Розвиток космонавтики в Україні

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний аерокосмічний  університет ім. М.Є.Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

Кафедра вищої математики

Реферат з дисципліни

 «Основи системного  аналізу»

на тему:

«РОЗВИТОК КОСМОНАВТИКИ В УКРАЇНІ»

 

 

 

 

 

 

                                              

Виконав: студент гр.440-м М.Ю.Малиновський

Викладач: канд.техн.наук, доцент Г.К.Бахмет

 

 

Харків 

2013

Зміст:

 

Зміст: 2

Вступ: 4

Підприємства космічної галузі: 5

Міжнародна діяльність 7

Співробітництво з іноземними державами 9

Участь у міжнародних проектах 10

Проект «Дніпро» 10

Проект «Морський  старт» 11

Проект «Наземний  старт» 12

Проект «Вега» 13

Проект «Антарес» 14

Проект «Циклон-4» 15

Проект «Либідь» 16

Проект «Радіоастрон» 16

Проект «ІОНОСАТ» 17

Ракети-носії: 18

“Циклон-2”: 19

“Циклон-3” 20

“Циклон-4” 21

“Зеніт-2” 22

“Зеніт-3SL” 23

“еніт-3SLB” 24

“Дніпро” 25

“Оріль”. 27

“Світязь”. 27

Статистика пусків українських РН 28

Космічні апарати 29

 “Січ-1”. 29

 “Січ-2”. 31

 “Океан-О”. 32

"Мікрон" (КС5МФ2). 33

“Січ-2М”. 34

“Січ-3-0”. 35

“Січ-3-Р”. 36

“Либідь”. 37

“Либідь-М” 38

“Укрселена”. 39

“Інтербол-Прогноз”. 39

“Попередження”. 40

 “АУОС”: 41

Наземні комплекси 42

Система контролю й  аналізу космічної обстановки 42

Система наукових досліджень дальнього космосу  ; 42

Система застосування КА ближнього космосу 42

Система геофізичного моніторингу. 43

Висновки: 44

 

Вступ:

Україна — визнана в світі космічна держава. Вона  входить до п'яти провідних країн  на ринку космічних послуг і технологій. До української ракетно-космічної  галузі входять 40 підприємств. Провідним центром серед них є всесвітньо відоме конструкторське бюро «Південне» та виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод» у Дніпропетровську. Там створюють та серійно виробляють ракети-носії, космічні апарати, системи управління, орієнтації і траєкторних вимірювань. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-0», «АУОС», ракетоносіїв «Зеніт З SL», «Зеніт З SLБФ», «Дніпро», «Циклон-1», «Циклон-2», «Циклон-3» та «Мікрон».

Досягнення України в  ракетно-космічній галузі дозволили  їй разом із США, Росією та Норвегією  взяти участь у спільному міжнародному проекті «Морський старт» для  запуску в Тихому океані космічних  супутників різного призначення. Крім того, наша країна бере участь у міжнародних  проектах створення орбітальних  станцій «Альфа» та «Мир», у програмі «Глобастер», яка передбачає запуск 36 супутників за допомогою українських «Зенітів».

Україна має півстолітній досвід космічної діяльності. Багато зробили її вчені щодо розвитку світової космічної науки. Зокрема, на Південному машинобудівному заводі в Дніпропетровську сконструйовано і виготовлено понад 400 штучних супутників землі. Великий внесок в освоєння космічного простору зробили такі видатні вчені країни, як С. Корольов, В.Челомей. М. Янгель, Ю. Кондратюк, В. Уткін та інші...

Підприємства космічної галузі:

Україна успадкувала третину  промислово-космічного потенціалу колишнього Радянського Союзу. Для подальшого розвитку цієї галузі ( влада держави розглядає її як ключову) Україна утворила Національне космічне агентство України (з 2011 року – Державне космічне агентство України - ДКАУ), завдання якого полягає у контролі і спостереженні за більш ніж за 40 установами, безпосередньо пов'язаними з космічною діяльністю і які включають в себе промислові підприємства, конструкторські бюро, військові об'єкти, дослідницькі інститути та інші організації, включені в цю галузь.

Ось повний список цих підприємств:

-    дніпропетровські підприємства:

Державне підприємство "Центр  стандартизації ракетно-космічної  техніки", 

Дніпропетровське представництво генерального замовника – ДКАУ,

ДП "Виробниче об"єднання "Південний машинобудівний завод  ім.О.М. Макарова", 

Державне підприємство "Дніпровський проектний інститут", 

Державне підприємство "Конструкторське  бюро “Південне” ім. М.К. Янгеля", 

Відкрите акціонерне товариство “Український науково-дослідний інститут технології машинобудування”, 

Національний центр аерокосмічної  освіти молоді ім. О.М. Макарова,

Державне підприємство "Дніпрокосмос"О. М. Макарова»,

Державне підприємство “Науково-виробниче  об’єднання "Павлоградський хімічний завод”,

Державне підприємство "Нікопольський  трубний завод";

 

• київські підприємства:

Державне підприємство "Науковий центр точного  машинобудування", 

Державне підприємство “Укркосмос”, 

Публічне акціонерне товариство "Київський радіозавод", 

Державний науково-виробничий центр “Природа”, 

Державне науково-виробниче  підприємство "Українські інноваційні  промислові технології" ,

Державне підприємство "Виробниче  об’єднання “Київприлад”, 

ДП Завод "Арсенал",

Казенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал",

Київське представництво генерального замовника - ДКАУ ,

Державна акціонерна холдінгова компанія "Київський радіозавод";

 

 

•  харківські підприємства:

Державне підприємство "Науково-дослідний  технологічний інститут приладобудування", 

Державне підприємство ”Харківський завод електроапаратури", 

Публічне акціонерне товариство “Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань”;

 

• АР Крим

Національний центр управління та випробування космічних засобів.

 

Національне космічне агентство  України на цей момент здійснює діяльність відповідно Національної космічної  програми України на 2008—2012 pp. в рамках її власної робочої програми. Головними цілями є посилення української космічної індустрії, реалізація міжнародних програм, збереження власного науково-технологічного потенціалу і нарешті, створення сприятливіших умов для гармонійного розвитку їх можливостей і більш ефективного використання в інтересах української економіки, науки, безпеки та оборони.

Міжнародна діяльність

Співробітництво України  з іноземними державами у сфері  дослідження та використання космічного простору в мирних цілях ґрунтується  на чинному законодавстві України  та міжнародних договорах, укладених  з іноземними державами у космічній  сфері.

Україна є повноправним суб’єктом  міжнародного космічного права, приєднавшись до основоположних актів у сфері  дослідження та використання космічного простору, прийнятих в рамках ООН.

Україна є членом міжнародних  організацій, які координують космічну діяльність, у тому числі: Комітету ООН із мирного використання космосу (COPUOS), Всесвітнього комітету із космічних  досліджень (COSPAR), Міжагентського комітету з космічного сміття (IADS), Всесвітньої організації з супутникових досліджень Землі (CEOS), Міжнародної астронавтичної федерації (IAF).

Підписано двосторонні міжнародні договори щодо співробітництва з  космічними агентствами і відомствами  Російської Федерації, Казахстану, США, Бразилії, Аргентини, Індії, Китаю, Ізраїлю, Туреччини , та країн Європейського  Союзу.

Українськими підприємствами космічної галузі встановлено партнерські  стосунки з провідними світовими  аерокосмічними компаніями: “Сі Лонч”, “Боїнг”, “Локхід Мартін”, EADS, “Даза”, “ФіатАвіа”, РКК “Енергія”. Укладено багатосторонні угоди та угоди про співробітництво з міжнародними організаціями та телекомунікаційними компаніями “Панамсат”, “Інтелсат”, “Інтерсупутник”, “Євталсат”, “Інмарсат”, “Євметсат”.

За роки незалежності України  забезпечені сприятливі міжнародно-правові  умови для виходу підприємств  та установ космічної галузі на світовий ринок. Поширюється участь українських  підприємств у міжнародних комерційних  космічних проектах. Найзначнішими  з них є «Морський старт», «Наземний  старт», «Дніпро», «Циклон-4».

Співробітництво з іноземними державами

Співробітництво України  з іноземними державами у сфері  дослідження та використання космічного простору в мирних цілях базується  на основоположних міжнародних договорах  у цій сфері, міжнародних зобов’язаннях  України у сфері космічної  діяльності та діючому законодавстві  України, що регулює космічну діяльність.

Політика України у  сфері міжнародного співробітництва  з іншими країнами визначається такими основними принципами:

- дотриманням міжнародних зобов"язань України в космічній сфері;

- відповідність пріоритетам і цілям зовнішньої політики України;

- зміцненням позицій українських підприємств на світовому ринку космічної техніки та послуг;

- зосередженням зусиль на пріоритетних напрямках космічної діяльності.

Основні зусилля у сфері  міжнародного співробітництва зосереджені  на створенні сприятливих міжнародно-правових умов для участі підприємств космічної  галузі України в міжнародних  космічних проектах, активізації  зовнішньоекономічної діяльності підприємств, їх стабільній активній присутності  на ринку космічних послуг.

Протягом останніх років міжнародна діяльність була спрямована на розвиток співробітництва з країнами Європейського Союзу, Співдружності Незалежних Держав, Америки, Близького Сходу та Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону.

Участь у міжнародних проектах

Проект «Дніпро»

Конверсійний російсько-український  проект «Дніпро» передбачає переобладнання міжконтинентальних балістичних ракет SS-18 («Сатана»), розроблених і виготовлених в Україні, у космічний носій  «Дніпро».

Для реалізації проекту створено Міжнародну космічну компанію «Космотрас».

З квітня 1999-го по жовтень 2012 року з космодрому Байконур і пускового  майданчику «Ясний» (РФ) здійснено 17 пусків ракет-носіїв «Дніпро» та запущено в  космос 64 космічних апарати на замовлення 15 країн світу.

 

 

Проект «Морський  старт»

Реалізація унікального  проекту «Морський старт» здійснюється Міжнародною компанією «Сі Лонч».

У складі плавучого ракетно-космічного комплексу використовується ракета-носій  «Зеніт», яка розроблена КБ «Південне» і виготовляється на Південному машинобудівному  заводі.

З квітня 1999-го по жовтень 2012 року з морської платформи здійснено 33 пуски ракет-носіїв «Зеніт-3SL» з  космічними апаратами телекомунікаційного призначення.

Проект «Наземний  старт»

Реалізація проекту здійснюється компанією «Міжнародні космічні послуги».

У складі наземного ракетно-космічного комплексу використовується ракета-носій  «Зеніт» української розробки та виготовлення.

З квітня 2008-го по жовтень 2012 роки за програмою «Наземний старт» здійснено 8 успішних пусків ракет-носіїв «Зеніт-3SLБ» з космодрому Байконур.

 

Проект «Вега»

 

У рамках проекту Європейського  космічного агентства створено нову ракету-носій легкого класу «Вега». На верхньому ступені цієї ракети встановлено маршовий двигун, який розроблено КБ «Південне» та виготовляється на Південному машинобудівному заводі.

Перший пуск нової європейської ракети-носія «Вега» відбувся 13 лютого 2012 року з космодрому Куру у Французькій  Гвіані.

 

 

 

 

 

Проект «Антарес»

На замовлення Національної аерокосмічної адміністрації США NASA для доставки вантажів на МКС  створюється нова ракетно-космічна система «Антарес».

КБ «Південне» та Південний  машинобудівний завод створюють  основну конструкцію першого  ступеня ракети-носія.

Пуски ракет-носіїв «Антарес» здійснюватимуться з космодрому США Уоллопс.

 

Проект «Циклон-4»

Українсько-бразильський проект «Циклон-4» передбачає створення  в Україні нового космічного носія  «Циклон-4» і будівництво для  його пусків наземного 

комплексу на космодромі Алкантара в Бразилії.

Для реалізації проекту створено Бінаціональне українсько-бразильське підприємство «Алкантара Циклон Спейс».

Запуски космічних апаратів ракетами-носіями «Циклон-4» з  космодрому Алкантара планується розпочати наприкінці 2013 року.

 

Проект «Либідь»

Проект передбачає створення  національної супутникової системи  зв’язку з геостаціонарним космічним  апаратом «Либідь».

Запуск супутника «Либідь» планується в грудні 2013 року.

Оператор системи –  Державне підприємство «Укркосмос».

 

Проект «Радіоастрон»

Для реалізації цього проекту  створено глобальний наземно-космічний  інтерферометр, до складу якого входять: російська орбітальна обсерваторія «Спектр-Р» та міжнародна мережа наземних радіотелескопів.

Основне завдання проекту  – проведення радіоастрономічних досліджень об’єктів Всесвіту з безпрецедентно високою розрізненістю.

Модернізований український  радіотелескоп РТ-70, розташований в  Криму, є основним інструментом наземної мережі.