Міністерство
аграрної політики України
Одеський державний
аграрний університет
Кафедра
БЖД і ФВ
Курсова
робота
на тему :
«
Мікроклімат і його вплив на організм
людини».
Виконав:
Юрдик А. М.
Факультет:
ветеринарної медицини
Курс: 1, група
2а
Керівник: Шуляк
М. І.
Одеса-2011
Зміст
- Вступ…………………………………………………………………………………….….…….3стр
- Обгрунтування важливості
досліджуваної проблеми
в загальній структурі
БЖД…………………………………………………….….….5стр
- Мікроклімат на робочому місці…………………………………………….….….5стр
- Тиск…………………………………………………………………………………….…….…..6стр
- Відносна вологість швидкість
руху повітря……………………………..…..6стр
- Розкриття змісту проблемних
питань
Мікроклімату…………………………………………………………………………………7стр
- Визначення мікроклімату………………………………………………………….7стр
- Мікроклімат у виробничих
приміщеннях
і вплив його показників на
організм
тих, що працюють……………………………………………………………………..7стр
- Оптимальні умови мікроклімату……………………………………….……..16стр
- Допустимі умови мікроклімату……………………………………….……….17стр
- Визначення індексу теплового
навантаження
середовища (ТНС-індексу)……………………………………………….……….21стр
- Регламентація часу роботи
при
температурі повітря на робочому
місці
вища або нижча за допустимі
величини…………………….…………….23стр
- Розрахункова частина…………………………………………….……………………24стр
- Висновок………………………………………………………………………….…………..28стр
Вступ
Безпека
життєдіяльності (БЖД) — галузь науково-практичної
діяльності, спрямованої на вивчення:
-загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей,
наслідків впливу їх на організм людини,
-основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від
небезпек,
- на розробку
і реалізацію відповідних засобів і заходів
щодо створення і підтримки здорових та
безпечних умов життя і
діяльності людини, як у побутових умовах,
так і в умовах надзвичайних ситуацій.
Безпека життєдіяльності базується
на досягненнях таких дисциплін, як інженерна
психологія, фізіологія людини, охорона
праці, екологія, ергономіка, економіка
тощо. Вона була і є в центрі уваги людей.
З древніх часів до наших днів людина прагнула
забезпечити свою безпеку. З розвитком
промисловості це потребує спеціальних
знань. БЖД особливо актуальна зараз, в
добу науково-технічного прогресу. Вона
покликана відіграти важливу роль в стабілізації
людського суспільства.
Завдання курсу “Безпека життєдіяльності”
(БЖД) полягає у чіткому розумінні небезпечних
чинників у ситуаціях, що виникають як
у середовищі проживання людини, так і
у середовищі навчання і праці.
В центрі уваги нового курсу
БЖД – людина як самоціль розвитку суспільства,
а його лейтмотивом є вислів старогрецького
філософа Протагора “Людина
є мірило всіх речей”.
Навколишнім
середовищем називають ту частину земної природи,
з якою людське суспільство безпосередньо
взаємодіє у своєму житті й виробничій
діяльності.
Навколишнє середовище в науці пов'язане
з поняттям географічного середовища.
Воно — необхідна умова життя і діяльності
суспільства. Середовище — це і простір
для проживання, і дуже важливе джерело
ресурсів, воно справляє великий вплив
на духовний світ людей, на їхнє здоров'я
і їхній настрій.
Завдання особистої безпеки полягає у чіткому
розумінні небезпечних і шкідливих чинників
у ситуаціях, що виникають у навколишньому
середовищі, їх ідентифікація, пошук і
обґрунтування оптимальних безпечних
умов життя людини.
Сучасні обставини змін в середовищі
відображають стан історичного розвитку
суспільства та його взаємодію з довкіллям.
Характер історичного розвитку відносно
змін довкілля пов'язують з екологічними
кризами та відповідними до них революціями,
які дали змогу подолати ці кризи.
Дуже великий вплив на стан організму
людини, його працездатність надає мікроклімат.
Треба зауважити,
що питання організації умови мікроклімату
на підприємствах промисловості не лише
не втрачають своєї актуальності, але
і залучають до себе усе більш пильну увагу,
оскільки з розвитком виробництва на таких
підприємствах виникають нові напрями,
підвищується рівень складності вирішуваних
завдань по забезпеченню безпеки праці
людини на виробництві.
Обгрунтування важливості досліджуваної
проблеми в загальній структурі БЖД
2.1.Мікроклімат на робочому
місці.
Стан здоров'я людини, його працездатність
в значній мірі залежать від мікроклімату
на робочому місці.
Чинники впливающі на мікроклімат можно
поділити на 2групи:
-нерегульовані
-регульовані
На організм людини чинять значну дію
санітарно-гігієнічні чинники виробничого
середовища: метеорологічні умови, шум,
вібрація, освітленість.
Деякі з них роблять несприятливий вплив
на працівника, що знижує працездатність,
погіршує стан здоров'я і іноді призводить
до професійних захворювань. Тому необхідно
знати не лише причину виникнення цих
чинників але і мати уявлення про способи
зменшення їх негативного впливу на організм
працюючих. Особлива увага в цій роботі
приділяється вивченню параметрів мікроклімату
на робочому місці, їх впливу на організм
працюючих а також заходів по зниженню
їх негативної дії.
Актуальність теми в тому, що виключно
важливу роль на стан і самопочуття людини,
на його працездатність робить мікроклімат,
а вимоги до опалювання вентиляції і кондинционированию
безпосередньо впливає на здоров'я і продуктивність
людини.
Для створення сприятливих умов роботи,
що відповідають фізіологічним потребам
людського організму, санітарні норми
встановлюють оптимальні і допустимі
метеорологічні умови в робочій зоні приміщення.
Дослідження, показали, що 80% власного
життя людина проводить у приміщенні.
З цих вісімдесяти відсотків 40% він проводить
на робочому місці. І від того, в яких умовах
кожному з нас доводиться працювати, залежить
багато чого. Навіть здоров'я! Проби повітря
зі всіляких офісних будівель показали,
що в них містяться численні бактерії,
віруси, частинки пилу, шкідливі органічні
сполуки, такі як молекули чадного газу
та багато інших речовин, несприятливо
позначаються на здоров'ї службовців.
За статистикою, 30% офісних службовців
страждають підвищеною подразливістю
сітківки ока, 25% відчувають систематичні
головні болі, а у 20% - труднощі з дихальними
шляхами.
2.2.Тиск
Життєдіяльність
людини може проходіть в досить широкому
діапазоні тиску 734 - 1267 гПа (550 - 950 мм рт.
ст.). Проте тут необхідно враховувати,
що для здоров'я людини небезпечна швидка
зміна тиску, а не сама величина цього
тиску. Наприклад, швидке зниження тиску
всього на декілька гектопаськалей по
відношенню до нормальної величини 1013
гПа (760 мм рт. ст.) викликає хворобливе
відчуття.
Висока
температура впливає на людину і сприяє
розширенню кровоносних судин. Відповідно
має місце підвищений приплив крові до
поверхні тіла і тепловіддача в навколишнє
середовище значно підвищується. Однак,
коли температура навколишнього середовища
і поверхні досягає 30—35 °С, віддача тепла
конвекцією і випромінюванням в основному
припиняється.
2.3.Відносна вологість швидкість
руху повітря
Для теплового самопочуття
людини важливе визначене сполучення
температури, відносної вологості
і швидкості руху повітря.
Вологість повітря має великий вплив на терморегулювання
організму. Підвищена вологість ускладнює
терморегулювання через зниження випару
поту, а досить низька вологість викликає
сухість слизових оболонок шляхів дихання.
Оптимальні величини відносної вологості
становлять 40—60 %.
Рух повітря в приміщеннях є важливим фактором, який
впливає на теплове самопочуття людини.
В умовах спекоти рух повітря сприяє підвищенню
віддачі тепла організмом і покращує його
стан, але здійснює несприятливий вплив
під час холодного періоду року.
Мінімальна швидкість руху повітря, яку
відчуває людина, становить 0,2 м/с. Взимку
швидкість руху повітря не має перевищувати
0,2—0,5 м/с, а влітку 0,2—1,0 м/с.
Швидкість повітря також впливає на розподіл
шкідливих речовин в приміщенні. Повітряні
потоки можуть розповсюджувати їх по всьому
об'єму приміщення, переводити пил з осілого
стану у зважений стан.
3. Розкриття змісту проблемних питань мікроклімату
- Визначення
мікроклімату
Мікроклімат (від мікро... і клімат) - клімат приземного шару повітря, обумовлений мікромасштабними
відмінностями земної поверхні усередині місцевого клімату. Наприклад, в місцевому кліматі
лісового масиву розрізняють М. лісових
полян, узлісь і т.п.; в місцевому кліматі
міста - М. площ, провулків, скверів, дворів
і ін.
- Мікроклімат
у виробничих приміщеннях і вплив його
показників на організм тих, що працюють
Метеорологічні умови для робочої
зони виробничих приміщень регламентуються
ГОСТ 12.1.005-88 "Загальних санітарно гігієнічних
вимог до повітря робочої зони" і СанПіН
2.2.4.548-96 "Гігієнічних вимог до мікроклімату
виробничих приміщень"
ГОСТ 12.1.005 встановлені оптимальні
і допустимі мікрокліматичні умови. При
тривалому і систематичному перебуванні
людини в оптимальних мікрокліматичних
умовах зберігається нормальний функціональний
і тепловий стан організму без напруги
механізмів терморегуляції. При цьому
відчувається тепловий комфорт (стан задоволення
зовнішнім середовищем), забезпечується
високий рівень працездатності. Такі умови
переважні на робочих місцях.
Для створення
сприятливих умов роботи, відповідних
фізіологічним потребам людського організму,
санітарні норми встановлюють оптимальні
і допустимі метеорологічні умови в робочій
зоні приміщення.
Нормування
мікроклімату в робочих приміщеннях здійснюється
відповідно до санітарних правил і норм,
викладених в СанПіН 2.2.4.548-96. Гігієнічні
вимоги до мікроклімату виробничих приміщень".
Виробниче
приміщення - замкнуті простори в спеціально
призначених будівлях і спорудах, в яких
постійно або періодично здійснюється
трудова діяльності людей.
Робоче
місце, на якому нормується мікроклімат
- ділянка приміщення (або все приміщення),
на якому протягом робочої зміни або частини
її здійснюється трудова діяльність.
Робоча
зона обмежується заввишки 2 метри над
рівнем підлоги або майданчика, де знаходяться
робочі місця.
Холодний
період року - період року, що характеризується
середньодобовою температурою зовнішнього
повітря + 10°С і нижче.
Теплий
період року - період року, що характеризується
середньодобовою температурою зовнішнього
повітря вище + 10°С.
Середньодобова
температура зовнішнього повітря - середня
величина температури зовнішнього повітря,
виміряна в певні години доби через Знакові
інтервали часу.
Показниками,
що характеризують мікроклімат у виробничих
приміщеннях, є:
- температура
повітря;
- температура
поверхонь;
- відносна
вологість повітря;
- швидкість
руху повітря;
- інтенсивність
теплового опромінення.
Окрім цих
параметрів, що є основними, не слід забувати
про атмосферний тиск Р, який впливає на
парціальний тиск основних компонентів
повітря (кисню і азоту), а, отже, і на процес
дихання.
До показників,
що характеризують тепловий стан людини,
відносяться температура тіла, температура
поверхні шкіри і її топографія, тепловідчуття,
кількість поту, що виділяється, стан серцево-судинної
системи і рівень працездатності.
Показники
мікроклімату повинні забезпечувати збереження
теплового балансу людини з довкіллям
і підтримку оптимального або допустимого
теплового стану організму.
Необхідність
обліку основних параметрів мікроклімату
може бути пояснена на підставі розгляду
теплового балансу між організмом людини
і довкіллям виробничих приміщень.
Величина
тепловиділення Q організмом людини залежить
від міри фізичної напруги в певних метеорологічних
умовах і складає від 85 (в стані спокою)
до 500 Дж/с (важка робота).
Віддача
теплоти організмом людини в довкілля
відбувається в результаті теплопровідності
через одяг Qт, конвекції в тіла Qк, випромінювання на навколишні
поверхні Qі, випари вологи з поверхні шкіри
Qісп. Частина теплоти витрачається
на нагрів вдихуваного повітря Qв.
Нормальне теплове самопочуття
(комфортні умови), відповідне даному вигляду
роботи, забезпечується при дотриманні
теплового балансу:
Q=Qт+Qк+Qі+Qісп+Qв,
тому температура внутрішніх органів
людини залишається постійною (36,0°-37,0°
С). Разом із зміною параметрів мікроклімату
змінюється і теплове самопочуття людини.
Умови, що порушують тепловий баланс, викликають
в організмі реакції, сприяючі його відновленню.
Ця здатність людського організму підтримувати
постійною температуру при зміні параметрів
мікроклімату і при виконанні різної по
тягарю роботи називається терморегуляцією.