метою транспортування є своєчасне прибуття вантажу в кінцевий пункт призначення в хорошому стані. При розгляді питань транспортування вантажів для учасників зовнішньоторговельної операції необхідно встановити наступне:  
· Які базисні умови поставки товару, як відповідно до ними розподіляються обов'язки продавця і покупця щодо забезпечення доставки товару;  
· Як здійснюється зворотний зв'язок між продавцем і покупцем при доставці товару (повідомлення);  
· Яким видом транспорту буде доставлятися товар, які документи супроводжують договір перевезення.  
 
Базисними умовами   у зовнішньоторговельному контракті купівлі-продажу називають спеціальні умови, які визначають обов'язки продавця і покупця з доставки товару і встановлюють момент виконання продавцем своїх обов'язків щодо поставки товару і переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця, а також можуть виникнути у зв'язку з цим витрат. Застосування базисних умов спрощує складання й узгодження контрактів, допомагає контрагентам знайти способи розподілу відповідальності та вирішення розбіжностей. Міжнародна торгова палата розробила і випустила збірники тлумачень базисних умов, так звані "International Commercial Terms".  
З усіх базисних умов найбільшого поширення набули умови FOB і CIF, і в практиці міжнародної торгівлі "ціна FOB" зазвичай розуміється як експортна ціна товару, ціна CIF - як імпортна.  
Не менш важливим питанням при укладанні контракту є питання про вид транспорту. Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати такі фактори:  
· Вид вантажу;  
· Відстань і маршрут перевезення;  
· Фактор часу;  
· Вартість перевезення.  
У таблиці 1 наведено класифікацію умов ІНКОТЕРМС по застосовним видами транспорту.

Таблиця 1.

Вид транспотру	Умова ІНКОТЕРМС
Повітряний	FCA
Залізничній	FCA
Морський та річковий	FAS FOB CAF CIF DES DEQ
Будь-який вид	EXW FCA CPT CIP DAF DDU DDP

 

6. Ціна товару. Ціна на кожен товар встановлюється за якусь певну одиницю виміру. Вибір одиниці виміру, за яку встановлюється ціна, визначається характером товару і практикою яка склалася на світовому ринку при торгівлі цим товаром.  
7. Умови платежу. Умови платежу визначають у контракті наступні моменти:  
· Спосіб платежу  
· Засоби платежу  
· Форму платежу  
Спосіб платежу показує, коли відбувається оплата товару по відношенню до моменту його фактичної поставки. Існує три способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж, платіж у кредит.  
До форм розрахунків, що застосовуються в міжнародній торговій практиці, відносяться наступні (даються за ступенем вигідності для експортера від найбільш вигідною до найменш вигідною):  
· 100% авансовий платіж  
· Акредитив  
· Інкасо  
· Відкритий рахунок  
Так, в Контракті КЕ-02-ЕС/96 (Додаток 13, п.4.1) як форму платежу використовують 100% попередню оплату (умови наведені у Додатку), а в Контракті № КЕ - 07 - МК/95 використовується 100% безвідкличної акредитив . (Див. Додаток 12, п. 4.1). Причому якщо в контракті умовою платежу використовується акредитив, то в контракті повинен буде присутній пункт про умови розкриття акредитива.  
Детальніше форми розрахунків висвітлюються у пункті 8.  
8. Термін і дата постачання. Під терміном поставки товару розуміється момент, коли продавець зобов'язаний передати товар покупцеві або за його дорученням особі, що діє від його імені. Кількість товару вказане в контракті, може бути поставлено одноразово чи вроздріб (партіями). Наприклад в Контракті КЕ-02-ЕС/96 (Додаток 13, п. 3.3) чітко обумовлюється момент про неприпустимість часткової поставки.  
Датою поставки називається дата передачі товару в розпорядження покупця.  
9. Упаковка та маркування. Звичайно в контракті розрізняють зовнішню упаковку - тару (ящики, картонні коробки, бочки, контейнери тощо) і внутрішню упаковку, невіддільну від товару. При укладанні контракту упаковка товару належить до обов'язків продавця. (Приклад умови упаковки див. Додаток 13 п.4.4)  
Маркування, що наноситься на упаковку, визначається зазвичай покупцем і вибирається залежно від характеру товару, а також умов контракту.  
Маркування повинна включати:  
* Найменування продавця;  
* Найменування покупця;  
* Номер контракту;  
* Місце призначення  
* Номер пакувальної одиниці та їх загальна кількість;  
* Габарити пакувальної одиниці;  
* Вагу пакувальної одиниці брутто;  
* Вагу пакувальної одиниці нетто;  
* Вказівки з транспортування та навантаження-розвантаження ("верх", "низ", "обережно" тощо;  
* Вказівки щоб уникнути конфліктів при транспортуванні небезпечних товарів;  
* Країну виготовлення товару.

 

Висновки

В міжнародній комерційній  практиці використовується багато різновидів зовнішньоторгових договорів, структура, зміст та особливості яких визначаються видом зовнішньоекономічної операції, яку вони супроводжують, такі як: зовнішньоторгові договори купівлі-продажу, підряду, франчайзингові, ліцензійні, лізингові та біржові  угоди, договори страхування, перевезення, позики тощо. Контракти купівлі-продажу поділяються на такі види: разові, з періодичною поставкою, з оплатою в грошовій та товарній формах (повністю чи частково), попередні, строкові. Також часто використовуються типові контракти.

Підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) - письмово оформлена угода  двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну  або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в  окремих розділах:  
преамбула (визначення сторін), предмет контракту;кількість (або ціна та кількість), базові умови поставки товарів, ціна та загальна сума контракту, якість товару, строк та умови поставки, умови платежу, умови передавання-приймання товару, гарантії, претензії, пакування та маркірування товару, відвантажування товару, санкції; страхування, форс-мажорні обставини, арбітраж; інші умови, юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.  
Для спрощення укладення міжнародних договорів купівлі-продажу товарів Міжнародна торгова палата видає Інкотермс - збірники "Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "(редакції 1953,1967,1976,1980,1990,2000 pp.), які містять базисні умови поставки.  
Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності , пов’язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах. 13 базисів поставки розміщені послідовно один за одним за принципом зростання витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків до витрат та обов'язків найбільших, максимальних .

Можна зробити наступні висновки:

   .  Застосування  базисних  умов  спрощує  упорядкування   й   узгодження

     контрактів,    допомагає    контрагентам    знайти    засоби    поділу

     відповідальності  і дозволяє  виникаючих   розбіжностей.   Міжнародна

     торговельна палата розробила і випустила збірники  тлумачень  базисних

     умов,  так  названі  «International   Commercial   Terms»,   скорочено