Охорона праці в піротехнічній промисловості

Будівлі для виконання  операцій з вибуховими речовинами або  будівлі зберігання, повинні бути виконані з дотриманням наступних  правил [51]: 1) будівлі повинні бути одноповерховими, без підвалів; 2) необхідно, щоб покриття та їх поверхні захищали від поширення вогню; 3) стіни виробничих приміщень повинні бути гладкі й  легко митися; 4) підлоги повинні  мати рівну, гладку поверхнею, без щілин  і зазорів (їх слід виконувати з м'яких електропровідних матеріалів, наприклад, ксилоліту, асфальту без піщаного заповнювача  або синтетичних матеріалів, застосування звичайних дерев'яних підлог неприпустимо); 5) вікна і двері у всіх приміщеннях  повинні відкриватися назовні; 6) обігрів  приміщень і будівель відкритим  вогнем неприпустимий (для обігріву будівель, де ведеться робота з небезпечними речовинами, необхідно використовувати  тільки системи водяного, парового (низького тиску) і електричного опалення (у вибухобезпечному виконанні); опалювальні  радіатори повинні бути гладкими, важливо, щоб їх конструкція допускала  очищення з усіх сторін; не слід використовувати  ребрістотрубчаті радіатори, рекомендуєма температура для нагрівальних поверхонь  і труб – не вище 115°С); 7) робочі столи, верстати і полиці повинні бути виконані з вогнетривкого матеріалу або  дерева твердих порід; 8) виробничі, складські, сушильні приміщення, а також  виробниче обладнання слід регулярно  протирати вологою ганчіркою; 9) розташування робочих місць, входів, проходів і  запасних виходів повинно забезпечувати  швидку евакуацію людей; 10) робочі місця  слід в міру можливості розділяти  захисними стінками; 11) необхідно  забезпечити безпечні умови зберігання матеріалів; 12) всі будівлі обладнуються блискавковідводами; 13) палити, використовувати  відкритий вогонь в робочих приміщеннях  забороняється.

Механічні преси необхідно  оснастити захисними екранами або  стінками, щоб при пожежі вогонь не погрожував робітникам і не поширювався  на сусідні робочі місця. При обробці  великих кількостей матеріалів преси слід розміщувати в окремих кабінах та обладнувати дистанційним керуванням; категорично забороняється заходити в кабіну преса при працюючому обладнанні.

Особи, які виконують операції з піротехнічними складами або піддаються небезпеці впливу відкритого полум'я, повинні носити одяг з міцного  вогненепроникного матеріалу. Цей  одяг просочують вогнезахисним розчином, регулярно пруть і знову просочують вогнезахисним розчином. Її щодня  необхідно очищати від пилу в  спеціально відведеному для цього  місці. 

Небезпечні відходи виробництва  у вигляді речовин з різними  властивостями потрібно збирати  і видаляти роздільно. Ємкості для  відходів повинні спорожнятися щодня. Відходи до знищення необхідно зберігати  в захищеному місці на відстані не менше ніж 15 м від будь-якої виробничої будівлі. Неякісні матеріали і напівфабрикати обробляють як відходи. Їх переробка припустима тільки за умови, що це не становить небезпеки. При обробці шкідливих для здоров'я матеріалів слід уникати прямого контакту з ними. Шкідливі гази, пари і пил повинні ефективно і безпечно видалятися витяжною вентиляцією. Коли витяжна вентиляція недостатньо ефективна або не працює (при аварійних ситуаціях, зникненні електроживлення та ін.), необхідно забезпечити працюючих засобами індивідуального захисту органів дихання й відповідним спецодягом.

Перша медична  допомога

Так як на піротехнічному виробництві  є найбільша вірогідність виникнення пожеж, то є небезпека, перш за все, утворення  опіків у постраждалих.

Опіки виникають під дією високих температур. Опіки від  світлового випромінювання, полум'я, кип'ятку і гарячої пари називаються термічними, й від дії на шкіру і слизові  оболонки сильних кислот і лугів, які спричинюють не тільки місцеве  ураження, а й загальне отруєння організму, - хімічними.

Важкими є опіки від  напалму та інших запалювальних  речовин. Напалм прилипає до одягу і, продовжуючи горіти, вражає не лише шкіру, а й підшкірну клітковину та м'язи й утворює глибокі  опіки.

Залежно від глибини ураження шкіри і тканин тіла розрізняють чотири ступені опіків:

- легкий (І) - почервоніння шкіри;

- середньої тяжкості (ІІ) - утворення пухирів;

- тяжкий (ІІІ) - змертвіння всієї товщини шкіри;

- надзвичайно тяжкий (IV) - обвуглювання тканин тіла.

Важливу роль для полегшення стану потерпілого є правильне  надання першої медичної допомоги.

При опіках 1 ступеня треба  до ураженого місця негайно прикласти  холодну воду або лід, загорнутий в поліетиленовий мішок. Охолоджувати впродовж п'яти хвилин і тримати  поки біль не ослабне. При опіках І  ступеню можна змочити обпечене місце спиртом, одеколоном або слабким розчином марганцівки.

При опіках насамперед потрібно погасити одяг, якщо він горить, для  чого на ураженого слід накинути пальто, ковдру тощо. Потім необхідно дати потерпілому випити теплої підсоленої води. Обпечену частину тіла звільняють від одягу, обрізаючи і залишаючи  на місці ті його шматки, що прилипли до тіла. Не можна розрізати або  роздушувати пухирі, торкатись обпаленої  поверхні руками, змазувати її жиром, маззю чи іншими речовинами. На опікову  поверхню накладається стерильна пов'язка.

При великих опіках, які  займають значну поверхню тіла, ураженого  слід загорнути в чисте простирадло, вжити всіх необхідних заходів для  запобігання шоку і терміново  транспортувати його до медичного закладу.

До обпечених ділянок  не можна доторкуватись руками, не можна проколювати пухирі, відривати  шматки одягу, що прилипли до місць  опіку, не можна накладати мазі, порошки  тощо. На рани накладають стерильні  пов’язки. Щоб зменшити біль можна  прийняти знеболюючий засіб. Потерпілого (якщо його морозить) треба зігріти: укрити, дати багато пиття. При втраті свідомості дати понюхати ватку з нашатирним спиртом. У випадку зупинки дихання треба зробити штучне дихання.

Якщо одяг потерпілого  просочився хімічною рідиною, його треба  швидко зняти, розрізати чи розірвати  на місці події. Потім механічно видаляють речовини, що потрапили на шкіру, енергійно змиваючи їх струменем води 10-15 хв., поки не зникне специфічний запах. При попаданні хімічної речовини у дихальні шляхи необхідно прополоскати горло водним 3% розчином борної кислоти. Не можна змивати хімічні сполуки, які займаються або вибухають при з’єднання з водою. Якщо невідомо, яка хімічна речовина викликала опік і немає нейтралізуючого засобу, на місце опіку накладається чиста пов’язка і потерпілого негайно направляють до медичного закладу.

Опік другого ступеня  можна лікувати в домашніх умовах тільки тоді, якщо його площа менше  площі долоні потерпілого.

При опіках третього і четвертого ступеня потерпілого потрібно негайно  доставити в лікувальний заклад.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Крюковська О.А., Левчук К.О. Охорона праці в галузі (для хімічних спеціальностей) під редакцією к.т.н., доцента Толока А.О.: Навч. посібник. – 2011. – 230 с.
2. Основи охорони праці: Підручник / За ред. проф. В.В.Березуцького – Х.: Факт, 2005. – 480 с.
3. Протоєрейський О. С, Запорожець О. І. Охорона праці в галузі: Навч. посіб. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2005. – 268 с.
4. Ткачук К. Н., Халімовський М. О., Зацарний В. В. та ін. Основи охорони праці: Підручник. – 2-ге вид., допов. і перероб. – К.: Основа, 2006. – 444 с.
5. Библиотека безопасного труда МОТ.

Режим доступу:  http://base.safework.ru/safework

6. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І. П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч. посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.
7. Гогіташвілі Г. Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В. М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 367 с.