Всі виробничі приміщення повинні мати стулки рами, що відкриваються, або ж будь-які інші пристрої для провітрювання, що відкриваються, до того ж вони повинні розташовуватися таким чином, щоб в теплий період року відстань від підлоги до низу стулки була не більша 1,8 м, а в холодний - не менша 4 м.
Підлоги роблять гладкими, але не слизькими, зручними для очищання. У приміщеннях, де на підлогу постійно попадає волога, їх виконують непроникними для вологи із нахилом для стікання рідини. Підлога не повинна допускати проникнення у приміщення ґрунтових вод та шкідливих газів.
Виробничі приміщення, в яких постійно або тривалий час перебуває обслуговувальний персонал, устатковують приладами опалення. Система опалення залежить від призначення будівлі і може бути паровою, водяною чи повітряною. У приміщеннях із небезпечним пилом систему опалення вибирають за згодою органів державного санітарного нагляду.
Для віконних та ліхтарних рам або інших відкривних пристосувань у приміщеннях повинно бути передбачено улаштування легких у керуванні з підлоги чи робочих майданчиків пристосувань для відкривання стулок та установлення їх в у заданому положенні.
Для ремонтування засклених вікон та ліхтарів та очищання скла з обох боків, а також для обслуговування аераційних отворів та освітлювальної апаратури використовують проходи (майданчики, сходи для виходу на дах та ін.), спеціальні механізми, пристрої та пристосування, що забезпечують зручне та безпечне виконання вказаних робіт. Допускається використання з цією метою мостових кранів, гідропідіймачів, але за умови дотримання вимог охорони праці. На виробництвах зі значним виділенням пилу прибирання приміщень здійснюють пилососними установками або ж гідрозмивом.
Біля входів в виробничі будівлі передбачаються металеві ґратки та інші пристрої для очищання взуття. Допоміжні приміщення та будівлі (санітарно- побутові, громадського харчування, охорони здоров'я тощо) потрібно розташовувати в місцях з найменшим впливом шуму, вібрації, пилу та інших шкідливих чинників виробництва.
Висота поверхів будинків допоміжних приміщень повинна бути не менше 3,3 м. Якщо площа поверху забудови менше 300 м2, то дозволено приймати висоту поверху 3 м. Висота від підлоги до низу виступних конструкцій перекриття, а також до низу обладнання та комунікацій, розташованих під перекриттям, повинна бути не менше 2,2 м, а в місцях нерегулярного проходження людей - не менша 1,8 м. Висота від підлоги до низу підвісної стелі повинна бути не менша 2,4 м; в коридорах цю висоту можна брати 2,2 м.
Висоту допоміжних приміщень, що розташовані безпосередньо у виробничих будівлях, в тому числі на антресолях, потрібно вибирати не меншою 2,4 м. З допоміжних приміщень та будівель повинно бути не менше двох евакуаційних виходів. Допоміжні приміщення, що розташовані в прибудовах до виробничих будинків, повинні з'єднуватися з виробничими приміщеннями через переходи, коридори або сходові клітки, які розташовують між допоміжними та виробничими приміщеннями.
Допоміжні приміщення, як правило, повинні розташовуватися у надземних поверхах. Усі підприємства повинні мати такі санітарно-побутові приміщення: гардеробні, умивальні, душові, туалети, майстерні для ремонтування спецодягу та спецвзуття, приміщення для особистої гігієни жінок (якщо кількість їх в найбільш чисельній зміні 15 та більше осіб), кабінети з охорони праці площею 24 м2 при спискової чисельності працівників до 1000 осіб та 48 м2 при спискової чисельності працівників більше 1000 осіб.
Гардеробні влаштовують для зберігання вуличного, домашнього та спеціального (робочого) одягу. Для зберігання домашнього одягу та спецодягу (робочого) повинні бути окремі шафки. Зберігання спецодягу та домашнього одягу може бути і відкритим. При цьому в приміщеннях для зберігання спецодягу необхідно обладнати достатньо ефективну припливно-витяжну вентиляцію.
Гардеробні для зберігання домашнього одягу або спеціального (робочого) одягу (за винятком легкого та дрібного) повинні бути обладнані лавами шириною 25 см, що розташовуються біля шаф вздовж всієї довжини їх рядів.
Відстань між рядами шаф у гардеробних, що обладнані лавами, при розташуванні лав по обидва боки проходів, повинна бути 2 м, при розташуванні лав тільки вздовж однієї із сторін проходу - 1,4 м, а в гардеробних, що не обладнані лавами, - 1,0 м. Відстань між крайнім рядом шаф та стіною або перегородкою повинна бути: в гардеробних із лавами - 1,2 м, в гардеробних без лав - 0,8 м. Вхід в гардеробні приміщення має здійснюватися через тамбури. Біля входів в гардеробні повинні бути пристосування для очищання взуття. Сполучення між приміщеннями спецодягу та вуличного (домашнього) одягу повинно бути для тих, хто йде з роботи - через прибудови перед душовими, а для тих, хто йде на роботу - минаючи прибудови перед душовими.
Роздавальні спецодягу складаються з приміщень для приймання (збирання) та тимчасового зберігання брудного одягу та приміщень для зберігання та видавання чистого одягу, площа яких повинна прийматися з урахування 0,2 м2 на одного працівника в найбільш багаточисельній зміні, що користується послугами роздавальної. Окрім того, при кожному із вказаних приміщень передбачено площу для відвідувачів із розрахунку 0,1 м2 на одне місце. Ділянка для відвідувачів повинна відділятися бар'єром та обладнуватися лавами шириною 25 см. Відстань між лавами дорівнює 1 м. Понад спинками лав навішуються гачки для одягу. Перед бар'єром передбачається вільна ділянка завширшки не менш 1 м.
Душові розташовують суміжно з гардеробними. Душові кабіни повинні відділятися одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів від підлоги 1,8 м, але не доходити на 0,2 м до підлоги.
Розміри (в плані) відкритих душових кабін повинні бути 0,9 х 0,9 м, закритих - 1,8 х 0,9 м, при цьому розміри місць для переодягання приймаються 0,6 х 0,9 м. Ширина проходу між рядами душових кабін повинна бути при наявності більше 6 кабін у ряду – 2 м, якщо ж їх 6 та менше - 1,5 м, а між рядами кабін і стіною або перегородкою, якщо кількість кабін в ряду більше шести, - 1,5 м; якщо 6 та менше - 1 м.
Душові кабіни обладнують, як правило, індивідуальними змішувачами холодної та гарячої води з арматурою керування, яка роташовується збоку біля входу в кабіну.
Умивальні розміщують суміжно з гардеробними робочого одягу. Ширина проходу між рядами умивальників повинна бути при 5 та більше умивальників у ряду - 2 м, якщо їх менше 5 - 1,8 м, а між крайнім рядом умивальників і стіною або перегородкою при 5 та більше умивальників у ряду - 1,5 м; якщо їх менше 5 - 1,35 м. Відстань між кранами умивальників повинна бути не менше 0,65 м. Кожний умивальник обладнують змішувачем з підведенням гарячої та холодної води.
Убиральні від робочих місць на території підприємств розміщують на відстані не більше 150 м, а в будинках - не більше 75 м.
На підприємствах улаштовують приміщення для обігрівання працівників, що працюють на відкритому повітрі або у приміщеннях, що не обігріваються. Площа цих приміщень визначається із розрахунку 0,1 м2 на одного працівника в найбільш багаточисельній зміні, але повинна бути не менше 12 м2. Відстань від робочих місць, що розташовані в неопалюваному приміщенні, до приміщення для обігрівання робітників повинна бути не більше 75 м, а від робочих місць на території підприємств - не більше 150 м.
Для постачання питної води передбачаються автомати, фонтанчики, закриті баки з фонтанувальними насадками та інші пристрої. У гарячих цехах слід передбачати пристрої для постачання робітників підсоленою газованою водою. Температура води при роздаванні повинна бути не вище 20°С і не нижче 8°С. Пристрої питного водопостачання розташовують від робочих місць на відстані не більше 75 м.
в) Водопостачання та каналізація.
Вимоги до водопостачання та каналізації. Обладнання водопостачання на
господарсько-питні, виробничі та протипожежні потреби у виробничих та допоміжних приміщеннях проектують згідно з чинними будівельними нормами та правилами. Джерела водопостачання (відкриті водойми чи артезіанські криниці) та якість води регламентується державними стандартами і санітарними нормами залежно від потреб, на які використовується вода.
Від джерел до користувачів воду транспортують водопроводом, призначення якого може бути виробничо-господарським (об'єднаним або роздільним) та пожежним.
При проектуванні схем водопостачання враховують виробничі вимоги, а тако