Розвиток космонавтики в Україні

На сьогоднішній день проектуються та  розробляються такі КА: «Січ-2М», «Либідь», «Січ-3-0», «Січ-3-Р», «Либідь-М», «Укрселена», «Попередження», «Інтербол-Прогноз».

«Січ-2М» — запланований до запуску український супутник оптико-електронного спостереження Землі.

Призначений для оперативного отримання цифрових оптико-електронних  знімків поверхні Землі в панхроматичному та багатоспектральних діапазонах з високим розділом на місцевості, а також стереоскопічних знімків для побудови цифрових карт місцевості.

 

 

«Січ-3-0» — український супутник дистанційного зондування Землі з оптико-електронним телескопом метрової розподільчої здатності.

Створення супутника передбачене  Національною космічною програмою  на 2008—2012 р р.. На борту супутника встановлений комплекс оптико-електронної апаратури, яка дозволяє вирішувати ряд практичних і наукових задач регіонального і локального рівня з моніторингу рослинних і грунтових покривів суші й іншого. Інформація із супутника знайде застосування при розробці великомасштабних карт і планів місцевості, геоінформаційних систем, планування міської забудови, прокладання трубопроводів і кабелів, будівництві доріг та ліній зв'язку.

Супутник «Січ-3-О» створюється  на базі платформи середнього класу  з встановленнями оптико-електронного телескопа високої розподільчої здатності, який має високу конкурентоспроможність і являє собою реакцію космічної  галузі України на потреби світового  ринку.

 

Оптичне корисне навантаження
Спектральні діапазони, мкм:  - панхроматичний  - мультиспектральний	0,4…0,9 0,4…0,6; 0,6…0,7; 0,7…0,9
Розрізнення у надирі, м	0,9 (панхроматичнийдіапазон)
Ширина смуги огляду, км	10,4

 

Маса, кг	820
Орбіта:  - висота, км  - нахилення, град	сонячно-синхронна  667 98,0
Точність орієнтації, кут. хв	1,6
Кутова швидкість стабілізації, град/з	0,0001
Середньодобова потужність, Ут	280
Термін активного існування, років	5
Ракета-носій	"Дніпро–1"

 

«Січ-3-Р» - український супутник радіолокаційного дистанційного зондування Землі високої роздільної здатності з синтезованою апертурою антени.

Створення супутника передбачене  Національною космічною програмою  на 2008-2012 р р. Бортовий комплекс радіолокаційної апапаратури дозволить вирішувати ряд практичних і наукових завдань. Інформація із супутника знайде застосування при розробці великомасштабних карт і планів місцевості, геоінформаційних систем тощо.

Подальше нарощування  національного супутниковго угрупування планується шляхом розробки і запуску супутника оптико-електронного спостереження Січ-3-0 та супутника радіолокаційного спостереження Січ-3-Р, оснащеного радіолокатором з ситезованою апертурою антени з розподільчою здатністю 2х2 м² у режимі смугової та кадрової зйомки, та 20х20 м² у режимі оглядової зйомки.

 

 

Радіолокатор із синтезованою апертурою антени
Робоча довжина хвилі	3
Розрізнення у смузі огляду, м	2х2
Ширина смуги огляду, км	20
Смуга захоплення, км	400
Синтез радіолокаційного зображення	Наземна обробка
Режим роботи	сеансний

 

Маса, кг	650
Орбіта:      - висота, км  - нахилення, град	сонячно-синхронна  626  97,9
Точність орієнтації, кут. хв	15
Кутова швидкість стабілізації, град/з	0,001
Середньодобова потужність, Ут	280
Термін активного існування, років	5
Ракета-носій	"Дніпро–1"

 

«Либідь» — перший український геостаціонарний телекомунікаційний супутник. Призначений для формування Національної системи супутникового зв'язку України. Запуск національного супутника зв'язку «Либідь» заплановано на 28 грудня 2013.

Головне призначення супутника  зв'язку:

надання послуг регіонального  і закордонного телебачення і  радіомовлення;

безпосереднього телемовлення;

надання послуг мультимедіа й Інтернет;

забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцій та Інтранет на основі VSAT.

Супутник створюється  на базі універсальної космічної  платформи.

«Либідь-М»-супутник зв'язку призначений для:

надання послуг розподільних мереж регіонального і закордонного телебачення і радіомовлення;

збору новин;

безпосереднього телемовлення;

надання послуг мультимедіа й Інтернет;

забезпечення передачі даних, телефонії, відеоконференцзв'язку і Інтранет на основі VSAT.

«Укрселена» — український місячний орбітальний зонд, запуск якого очікується 2017 року. Нині ДКАУ розробляє концепцію апарата й визначає основні завдання майбутньої місії.

Основними завданнями супутника  передбачається глобальна зйомка поверхні Місяця в міліметровому діапазоні  за допомогою локатора бічного огляду і спектрополяриметричного дослідження місячної поверхні в ультрафіолетовій і видимій ділянці спектру. Орбіта супутника повинна мати висоту у периселенії 200 км і період обертання 6 годин, чому відповідає ексцентриситет орбіти, близький до 0.5. Нахил орбіти до площини місячного екватора має бути 90±2°.

Участь України у вивченні Місяця розглядається як перспективне наукове завдання. Україна має  засоби доставки, що здатні вивести  близько 300 кг на місячну орбіту. Це означає, що принаймні 20-30 кг можна використовувати  для наукової апаратури. Першим кроком майбутньої української місячної програми може бути запуск місячних орбітально-полярних зондів серії «Укрселена».

Супутник буде розроблено ДКБ «Південне» і оснащений новим  українським розгінним блоком (РБ) «Кречет». Запуск космічного апарату  планується здійснити за допомогою  конверсійної російсько-української  ракети-носія (РН) «Дніпро»

«Інтербол-Прогноз» — супутник наукового призначення для моніторингу механізмів взаємодії міжпланетний простір — магнітосфера — іоносфера.

Супутник призначений  для дослідження та прогнозу «космічної погоди» (сплесків сонячної активності та вибухоподібний виділень енергії  в магнітосфері Землі) з метою  забезпечення працездатності сучасних технічних систем (засобів космічного зв'язку, навігації тощо)

«Попередження» — український супутник наукового призначення для досліджень іоносферних ефектів, пов'язаних з сейсмічною активністю.

Створення супутника передбачене  Національною космічною програмою  на 2008–2012 рр.. Супутник призначається  для дослідження провісників  землетрусів, що проявляються в іоносфері  у вигляді квазі-електростатичних або гідромагнітних випромінювань, варіаціях фонової щільності плазми і варіаціях потоків енергійних часток.

Призначення:

 — Пошук, виявлення  і дослідження іоносферних збурень,  що викликані сейсмічною активністю  Землі.

 — Дослідження фізичних  механізмів взаємодії між геофізичними  оболонками в системі «літосфера-атмосфера-іоносфера-магнітосфера».

 — Розробка принципів  супутникового моніторингу іоносферних  проявів природних та антропогенних  катастроф.

Склад бортового наукового  комплексу:

 — Електроспектрометр іоносферної плазми,

 — Панорамний аналізатор  спектру;

 — Спектрометр заряджених  частинок;

 — Мас-спектрометр;

 — Телевізійна камера;

 — Спектрометр;

 — Ультрафіолетовий  фотометр;

 — Інфрачервоний Фур'є  спектрометр;

 — Вимірювач електромагнітних  полів;

 — Приймач СНЧ-діапазону;

 — Плазмовий хвильової  комплекс;

 — Спектральний аналізатор  магнітних полів;

 — Аналізатор електромагнітних  флуктуацій;

 — Іонозонд;

 — Вимірювач холодної  плазми;

 — Імпедансний зонд для вимірювання локальної електронної концентрації інтенсивності і спектру дрібномасштабних іоносферних неоднорідно-стей;

 — Вимірювач потоків  і спектру енергійних часток.

Окремо хочеться відмітити  що  українськими вченими та конструкторами розроблені уніфіковані платформи для серії орієнтованих на Сонце космічних апаратів автоматичні уніфіковані орбітальні станції (АУОС), що призначені для геліофізичних, геофізичних та астрономічних досліджень на орбітах висотою 500-600 км.

 

Основні характеристики КА “АУОС”:

Космічний апарат	АУОС-СМ-КФ	АУОС-СМ-Ф
Маса, т	2,332	2,376
Параметри орбіти: висота, км нахил, град.	500 82,5	500 73,5
Гарантований ресурс, р.	1	1
Ракета-носій	Циклон	Циклон

 

 

 

 

Наземні комплекси

Особливою частиною української  космічної галузі є система  наземних служб:

Система контролю й  аналізу космічної обстановки виявляє джерела небезпеки у космічному просторі, веде каталог космічних об’єктів, контролює виконання міжнародних угод з використання космічного простору;

Система наукових досліджень дальнього космосу  за допомогою наземного радіотелескопу РТ-70 забезпечує управління міжпланетними космічними станціями й апаратами, а також проводить астрономічні і радіофізичні дослідження Всесвіту;

Система застосування КА ближнього космосу здійснює оперативне управління українськими супутниками; збір та обробку даних дистанційного зондування Землі; бере участь у управлінні іноземними космічними апаратами;

 

Система геофізичного моніторингу забезпечує отримання оперативної інформації про землетруси в корі Земної кулі та контролює виконання країнами світу умов Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

Висновки:

Велике космічне минуле дає шанс на велике майбутнє.

За даними Державного космічного агентства України, на нашу промисловість припадає щороку від 9 % до 11 % усіх ракетних запусків у світі. Тим більше що Україна бере участь в розробці розгінних блоків для вантажних ракет в проектах НАСА та Європейського Союзу і будує для них блоки ракет.

В програмі з освоєння космосу до 2017 року Україна планує запустити ще один власний супутник для дистанційного вивчення ситуації на поверхні землі та в її надрах і відправити апарат на Місяць. За умов фінансування космічної програми на рівні 60 млн гривень ($7,5 млн) ці показники та досягнення є непоганими.

Україна бере участь в американському проекті «Antares» і будує першу ступінь ракети. Перші пуски цієї ракети вже рпойшли в США на космодромі Воллопс. Проте ця програма зараз не є основною для НАСА, адже Конгрес США вирішив вкласти більшу частину коштів в розробку власного ракетоносія «Ares». Крім того, з часом НАСА планує залишити ракети лише власного виробництва.

З Європейським Союзом перспективи більш позитивні. Адже тут Україна за один крок від ратифікації угоди про співпрацю. Також в 2013 році буде нарешті сформовано систему супутників «Галілео», яка забезпечуватиме навігацію, а в цій программі Київ також бере участь. Втім Європа також орієнтується на незалежність в сфері космічних технологій, й в перспективі планує замінити українські вироби виробами власного ракетного комплексу.

Україна також має домовленості з Бразилією про пуски 8 ракет на рік з космодрому Алкантара. Для цього спеціально розроблена ракета «Циклон-4». Тут замовниками також виступають приватні корпорації, адже в Бразилії зараз стрімко розвивається телекомунікаційна сфера. Державна програма розвитку внутрішнього виробництва, яка була схвалена Урядом в вересні 2011 року, має на меті підвищити економічну стійкість держави за рахунок розвитку внутрішнього виробництва. Перший етап її реалізації розрахований на період 2012–2015 років. Саме в цей час значну увагу приділять космічній сфері. Оскільки від вкладення коштів в цій сфері держава має можливість отримувати мільйонні прибутки, стимулювати розвиток вітчизняної науки та техніки.