Ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з петриківським розписом

Учні повинні вміти: виконувати нові поєднання елементів; виконувати квіткові елементи та традиційні форми листя; визначати основні характеристики композиції; компонувати стрічковий орнамент; вирішувати завдання з побудови композицій у колі та прямокутнику.

7 клас

Учні повинні  знати: галузі застосування петриківського орнаменту; приклади стилізованого зображення комах, птахів та тварин; зовнішній вигляд та сфери застосування перехідного мазка; традиційні прийоми орнаментації тканин; закономірності створення рушникових композицій; технологічний процес розпису предметів з дерева; вплив функції та форми предметів побуту на створення композиції його розпису; творчий шлях найвидатніших майстрів петриківського розпису, їх творчий шлях;

Учні повинні вміти: виконувати перехідний мазок; компонувати рушникову композицію; здійснювати початкову та кінцеву обробку зразка деревини, призначеного для розпису; створювати ескіз розпису об'ємного предмету чи композицію для альфрейної роботи.

Орієнтовний тематичний навчальний план курсу «Основи декоративного  розпису»

Процес навчання має  будуватися на основі об'єктивних законів  психології навчання і принципах дидактики - науковості, систематичності, послідовності, наочності і доступності, усвідомленості і активності, індивідуального підходу у навчанні, міцності та ґрунтовності знань, принципах виховуючого навчання, зв'язку навчання з життям, працею.

Ці дидактичні принципи мають творчо здійснюватися учителем на кожному уроці.

Комбінований урок носить навчальний характер і у своїй  основі має відповідати сучасним вимогам до процесу навчання. Має  бути досягнута мета заняття - нове поняття засвоєно всім класом, про що свідчили б відповіді учнів при вирішення поставлених задач та в процесі закріплення, а також їх активність на уроці.

На уроці учитель  організовує систематичний і  цілеспрямований контроль за якістю засвоєння учнями знань, виробленням навиків та умінь. а також оцінкою знань учнів.

Сучасному уроку має  бути притаманна чітка дидактична цілеспрямованість  як у діяльності вчителя, так і  в навчальній діяльності дітей. Не лише вчитель, але і учні мають знати  як загальну, головну ціль уроку, так і конкретну задачу кожної послідуючої роботи, операції.

Водночас з озброєнням учнів знаннями, уміннями і навичками  слід навчати школярів раціональним способам пізнавальної і практичної діяльності. Необхідно сформувати в  учнів навички самостійної роботи з підручником, книгою, праці при допомозі інструкції чи інструкційної картки, навчити самоконтролю.

І взагалі, по своїй структурі  урок має бути логічним і композиційно струнким та завершеним.

Розділ носить назву  «Основи петриківського декоративного  розпису» і передбачає здобуття учнями як теоретичних знань про історичні етапи розвитку даного виду народного мистецтва, так і практичні вміння виконувати самостійні композиції у кращих традиціях Петриківки.

Шлях до досягнення мети полягає у розробці раціональних форм і методів навчання та плануванні системи занять, які б повністю відповідали основним дидактичним принципам та вимогам, а також у порівнянні значимості окремих міжпредметних зв'язків для цілісності та об'ємності навчального процесу.

Висновки

Розписування стін хат, а часом і господарських будівель, було дуже популярне на українських землях в давнину, а місцями збереглося й донині. Стіни в українській хаті майже завжди білилися, як і піч, тому в хаті було багато вільних площ для прикрашування вішаними образaми або ж мальованими різнобарвними орнаментами.

Петриківський декоративний розпис – один з видів українського народного малювання, що виник у  селі Петриківка ( Царичанського району, Дніпропетровської області) – відомому осередку народного мистецтва.

Характерним для мистецтва  петриківського декоративного розпису  є рослинний орнамент, що продовжує  традиції орнаментики українського бароко. Він ґрунтується на уважному вивченні реальних форм місцевої флори  та створенні на цій основі фантастичних, неіснуючих у природі форм квітів – цибульки, кучер явки.

 Широке застосування  у петриківському декоративному  розписі мають мотиви садових  (жоржини, айстри, тюльпани, троянди)  і лугових (ромашки, волошки)  квітів та ягід – калини, полуниці  і винограду.

Характерні для петриківського орнаменту є також зображення акантового листя (місцева назва – папороть), пуп‘янків, перистого ажурного листя. В петриківському розписі основними забарвлюючими матеріалами були крейда, сажа, кольорові глини та саморобні рослинні фарби, які виготовлялися виварюванням трав, листя пасльону, ягід та квітів.

Головна ознака образної мови петриківського розпису - це прийоми  виконання його елементів і способи  поєднання кольорів.

Можливості трудового навчання у прилученні школярів до надбань національної культури є багатими і своєрідними, бо воно є тим рідкісним предметом, який перекидає місток між матеріальною і духовною культурою суспільства. Заняття з різноманітними видами народних ремесел і декоративно-ужиткового мистецтва є органічною формою поєднання пізнавальної і продуктивної мистецької діяльності дітей.

Список використаних джерел

1. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Просвещение, 1969. - 416 с.
2. Богун А.М., Лисенко Н.В. Інтер'єр українського житла // Українське народознавство в дошкільному закладі. - К., 1994, С. 377-384.
3. Бутник-Сіверський Б. Народные украинские рисунки. - М.: Сов. художник, 1971. - 200 с.
4. Верхола А.П. Методика викладання креслення в школі. - К.: Рад. школа, 1989. - С. 60-63.
5. Відкіля квіти на скрині? (З історії декоративних малювань на дерев'яних виробах України) // Родовід. - 1999. - №1. - С. 93-97.
6. Гамезова А. Хата моя, біла хата: національний декоративний розпис у хатньому інтер'єрі // Тернопіль. - 1993. - №2. - С. 24-28.
7. Глухенька Н. Петриківські декоративні розписи. - К.: Мистецтво, 1965. - 64 с.
8. Глухенька Н. Петриківські майстри декоративного розпису. - К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. - 63 с.
9. Глухенька Н. Творці прекрасного (про майстрів укр. декоративного розпису с. Петриківка) // Жовтень. - 1972. - №5. - С. 126 - 130.
10. Гнатюк М. Художні вироби з дерева в інтер’єрі народного житла українських Карпат і Прикарпаття ХІХ. першої половини ХХ ст. Дис.канд. мистецтвознавства /Львівська академія мистецтв. - Львів, 2000. - 170 с.
11. Гринюк М. Декоративний народний розпис в інтер’єрі гуцульської хати. /Львівська академія мистецтв. - Львів, 1997. - 184 с.
12. Гурська А. Граматика орнаменту // Мистецтво та освіта. - 1999. - №1. - С. 9-12.
13. Данилюк А.Т. Українська хата. - К.: Наукова думка, 1991. - С. 29-31, 57-59.
14. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). - К.: Радуга, 1994. - С. 5-16.
15. Довгаль С. Панко - культура Петриківки // Україна молода. - 1999. - 7 жовтня – 41с.
16. Етнографія України: Навчальний посібник / за ред. С.А. Макарчук. - Львів: Світ, 1994. - С. 214-219.
17. Жецкин И.С. Эстетическое воспитание на уроках труда // Школа и производство. - 1984. - №11. – 39с.
18. Золотницький М.Ф. Квіти в легендах і переказах. - К.: Довіра, 1992. - 206 с.
19. Кара-Васильева Т.В. Творці Дивосвіту. - К.: Рад. школа, 1984, - 175 с.
20. Кириченко М.А. Український народний декоративний розпис. - К.: Знання- Прес, 2006. - 228 с.
21. Литвинець Е.М. Чарівні візерунки. - К.: Рад. школа, 1985, - 48 с.
22. Ліщинська Л. Усі барви життя // Мистецтво та освіта. - 1996. - №2. - С. 50-54.
23. Лозко Г.С. Українське народознавство: посібник для вчителя. - К.: Зодіак, 1995. - 368 с.
24. Найден О. Орнамент українського народного розпису: витоки, традиції, еволюція. - К.: Наукова думка, 1989. - 162 с.
25. Селівачов М. Українська народна орнаментика ХІХ-ХХ ст. (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Дис.док. мистецтвознавства. . К.: вид-во НАН України, 1996. - 421 с.
26. Тимків Б., Кавас К. Виготовлення художніх виробів з дерева: В 2 ч. Підручник. - Львів: Світ, 1996. - Ч. 2. Мозаїка. Випалювання. Розпис. - 144 с.
27. Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (ХІІІ-ХVIII ст.). . К.: Либідь, 1992. - 192 с.
28. Українська старовина: Із приватних збірок. Мистецтво Гуцульщини та Покуття. - К.: Родовід, 2002. - 360 с.