Історія відкриття та дослідження клітин

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Ноября 2013 в 15:17, реферат

Краткое описание

Кліти́на (від лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний власний метаболізм та здатність до відтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два типи клітин: прокаріотичні, що не мають сформованого ядра, характерні для бактерій та архей, та еукаріотичні, в яких наявне ядро, властиві для всіх інших клітинних форм життя, зокрема рослин, грибів та тварин. До неклітинних форм життя належать лише віруси, але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин-живителів.

Вложенные файлы: 1 файл

1)Кліти́на.docx

— 437.62 Кб (Скачать файл)

Еволюція клітин

Достеменно невідомо коли на Землі з'явилась перша клітина, і яким шляхом вона виникла. Найбільш ранні ймовірні викопні мікрорештки  клітин, приблизний вік яких оцінено  у 3,49 млрд років знайдено на сході Пілбари (Австралія), хоча біогенність їх походження було поставлено під сумнів. Про існування життя в ранньому археї свідчать також строматоліти того ж періоду.

Виникненню перших клітин повинно було передувати накопичення  органічних речовин у середовищі та поява певної форми пребіотичного  метаболізму. Протоклітини містили  як мінімум два обов'язкові елементи: спадкову інформацію у вигляді молекул, здатних до самореплікації, та певного  роду оболонки, що відмежовували внутрішній вміст перших клітин від навколишнього середовища. Найімовірнішим кандидатом на роль самореплікативних молекул є РНК, оскільки вона може одночасно виступати і носієм спадкової інформації, і каталізатором, крім того РНК, на відміну від ДНК, самодостатні для здійснення біосинтезу білків.

Невідомо також з яких речовин були побудовані мембрани перших клітин, проте, цілком ймовірно, це могли  були прості амфіфільні сполуки, такі як солі жирних кислот, здатні самоорганізовуватись у ліпосоми, що можуть проходити цикли росту та поділу. Жирні кислоти були синтезовано у багатьох експериментах із відтворення пребіотичних умов, також їх було знайдено у метеоритах. Вважається, що перші живі клітини були гетеротрофними.

Виникнення еукаріотичних  клітин

Дані секвенування рРНК дозволили  побудувати універсальне дерево життя, в якому останній універсальний  спільний предок дав початок двом гілкам еволюції: еубактеріям та кладу neomura, останній із яких у свою чергу розділився на дві гілки: архей та еукаріот[94]. В еволюції еукаріот, ймовірно, велику роль відіграв ендосимбіоз — вважається що саме таким методом клітини ядерних отримали мітохондрії, а пізніше — і хлоропласти.

Еукаріоти мають багато спільних генів як із еубактеріями, так із археями, деякі вченні вважають, що вони виникли внаслідок злиття геномів цих двох груп організмів, яке могло відбутись внаслідок ендосимбіозу. Через це замість «дерева життя», пропонується використовувати «коло життя». Інші ж дослідники, наголошуючи на важливості інтенсивного горизонтального перенесення між предками еукаріот, бактерій та архебактерій, пропонують відображати філогенетичні зв'язки між ними за допомогою «сітки життя».


Информация о работе Історія відкриття та дослідження клітин