Тероризм. Співробітництво держав у боротьбі з ним

Представники деяких партій, депутатських фракцій, аналітики часто кажуть,що в Україні зросла загроза терору в зв'язку з її зовнішньою політикою - участю в міжнародній Антитерористичної  коаліції після подій 11 вересня і  направленням в Ірак до складу стабілізаційних  сил нашого військового контингенту. Тож дійсно, те, що Україна є активним зовнішньополітичним гравцем і  бере участь в антитерористичній  коаліції, безумовно, слід розглядати як потенційний зовнішній фактор терористичної загрози. Особливість  нинішнього міжнародного тероризму  в тому, що він екстерріторіален. Про це свідчать, наприклад, вибухи на індонезійському острові Балі, що забрали життя більше 200 мирних громадян. І це сталося в країні, де навіть на побутовому рівні майже немає злочинності. Або, наприклад, нещодавні вибухи в Туреччині та Росії. Все це свідчить про те, що міжнародний тероризм вибирає будь-які доступні для нього об'єкти, і насамперед найменш захищені, з метою завдати максимальної шкоди. Ось чому необхідно готувати багатофункціональну систему протидії.

Одна з відомих істин  свідчить: щоб перемогти противника, треба його добре знати. Хто він, сучасний терорист?

  В Україні це найчастіше  кримінальний елемент, який використовує  форми і методи з арсеналу  терористів. Неможливо сказати, що  існує типовий образ терориста.  До того ж слід розрізняти  ідеологів, організаторів та безпосередніх  виконавців терористичних актів,  є, звичайно, і те, що їх об'єднує.  Насамперед, це суб'єкти різних  конфліктів. Найчастіше, терорист - це  той, у кого життєві цінності  звужені до крайніх меж, сфокусовані  буквально на одній проблемі, і її дозвіл він бачить в  здійсненні конкретного руйнівної  дії. 

Звичайно, є терористи з ідеологічними  переконаннями. І в якості підстави таких вельми часто виступають релігійні  погляди. Наприклад, афганська війна  та її наслідки призвели до того, що виник  міжнародний мережевий тероризм, який деякі політики необгрунтовано і небезпечно трактують як «ісламський». Насправді натхненники тероризму просто вміло використовують іслам у своїх цілях. Точніше, вони проводять спеціальну психологічну обробку майбутніх терористів і цілеспрямовано доводять їх до стану «зомбі» з установкою: «Ваш святий обов'язок - зробити таку-то дію. І тоді ви виконаєте волю Всевишнього, будете мати всі переваги над іншими, і тільки тоді у вас будуть всі багатства і блага ».

Є і третя категорія терористів. Це люди, яких просто «накачують» психотропними  речовинами, наркотиками, вселяють їм щось зробити.

«Наша Україна», як відомо, заявила  про існування загрози для  життя її кандидата в президенти Віктора Ющенка, після чого Президент  розпорядився забезпечити йому охорону. Крім того, НРУ знову стверджує, що смерть тоді кандидата в президенти В'ячеслава Чорновола була не випадковою, а спланованим вбивством. Був  й замах на Наталію Вітренко. Чи можна вважати, що сьогодні дійсно зросла загроза терактів проти учасників  президентської гонки?

Сам факт, що подібні заяви робляться  саме перед початком виборчої кампанії, вже багато про що говорить. Очевидно, комусь дуже хочеться, щоб громадська атмосфера була в стані постійної  напруги. У цьому зв'язку, безвідносно  до конкретних протиборчим сторонам, нагадаю українську народну приказку: «Не викликайте вовка з лісу». У тих політичних сил в Україні, які спробують взяти на озброєння  методи залякування і насильства, немає майбутнього. Це шлях в нікуди. В нашому суспільстві, навіть з незміцнілими паростками демократії, ідеологія тероризму  приречена на поразку. Крім того, вітчизняна правоохоронна система при всіх її недоліках здатна дати відсіч тим, хто дозволить собі переступити  конституційний бар'єр у виборі засобів  політичної боротьби.

Наскільки небезпечний  український тероризм?

Хронологія терактів останніх років

Як вважають експерти, за своєю суттю, тероризм є крайньою формою, радикальним способом досягнення своїх цілей. Як правило, такий радикалізм притаманний відособленим групам людей, або представникам нечисленного народу на певній території, які таким способом намагаються вирішити свої проблеми або, як мінімум, привернути до них увагу. Для появи тероризму обов'язкова наявність ідеологічного базису. У цьому сенсі, скривджені Податковим кодексом підприємці, наприклад, не стануть вдаватися до подібних, крайніх форм відстоювання своїх інтересів. Тому можна впевнено стверджувати, що в Україні відсутня середовище для появи тероризму. Також відзначимо, що теракти є формою політичної боротьби.

  Проте, для правильної оцінки ситуації важливо відрізняти тероризм від злочинів, скоєних за стилем виконання як теракт. Наприклад, випадки в американських навчальних закладах, коли хтось із підлітків розстрілює дітей, є суспільно-небезпечними злочинами, що тягнуть до загибелі ні в чому не винних людей. Проте ці дії відрізняє від тероризму відсутність політичних мотивів, цілей та ідеології.

В українській історії також відбувалися подібні випадки.«У 90-і роки кримінальні угруповання, особливо в Криму, зводили рахунки один з одним, при яких серед білого дня гинули прості люди, просто знаходилися поруч. Однак, подібні дії також не можна віднести до розряду терактів.

         Україна не є зоною ризику розповсюдження тероризму, оскільки в ній немає жодної терористичної організації, однак, є прихильники терористичних і екстремістських організацій. Ці прихильники потрапляють через осідання еміграційних потоків.

       Хочеться вдзначити, що основною небезпекою, яку приносить Євро-2012, є імпортований тероризм - вчинення теракту по відношенню до осіб третіх країн на території Україні.

     Про це розповів перший заступник голови Служби безпеки України Володимир Хімей в коменти Інформаційному центру «Україна-2012».

     «Основний ризик, який нам приносить Євро-2012 - участь національних збірних держав, контингенти яких беруть участь в бойових діях в гарячих точках - Лівія, Афганістан, ряд подібних країн північної Африки, ближнього сходу та центральної Азії.Додамо, що йдеться про те, що на території нашої країни під час Євро-2012 збільшується ризик імпортованого тероризму - вчинення теракту по відношенню до осіб третіх країн на території України », - прокоментував він.          

      За словами Володимира Хімея, є також ряд ризиків, пов'язаних з масовістю відвідування України іноземцями, та спрощення у зв'язку з таким візового режиму, прикордонного контролю.«Є можливість, що територію Україні спробують використовувати як транзитної, або для осідання в нашій країні прихильників терористичних організацій», - зазначає перший заступник глави відомства.

     Додамо, вболівальники час від часу спеціально їдуть для здійснення певних хуліганських дій. Зауважимо, що сбу враховує всі ці небезпеки, збираючись зробити неможливим небажаний розвиток подій, підсумував Володимир Хімей.

    На мій погляд, в Україні помітно збільшилася кількість так-званих терактів, в яких дуже чітко простежується кримінальна основа. І хоч за фактами деяких з цих подій порушено кримінальні справи за статтею «тероризм», не можна однозначно відносити їх саме до тероризму в чистому вигляді. Для прикладу розглянемо хронологію терактів останніх років:

• Як відомо, в Макіївці 20 січня 2911р. рано вранці сталося два вибухи. Перший - у центрі міста в районі адмінбудинку ДП "Макіїввугілля", другий - в районі торгового центру "Голден Плаза". Жертв і постраждалих немає. Організатори вибухів вимагали до 17:00 четверга виплатити 4,2 мільйона євро купюрами по 500 євро. Проте термін ультиматуму закінчився, а нових вибухів не було. За даними ЗМІ, злочинцям зібрали необхідну викуп, але за грошима вони не прийшли.

• Криваві справи банди чеченських кілерів в Одесі. Як повідомлялося, в ніч на 30 вересня 2011р. в Одеській області під час спецоперації із затримання громадянина РФ Аслана Дікаева, розшукуваного за скоєння вбивства, в перестрілці із злочинцями загинули двоє міліціонерів, ще четверо поранені. Всього в спецоперації брали участь 12 правоохоронців.

Особливо хочеться виділити подібні випадки в Запоріжжі:

• 21 жовтня 2011. У супермаркеті «Сільпо» стався вибух; постраждалих немає.

 21 жовтня 2011 о 17.00 біля супермаркету «Сільпо» в торговому центрі «Україні» панувало нездорове пожвавлення. Пожежні машини, люди у формі, оточення. «Туди не можна. У супермаркеті світло відключили », - так пояснювали перехожим ситуацію суворі люди в цивільному.

• 1 грудня 2010. Вибух біля будівлі Запорізького обкому КПУ знищив бюст диктатора.

Запорізькі правоохоронці вже  не перший раз розписуються у своєму повному безсиллі проти підривників. Вибух, який пролунав у місті в  новорічну ніч 2011 року, потряс всю  Україну і монумент Сталіну, проти  якого і був націлений. Потряс сильно - бюст розлетівся на шматки, а  по всій країні ще два місяці йшли облави на представників націоналістичних партій і організацій. Але звинувачення так нікому і не пред'явили. Пізніше  кримінальну справу, раніше оголошене  терактом, перекваліфікували в «Нанесення збитків майну». Втім, жодного підозрюваного  у справі так і не з'явилося.

• 28 липня 2010. Бомба в Свято-Покровському храмі забрала життя однієї людин.

28 липня минулого року місто  сколихнула страшна злочин.У православному храмі на Малому ринку спрацював саморобний вибуховий пристрій. Вибух прогримів після святкової служби з нагоди 1020-ї річниці з часу Хрещення Русі. На щастя, людей в церкви на момент теракту знаходилося небагато. Постраждало дев'ятеро людей. Найсерйозніші травми отримала 80-річна черниця Марія. Від сильних опіків жінка померла у лікарні через кілька годин після інциденту. Міліціонери відразу почали пошуки терористів. Спочатку оголосили в розшук невідому жінку, потім затримали колишнього паламаря підірваної церкви Антона Харитонова та його брата Сергія. Пізніше до них приєднали і чинного паламаря Євгена Федорченка. Цим трьом хлопцям пред`явили звинувачення в підриві бомби в храмі. Мотивом назвали помста: нібито паламар Антон Харитонов був усунений від служб і вирішив помститися священикам. За версією прокуратури, звільнений паламар з братом і служителем церкви Євгеном Федорченко спорудив бомбу з каструлі, алюмінієвої пудри-«серебрянки» і селітри. Причому в справі фігурують і явки з повинною всіх трьох «терористів». Але на суді обвинувачені заявили, що зізнання з них вибили силою.

• 4 жовтня 2011р. випадково підірвався на власній гранаті російський неонацист.

На території спортмайданчика школи № 71, що в Орджонікідзевському районі Запоріжжя, прогримів вибух. Як з'ясувалося, потерпілий, громадянин Росії Олексій Коршунов, у свій час служив у російських спецслужбах, а також був членом радикальної московської угруповання «Об'єднані бригади-88». Встановлено, що неонацист переховувався в Україну від російського правосуддя. Коршунов перебував у федеральному розшуку за підозрою в причетності до скоєння в Москві кількох убивств. Оперативники побували на квартирі неонациста і виявили там три бойові пістолети і патрони. Зараз запорізької міліцією розслідується кримінальна справа за статтею КК «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами». Зрозуміло, що справу закриють, оскільки злочинець загинув. А ось ховався на території Україні вбивця або ж приїхав до нашого міста, щоб вчинити терористичний акт - правоохоронці з'ясовувати не збираються.

• Недотеррорісти

   Деякі люди, бажаючи зробити гидоту оточуючим, дзвонять в міліцію з заявами про нібито закладену десь бомбу. Фахівці зобов'язані провести перевірку за вказаною місця, ніби безглуздо не звучало повідомлення. Так, в Енергодарський міськвідділ міліції зателефонував чоловік і розповів, що на проспекті Енергетиків замінована школа. Будівля перевірили - вибухівку не виявили. А через кілька годин затримали «мінера». Ним виявився 35-річний житель міста Кам'янка-Дніпровська, який, будучи «під мухою», вирішив пожартувати. Порушили справу за статтею «Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян». Жартівникові загрожує великий штраф.

Можна навести ще безліч подібних прикладів, але досить детально розглянути перелічені вище, і ми зрозуміємо, що наш «тероризм» базується лише на корисливих мотивах злочинців. Але  найнеприємніше в цьому те, що всі  випадки, які траплялися на кримінальному просторі України наочно показали: до справжніх загроз наші славні антитерористичні підрозділи зовсім не готові!

До сучасної нестабільності в цінах, політиці, демократії, економіці та державному управлінні додається ще й нестабільність національної безпеки. Нажаль,  при нинішній затислій демократії і розвинутії  корупції розгортається ще й випущений на свободу бандитизм.

Звичайно, сьогодні небезпека тероризму  в Україну висока. Я думаю, що чим  більше екстремізму допустить у  своїй діяльності влада, тим більше у відповідь непередбачуваних дій буде з боку не системної опозиції, а представників різних груп і угруповань.

Сьогодні українські правоохоронні органи займаються «самозаробітчанством». Це їх найголовніша функція. Вони сьогодні - найбагатша публіка після олігархів. Будь-який високий чин міліції чи СБУ нітрохи не поступається великому бізнесу. Захист влади у них на другому місці, на третьому - переслідування опозиції з політичних мотивів і тільки, по-четверте, вони думають про свого прямого обов'язку - захищати національну безпеку.