Шпаргалка з "Адміністративного права"

д) такі, що регулюють  управління окремими галузями, державними функціями і територіями.

є) норми, що встановлюють права і обов'язки громадян у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності держави,

2. За адресами  або суб'єктами:

• адресовані органам  державно-виконавчої влади;

• адресовані іншим  державним виконавчо-розпорядчим  органам;

• адресовані державним  службовцям;

• адресовані державним підприємствам, закладам, організаціям;

3. За формою  припису:

- зобов'язуючі (приписні) — ці норми зобов'язують  здійснювати певні дії при  виникненні передбачених ними  умов. Наприклад, під час прийому  на роботу організація

- заборонні  — ці норми забороняють вчинення тих чи інших дій в умовах, які нею визначені.

- повноважні (дозвільні,  диспозитивні) — ці норми уповноважують  адресата (або дозволяють йому) діяти  в рамках вимог норми за  своїм розсудом, проте, підкоряючись  правовому режиму, який нею встановлено.

- стимулюючі (заохочувальні)  — це норми, що забезпечують  за допомогою засобів матеріального  або морального впливу належну  поведінку учасників управлінських  відносин, встановлюють різні пільги (наприклад, у сфері оподаткування).

- рекомендаційні  — особливість правової природи цих норм у тому, що рекомендації, саме вони містяться у таких нормах, як правило, не мають юридично-обов'язкового характеру.

4. За галузевою  належністю:

- матеріальні  — характеризуються тим, що  юридично закріплюють комплекс  обов'язків і прав, а також відповідальність учасників управлінських відносин, тобто фактично їх адміністративно-правовий статус.

- процесуальні  — регламентують динаміку державного  управління і пов'язаних з ними  управлінських відносин.

5. За межею  дії: у просторі ;у часі:

6. За ступенем  загальності:

- загальні —  мають загальне значення,

- міжгалузеві  — регулюють яку-небудь одну  функцію в усіх галузях (норми  міжгалузевого управління),

- галузеві —  регулюють відносини у межах  однієї галузі.

- місцеві —  норми місцевих органів державної виконавчої влади, а також місцевого самоврядування.

7. За повнотою  викладених велінь:

- визначені; - бланкетні  (відсильні).

8. За юридичною  силою: викладені в законах,  указах, постановах, рішеннях; викладені  в наказах тощо.

 

40. Класифікація норм за адресатами або суб’єктами.

Класифікація  видів норм АП за наступними ознаками.

   1. За  способом правового регулювання поведінки суб'єктів необхідно розрізняти: норми-завдання, норми-принципи, норми-дефініції, норми установчі, норми загальнокомпетенційні (статусні), норми-доручення, норми-стимули, норми-рекомендації, норми договірні, норми-заборони, норми-санкції, норми-стандарти та нормативи. Ці норми дають можливість створювати різноманітні комбінації для розпорядчого, дозвільного, регламентаційного та інших способів правового регулювання.

   - Норми-завдання  містять нормативну орієнтацію  розвитку галузей, сфер управління  та регулювання, інших об'єктів,  а також виступають орієнтиром  діяльності суб'єктів адміністративного  права. До норм-завдань можна віднести програми, плани, які є нормами тривалої дії.

   - Норми-принципи  виражають стійкі сутнісні характеристики  як суб'єктів, так і об'єктів  управління.

   - Норми-дефініції  дають нормативні визначення, обов'язкові  для застосування в тексті закону або іншого правового акту.

   - Норми  установчі характеризуються перетворюючим  потенціалом та виражаються у  формуванні управлінських структур, фінансово-господарських комплексів.

   - Норми  компетенційні окреслюють статус, права, обов'язки та відповідальність суб'єктів адміністративного права. Найчастіше вони містяться в положеннях про органи, посадових осіб.

   - Норми-доручення  означають вказівки щодо рішень  або дій, вибір яких може  бути більш вільним. 

   - Норми-стимули  заохочують розвиток та діяльність права у тому напрямі, яке вважають важливим та корисним органи, що приймають адміністративно-правові акти.

   - Близькими  до них є норми-рекомендації (типу  організаційно-методичних, науково-методичних  та інших), які містять поради  щодо раціональних дій.

   - Своєрідність  договірних норм полягає в  їх природі як узгоджених норм  рівних партнерів з добровільно  прийнятими зобов'язаннями.

   - Норми-заборони  містять застереження щодо можливих  неправомірних дій, норми-санкції  — вказівки на заходи відповідальності щодо винних осіб або органів.

   - Норми-стандарти  містять техніко-економічні, соціальні,  екологічні, технологічні та інші  нормативи техніко-юридичного характеру.

За  адресатом приписів (інколи цей критерій називають інакше — з точки зору становища учасників правовідносин) можна виділити норми, які регламентують:

   - права  й обов'язки громадян у сфері  державного управління та в  інших сферах, що регулюються  адміністративним правом;

   - окремі  аспекти функціонування різних  недержавних об'єднань, підприємств, закладів;

   - правове  становище підприємств, установ,  організацій;

   - взаємні  права і обов'язки суб'єктів,  які не підпорядковані один  одному;

   - адміністративно-правовий  статус громадських об'єднань;

   - питання  організації та діяльності державних установ та підприємств;

   - адміністративно-правовий  статус державних службовців;

   - організацію  та діяльність різних ланок  апарату державного управління (системи  органів виконавчої влади);

   - порядок  взаємодії державних і недержавних  органів.

 

41. Класифікація  норм за галузевою належністю.

За регулятивною спрямованістю (галузевою належністю) адміністративно-правові норми поділяються на матеріальні норми та процесуальні норми. Розмежування матеріальних та процесуальних норм має надзвичайно важливе значення для адміністративного права.

   Матеріальні  норми адміністративного права  встановлюють юридичні межі та  обсяг правового регулювання,  визначають права, обов'язки та  відповідальність учасників регульованих  суспільних відносин, тобто фактично їх адміністративно-правовий статус. Переважна більшість процесуальних норм адміністративного права сприяє реалізації матеріальних норм, оскільки регламентує процедуру (процес, порядок) реалізації прав та здійснення обов'язків, встановлених матеріальними нормами. Існують і процесуальні норми, котрі мають цілком “автономне” значення, тобто не зв'язані безпосередньо з потребами реалізації матеріальних норм (наприклад, норми, що регулюють процесуальні відносини в адміністративному судочинстві).

   Залежно  від того, які відносини регулюють процесуальні норми адміністративного права (“позитивні” чи відносини, які виникають у зв'язку з правопорушеннями), можна виділити:

   - адміністративно-процедурні  норми (які забезпечують порядок  реалізації норм у сфері публічного управління, внутрішньо-організаційної і контрольної діяльності);

   - адміністративно-юрисдикційні  норми (які забезпечують порядок  реалізації норм щодо розгляду  справ про адміністративне правопорушення  чи інше правопорушення, яке перебуває  у сфері адміністративно-правового регулювання).

   Російський учений Ю. О. Тихомиров пропонує додатково виділяти серед адміністративно-процесуальних норм наступні:

   - адміністративно-ієрархічні  норми, які сприяють розгляду  спорів у порядку підлеглості; 

   - адміністративно-юрисдикційні з використанням судових процедур (цю групу норм виділяють прихильники такої точки зору за аналогією з цивільним та кримінальним процесуальним правом);

   - функціонально-процесуальні, присвячені порядку діяльності  у певній сфері (вони регламентують “позитивну” діяльність суб'єктів управління);

   - регламентні,  які вводять організаційні регламенти, розпорядки, правила.

За  галузевою належністю адміністративно-правові  норми поділяють на матеріальні (визначають права й обов'язки суб'єктів адміністративно-правових відносин) і процесуальні (фіксують порядок, процедури реалізації прав та здійснення обов'язків).

 

42. Класифікація  норм за межею дії.

За  межами дії розрізняють загальнообов'язкові адміністративно-правові норми, які діють на всій території України чи на певних її територіях, і такі, що діють у системі органів державного управління (загальні, відомчі, міжвідомчі, локальні).

За  межею дії:

а) у просторі - дія норм у просторі передбачає територію, на яку поширюється їх юридична сила. У деяких випадках адміністративно-правові норми можуть бути міжтериторіальними, приміром, відомчі норми органів управління транспортом; територією дії норм можуть бути окремі економічні зони;

б) у часі - дія  адміністративно-правових норм у часі може обмежуватися будь-якими термінами (строкові норми) або і не обмежуватися (безстрокові норми).

У просторі – дія норм у просторі передбачає територію, на яку поширюється їх юридична сила. У деяких випадках адміністративно-правові норми можуть бути міжтериторіальними, приміром, відомчі норми органів управління транспортом; територією дії норм можуть бути окремі економічні зони. Наприклад, підтримати ініціативу Кабмін і створити в порядку експерименту строком на п’ять років Північнокримську експериментальну економічну зону “Сиваш” в адміністративних межах Красноперекопськ, Армянськ та Красноперекопського району АРК.

Можливий “вихід”  таких норм за межі державного кордону, коли вони регламентують діяльність українських організацій і громадян за кордоном;

у часі: дія адміністративно-правових норм у часі може обмежуватися будь-якими термінами (строкові норми) або не обмежуватися будь-якими термінами (безстрокові норми).

Прикладами  строкових норм є: норми, що містяться  в документах, які регламентують  питання постачання продукції державі, розміщення державних замовлень, формування державних контрактів. Як правило, вони діють протягом календарного року; Північнокримська експериментальна економічна зона “Сиваш” утворена терміном на п’ять років.

 

43. Класифікація  норм за повнотою викладених велінь.

За повнотою викладених приписів розглядувані норми  поділяються на:

   - визначені  (мають повно викладене правило  поведінки);

   - відсилочні (викладають правило поведінки  неповно, відсилаючи до інших  норм або правових актів);

   - бланкетні (передбачають, що відповідне правило поведінки встановлюється іншим уповноваженим суб'єктом).

банкетні (відсильні), наприклад, посадові особи міліції мають право у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об’єднань або трудових колективів.

   Крім  того, адміністративно-правові норми  можна поділити:

   - за юридичною  силою — на: викладені в законах;  указах; постановах; рішеннях; наказах  тощо. Деякі автори пропонують за вказаним критерієм більш вузьку класифікацію: законодавчі; підзаконні; галузеві (відомчі); локальні.

   - за характером  юридичного захисту — на: норми,  які захищаються адміністративними  санкціями; норми, що захищаються  дисциплінарними санкціями. Інколи пропонуються й інші класифікаційні групи адміністративно-правових норм. Наприклад, вони можуть мати або внутрішньосистемний (їх дія поширюється тільки на нижчі ланки системи виконавчої влади), або загальнообов'язковий (їх дія поширюється на всіх учасників регульованих відносин) характер і т. ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

44. Класифікація  норм за спрямованістю змісту.

За регулятивною спрямованістю адміністративно-правові  норми поділяються на матеріальні  норми та процесуальні норми. Розмежування матеріальних та процесуальних норм має надзвичайно важливе значення для адміністративного права.

   Матеріальні  норми адміністративного права  встановлюють юридичні межі та  обсяг правового регулювання,  визначають права, обов'язки та  відповідальність учасників регульованих суспільних відносин, тобто фактично їх адміністративно-правовий статус. Переважна більшість процесуальних норм адміністративного права сприяє реалізації матеріальних норм, оскільки регламентує процедуру (процес, порядок) реалізації прав та здійснення обов'язків, встановлених матеріальними нормами. Існують і процесуальні норми, котрі мають цілком “автономне” значення, тобто не зв'язані безпосередньо з потребами реалізації матеріальних норм (наприклад, норми, що регулюють процесуальні відносини в адміністративному судочинстві).