Акціонерні товариства

Зазвичай, АТ засновується у формі юридичної особи, капітал якої розподілений на рівні частини (акції). Акціонери не відповідають за зобов’язаннями товариства своїм особистим майном. Їхня відповідальність за зобов’язаннями АТ проявляється в ризикові втратити той капітал, який вони вклали в акції. Ст. 24 Закону України “Про господарські товариства” містить визначення АТ. Акціонерним є товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, й несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. У передбачених статутом випадках акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Загальна номінальна вартість випущених акцій складає статутний фонд АТ, який не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення АТ.

Відповідно до ст. 25 Закону виділяють такі види АТ: ВАТ, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки й купівлі-продажу на біржах; ЗАТ, акції якого розподіляються між засновниками й не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. При цьому встановлено, що ЗАТ може бути реорганізовано у ВАТ шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери й фондову біржу, і внесенням змін до статуту АТ.

Відповідно до ст. 81 ГК України акціонери ВАТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів і товариства. Акції ЗАТ розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери ЗАТ мають переважне право на придбання акцій, які продають інші акціонери АТ.

Як же визначає поняття АТ законопроект Віктора Мусіяки? Відповідно до ст. 4 проекту акціонерним є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості та яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. АТ не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть бути застосовані будь-які санкції, що обмежують їх права, у випадку протиправних дій акціонерів. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями АТ і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть бути застосовані будь-які санкції, що обмежують їх права, у випадку протиправних дій товариства та інших його акціонерів.

Близьке тлумачення АТ дає і російське законодавство. Закон РФ “Про акціонерні товариства” від 26.12.1995 р. пропонує таке визначення АТ: це комерційна організація, статутний капітал якої поділений на певне число акцій, що засвідчують зобов’язальні права учасників товариства (акціонерів) по відношенню до товариства. При цьому поділ статутного капіталу на акції не означає, що акціонер-власник акції має право власності на частину статутного капіталу АТ. Статутний капітал поділений не на частки, а на акції, тобто цінні папери, які виражають права вимоги акціонерів на отримання дивідендів. Майно, внесене в уставний капітал, є майном самого АТ. Звідси логічно випливає, що акціонери не відповідають за зобов’язаннями АТ і несуть ризик збитків, пов’язаних з його діяльністю, в межах вартості належних їм акцій. Відповідно до ст. 3 Закону АТ несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном і не відповідає за зобов’язаннями своїх акціонерів. Так само, як і в українському варіанті, в РФ АТ за кількістю акціонерів і способом розповсюдження акцій поділяються на відкриті й закриті.

Порядок створення АТ в Україні на сьогодні в загальних рисах регламентують ст. 26 і 35–36 Закону України “Про господарські товариства”.

Відповідно до ст. 26 цього Закону засновниками АТ можуть бути юридичні особи та громадяни. Засновники АТ укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності зі створення АТ, відповідальність перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації АТ. Для створення АТ засновники мають зробити повідомлення про намір створити АТ, здійснити підписку на акції, провести установчі збори й державну реєстрацію АТ.

Згідно зі ст. 35 Закону установчі збори АТ скликаються в строк, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції. В разі пропущення вказаного строку особа, яка підписалася на акції, має право вимагати повернення сплаченої нею частки вартості акцій.

Установчі збори АТ є правомочними, якщо в них беруть участь особи, що підписалися більш ніж на 60 % акцій, на які проведено підписку. Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні установчі збори. Якщо й при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважають таким, що не відбулося. Голосування на установчих зборах проводиться за принципом „одна акція – один голос”. Рішення щодо створення АТ має прийняти більшість у 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції.

Установчі збори АТ наділені великими повноваженнями. Вони згідно зі ст. 36 Закону приймають рішення про створення АТ і затверджують його статут; приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які її було оголошено (в разі прийняття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який її було оголошено, відповідно збільшується передбачений статутний фонд); зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, зазначена в повідомленні; обирають раду АТ (спостережну раду), виконавчий та контролюючий орган акціонерного товариства; вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення АТ; визначають пільги, що надаються засновникам; затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі; інші питання відповідно до установчих документів. Таким чином, Закон не містить вичерпного переліку повноважень установчих зборів, допускаючи їх розширення в установчих документах.

Відповідно до ст. 81 ГК України для створення АТ засновники мають зробити повідомлення про намір створити АТ, здійснити підписку на акції, провести установчі збори та державну реєстрацію АТ. Загальна номінальна вартість випущених акцій має дорівнювати розміру статутного фонду АТ, який не може бути меншим від розміру, визначеного законом. Засновники АТ укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності зі створення АТ, відповідальність перед особами, які підписалися на акції, і третіми особами. У випадку, якщо в створенні АТ беруть участь громадяни, договір має бути посвідченим нотаріально. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли відповідно до установчого договору.

У проекті Віктора Мусіяки питанням заснування АТ присвячено розділ 2 (ст. 9–13). Згідно з його положеннями АТ може бути створене внаслідок заснування або злиття, поділу, виділення чи перетворення існуючої юридичної особи в товариство. АТ створюється без обмеження строку, якщо інше не встановлено його статутом. Воно вважається створеним і набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації в установленому законодавством порядку.

Ст. 9 проекту регламентує коло осіб, які мають право на заснування АТ і визначає відповідну договірну форму оформлення засновницького процесу. Зокрема, встановлено, що в разі заснування товариства двома чи більше особами вони укладають між собою договір про створення АТ, який визначає порядок провадження ними спільної діяльності щодо створення товариства, кількість і категорію (тип) акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальну вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форму їх оплати, строк дії договору. Важливо зазначити, що проект пропонує прямо закріпити, що договір про створення АТ не є установчим документом товариства й діє до моменту повної сплати акцій засновниками.

Вирішення питання заснування АТ належить до компетенції установчих зборів. Відповідно до ст. 10 проекту кількість голосів, які належать засновнику на установчих зборах, визначається кількістю акцій товариства, що підлягають придбанню цим засновником згідно з проектом договору про створення товариства.

Установчі збори товариства також мають затвердити грошову оцінку майна, що вноситься засновниками в оплату за акції товариства; затвердити статут товариства, обрати його органи та визначити повноваження представника (представників) для здійснення дій щодо створення АТ. Встановлено також порядок прийняття рішень установчими зборами.

Ст. 11 проекту визначає спосіб оплати акцій засновниками при заснуванні товариства. Вона може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими та немайновими правами, що мають грошову оцінку, цінними паперами (крім облігацій, емітентом яких є засновник, і векселів). При цьому грошова оцінка майна, яке засновники вносять як оплату за акції товариства, має дорівнювати ринковій вартості цього майна.

Проект передбачає імперативну норму, за якою кожний засновник має внести не менше 50 % вартості придбання акцій до дня державної реєстрації товариства. Повна вартість придбання акцій має бути оплачена протягом строку, встановленого договором про створення товариства, але не пізніше 6 місяців з дня державної реєстрації АТ. І лише після повної оплати акцій власник акції отримує відповідний документ, що засвідчує право власності на акції. До повної оплати акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати й обтяжувати зобов'язаннями.

В разі якщо засновник не оплатив повної вартості придбання акцій протягом строку, встановленого договором про створення товариства, акції переходять до товариства та мають бути продані чи анульовані протягом року. До їх продажу або анулювання розподіл прибутку товариства, голосування та визначення кворуму на загальних зборах здійснюються без урахування цих акцій. Товариство має право утримати грошові кошти та/або майно, внесені засновником як оплата за акції, в сумі, що не перевищує 20 % вартості придбання акцій, якщо інше не передбачено договором про створення товариства. Решту внесених грошових коштів та/або майна повертають засновнику, який не оплатив повної вартості придбання акцій, протягом 30 днів після закінчення строку оплати.

В разі заснування товариства однією особою неповна оплата акцій засновником протягом строку, встановленого рішенням про заснування, є підставою для скасування державної реєстрації товариства.

Ст. 13 проекту безпосередньо вказує на те, що установчим документом товариства є його статут, який крім найменування, типу та місця знаходження АТ, має визначати також розмір статутного й резервного капіталу; номінальну вартість акцій, загальну кількість акцій, кількість кожної категорії розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного типу привілейованих акцій; права акціонерів–власників привілейованих акцій кожного типу; обсяг розміщених товариством цінних паперів, що конвертуються в акції, та опціонів на придбання акцій, а також строк їх конвертації. Статут також має передбачати деякі організаційно-управлінські моменти, зокрема порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів; порядок скликання та проведення загальних зборів, їх компетенцію; спосіб повідомлення акціонерів про зміни в порядку денному загальних зборів; склад і компетенцію органів товариства, порядок їх створення та порядок прийняття ними рішень. Статут товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству та підлягає реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Тепер розглянемо особливості створення АТ за російським законодавством. Воно визначає два способи створення АТ – його заснування або реорганізацію (ст. 8 Закону).

При заснуванні товариства його засновники так само укладають договір про спільну діяльність зі створення товариства. Договір про спільну діяльність зі створення АТ має бути укладений у письмовій формі (ст. 9 Закону), інакше він може бути визнаний незначним через невідповідність вимогам закону (ст. 168 ЦК РФ). Він має визначати порядок здійснення засновниками спільної діяльності зі створення АТ, розмір статутного капіталу, категорії і типи акцій, що підлягають розміщенню серед засновників, розмір і порядок їхньої оплати, права та обов'язки засновників зі створення товариства. У договорі засновники можуть встановити санкції цивільно-правового характеру.

Ст. 26 Закону "Про акціонерні товариства” встановлює мінімальні розміри статутних капіталів як для закритого (100 мінімальних розмірів оплати праці), так і для відкритого АТ (1000 мінімальних розмірів оплати праці). При цьому мінімальний розмір оплати праці має встановити федеральний закон на дату реєстрації АТ. Якщо на дату реєстрації АТ статутний капітал не відповідав даній сумі, то потрібно збільшити його до встановленого Законом мінімуму, інакше статут АТ може бути визнаний недійсним на підставі ст. 94 Закону.

Щодо новостворюваних АТ, то розмір статутного капіталу вказується відповідно до ст. 9 Закону спочатку в договорі між засновниками про створення АТ, а після цього згідно зі ст. 11 Закону в статуті АТ. Причому дата укладення договору, дата прийняття засновниками статуту й дата реєстрації АТ, як правило, бувають різними. В даному випадку, якщо після укладення договору зі створення АТ або після прийняття його статуту змінився розмір мінімальної оплати праці, то в реєстрації АТ може бути відмовлено, якщо розмір статутного капіталу не відповідає законодавству на дату реєстрації.

Наприкінці зазначимо, що російське законодавство прямо не забороняє збільшення статутного капіталу товариства за рахунок його прибутку, але практично таке збільшення статутного капіталу, минаючи стадію його розподілу між учасниками, відбувається рідко. Однак збільшити статутний капітал не розподіляючи прибуток, отриманий товариством, можна – за рахунок збільшення номінальної вартості акції, оскільки це передбачено Законом.