Цементна і скляна промисловість України, їх значення, сировинна база, принципи розміщення та основні центри

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені  Вадима Гетьмана»

Кафедра регіональної економіки

Реферат

з дисципліни “Регіональна економіка”

Тема:  “ Цементна і скляна промисловість України, їх значення, сировинна база, принципи розміщення та основні центри”

 

 

 

Виконала: Пучин Валерія 
Володимирівна

студентка 5-ї групи

 І-го курсу

спеціальності 6507

 

 

 

Київ  – 2013

План

 

Вступ………………………………………………………………3

Цементна промисловість ………………………………..4

Цементна промисловість  України…………………………………4

Розміщення підприємств цементної промисловості………………4

Найбільші цементні підприємства України ……………………………5

Скляна промисловість України ……………………..............6

Галузі скляної промисловості…………………….6

Основні чинники розміщення скляної промисловості  ……7

Регіональні особливості  скляної промисловості України……….7

Найбільші склоробні підприємства України………………..8

"Скло України"…………………………………………………9

Висновки……………………………………………………10

Використана література…………………………………………11

 

Вступ

Вивчення скляної і  цементної промисловості України  є вкрай актуальним, оскільки Україна багата на природну будівельну сировину: каоліни, кварцові піски, соду, крейду, гіпс, поташ, вапняки, мерґелі, крейду та ін.

Цемент є одним з  найважливіших будівельних матеріалів. Його застосовують для виготовлення бетонів, бетонних і залізобетонних виробів, будівельних розчинів, азбестоцементних виробів.

У будівництві використовується продукція склоробної і фарфоро-фаянсової промисловості. Забезпечує виробництво необхідними матеріалами (фарбою, лінолеумом, пластмасою, смолами тощо) хімічна промисловість.

Скляна і цементна промисловість  України має всі підстави виходити на загальноєвропейський рівень і гідно конкурувати, однак потрібно ще багато працювати над вдосконаленням якості продукції та зменшення її собівартості.

 

Цементна промисловість

Цеме́нтна промисло́вість — галузь промисловості будівельних матеріалів, підприємства якої виробляють різні види цементу.

Цементна промисловість  — матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщують у районах видобування сировини. При виробництві 1 т клінкеру (напівфабрикату цементу) витрачається 1,5 т карбонатних порід (мергелю, доломіту, вапняків, крейди) і майже 0,5 т глини.

Сировиною для цементу  можуть бути мергель, крейда, вапняк, а також шлаки металургійних комбінатів і теплових електростанцій.

Цементна промисловість України

Як уже зазначалося  вище, цементна промисловість – матеріаломістка галузь, тому цементні заводи розміщуються в районах видобутку сировини. Найбільші центри цементного виробництва України – Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієво (Донецька обл.), Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ (Дніпропетровська обл.), Балаклея (Харківська обл.), Миколаїв (Львівська обл.), Здолбунів (Рівненська обл.), Ямниця (Івано-Франківська обл.), Кам'янець–Поділь–ський (Хмельницька обл.), Бахчисарай (Автономна Республіка Крим), Ольшанка (Миколаївська обл.), Одеса.

Розміщення підприємств цементної промисловості

Цементна сировина — вапняки, мерґелі, крейда; цементні глини залягають  переважно на Донбасі, де знаходиться  Амвросіївська група родовищ (одна з найбільших у світі), на Харківщині, у Чернігівській, Львівській, Чернівецькій і Рівенській обл. та ін. районах України. Саме в цих сировинних районах розвинулася цементна промисловість.

Найбільші цементні підприємства України

 Підприємство/Місто, обл./Встановлена потужність, /тис. т. цементу на рік

 ВАТ "Балцем"/ м. Балаклея, Харківська обл./4 030 

 ВАТ "Подільський  цемент" / м. Кам'янець–Подільський, Хмельницька обл./3 700 

 ВАТ "Миколаївцемент"/ м. Миколаїв, Львівська обл./3 110

 ВАТ "Кривий Ріг Цемент"/Кривий Ріг, Дніпропетровська обл./2 400 

 ВАТ "Волиньцемент" / м. Здолбунів, Рівненська обл./ 2 150 

 ВАТ "Донцемент"  (Амвросіївський цементний комбінат) /м.Амвросіївка, Донецька обл./2 080 

 ВАТ "Югцемент"/ смт. Ольшанське, Миколаївська обл./ 1 260 

 ВАТ "Дніпроцемент"/ м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл. / 900

 ВАТ "Краматорський  цементно–шиферний завод Пушка"/ 
м. Краматорськ, Донецька обл./ 700 

Загалом у 2003 році українські підприємства виробили 8,5 млн тон цементу.

 

Скляна промисловість України

Скляна́ промисловість – галузь промисловості, що виробляє будівничо-технічне (віконне скло, скляні блоки й труби), тарне (пляшки, консервну й парфюмерну скляну тару тощо), хімічно-лабораторне та приладо-будівельне, господарсько-побутове (посуд, дзеркала тощо), електро-технічне і вакуумне, медичне, оптичне та ін. види скла, скловолокно, вироби зі скла і кришталю.

Галузі скляної промисловості:

• виробництво листового скла, включаючи армоване, пофарбоване, забарвлене тощо;
• формування й оброблення листового скла (виробництво листового загартованого та багатошарового скла, виробництво скляних дзеркал, виробництво склопакетів);
• виробництво ємностей зі скла (виробництво пляшок та інших ємностей зі скла та кришталю, виробництво стаканів, іншого столового та кухонного посуду зі скла та кришталю);
• виробництво скловолокна (виробництво скловолокна, у тому числі скловати, нетканих матеріалів з нього, виробництво тканин зі скловолокна, виробництво волоконно-оптичного кабелю для передавання кодованих даних);
• виробництво лабораторних, гігієнічних, фармацевтичних скляних виробів, скла для наручних та інших годинників;
• виробництво оптичного скла й оптичних елементів без оптичного оброблення; деталей для біжутерії; електроізоляторів і скляної ізоляційної арматури; скляних блоків для мостіння; скляних трубок і стрижнів, колб для ламп тощо;
• монтаж, ремонт та формування скляних труб, трубок та трубопроводів на промислових підприємствах;
• виробництво медичних інструментів;
• виробництво оптично оброблених елементів;
• виробництво іграшок зі скла.

Основні чинники розміщення скляної промисловості

Скляна промисловість  працює на базі кварцових пісків, крейди, а також відходів содової промисловості. Скляні піски, які йдуть на виготовлення скла, повинні мати максимальний вміст кремнезему, рівномірну зернистість. Родовищ таких пісків відомо більше 100. Основні запаси пов'язані із олігоценовими морськими відкладами та з породами міоцену. У скляній промисловості використовують також польові шпати . Основним джерелом польових шпатів є пегматити, які добуваються на Українському щиті (Єлісеївське родовище у Запорізькій області та ін.), а також лужні каоліни і граніти. Найбільші родовища скляних пісків знаходяться у Донецькій області (Авдіївське, Новомихайлівське), Харківській (Новоселівське), Чернігівській (Глібівське), Львівській (Великоглібовицьке). У цих областях зосереджено 55% усіх запасів. На Донецьку, Харківську та Чернігівську області припадає 86% видобутку скляних пісків в Україні.

Регіональні особливості  скляної промисловості України

Підприємства скляної промисловості представлені в більшості областей України.

Найбільші з них –  Гостомельський склозавод, "Вільногорське скло", ВАТ "Біомедскло", Костопільский скляний завод. Великі обсяги в Україні має виробництво віконного скла. В Україні є 6 заводів листового і технічного скла. Найбільші з них – Лисичанський "Пролетар", Костянтинівський склоробний та завод "Автоскло", Запорізький склоробний. Скло виробляється на склозаводах Луганської й Донецької областей, на Львівському склоробному заводі .

Збільшується виробництво  скла міркового віконного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного скловидного мармуру.

Посуд, побутові товари зі скла та кришталь виробляють у Бережанах (Тернопільська обл.), Вільногорську (Дніпропетровська обл.), Гостомелі (Київська обл.), Харкові, Сумах, Запоріжжі, Світловодську (Кіровоградської обл.), Рубіжному (Луганська обл.) та Дніпропетровську.

Дзеркала, декоративні і  художні вироби, склодувні вироби, вітражу виготовляють в Одесі, Києві  та Київській області.

Лабораторне скло, оглядові і сферичні дзеркала виробляють в  Харкові, Вільногорську та Сумах.

Найбільші склоробні підприємства України

• Гостомельський склозавод
• ВАТ «Мар'янівський склозавод»
• Бережанський склозавод
• Рокитнівський скляний завод
• Костопільський завод скловиробів
• Лисичанський склозавод
• Херсонський завод скляної тари
• Мар'янівський склозавод
• Биківський склозавод
• Житомирський завод «Біомедскло»
• Львівський склозавод
• Попаснянський склозавод
• Бучанський завод склотари
• Запорізький склоробний

 

"Скло України"

10 листопада 1997 року  було  створено громадську організацію,  що об'єднала українських виробників  склотари, листового скла, скляного  посуду, художнього скла, а також  постачальників устаткування, матеріалів  і послуг для скляної промисловості  під назвою – Асоціація Підприємств  Скляної Промисловості "Скло  України".

Головна проблема, якою займається АПСП – це гармонізація  українського  законодавства в  інтересах скловиробників.

Завданням Асоціації є  постійна координація зусиль всіх об'єктів  господарської діяльності пов'язаних із виробництвом скловиробів, створення  сприятливого законодавчого клімату  в державі та представлення інтересів  своїх членів в органах державної  та місцевої  влади.

Членами АПСП «Скло України» є майже 60 українських і іноземних  підприємств, що працюють у скляній галузі.

Основними напрямками діяльності у відповідності до мети Асоціації є:

• Встановлення та розвиток професійних інформаційних зв’язків підприємств, діяльність яких пов’язана зі скляною промисловістю через їх участь у загальних заходах;
• Поліпшення на базі науки та техніки виробничого досвіду необхідного для розвитку вітчизняної скляної промисловості;
• Підвищення професійного рівня фахівців, організація заходів для поліпшення підготовки професійних кадрів для скляної промисловості.

 

 

Висновки

Отже, ми бачимо, що в перспективі передбачаються реконструкція технічної бази промисловості будівельних матеріалів, подальші механізація й автоматизація технологічних процесів, розширення випуску нових матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості, а також комплексне використання сировини, ширше впровадження матеріалів супутнього видобутку, вторинної сировини, підвищення якості виробів для будівництва. Географія галузі розширюватиметься з урахуванням подальшого комплексного розвитку економічних районів та областей України, забезпечення повного виконання обсягів будівельно-монтажних робіт.

Для підведення підсумків ефективності роботи скло- та цементо- підприємств, виходу на міжнародні ринки, для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій потрібно ще багато працювати над вдосконаленням якості продукції та зменшенням її собівартості.

 

Використана література:

1. Енциклопедія українознавства. У 10–х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью–Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
2. Регіональна економіка: тексти лекцій / [O.B. Ольшанська, Р 32 М.І. Фащевський, І.В. Білоконь та ін.]; К.: КНЕУ, 2009. — 328;
3. http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20–human–geography–ukraine–world/717–tovarni–resursi–sklyanoji–promislovosti–ukrajini
4. http://uk.wikipedia.org/wiki/Промисловість_України
5. http://vseslova.com.ua/word/Скляна_промисловість–101987u