Ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з петриківським розписом

Головним у мистецтві, як і в будь-якому іншому ремеслі, є цілеспрямоване багаторазове повторення вправ, що стануть основою творчості.

Слід відзначити також  педагогічні методи навчання, які  доцільно використовувати на уроках образотворчого мистецтва вивчаючи петриківський розпис.

До методів організації  навчально-пізнавальної діяльності належать методи спрямовані на передачу і засвоєння  учнями знань, формування умінь і  навичок, а саме: словесні, наочні й  практичні методи.

Словесні методи навчання включають: пояснення, розповідь, бесіду. Пояснюючи новий теоретичний матеріал, розповідаючи про петриківський розпис, його історію та видатних майстрів можна використовувати методи пояснення розповіді чи бесіди.

Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів  дій прикладів тощо. Метод пояснення переважно використовують під час викладання нового матеріалу, а також у процесі закріплення. Успіх пояснення залежить від його доказовості, логіки викладу, добру аргументацію. Вагоме значення мають чіткість мовлення, його темп та образ о вість мови. Відповідь полягає у послідовному розкритті змісту навчального матеріалу.

Розповіді поділяються  на: художні, наукові, науково-популярні, описові. Художню розповідь слід використовувати розповідаючи про  історію створення Петриківських  шедеврів; науково-популярна ґрунтується на аналізі фактичного матеріалу, тому виклад пов‘язаний з теоретичним матеріалом; розповідь-опис дає послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності (опис історичних пам‘яток, художніх творів Петриківського мистецтва).

Бесіда передбачає запитання  і відповіді. Вивчаючи тему «Петриківський розпис» доцільно використовувати  такі типи бесіди: вступну бесіду, розповідаючи новий матеріал; бесіда – повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників і малюнків.

До наочних методів  навчання належать: обґрунтування, демонстрування, самостійне спостереження.

Вивчаючи прийоми виконання  петриківського розпису слід використовувати  для прикладу наочний матеріал.

До практичних методів  навчання належать: вправи, практичні  та графічні роботи.

Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів  діяльності з метою їх засвоєння, яке супроводжується свідомим контролем  і коригуванням.

Починаючи вивчати петриківський розпис у 2 класі учні засвоюють прийоми та елементи цього розпису. Для цього доцільно використовувати такі види вправ: підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх застосування на практиці; вступні – сприймають засвоєння нового матеріалу на основі розрізнення споріднених понять і дій; пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань; тренувальні набуття учнями навичок у стандартних умовах (за зразком); творчі – за змістом і методами виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій; контрольні вправи – переважно навчальні. Кількість вправ залежить від індивідуальних особливостей школярів і має бути достатньою для формування навички.

Практичні роботи передбачені  навчальними програмами після засвоєння  теоретичного матеріалу. Вони мають важливе навчально-пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок необхідних для майбутнього життя.

Залежно від рівня  включеності учнів у продуктивну  творчу діяльність, зростання ступеня  самостійності учнів до класифікації віднесені такі методи, які доцільно застосовувати вивчаючи петриківський розпис: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу та евристичний методи.

Суть проблемного викладу  полягає в тому, що вчитель створює  проблемну ситуацію, формулює проблеми завдання, сам його розв’язує, показуючи дітям етапи та послідовність роботи.

Евристичний метод базується  на по елементному засвоєнні досвіду  творчої діяльності, тобто окремих  її етапів. Учні можуть виконувати завдання як самостійно, так і з допомогою вчителя.

З-поміж методів, які  використовуються на уроках образотворчого мистецтва виділяють також групу  методів за способом сприйняття інформації. До таких методів належать: методи індукції та дедукції, емпіричні методи. Сутність індукції полягає в тому, що зі знання про частину предметів якої-небудь їх сукупності роблять висновок про всю сукупність (тобто вивчаючи певні елементи петриківського розпису окремо можна їх в подальшому об’єднувати у композиції, які характеризують петриківський розпис).

Застосування дедукції полягає у використанні загальних положень про вивчення конкретних елементів (спираючись на приклади робіт майстрів Петриківського розпису можна вивчати окремі елементи та техніку виконання цих композицій).

Велике значення український народний розпис має в естетичному і художнім вихованні дітей у сучасній школі.

Чимало педагогів, учених, методистів, художників і мистецтвознавців вивчали й аналізували український, народний розпис, їхні рекомендації зводяться, як правило, до двох варіантів. Один з них - це вільна імпровізація, виконання розпису відразу фарбами, а іншої - виконання підготовчого малюнка і цілого ряду підготовчих вправ.

В.С.Кузін - відомий російський методист, який багато наукових праць присвятив вивченню і методиці викладання образотворчого і декоративного мистецтва в загальноосвітніх школах і педагогічних вищих навчальних закладах, рекомендує таку послідовність виконання декоративного малюнка:

- збір матеріалу, необхідного  для виконання декоративного  розпису (листя дерев, репродукції, фотографії);

- вивчення об'єктів,  форми яких повинні втілитися  в декоративні форми (листя  , квіти, фрукти і т.п.);

- виконання декількох  варіантів декоративних елементів:

- виконання ескізу  декоративного малюнка невеликого  розміру;

- виконання декоративного малюнка олівцем;

- виконання декоративного  малюнка фарбами.

У широковідомої Петриківській  школі учитель В. Соколенко, палкий прихильник навчання дітей розпису  із самого раннього віку, переконаний  у доцільності виконання їх відразу  фарбами, з визначенням квітів і композиції.

Професор Е.А.Антонович, що чимало працював над дослідженням в галузі декоративного мистецтва, рекомендує послідовне вивчення техніки петриківського розпису, досягнення навичок і звичок шляхом багаторазового виконання елементів аж до ґрунтовного їхнього засвоєння.

Ці та інші методи можна  використовувати в педагогічній практиці, але остаточний вибір варто  залишити за дітьми, вони самі визначають свій улюблений метод малювання  декоративних композицій, Основне, щоб  методика враховувала вікові психологічні особливості дітей.

Індивідуальність у  мистецтві взагалі явище задоволене важливе, а в декоративному мистецтві - особливо.

Відродження мистецтва петриківського розпису на заняттях з трудового навчання містить програму художньо-естетичного напрямку, яка може викладатися у школі у якості розділу варіативної частини шкільної програми. Також її можна використовувати у роботі гуртків, клубів, творчих об'єднань, позашкільних навчально-виховних закладів.

При складанні програми враховувався обсяг знань дітей та юнацтва з основних предметів загальноосвітньої школи, їх вікові особливості, досягнення педагогічної практики, художньо-естетичної освіти дітей, сучасні умови ринкових відносин.

Орієнтовний вік учнів - 5-7 класи загальноосвітніх шкіл, позашкільних установ, що цікавляться народним мистецтвом, відродженням його традицій.

Таким чином, можливості трудового навчання у прилученні школярів до надбань національної культури є багатими і своєрідними, бо воно є тим рідкісним предметом, який перекидає місток між матеріальною і духовною культурою суспільства. Заняття з різноманітними видами народних ремесел і декоративно-ужиткового мистецтва є органічною формою поєднання пізнавальної і продуктивної мистецької діяльності дітей.

 

2.2 Особливості  календарно-тематичного планування з курсу "Основи петриківського  розпису"

 

При плануванні навчального  процесу створюються передумови для його своєчасного матеріального  забезпечення, розкривається зв'язок між змістом даного виду занять та змістом інших навчальних предметів, створюються умови для полегшення порівняння обсягу запланованої та виконаної роботи.

Навчальний матеріал згруповано в теми. У кожній темі розкривається зміст теоретичних  відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Головним етапом у  підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під  системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично-обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань. Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків, зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів та ін.

Теоретичний матеріал розподіляють в процесі планування між окремими уроками так, щоб він був пов'язаний з практичною роботою учнів і  щоб вивчення його займало не більш  як 20…25% навчального часу [49, с. 125].

Навчальна програма з  навчального предмета - це документ, що визначає зміст знань, умінь та навичок, яких повинні набути учні на заняттях.

У пояснювальній записці  розкриваються завдання занять, а  також деякі вказівки методичного  характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки оцінки діяльності учнів та ін. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал згруповано в теми і визначено кількість годин на кожну тему [49, с. 122-123].

Навчання мистецтву  петриківського декоративного розпису  відноситься до варіативної частини  курсу трудового навчання в 5-7 класах і має на меті залучення учнів  до самостійних занять традиційним  для України видом декоративно-ужиткового мистецтва.

Крім поглиблення знань і практичних умінь у галузі обробки різних видів матеріалів, заняття розписом сприяють формуванню в учнів інтересу до національної культури, їх естетичному розвитку. Вони привчаються до думки про те, що кожна людина може й повинна працювати за законами краси, створювати не лише корисні, але і мальовничі речі. Звичка до творчості, вироблена на заняттях розписом, буде благотворно впливати на всю подальшу трудову діяльність школярів.

В змісті програми приділяється увага не лише спеціальній, але й загальноосвітній підготовці школярів, адже при вивченні окремих тем встановлюється тісна взаємодія з питаннями історії й географії рідного краю, біології рослин, хімічних властивостей речовин та їх фізико-механічних характеристик, поглиблюються знання і вміння учнів з креслення, образотворчого мистецтва й художньої літератури.

Проаналізуємо календарно-тематичний план для вивчення петриківського розпису.

Програма курсу «Основи  декоративного розпису» передбачає відродження стародавнього мистецтва  українського народу і ознайомлення з ним учнів середніх шкіл у процесі викладання предмету «трудове навчання».

Мета програми - сформувати творчо активну особистість дитини, розширити її кругозір та сфери вмінь і навичок. Дати учням систематизовані знання, необхідні для оволодіння народним мистецтвом розпису.

Зміст, форми і методи роботи даної програми спрямовані на формування естетичних смаків, виховання  любові до прекрасного.

Початок свого розвитку цей вид народного мистецтва  бере з настінного малювання, поширеного з давніх часів у селах України, особливо на Дніпропетровщині, Поділлі, Буковині.

У наш час, зі зміною побуту жителів села зазнало змін і мистецтво  розпису. Велике орнаментальне багатство  з народної архітектури, сільського побуту перейшло в поліграфію, фарфорово-фаянсову і текстильну промисловість, широко застосовується в монументальному оформленні сучасних споруд, а також стає самостійним видом народного мистецтва у формі малюнків на папері, картоні тощо.

Програма передбачає ряд практичних робіт та домашніх завдань.

Практична робота з учнями полягає в опануванні майстерністю малювати петриківський орнамент, починаючи  від простих елементів розпису - до складних, багатокольорових, а в  подальшому - до виготовлення авторських робіт.

Після засвоєння основ петриківського малювання подальше вивчення розпису пов'язане з виконанням деяких композицій, в яких можна закріпити набуті знання.

5 клас

Учні повинні  знати: історію петриківського розпису, його виникнення та застосування; особливості технології розпису; способи виготовлення інструментів; різновиди та особливості фарб; вигляд та сфери застосування основних елементів петриківського розпису; орнамент та його види; стрічковий орнамент; холодні а теплі кольори, їх поєднання;

Вміти готувати фарби до застосування; виконувати основні елементи петриківського розпису та вправи на основі їх поєднання; розрізняти види орнаментів; виконувати найпростіший стрічковий орнамент за поданим зразком; компонувати кольори на малюнку в залежності від їх спорідненості чи контрастності;

6 клас

Учні повинні  знати: імена найвідоміших майстрів; ознайомитися з індивідуальним стилем кожного; вигляд та застосування деяких ускладнених поєднань елементів петриківського розпису; квіткові елементи та традиційні форми листя; основні принципи композиції петриківського розпису - статика і динаміка, симетрія та асиметрія; принципи композиційного вирішення «бігунця», розпису у колі та прямокутнику;