Радіаційне забруднення на території України ЧАЕС

Збитки від катастрофи не піддаються обліку, бо неможливо  оцінити шкоду, завдану здоров'ю  людей, втрати від радіоактивного забруднення  довкілля, орних земель, джерел водопостачання, рідних домівок. Радіацією забруднено понад 54 тис. кв.км території. Під вплив  Чорнобиля потрапило понад 3,5 млн .осіб, з яких 1млн. – діти.

Держава робить багато для  вирішення чорнобильських проблем, особливо з питань соціального захисту  громадян. Створено відповідну законодавчо-правову  базу, налагоджено спеціалізоване медичне  обслуговування чорнобильців, побудовано мережу спеціалізованих санаторно-курортних  закладів та лікувально-реабілітаційних  центрів. Громадянам, що постраждали  внаслідок катастрофи, надається  близько 50 видів допомог, пільг та компенсацій. Проте гострота проблем  не спадає.

Здоров’я постраждалого  населення дедалі погіршується, обмеження  бюджетних коштів не дозволяє виконувати належним чином Закон України  “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Крім закриття ЧАЕС болючими для України проблемами, є:

• недопущення розповсюдження радіоактивних елементів за межі зони відчуження;
• утилізація РАВ та відпрацьованого палива;
• перетворення об‘єкту «Укриття» в екологічно безпечну систему;
• підвищення безпеки функціонування АЕС
• реабілітація забруднених земель та інші.

Вирішення цих проблем  потребує значних інвестицій і можливе  лише за умов фінансової підтримки  України з боку держав “Великої сімки” і ЄС.

Як і в попередні  роки, максимальні рівні радіоактивного забруднення атмосферного повітря  спостерігалися на територіях, що найбільш постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме у Зоні відчуження.

5.Безпека Чорнобильської АЕС

 Головними показниками, що визначають технічний стан блоків Чорнобильскої АЕС і термін її експлуатації є:

• Ресурс реакторних установок, а саме: технічний стан технологічних каналів, технічний стан графітових колон, зменшення щілини між технологічним каналом та графітовою кладкою (обумовлений розбуханням графіту та збільшенням розмірів ТК).
• Стан устаткування, що відпрацювало свій ресурс або термін служби.
• Стан трубопроводів першого контуру.

Блок №1 - зупинено 30 листопада 1996 року з метою комплексного інженерного  обстеження та послідуючого зняття з  експлуатації. В теперішній час розроблено “Програму підготовки до зняття з  експлуатації блоку 1 Чорнобильської АЕС” і започатковано роботи з вивантаження ядерного палива з реакторної установки.

Блок №2 - у відповідності  з Постановою Кабінету Міністрів  України від 15 березня 1999 року було остаточно зупинено. В теперішній час з реактору вивантажене усе  ядерне паливо. Розпочато роботи з  підготовки “Програми зняття з експлуатації блоку 2 Чорнобильської АЕС”.

Об'єкт “Укриття” є зруйнований запроектною аварією 4-й блок Чорнобильської АЕС, який втратив всі функціональні властивості енергоблоку і на якому виконані першочергові заходи для зменшення наслідків аварії та продовжуються роботи для забезпечення його ядерної та радіаційної безпеки. Виконані у післяаварійний час оцінки щодо кількості ядерних матеріалів у об'єкті “Укриття” свідчать, що маса таких матеріалів становить близько 200т.

У процесі аварії ядерні матеріали були рознесені по багатьох приміщеннях об'єкта “Укриття”  і на сьогодні вони є головним джерелом радіологічної та ядерної небезпеки. Наявність близько 200 тонн збагаченого  урану і трансуранових ізотопів уможливлює утворення локальних  критичних мас. Отже, ймовірність  виникнення самопідтримуваної ланцюгової реакції досить істотна. У існуючому  стані об'єкт “Укриття” являє  собою також радіологічну небезпеку, оскільки він не є герметичною спорудою, яка б виключала взаємодію його вмісту з довкіллям та ґрунтовими водами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Висновок:

На Чорнобильській техногенній аварії, яка стала аварією глобального масштабу, необхідно акцентувати дещо більшу увагу. Як сьогодні стало відомо з численних фактів вченим-природничникам, ще жодна катастрофа XX століття не мала таких тяжких екологічних наслідків, як Чорнобильська. Ця трагедія не регіонального, не національного, а глобального масштабу.

У водах Дніпра, Прип’яті, Київського водосховища концентрація радіонуклідів і через 10 років  після аварії була в 10-100 разів вищою, ніж до аварії, а в донних відкладах, особливо мулових, збагачених органікою, накопичилася велика кількість радіоактивного бруду.

в Київському водосховищі  назбиралося вже більше 60 млн  тонн радіоактивного мулу.

Вплив Чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний  і буде проблемою не тільки для  нас, а й для кількох прийдешніх поколінь.

Збитки від катастрофи не піддаються обліку, бо неможливо  оцінити шкоду, завдану здоров'ю  людей, втрати від радіоактивного забруднення  довкілля, орних земель, джерел водопостачання, рідних домівок. Радіацією забруднено понад 54 тис. кв.км території. Під вплив  Чорнобиля потрапило понад 3,5 млн .осіб, з яких 1млн. – діти.

Держава робить багато для  вирішення чорнобильських проблем, особливо з питань соціального захисту  громадян. Створено відповідну законодавчо-правову  базу, налагоджено спеціалізоване медичне  обслуговування чорнобильців, побудовано мережу спеціалізованих санаторно-курортних  закладів та лікувально-реабілітаційних  центрів. Громадянам, що постраждали  внаслідок катастрофи, надається  близько 50 видів допомог, пільг та компенсацій. Проте гострота проблем  не спадає.

 

 

 

8.Список використаної літератури

1. Губський А.І. Цивільна оборона. - К., 1995.
2. Деміденко Г.П., Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.
3. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
4. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.
5. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
6. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М.С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.