Мікроклімат і його вплив на організм людини

при категоріях робіт III - 6° С.

При цьому абсолютні значення температури повітря не повинні виходити за межі величин, вказаних в табл.2 для окремих категорій робіт.

При температурі повітря на робочих місцях 25°С і вище максимально допустимі величини відносної вологості повітря не повинні виходити за межі:

70% - при  температурі повітря 25°С;

65% - при температурі повітря 26°С;

60% - при температурі повітря 27°С;

55% - при температурі повітря 28°С.

При температурі повітря 26-28°С швидкість руху повітря, вказана в табл.3 для теплого періоду року, повинна відповідати діапазону:

0,1-0,2 м/с - при категорії робіт Iа;

0,1-0,3 м/с - при категорії робіт Iб;

0,2-0,4 м/с - при категорії робіт IIа;

0,2-0,5 м/с - при категорії робіт IIб та III.

Таблиця 3

Допустимі величини показників мікроклімату на робочих місцях виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт за рівнєм єнерговитрат, Вт	Температура повітря, °С		Температура поверхонь, °С
		Діапазон нижче оптимальних велечин	Діапазон нижче оптимальних велечин
Холодний	Іа (до 139) Іб (140-174) ІІа (175-232) ІІб (233-290) ІІІ (більш 290)	20,0-21,9 19,0-20,9 17,0-18,9 15,0-16,9 13,0-15,9	24,1-25,0 23,1-24,0 21,1-23,0 19,1-22,0 18,1-21,0	19,0-26,0 18,0-25,0 16,0-24,0 14,0-23,0 12,0-22,0
Теплий	Іа (до 139) Іб (140-174) ІІа (175-232) ІІб (233-290) ІІІ (більш 290)	21,0-22,9 20,0-22,9 18,0-19,9 16,0-18,9 15,0-17,9	25,1-28,0 24,1-28,0 22,1-27,0 21,1-27,0 20,1-26,0	20,0-29,0 19,0-29,0 17,0-28,0 15,0-28,0 14,0-27,0

 

 

Період року	Категорія робіт за рівнем енерговитрат, Вт	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
			для діапазону температур повітря нижче оптимальних величин, не більше	для діапазону температур повітря нижче оптимальних величин, не більше *(3)
Холодний	Іа (до 139) Іб (140-174) ІІа (175-232) ІІб (233-290) ІІІ (більш 290)	15-75*(2) 15-75 15-75 15-75 15-75	0,1 0,1 0,1 0,2 0,2	0,1 0,2 0,3 0,4 0,4
Теплий	Іа (до 139) Іб (140-174) ІІа (175-232) ІІб (233-290) ІІІ (більш 290)	15-75*(2) 15-75*(2) 15-75*(2) 15-75*(2) 15-75*(2)	0,1 0,1 0,1 0,2 0,2	0,2 0,3 0,4 0,5 0,5

 

 

Допустимі величини інтенсивності теплового опромінення що працюють на робочих місцях від виробничих джерел, нагрітих до темного свічення (матеріалів, виробів і ін.) повинні відповідати значенням, приведеним в табл.5.

Таблиця 5

Допустимі величини інтенсивності теплового опромінення поверхні тіла що працюють від виробничих джерел

Опромінювана поверхня тіла, %	Інтенсивність теплового опромінення, Вт/м2 , не більш
50 та більше	35
25-50	70
Не більше 25	100

 

 

Допустимі величини інтенсивності теплового опромінення що працюють від джерел випромінювання, нагрітих до білого і червоного свічення (розжарений або розплавлений метал, стекло, полум'я і ін.) не повинні перевищувати 140 Вт/кв.м. При цьому опроміненню не повинне піддаватися більше 25% поверхні тіла і обов'язковим є використання засобів індивідуального захисту, у тому числі засобів захисту обличчя і очей.

За наявності теплового опромінення тих, що працюють температура повітря на робочих місцях не повинна перевищувати залежно від категорії робіт наступних величин:

25°С - при категорії робіт Iа;

24°С - при категорії робіт Iб;

22°С - при категорії робіт IІа;

 21°С - при категорії робіт IІб;

20°С - при категорії робіт III.

У виробничих приміщеннях, в яких допустимі нормативні величини показників мікроклімату неможливо встановити із-за технологічних вимог до виробничого процесу або економічно обгрунтованої недоцільності, умови мікроклімату слід розглядати як шкідливі і небезпечні. В цілях профілактики несприятливої дії мікроклімату мають бути використані захисні заходи (наприклад, системи місцевого кондиціонування повітря, повітряне душировання, компенсація несприятливої дії одного параметра мікроклімату зміною іншого, спецодяг і інші засоби індивідуального захисту, приміщення для відпочинку і обігріву, регламентація часу роботи, зокрема, перерви в роботі, скорочення робочого дня, збільшення тривалості відпустки, зменшення стажу роботи та ін.).

Для оцінки поєднаної дії параметрів мікроклімату в цілях здійснення заходів щодо захисту тих, що працюють від можливого перегрівання рекомендується використовувати інтегральний показник теплового навантаження середовища (ТНС).(10)

 

3.5.Визначення індексу теплового навантаження середовища (ТНС-індексу)

 

1. Індекс теплового навантаження середовища (ТНС-індекс) є емпіричним показником, що характеризує поєднану дію на організм людини параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкість руху повітря і теплового опромінення).

2. ТНС-індекс визначається на основі величин температури змоченого термометра аспіраційного психрометра (tвл.) і температури усередині зачорненої кулі (tш).

3. Температура усередині зачорненої кулі вимірюється термометром, резервуар якого поміщений в центр зачорненого полого кулі; tш відображає вплив температури повітря температури поверхонь і швидкості руху повітря. Зачорнена куля повинна мати діаметр 90 мм, мінімально можливу товщину і коефіцієнт поглинання 0,95. Точність виміру температури усередині кулі +-0,5°С.

4. ТНС-індекс розраховується по рівнянню:

ТНС = 0,7 x tвл. + 0,3 x tш.

5. ТНС-індекс рекомендується використовувати для інтегральної оцінки теплового навантаження середовища на робочих місцях, на яких швидкість руху повітря не перевищують 0,6 м/с, а інтенсивність теплового опромінення - 1200 Вт/м2 .

6. Метод виміру і контролю ТНС-індексу аналогічний методу виміру і контролю температури повітря (п.п.7.1-7.6 справжніх Санітарних правил).

7. Значення ТНС-індексу не повинні виходити за межі величин, що рекомендуються в таблиці.6.(10)

Таблиця 6

Величини інтегрального показника теплового навантаження середовища (ТНС-індексу), що рекомендуються, для профілактики перегрівання організму

Категорія робіт за рівнем енерговитрат	Величини інтегрального показника, °С
Іа (до 139) Іб (140-174) ІІа (175-232) ІІб (233-290) ІІІ (більш 290)	22,2-26,4 21,5-25,8 20,5-25,1 19,5-23,9 18,0-21,8

 

 

 

3.6. Регламентація часу роботи при температурі повітря на робочому місці вища або нижча за допустимі величини

1. В цілях захисту тих, що працюють від можливого перегрівання або охолоджування, при температурі повітря на робочих місцях вище або нижче за допустимі величини, час перебування на робочих місцях (безперервно або сумарно за робочу зміну) має бути обмежене величинами, вказаними в додатку 1 (табл.1 и табл.2). При цьому середньозмінна температура повітря, при якій ті, що працюють знаходяться протягом робочої зміни на робочих місцях і місцях відпочинку, не повинна виходити за межі допустимих величин температури повітря для відповідних категорій робіт, вказаних в табл.8.

Середньозмінна температура повітря (tв) розраховується за формулі:

_  tв1 x 1 + tв2 x 2 + ... + tвп x п

                tв =                                                                    ,

8

де tв1, tв2 ... tвп - температура повітря (°С) на відповідних ділянках робочого місця;

1, 2, ... п - час (ч) виконання роботи на відповідних ділянках робочого місця;

8 - тривалість робочої зміни (ч).

Останні показники мікроклімату (відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, температура поверхонь, інтенсивність теплового опромінення) на робочих місцях мають бути в межах допустимих величин.(10)

 

Розрахункова частина.

Використовуючи данні таблиці 1, визначимо для певного значення абсолютної вологості Рабс, залежність відносної вологості від температури.

Результати розрахунку занесемо у таблицю 2.

За даними таблиці 2 побудуємо графік залежності відносної вологості від температури.

Використаємо розрахункову формулу для визначення відносної вологості:

 

 

 

де:  – відносна вологість;

Рабс – вміст водяної пари в повітрі, г/м3

Рmax – максимальний вміст водяної пари в повітрі при даній температурі.

 

Розрахунок:

для Рmax =1,024

  для Рmax =1,67

   для Рmax =2,3

  для Рmax =3,36

  для Рmax =4,88

   для Рmax =6,8

  для Рmax =9,37

  для Рmax =12,76

   для Рmax =17,1

   для Рmax =22,9

   для Рmax =30,4

   для Рmax =39,4

   для Рmax =50,9

  для Рmax =60,14

 

 

 

 

Таблиця 1 Максимальний вміст водяної пари в повітрі

 

Тем-ра повітря, t 0C.	-20	-15	-10	-5	0	5	10	15	20	25	30	35	40	45
Рmax  Вміст вод. Пари, г/м3	1,024	1,67	2,3	3,36	4,88	6,8	9,37	12,76	17,1	22,9	30,4	39,4	50,9	60,14
Рабс, г/м3	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10	10

 

 

Таблиця 2  Залежність відносної вологості від температури

 

Тем-ра повытря, t 0C..	-20	-15	-10	-5	0	5	10	15	20	25	30	35	40	45
Відносна вологість ,%	0,1024	0,167	0,23	0,336	0,488	0,68	0,937	1,276	1,71	2,29	3,04	3,94	5,09	6,014

 

 

 

 

 

Графік 1: Графік залежності відносної вологості від температури.

Висновок згідно графіка: при збільшенні температури відносна вологості збільшується.

 

Висновок.

 

Працездатність людини та її самопочуття значною мірою залежать від мікроклімату помешкання в якому проходить трудовий процес.

Оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують локальне і загальне відчуття теплового комфорту протягом 8-годинної робочої зміни. Це не приводить до порушень стану здоров’я або травмування.

Найсуттевішіми факторами що впливають на працездатність людини є: температура повітря у помешканні та температура поверхонь, відносна вологість повітря та швидкість руху повітря і інтенсивність теплового опромінення. Також важливим параметром мікроклімату робочого простору людини є атмосферний тиск, який впливає значною мірою на процес дихання.

Погіршення хоча б одного с цих показників у мікрокліматі приміщення має великий вплив не тільки на працездатність робітників, але й на стан їхнього здоров’я.

Щоб запобігти шкідливих наслідків існують нормативні вимоги щодо мікроклімату для робочої зони приміщення.

Треба пам’ятати, що при виборі нормативних норм необхідно враховувати:

- пору року

- категорію  виконуваних робіт

- характеристику  приміщення за надлишками явної  теплоти.

Основними нормами забезпечення належних умов життєдіяльності та працездатності людини є дотримання допустимих величин мікроклімату на робочих місцях: