Класификация рисков

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

з дисципліни «Економічний ризик та методи його вимірювання»

на  тему: «Класифікація і види ризиків»

 

 

Виконав студент:

Спеціальність:

Кваліфікаційний рівень: магістр

 

Контрольне завдання здане для перевірки:                              

«____» _______________ 2012 року

 

 

Перевірив викладач:

д.е.н., професор Герасимова С.В. ______________

Кількість балів: ______________

 

 

 

 

 

ФЕОДОСІЯ – 2012

 

 

 

 

 

 

Класифікація  і види ризиків

 

В умовах ринкової економіки ризик є ключовим елементом підприємництва. У Законі України “Господарський кодекс України” сказано, що підприємництво — це самостійна ініціатива, систематична на власний ризик діяльність, спрямована на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг і здійснення торгівлі з метою одержання прибутку. Однак процес прийняття відповідальності одночасно є й процесом прийняття на себе ризику. Отже, здатність і готовність до ризику — якість, що притаманна підприємцю.

Як показує  аналіз, у літературі значно поширене судження про ризик як про можливість небезпеки чи невдачі. Аналогічне положення склалося і в економічній літературі. У книзі “Фінансовий менеджмент” дається таке визначення.

Ризик — це імовірність виникнення збитків чи недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом.

У книзі  “Ризик у сучасному бізнесі” відзначається:

Під ризиком прийнято розуміти імовірність (погрозу) втрати підприємством частини своїх ресурсів, недоодержання доходів чи поява додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої і фінансової діяльності. Найповніше визначення ризику наведено в книзі “Ризик і його роль у суспільному житті”:

Ризик — це діяльність, пов’язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, у процесі якого мається можливість кількісно і якісно оцінити імовірність досягнення передбаченого результату, невдачі і відхилення від мети.

Таким чином, категорію “ризик” можна визначити як небезпеку втрати ресурсів чи недоодержання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання ресурсів.

Сутність  ризику полягає в тому, що кожному  підприємству постійно загрожує втрата прибутку і платоспроможності при  здійсненні господарсько-фінансової діяльності під впливом непередбачених змін внутрішнього і зовнішнього середовищ. Зміни за ступенем впливу на діяльність підприємства класифікують на прямі  і опосередковані. До прямих відносять  зміну цін на сировину і матеріали, співвідношення попиту і пропозиції на готову продукцію. До опосередкованих-зміни  витрат на страхування, транспортні  витрати, зміни цін на паливо у  постачальників.

Складність  класифікації ризиків полягає в їхньому різноманітті. Існують певні види ризиків, дії яких піддані усі без винятку організації, але поряд із загальними є специфічні види ризику, пов’язані з господарською діяльністю; ризик, пов’язаний з особистістю підприємця, ризик, пов’язаний з недостатністю інформації про стан зовнішнього середовища (Рис. 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1. Види ризиків та їхня характеристика

 

Виділяють дві групи ризиків: статичні (прості) і динамічні (спекулятивні).

Статичні ризики завжди несуть у собі втрати. Залежно від причини втрат статичні ризики поділяються на такі групи:

• ймовірні втрати внаслідок негативного впливу на активи фірми стихійних лих;
• ймовірні втрати внаслідок злочинних дій;
• ймовірні втрати внаслідок прийняття несприятливого для підприємницької фірми законодавства;
• ймовірні втрати внаслідок погрози власності третіх осіб, що приводить до змушеного припинення діяльності основного постачальника чи споживача;
• втрати внаслідок смерті чи недієздатності ключових працівників фірми або основного власника підприємницької фірми.

Динамічний ризик несе в собі або втрати, або прибуток. Вони є складними для управління. До них відносять різні види політичних ризиків, економічних ризиків, галузевих ризиків.

Комерційний ризик — це ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, зроблених чи куплених підприємцем.

Основні причини комерційного ризику:

• зниження обсягів реалізації внаслідок падіння попиту (потреб) на товар, реалізований підприємством, витиснення його конкуруючими товарами, введення обмежень на продаж;
• підвищення закупівельної ціни товару в процесі здійснення підприємницького проекту;
• непередбачене зниження обсягів закупівель порівняно з наміченими, що зменшує масштаб усієї операції й збільшує витрати на одиницю об’єму реалізованого товару (за рахунок умовно постійних витрат);
• втрати товару;
• втрати якості товару в процесі обертання (транспортування, зберігання), що приводить до зниження його ціни;
• підвищення витрат обертання порівняно з наміченими в результаті виплати штрафів, непередбачених відрахувань, що призводить до зниження прибутку підприємства.

Комерційний ризик містить у собі такі різновиди:

• ризики, пов’язані з реалізацією товару (послуг) на ринку;
• ризики, пов’язані з транспортуванням товару (транспортний);
• ризики, пов’язані з прийманням товару (послуг) покупцем;
• ризики, пов’язані з платоспроможністю покупця;
• ризики, пов’язані з форсмажорними обставинами.

За структурною  ознакою комерційні ризики поділяються на майнові, виробничі і торгові.

Майнові ризики — це ризики, пов’язані з імовірністю втрат майна підприємця через крадіжку, диверсію, перенапруження технічної й технологічної систем і т. п.

Виробничі ризики — це ризики, пов’язані зі збитком від зупинки виробництва внаслідок впливу різних факторів і, насамперед, із втратою чи пошкодженням основних і оборотних фондів (устаткування, сировини, транспорту і т.п. ), а також ризики, пов’язані із впровадженням у виробництво нової техніки і технології.

Торгові ризики являють собою ризики, пов’язані  зі збитком через затримку платежів, відмовлення від платежу в період транспортування товару, непостачання товару і т.п. Окремо варто виділити транспортні ризики. Транспортні ризики класифікуються залежно від міри відповідальності в

чотири групи: Е, F, С, D.

Група Е включає ситуацію, коли постачальник (продавець) тримає товар на власних складах (ЕхWorks). Ризик приймає на себе постачальник до моменту прийняття товару покупцем. Ризик транспортування від приміщення продавця до кінцевого пункту вже приймається покупцем.

Група F містить три конкретні ситуації передачі відповідальності і ризиків:

• FCA означає, що ризик і відповідальність продавця переносяться на покупця в момент передачі товару в домовленому місці;
• FAS означає, що відповідальність ризику за товар переходить від постачальника до покупця у визначеному договором порту;
• FOB означає, що продавець знімає із себе відповідальність після відвантаження товару.

Група С включає ситуації, коли експортер, продавець укладають з покупцем договір на транспортування, але не приймають на себе ніякого ризику. Це такі конкретні ситуації:

• СFК — продавець оплачує вартість транспортування до місця перебування, але ризик і відповідальність за схоронність товару і додаткові витрати бере на себе покупець;
• СІ — крім обов’язків, як у випадку СРК, продавець забезпечує й оплачує страховку ризиків під час транспортування;
• СРТ — продавець і покупець поділяють між собою ризики й відповідальність. У визначений момент (якийсь проміжний пункт транспортування) ризики цілком переходять від продавця до покупця;
• СІР — ризики переходять від продавця до покупця у визначеному проміжному пункті транспортування, але, крім того, продавець забезпечує й оплачує вартість страховки товару.

Група D означає, що всі, транспортні ризики лягають на

продавця. До цієї групи відносяться такі конкретні  ситуації:

DА — продавець  приймає на себе ризики до  певного державного кордону, а далі ризики приймає на себе покупець;

• DЕ — передача ризиків продавцем покупцеві проходить на борті судна;
• DЕ — передача ризиків відбувається в момент перебування товару в порту.

Інноваційний ризик — це імовірність утрат, що виникають при вкладанні підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку. Інноваційний ризик виникає за таких умов:

• при впровадженні більш дешевого методу виробництва товару чи послуги порівняно уже з тим, що використовується. Подібні інвестиції будуть приносити підприємству тимчасовий надприбуток доти, поки воно є єдиним власником даної технології. У подібній ситуації підприємство зіштовхується лише з одним видом ризику — можливою неправильною оцінкою попиту на вироблений товар;
• при створенні нового товару (послуг) на старому устаткуванні. У цьому випадку до ризику неправильної оцінки попиту на новий товар чи послугу додається ризик невідповідності якості товару (послуги) у зв’язку з використанням старого устаткування;
• при виробництві нового товару (послуги) за допомогою нової техніки і технології. У даній ситуації інноваційний ризик включає в себе ризики: того, що новий товар (послуга) може не знайти покупця; невідповідність нового обладнання і технології необхідним вимогам для виробництва нового товару (послуги); неможливості продажу створеного устаткування, тому що воно не підходить для виробництва іншої продукції у випадку невдачі.

Підприємницький ризик пов’язаний, насамперед, з вибором і ухваленням управлінського рішення на різних рівнях структури управління: галуззю чи прийняттям його підрозділами. Ризик підприємницької діяльності, крім елементів господарського ризику, включає специфічні види ризику, пов’язані з особистими майновими грошовими внесками в створення даного підприємства. Підприємницький ризик включає ризик повної чи часткової втрати майна чи грошового внеску, в тому числі і ризик банкрутства, характерний для ринкових відносин.

Фінансовий ризик виникає у випадку, коли підприємства вступають у відносини з різними фінансовими інститутами (банками, інвестиційними, страховими, факторинговими, лізинговими компаніями, біржами та ін.). Причинами такого ризику є інфляційні фактори, збільшення середнього рівня банківського та депозитного процентів, зменшення вартості цінних паперів тощо. Масштаби фінансового ризику в тих підприємствах, які є професійними учасниками фінансового ринку, як правило, значно більші.

До фінансових ризиків відносять:

1. Ризик зменшення фінансової  стійкості – зумовлений нераціональною структурою капіталу підприємства, завищеною часткою позикових коштів, що в умовах падіння попиту на продукцію і зниження рентабельності діяльності може призвести до фінансової кризи і навіть банкрутства. Цей ризик є найнебезпечнішим з погляду можливих руйнівних наслідків для власників капіталу.

2. Ризик неплатоспроможності – це імовірність того, що підприємство через недостатній обсяг ліквідних активів не зможе розрахуватися в строк зі своїми кредиторами. Цей ризик не менш небезпечний, оскільки у випадку, коли технічна неплатоспроможність є не епізодичною, а постійною підприємство може швидко втратити свою фінансову стійкість.

3. Інфляційний ризик – це ризик зменшення реальної вартості капіталу у формі грошових активів, а також знецінення доходів і прибутків у зв’язку зі зростанням рівня інфляції.

4. Процентний ризик – це імовірність втрат через зміни процентної ставки (кредитної та депозитної) на фінансовому ринку. До негативних наслідків цього ризику відносять:

• збільшення втрат зі сплати процентів за кредит у випадку підвищення кредитної ставки;
• зменшення доходів за депозитними вкладами у випадку зменшення депозитної ставки;
• необхідність підвищення ставки річного купону за облігаціями з метою задоволення очікувань інвесторів;
• необхідність збільшення дивідендних виплат з метою підтримки стабільного складу акціонерів та ін.

1. Інвестиційний ризик – це імовірність збільшення витрат, зменшення доходів і

прибутків від  інвестиційної діяльності, а також  можливість втрати всього інвестованого  капіталу. Залежно від форм інвестування розрізняють ризики реального і  фінансового інвестування.

Ризики реального інвестування пов’язані з: невдалим вибором місця інвестиційного об’єкта; перебоями у процесі доставки будівельних матеріалів, обладнання, сировини; значним підвищенням цін на будівельно-монтажні роботи, будівельні матеріали, обладнання, сировину; невдалим вибором підрядчика та ін.

Ризики фінансового інвестування пов’язані з: невдалим вибором фінансових інструментів для інвестування; фінансовими ускладненнями або банкрутством емітентів; змінами умов інвестування; прямим обманом інвесторів та ін.

6. Депозитний ризик є однією з різновидностей ризику фінансового інвестування і є імовірністю неповернення депозитних вкладів при невдалому виборі комерційного банку для здійснення депозитних операцій.