Охорона прав інтелектуальної власності у сфері документознавства та інформаційної діяльності

 

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І  ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комплексна самостійна робота

на тему: «Охорона прав інтелектуальної  власності у сфері документознавства та інформаційної діяльності»

 

 

 

 

 

                                                          

                                                          

 

 

 

 

Київ – 2013

1. Реєстрація нестандартних видів товарних знаків (звукові, колір і т.д.) (із прикладами українськими та зарубіжними).

2. Бізнес-війни у сфері використання торговельних марок в Україні.

3. Знайдіть приклади товарних знаків, що на вашу думку не відповідають вимогам охороноспроможності згідно із українським законодавством (на вулицях українських міст із фото).

4. Відомі бренди (зарубіжні та вітчизняні): ребрендінг та порушення прав на товарні знаки.

5. Приклади судової практики щодо порушення прав на товарні знаки у вашій сфері (2012-2013 рр. – 10 прикладів).

 

1. Сучасний стан розвитку  ринку товарів та послуг вимагає  нестандартних рішень від виробників, які дозволять їм зацікавити покупців та виділитися серед конкурентів. Одним із дієвих засобів привернення уваги до своєї продукції було і залишається використання оригінальних торгових марок. Пов’язано це, перш за все, з тим, що саме торгова марка дозволяє покупцеві ідентифікувати товар і, тому, може бути досить дієвою зброєю в конкурентній боротьбі.

Найбільш цікавою з  цієї точки зору є практика охорони  кольору в якості об’єкта товарного  знака. Деякі країни (Франція, Великобританія) передбачають можливість реєстрації як одного кольору, так і поєднання  кольорів. Закон Німеччини про  товарні знаки 1994 р. дозволяє реєструвати  комбінації кольорів чи самі кольори  за умови представлення їх в графічній  формі. Однак, Правила по експертизі товарних знаків, розроблені патентним  відомством Німеччини забороняють  реєстрацію лише одного кольору. Забороняє  реєстрацію в якості товарного знаку  лише одного кольору також Закон  Бразилії про охорону об’єктів промислової  власності. В Мексиці один колір  може охоронятись лише в поєднанні  з символом, який має розрізняльну здатність. В Південній Кореї  та Китаї один колір не є охороноздатним. Однак, комбінація кольорів може бути зареєстрована, якщо вона набула внаслідок інтенсивного використання розрізняльної здатності[193][52].

Практиці реєстрації товарних знаків в Сполучених Штатах відомі випадки, коли на реєстрацію були подані позначення, які представляють собою  поєднання кольору з формою, комбінації кольорів або лише один колір. При  цьому одному кольору може бути надано правову охорону, тільки у випадку, якщо він набув вторинного значення (тобто розрізняльної здатності  серед споживачів) в результаті використання і не є функціональним. Так, в якості прикладу можна навести рішення  Верховного суду США в справі “Qualitex Co” проти “Jacobson Products Co”, яким суд визнав порушення прав позивача з боку відповідача, оскільки останній використовував для позначення окремих деталей пресів для сушки золотаво-зелений колір, який до цього протягом тривалого проміжку часу використовувався позивачем для маркування аналогічної продукції. Таким чином, суд визнав за окремим кольором, що набув відмітних ознак внаслідок його використання, здатність виконувати функції товарного знака[196, 250 ][53]. Тоді як іншим судовим рішенням була заборонена реєстрація чорного кольору для сходинок. Зазначений колір було визнано таким, що має функціональне навантаження, оскільки за його допомогою можна певним чином замаскувати бруд[193] [54].

В міжнародній практиці відсутній  також єдиний підхід щодо охорони  звукових знаків. Серед них слід розрізняти дві категорії позначень: ті, які можна перекласти на музичні  ноти, й інші (напр., крик тварини). Таким  знакам не надається правова охорона  в Бразилії, Мексиці, Китаї, Японії. Закон Німеччини про товарні  знаки 1994 р. дозволяє реєстрацію цих  знаків, якщо вони можуть бути виражені в графічній формі. Правова охорона  звуковим знакам в США може бути надана за умови наявності розрізняльної  здатності – первісної чи набутої  шляхом використання звуку.

Реєстрація так званих нюхових знаків в більшості країн  світу не передбачається. Але існують  і винятки. Так, в 1990 р. в США було зареєстровано запах квітів одного з американських чагарників для маркування пряжі. До охороноздатних позначень віднесено запах і в Австралії. В Мексиці та Південній Кореї нюхові знаки охороняються законами про недобросовісну конкуренцію.

Складність забезпечення правової охорони звукових та нюхових  знаків полягає не лише у встановленні можливості виконання ними функцій  товарного знака, але супроводжується  також суто технічними труднощами, пов’язаними з подачею таких  знаків на реєстрацію, проведенням  експертизи заявок, публікацією зареєстрованих знаків у відповідному Бюлетені, їх зберіганням, встановленням факту  тотожності чи схожості у випадку  виникнення конфліктних ситуацій тощо. Так, наприклад, заявки, подані на реєстрацію знака, зазвичай публікуються в офіційному бюлетені з метою надання можливості зацікавленим особам подати заперечення  проти подальшої реєстрації заявлених  позначень. Однак, у випадку подачі заявки на реєстрацію запаху зацікавленій особі досить важко визначити, спираючись лише на наведений в бюлетені опис знаку, чи має вона достатньо підстав  для опротестування.

Ще більше проблем виникає  в зв’язку з встановленням  ступеня подібності конфліктуючих  нюхових знаків, адже в основу такого порівняння запахів досить важко  покласти об’єктивні критерії. Щодо суб’єктивної оцінки схожості двох ароматів, то вона буде залежати від індивідуальних нюхових  здібностей конкретної особи, яка буде проводити порівняльний аналіз, ступеня  концентрації хімічних речовин, способу  нанесення ароматичних речовин  на товар, давності такого нанесення, відстані, з якої сприймається знак споживачами  і т.і [187][58]. Відповідно, за таких обставин досить важко робити висновки про дійсне положення речей, тобто про те, чи існує ризик змішування двох ароматичних знаків в свідомості споживачів.

Можливість охорони нетрадиційних  товарних знаків в Україні передбачається Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”. П.2 ст.5 Закону поряд із словесними, зображувальними, об’ємними та комбінованими позначеннями надає охорону й іншим знакам. Такими знаками відповідно до п.1.4. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг є звукові, світлові знаки, а також колір чи поєднання кольорів тощо. Вони реєструються Держпатентом України при наявності технічної можливості внесення їх до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг (далі - Реєстр) та оприлюднення інформації стосовно їх реєстрації.

Закон Російської Федерації  про “Про товарні знаки і знаки обслуговування і найменування місць походження товарів”, а також Правила складання, подання та розгляду заявки на реєстрацію товарного знаку і знаку обслуговування передбачають, що в якості товарних знаків можуть бути зареєстровані словесні, образотворчі, об’ємні та інші позначення або їх комбінації. До “інших позначень” закон відносить звукові, світлові та інші позначення або їх комбінації. Тобто, можливість реєстрації прав на запах не встановлена, але й не заборонена.  Навесні 2012 року в Російській Федерації було зареєстровано перший тактильний товарний знак: рельєфний знак повторює контури логотипу Всеросійської спілки сліпих. Щодо факту реєстрації товарного знаку із запахом, то, за даними Роспатенту, на території Російської Федерації зареєстровано один такий торговий знак – із запахом натуральної шкіри.

Законодавство України допускає різноманіття об’єктів, що можуть використовуватися в якості торгової марки. Так, відповідно до частини 2 статті 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або їх комбінація. В якості позначень можуть використовуватися слова, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори або колірна комбінація, а також комбінація таких позначень.

Англійська практика показує  на можливість  Цивільне право та процес

такої реєстрації – було зареєстровано низку заявок, наприклад, “квітковий аромат, що нагадує троянду” для покришок, “сильний запах гіркого пива” для дротиків для гри дартс. Необхідно  зазначити,  що  Відомство  Європейського  Союзу  з  гармонізації  внутрішнього  ринку (ОНІМ), що займається реєстрацією товарних знаків ЄС, також допускає факт реєстрації товарного знаку із запахом. Однак, позитивної практики в ЄС ще немає. Відомство, що реєструє товарні знаки Європейського Союзу, остаточно ще не вирішило проблему графічного опису товарного знаку із запахом.

Інші “нетрадиційні” товарні знаки мають свої параметри для пошуку, а товарні знаки із запахом таких параметрів не мають до сих пір. Однак, певні кроки для розв’язання цієї проблеми вже робляться. Так, у США вже створена комп’ютерна програма, що відтворює запахи і, можливо, Патентне Відомство США зовсім скоро буде приймати заявки на реєстрацію з описом, що дозволить проводити пошук запаху за допомоги ЕРМ.

 

2.  Про патентні війни, які минулого року розгорілися з небаченою силою по всьому світу, написано більш ніж достатньо. Тепер всі проти всіх: Microsoft вимагає у виробників телефонів з Android більше грошей, ніж заробляє на ньому сам Google, Apple і Samsung безцільно воюють один одним по дрібницях, а консорціум MPEG LA загрожує користувачам відеоформату WebM. І хоча все це метушня, вона не переходила деяких кордонів пристойності: у ній брали участь тільки мегакорпорації, у яких є кошти і ресурси для таких розваг.

Товарний знак (торгова  марка) дозволяє підприємству, яке його використовує, звернути увагу потенційних  споживачів на наявність товару, привернути до нього увагу. А після знайомства з товаром, відрізнити його від аналогічних  товарів, що є на ринку. Цінність товарного  знака (торгової марки) випливає з асоціації  між ним і товаром, що стимулює збут відповідних товарів.

Використання товарних знаків (торгових марок) є благом і для  споживачів, тому що дозволяє ознайомити їх з товарами і послугами, які  є на ринку, швидше з'орієнтуватися щодо походження товару та зробити вибір між аналогічними товарами і послугами. Всі ці фактори є стимулом конкуренції, що призводить до розширення асортименту товарів народного споживання та зниження цін.

Застосовувати у своєму бізнесі чужу торговельну марку досить ризиковано. Нехай, на перший погляд, це й може принести колосальний прибуток, але надалі - не мало проблем як фінансового так і карного характеру. До того ж для подальшого розвитку не особливо гарна репутація, якщо Ви захочете стати на більше високому рівні з «серйозними» грошима й працювати з «серйозними» клієнтами. Аналіз роботи підрозділів  боротьби з правопорушеннями у сфері  інтелектуальної власності МВС  України свідчить, що протиправна  діяльність суб’єктів господарювання на ринку інтелектуальної власності  набуває, як правило, такої форми  як виробництво різноманітної фальсифікованої  продукції з незаконним використанням  торговельних марок і фірмових найменувань  відомих вітчизняних та зарубіжних виробників. На споживчому ринку України  останнім часом з’явилась велика кількість фальсифікованої продукції  з незаконним використанням торговельних марок, фірмових найменувань відомих  зарубіжних виробників. За твердженням  працівників правоохоронних органів, вітчизняні та іноземні «пірати» забруднюють  ринок дешевою і, як правило, низькоякісною  продукцією. Зокрема, у Львівській області  було викрито діяльність «підпільного»  цеху з виготовлення контрафактної  паперової продукції з незаконним використанням промислового зразка та торговельної марки підприємства «Київський картонно-паперовий комбінат». Вилучено також промислове обладнання для виготовлення контрафактної  паперової продукції, 7,5 тонн паперової  сировини, 150 кг підроблених етикеток ВАТ «Київський картонно-паперовий  комбінат, 1460 рулонів фальсифікованої  продукції. Як зазначає кандидат юридичних  наук, доцент, завідувач кафедри  кримінального права та кримінології Азовського регіонального інституту  управління О.О. Дудоров, суспільна небезпека злочину, що посягає на право інтелектуальної власності на торговельні марки, має багатоаспектний характер і полягає у посяганні на засади добросовісної конкуренції, заподіянні майнової шкоди суб’єктам господарської діяльності та підриві їх ділової репутації, розширенні тіньового сектора економіки, зниженні авторитету держави на міжнародній арені, скороченні іноземних інвестицій, порушенні прав і законних інтересів споживачів. Так, особи, які випускають товари під чужими торговельними  марками, що вже добре зарекомендували  себе на ринку, є класичними недобросовісними конкурентами, яким вдається зекономити кошти, необхідні для проведення реклами, маркетингових досліджень, придбання складного і коштовного обладнання тощо. Використовуючи чужу торговельну марку, порушник розширює збут своєї продукції. При цьому на ринку об’єктивно звужується попит на оригінальні товари, які виробляються та (або) реалізуються власником торговельної марки, а останній витісняється з ринку в тій частині платоспроможного попиту, в якій цей попит задовольняється реалізацією незаконного товару. Величезні тіньові прибутки, отримані від незаконного обігу  об’єктів права інтелектуальної  власності, слугують поштовхом до формування організованих злочинних груп, що займаються цим нелегальним бізнесом. Такі групи прагнуть до переділу ринку, йде постійна боротьба за сфери впливу, що ускладнює криміногенну ситуацію.   3. Принцип охороноспроможності. Тобто об'єкт правової охорони повинен відповідати визначеним законом вимогам.

Основні вимоги до товарного  знака, правила застосування товарного  знака:

1. Простота - передбачає відсутність  великої кількості складних ліній,  дрібних деталей. Щодо словесного  знака, Існує думка, що оптимальний  розмір знака - 2-3 склади, або З-7 літер. Тобто все геніальне  - просте.

2. Індивідуальність (оригінальність) надає можливість відрізнити  один товар від іншого, одне  підприємство від іншого.

3. Зовнішній вигляд, а  для словесного знаку ще і  звучність, легкість вимовляння. Йдеться не тільки про якість  графіки, але і про емоційне  сприйняття знака. Спеціалісти  застерігають від використання  в країнах Сходу знаку "складені  пальці", що означає "О'кей", в цих країнах цей знак означає "Я тебе вб'ю".

4. Обороноздатність. Саме  виконання цієї функції з допомогою  товарного знака вимагає від  працівників підприємств знання  законодавства країн, на ринках  яких передбачається продавати  товар. Наприклад, в Америці,  зареєструють знак, що складається з приголосних літер "НВ", чи цифр "777", а за законами Російської Федерації така реєстрація неприпустима, підстава "НВ" - не є словесним знаком, а сприймається як звичайний перелік літер російської абетки.

При використанні товарного  знака необхідно дотримуватись  основних правил:

- товарний знак потрібно  постійно і неухильно виділяти ("Київ");

- зареєстрований товарний  знак необхідно завжди доповнювати  в тексті значком (В, РМ);

- необхідно стежити за  точністю начертання знака;

- товарний знак не відмінюється;

- товарний знак має  позначати тільки те, що під  ним розуміється;

- не можна допускати,  аби товарним знаком маркувалися  інші товари.

 

4. Ребрендінг (від англ. — rebranding) — процес кардинальної або локальної зміни назви, логотипу, візуального оформлення бренду зі зміною позиціювання, а також можливі зміни в ідеології бренду. Вдалий ребрендінг дозволяє компанії вийти на новий рівень розвитку, привернути увагу нових клієнтів. 

В цілому, ребрендинг повинен виконувати такі завдання:

-  посилювати бренд(з метою зростання лояльності споживачів);

-  диференціювати  бренд серед конкурентів(з метою посилення його унікальності);

-  збільшувати цільову аудиторію бренду(з метою залучення нових споживачів).