Охорона праці в галузі. Загальні вимоги

1) безперешкодно та  в будь-який час відвідувати  підприємства для перевірки стану  умов і безпеки праці та  проведення профілактичної роботи з цих питань;

2) у складі відповідних  комісій брати участь у розслідуванні  нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань, а  також у перевірці знань з  охорони праці працівників підприємств; 

3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці та види здійснюваної діяльності;

4) брати участь у  роботі комісій з питань охорони  праці підприємств; 

5) вносити роботодавцям  обов'язкові для виконання подання  про порушення законодавства про охорону праці, а органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці – подання щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життю працівників;

6) складати протоколи  про адміністративні правопорушення  у випадках, передбачених законом; 

7) брати участь як  незалежні експерти в роботі  комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.

Страхові експерти з  охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення  про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

 

6. Фінансування страхових виплат,  
соціальних послуг та профілактичних заходів.  
Джерела фінансування Фонду

 

Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених Законом, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

 Фонд бере участь  у фінансуванні заходів, передбачених державними цільовими, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони, безпеки та гігієни праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдьження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків.

Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від  будь-якої іншої, систему фінансування.

Фінансування Фонду  соціального страхування від  нещасних випадків здійснюється за рахунок:

· внесків роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

· капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

· прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

· коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону;

· добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

 Працівники не несуть  ніяких витрат на страхування  від нещасного випадку. 

 Кошти на здійснення  страхування від нещасного випадку  не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Умови, порядок обслуговування, гарантії збереження коштів Фонду визначаються договором між банком, виконавчою дирекцією цього Фонду та Кабінетом  Міністрів України.

 Рішення про перерахування тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитний рахунок приймає правління Фонду.

Порядок розміщення тимчасово  вільних коштів, у тому числі резерву  коштів Фонду, на депозитному рахунку  визначається Кабінетом Міністрів  України, а умови, порядок обслуговування та збереження цих коштів визначаються договором між банком і виконавчою дирекцією Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

Прибуток, одержаний від  тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному  рахунку, використовується в порядку, визначеному правлінням Фонду.

 

7. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків

 

Страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Сума страхових внесків  страхувальників до Фонду соціального  страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати:

· фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань, передбачених Законом;

· створення відповідно до Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;

· покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.

Розміри страхових  внесків страхувальників обчислюються:

¨ для роботодавців – у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

¨ для добровільно застрахованих осіб – у відсотках до мінімальної заробітної плати.

Страхові внески нараховуються  в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Страхові внески нараховуються  на суми, зазначені в частині третій цієї статті, які не зменшені на суму податків, інших обов'язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, та суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства.

Страхові внески є  цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території  України в порядку, встановленому  Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

 Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).

Розмір зазначеної знижки чи надбавки не може перевищувати 50 відсотків страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).

Розрахунок розміру  страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом відповідно до Порядку  визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Суми надбавок до страхових  тарифів і штрафів сплачуються  страхувальником із суми прибутку, а при відсутності прибутку відносяться  на валові витрати виробництва; для  бюджетних установ та організацій – із коштів на утримання страхувальника.

У разі систематичних  порушень нормативних актів про  охорону праці, внаслідок чого зростає  ризик настання нещасних випадків і  професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.

Органи Фонду мають  право проводити в порядку, визначеному  законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської  діяльності суб'єктів підприємницької  діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.

Щорічні та позапланові  аудиторські перевірки щодо сплати та цільового використання збору  загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків, що проводяться за рішенням наглядової ради, здійснюють незалежні аудиторські організації. До перевірки можуть бути залучені державні податкові адміністрації.

Юридичні та фізичні  особи, що здійснюють операції з коштами загальнообов'язкового державного соціального страхування, зобов'язані представляти контролюючим органам необхідні документи та відомості, що належать до сфери їх діяльності.

Органи Фонду соціального  страхування від нещасних випадків мають право:

1) застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом;

2) порушувати в установленому  законом порядку питання про  притягнення до відповідальності  осіб, винних у порушенні законодавства  про загальнообов'язкове державне  соціальне страхування від нещасних  випадків;

3) у разі виявлення  порушень порядку нарахування,  обчислення, сплати страхових внесків  та нецільового використання  коштів на загальнообов'язкове  державне соціальне страхування  від нещасних випадків звертатися  в установленому законом порядку  до органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки та податкової міліції;

4) здійснювати інші  функції, передбачені законодавством.

Страхові виплати 

 Страховими виплатами  є грошові суми, які згідно  із Закону Фонд виплачує за страхованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати  втраченого заробітку (або відповідної  його частини) залежно від ступеня  втрати потерпілим професійної  працездатності;

2) страхової виплати  в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати  пенсії по інвалідності потерпілому; 

4) страхової виплати  пенсії у зв'язку з втратою  годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат  на медичну та соціальну допомогу.

Середньомісячний заробіток  для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

8. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи.  
Права та обов’язки роботодавця як страхувальника

 

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування  від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в  повному обсязі відшкодовувати  шкоду, заподіяну працівникові  внаслідок ушкодження його здоров'я  або в разі його смерті, виплачуючи  йому або особам, які перебували  на його утриманні: 

а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

б) одноразову допомогу в  разі стійкої втрати професійної  працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку  на виробництві або професійного захворювання;

д) пенсію у зв'язку з  втратою годувальника, який помер  внаслідок нещасного випадку  на виробництві або професійного захворювання;

є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;