Радіаційне забруднення на території України ЧАЕС

Зміст:

1.Вступ………………………………………………………………………………2

2.Надзвичайні ситуації  техногенного характеру та їх  можливі наслідки……..3

3. Радіаційне забруднення на території України ЧАЕС…………………………..4

3.1 Радіоактивне випромінювання  та методи його вимірювання……….......5

3.2Вплив радіації  та  отруйних речовин на здоров’я людини…………………7

4. Чорнобильська трагедія: наслідки, її вплив на населення  та шляхи вирішення екологічної  проблеми………………………………………………………………….9

5.Безпека Чорнобильської АЕС……………………………………………………10

6.Висновок…………………………………………………………………………..12

8.Список використаної  літератури………………………………………………..13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Вступ

В Україні щорічно виникають  тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість  людей, а матеріальні збитки сягають  кількох мільярдів гривень. Нині в багатьох областях України у  зв'язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна. Тенденція  зростання кількості природних  і, особливо, техногенних надзвичайних ситуацій, вагомість наслідків об'єктивно  примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки  країни.

Руйнівну силу техногенних  катастроф і стихійних лих  у деяких випадках можна порівняти  з військовими діями, а кількість  постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу  розвитку ситуації, особливостей регіону  і населених пунктів, що опинились  в районі події, об'єктів господарської  діяльності. Несподіваний розвиток подій  веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт і їх проведення.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх можливі наслідки

Зростання масштабів господарської  діяльності і кількості великих  промислових комплексів, концентрація на них агрегатів та установок  великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих  кількостях - все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. Надзвичайні  ситуації техногенного походження містять  у собі загрозу для людини, економіки  і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно небезпечних виробництвах. До них  належать в першу чергу хімічно  небезпечні об'єкти, радіаційна небезпечні об'єкти, вибухо- та пожежонебезпечні об'єкти, а також гідродинамічна небезпечні об'єкти. У останні роки значно зросла також небезпека від аварій і  катастроф на транспорті.

Аварії техногенного характеру  класифікуються також з урахуванням  критеріїв розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків.

Внаслідок техногенних аварій та катастроф складається надзвичайна  ситуація, раптове виникнення якої призводить до значних соціально-екологічних  і економічних збитків, виникає  необхідність захисту людей від  дії шкідливих для здоров'я  факторів, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а  також ліквідації негативних наслідків, які сталися.

Техногенна  надзвичайна ситуація - це стан, при якому внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, завдається шкода майну населення, економіці і довкіллю.

Джерело техногенної надзвичайної ситуації – це небезпечна техногенна подія, внаслідок чого на об'єкті, визначеній території або акваторії виникла техногенна надзвичайна ситуація.

Катастрофа - це велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Техногенна  небезпека — це стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реалізується у дії ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і довкілля при його виникненні, або у вигляді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.

3. Радіаційне забруднення на території України ЧАЕС

 

Аварії на АЕС мають  значні відмінності від ядерних  вибухів. Вони відрізняються від  ядерних вибухів більшою тривалістю викидів, що змінює напрямок потоків  повітряних мас, тому практично немає  можливості прогнозувати розміри зон ураженості.На Чорнобильській техногенній аварії, яка стала аварією глобального масштабу, необхідно акцентувати дещо більшу увагу. Як сьогодні стало відомо з численних фактів вченим-природничникам, ще жодна катастрофа XX століття не мала таких тяжких екологічних наслідків, як Чорнобильська. Ця трагедія не регіонального, не національного, а глобального масштабу. Випадання радіоактивних речовин простежувалось і у державах Західної Європи, підвищився радіаційний фон у Скандинавії, Японії та США. Навіть через 15 місяців після катастрофи у Чорнобилі у Великій Британії було виявлено надзвичайно велике забруднення рослинності радіоактивними опадами, а також великий вміст цезію у м’ясі овець. В результаті катастрофи вже загинуло багато тисяч чоловік (понад 50 тис з 100 тис тих, які брали участь у ліквідації аварії). Внаслідок Чорнобильської катастрофи на території України забруднено 12 областей, 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн 600 тис жителів, у тому числі – 600 тис дітей.  Забруднено радіонуклідами понад 7 млн гектарів землі, серед яких 3 млн га сільськогосподарських угідь та 2 млн лісових масивів.

У водах Дніпра, Прип’яті, Київського водосховища концентрація радіонуклідів і через 10 років після аварії була в 10-100 разів вищою, ніж до аварії, а в донних відкладах, особливо мулових, збагачених органікою, накопичилася велика кількість радіоактивного бруду.

Вплив Чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас, а й для кількох прийдешніх поколінь. Уже в 1992-1994 роках в Житомирській і Київській областях, як і в Білорусії, за даними Міністерства Охорони Здоров’я України, у жительок забруднених радіонуклідами районів значно збільшилася кількість народження недоношених дітей і калік, кількість тяжких ускладнень вагітності (у 2,5-3 рази), є серйозні генетичні зміни здоров’я. В результаті потрапляння радіоактивних речовин в організм у багатьох людей була уражена щитовидна залоза, виникла променева хвороба. Нині спостерігається тенденція до збільшення онкологічних захворювань, захворювань ендокринної системи, систем кровообігу, травлення, а також захворювань, пов’язаних з імунною системою. У зв’язку з тим, що у продуктах викиду перевагу мають довгоживучі радіонукліди, зараження буде тривалим.

3.1 Радіоактивне випромінювання та методи його вимірювання

Під час ядерного вибуху утворюється велика кількість радіоактивних  речовин, ядра атомів яких здатні розпадатись  і перетворюватись у ядра інших  елементів, випускаючи при цьому  невидимі випромінювання. Вони уражають місцевість і людей, а також  будівлі  і різні предмети. Випромінювання радіоактивних речовин може бути трьох видів: a, b і g.

g-промені: електро-магнітні хвилі, аналогічні рентгенівським. Здатні проникати через різноманітні матеріали. Становлять основну небезпеку для людей, бо іонізують клітини організму.

b-промені: потік електронів. Швидкість їх руху інколи досігає швидкості світла. Проникаюча здатність менша, ніж у g-променів, але іонізуюча дія у сотні разів більша.  

a-промені: потік ядер атомів гелію, характеризується дуже високою іонізуючою дією, і тому дуже небезпечні у разі проникнення всередину організму. Область розповсюдження у повітрі – 10 см, тому одяг та засоби індивідуального захисту їх повністю затримують.

Основні методи виявлення  і вимірювання іонізуючих випромінювань:

• фотографічний метод засновано на впливі іонізуючих випромінювань на світлочутливий шар фотоплівки, щільність потемніння якої пропорційна дозі опромінення.
• хімічний метод грунтується на здатності іонізуючих випромінювань спричиняти хімічні зміни деяких речовин, що супроводжується появою нового забарвлення розчину цих речовин.
• сцинтиляційний метод використовує явище світіння деяких речовин під впливом іонізаційних випромінювань. Кількість спалахів пропорційна інтенсивності випромінювання.
• іонізаційний метод використовує явище іонізації атомів речовин під впливом іонізаційного випромінювання, внаслідок якого електрично нейтральні атоми розпадаються і утворюються іони. Цей метод є основним, і його нині використовують в усіх дозиметричних приладах.

Їх основними елементами є приймальний пристрій, підсилювач іонізаційного струму, вимірювальний  прилад, перетворювач струму, джерело  живлення.

Приймальний пристрій складається  з іонізаційної камери і газорозрядного лічильника.

Вимірювач потужності дози (рентгенметр) призначений для вимірювання  рівнів g-радіації і радіоактивної зараженості різноманітних предметів g-вимромінюванням. Потужність експозиційної дози g-випромінювання визначається у мілірентгенах (або рентгенах) на 1 годину для тієї точки простору, де знаходиться блок детектування приладу. Крім того, приладом можна виміряти і рівень b-випромінювання.

3.2Вплив радіації  та отруйних речовин на здоров’я людини

Радіоактивне забруднення  оточуючого середовища діє на людину шляхом зовнішнього та внутрішнього опромінення.

Зовнішнє опромінення – це опромінення за рахунок радіоактивної забрудненості місцевості. Верховна Рада України ухвалила закон, який визначає чотири зони радіоактивного забруднення.

• Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення). Дозволяється збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівля деревини без обмежень. Полювання, рибальство у природних водоймах і річках дозволяється відповідно до правил, що діють на території України, з обов’язковою перевіркою м’яса і риби на вміст в них радіоактивних речовин. У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин і птиці не запроваджується.
• Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє забруднення). Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов’язковим попереднім дозиметричним контролем. Заготівля деревини і використання продуктів її переробки проводиться без обмежень. У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м’ясних і молочних продуктів, кормів.
• Зона гарантованого добровільного відселення (високе забруднення). У цій зоні заготівлю грибів, ягід, хвойної лапини і виробництво хвойно-вітамінного борошна заборонено. Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування (скорочення рільництва, зменшення обробітку земель), переспеціалізація товарного сільського господарства та насінництва, вирощування технічних культур (льон та ін.), розвиток тваринництва, інтенсивне конярство тощо. Випас худоби на лісових пасовищах цієї зони здійснюється при досягненні висоти трави не менше 10 см. Зона відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби з наслідками ядерних катастроф.

Внутрішнє опромінення проходить в основному при вживанні продуктів харчування та води, які забруднені радіонуклідами. Систематичне споживання продуктів харчування та води, що забруднені радіоактивними речовинами, призводить до накопичення радіонуклідів в організмі людини (йоду – в щитовидній залозі, стронцію – в кістках, цезію – в м’яких тканинах). У 1991р. було встановлено тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах харчування та питній воді. Для зменшення радіонуклідів, які надходять з їжею, необхідно систематично вживати радіопротектори – речовини, які зв’язують радіонукліди і підвищують стійкість організму до радіоактивного впливу. Ці речовини містяться у деяких харчових продуктах і рослинах (яблучне повидло, неосвітлений яблучний сік, чорноплідна горобина, ожина, морква, обліпиха, тисячолистник) , а також продукти бджолярства (мед, прополіс, маточне молоко та ін.). Рекомендується також вживати цибулю і часник. Усі ці продукти ефективно діють при систематичному вживанні.

Проникаюча радіація, поширюючись  у середовищі, іонізує його, а  при проходженні через живу тканину  іонізує атоми і молекули, що входять  до складу клітин. Це призводить до порушення  нормального обміну речовин, зміни  характеру життідіяльності клітин, окремих органів і систем організму. Внаслідок такого впливу  виникає  променева хвороба. За ступенем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи.

Легка група. Виникає при дозі 100-200 рад. Прихований період триває 3-5 днів, після чого з’являється загальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність, як правило, зберігається.

Середня група. Виникає при сумарній дозі 200-400 рад. Протягом перших 2-3 діб спостерігається первинна реакція організму (нудота, блювота). Потім триває прихований період (15-20 діб). Ознаки захворювання виявляються яскравіше. Одужання за умови активного лікування настає через 2-3 місяці.

Важка група. Виникає при дозі 400-600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період – 5-10 діб. Хвороба проходить інтенсивно і важко. У сприятливому випадку одужання може настати через 3-6 місяців.

Надто важка група. Вникає при дозі понад 600 рад. У більшості випадків закінчується смертю.

4. Чорнобильська трагедія: наслідки, її вплив на населення та шляхи вирішення екологічної проблеми

В умовах значної кількості  екологічних проблем різного  рівня складності та вкрай обмежених  ресурсів, доступних для їх вирішення, гарантування екологічної безпеки  ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесено до національних пріоритетів охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів.