Лікувально-профілактичне харчування, його значення та використання в системі заходів щодо зниження несприятливого впливу шкідливих проф

     Вітаміни. До вітамінів відносяться різні за хімічною будовою речовини з високою біологічною активністю, які є незамінними для організму та в мізерно

малих кількостях грають найважливішу роль в процесах його життєдіяльності. Тісний зв'язок вітамінів  з ферментами визначає їх роль як біологічних  каталізаторів

всіх життєвих функцій  організму. Завдяки вітамінам підвищуються захисні функції організму, зберігаються працездатність і здоров'я. Потреби організму в вітамінах забезпечуються різноманітним харчуванням і правильної кулінарною обробкою продуктів харчування.

     Вітаміни  сприяють стимуляції механізмів захисту організму від впливу шкідливих виробничих чинників. Вони використовуються в лікувально-профілактичному харчуванні в продуктах, багатих на вітаміни, і у вигляді фармацевтичних препаратів. При цьому враховується характер несприятливих хімічних і фізичних факторів виробничого середовища і можлива вибіркова дія

певних вітамінів. Зокрема, контактуючим з ртуттю показаний  токоферол, який разом з селеном (біологічним антагоністом ртуті) бере участь у її детоксикації.

      Для лікувально-профілактичного харчування велике значення має аскорбінова кислота, що має загальний збуджувальний вплив на нервову систему. Цей вітамін відновлює метгемоглобін, що утворюється з гемоглобіну під впливом деяких виробничих отрут, посилює виведення фтору з кісток. Ретинол показаний для осіб, діяльність яких зв’язана з великим навантаженням на зоровий аналізатор. 

     Вода відіграє важливу роль в житті організму. У воді  розчиняється більшість речовин, які необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності органів

і тканин. Вона є середовищем, в якому відбуваються  майже всі біохімічні та біофізичні реакції, пов'язані з обміном речовин і необхідні для забезпечення

життя. Вода виконує  роль транспортної системи (перенесення  поживних речовин, ензимів, продуктів  метаболізму,  газів, антитіл та ін.) За допомогою води виводяться

з організму продукти обміну речовин (шлаки), підтримується  стан гомеостазу (кислотно-основний, осмотичний,  гемодинамічний, термічна рівновага); віддача тепла організмом в навколишнє середовище відбувається  шляхом випаровування води з поверхні шкіри і через легені.  Вода необхідна для утворення секретів і екскретів, забезпечення певного тургору тканин; вона сприяє  розрідженню калових мас.

Потреба організму  у воді відповідає кількості  втрачається рідини. У нормальних умовах водні  втрати у дорослої людини за добу в середньому складають

2300-2800 мл (з сечею  - близько 1500 мл, шляхом  потовиділення  і випаровування - 400-700 мл, при  диханні  - 300-400 мл, з калом - 70-200 мл). У зв'язку з  цим потреба дорослої людини у воді в середньому  становить 35-45 мл на 1 кг маси тіла. При важкій  фізичної роботи і високої зовнішньої температури (в жаркому кліматі, в гарячих цехах і т. д.) водні втрати  організму, а отже, і потреба у воді збільшуються.

У звичайних умовах забезпечення людини водою частково здійснюється за рахунок її надходження  в організм  з твердою їжею (в середньому за добу 800-1000 мл) і утворення оксидаційної води (за добу близько 350-480 мл)  при окислюванні в організмі білків (на 100 г - 41 мл),  жирів (на 100 г - 107 мл) і вуглеводів (на 100 г - 55 мл).  Тому для повного задоволення потреби організму у воді необхідно додаткове вживання близько 1200-1500 мл так званої вільної рідини  (Вода, молоко, компоти, киселі, супи, соки і т. д.).  Про потребу людини у воді сигналізує відчуття  спраги, що виникає при пдразненні відповідних нервових центрів, пов'язаному з підвищенням осмотичного тиску крові. Всмоктування води в основному відбувається  в кишках. У кров вона потрапляє приблизно через 10-20 хв, у зв'язку з чим угамування спраги відразу після прийому рідини настає далеко не завжди. Тому в  умовах високої температури зовнішнього середовища при посиленому  потовиділенні не виправдано одномоментне вживання  великої кількості рідини, що лише посилює  потовиділення. Більш фізіологічно втамовувати спрагу  кількома ковтками води з короткочасними проміжками  (5-10 хв). Більш ефективна для втамування спраги  вода з додаванням органічних кислот (лимонна та ін.),  злегка підсолена (0,5%). Її рекомендують використовувати  в гарячих цехах і в умовах жаркого клімату.  Затримці води в організмі сприяє, крім солей натрію, надмірне харчування, їжа, багата вуглеводами і білками. Солі калію і кальцію стимулюють виведення рідини з організму. Високим вмістом солей калію  і кальцію пояснюється сечогінний ефект молочно-рослинної дієти.  Вживання надлишкової кількості рідини впливає  на діяльність серцево-судинної системи і нирок,  сприяє розпаду білка, вимивання з організму мінеральних солей, водорозчинних вітамінів, азотистих, сульфатних та інших з'єднань. Обмеження вживання рідини сприяє розпаду  білків та жирів з подальшим накопиченням в організмі  продуктів розпаду, веде до зменшення маси циркулюючої

крові та її згущування. Повна відсутність  рідини людина переносить набагато важче, ніж позбавлення  їжі (при відсутності їжі і вживанні води вона  може прожити 30-40 днів, а при позбавленні води гине  через 5-6 днів). 

     Нижче представлені таблиці поділу людей  на групи, в залежності від тяжкості виконуваної роботи, а також таблиця з даними про добові норми вживання поживних речовин у відповідності з приналежністю до різних груп. 
 

2.3. Організація забезпечення лікувально-профілактичного харчування 

     Лікувально-профілактичне  харчування видається у дні фактичного виконання роботи в особливо шкідливих  умовах і в дні хвороби професійного характеру з тимчасовою втратою працездатності при лікуванні в амбулаторних умовах. Лікувально-профілактичне харчування надається також:

• Робітникам, інженерно-технічним працівникам і службовцям інших виробництв, цехів підприємства та працівникам, що знаходяться на будівництві, будівельно-монтажних, ремонтно-будівельних та пусконалагоджувальних роботах, зайнятих весь робочий день у діючих виробництвах, цехах (на дільницях) з особливо шкідливими умовами праці, де це харчування передбачено як для основних працівників, так і для ремонтного персоналу;
• Робітникам, що здійснюють чистку і підготовку обладнання до ремонту і консервації в цеху (на дільниці), де для робочих передбачено лікувально-профілактичне харчування;
• Робітникам з початковими ознаками професійної патології, зумовленої характером виробництва, на термін до 6 місяців;
• Інвалідам з професійного захворювання, яке розвинулося в сфері виробництва, де вони отримували безкоштовне лікувально-профілактичне харчування безпосередньо до настання інвалідності, на строк до ліквідації інвалідності, але не більше 6 міс. з моменту її встановлення
• Жінкам на час відпустки по вагітності та пологах за умови роботи до її настання на виробництві та на посаді, для яких передбачено безкоштовне лікувально-профілактичне харчування;
• Вагітним жінкам при переведенні на іншу роботу з метою усунення, згідно висновків лікарів, контакту з шкідливими умовами праці, де передбачено безкоштовне лікувально-профілактичне харчування на весь час до і в період відпустки по вагітності та пологам;
• Годуючим матерям і жінкам, які мають дітей віком до 1 року, при переведенні, згідно висновків лікарів, з роботи, де є контакт зі шкідливими чинниками і належить безкоштовне лікувально-профілактичне харчування, на іншу роботу зі сприятливими для здоров'я умовами праці на весь період годування грудьми або до досягнення дитиною віку 1 року.

   При організації лікувально-профілактичного  харчування необхідно  дотримувати таких  правил: 

   1. Видавати  раціони працівникам до початку  роботи; лише в окремих випадках  дозволяється видавати їх в середині робочого дня у вигляді обідів. Не дозволяється видавати раціони в кінці робочого дня.

   2. При 5-денному  робочому тижні з двома вихідними  днями зберігається 6-денна норма лікувально-профілактичного харчування за рахунок включення більш якісних та біологічно цінних харчових продуктів без збільшення об'єму їжі та її енергетичної цінності.

   3. Не дозволяється  заміна одних продуктів на  інші. В окремих випадках дозволяється  заміна окремих продуктів у  межах норм взаємозамінюваності.

   4. Раціони видавати працівникам у дні фактичного виконання ними роботи, а також у дні хвороби з тимчасовою втратою працездатності, якщо захворювання має професійний характер і хворий не госпіталізований.

   5. Працівникам,  які одержують безкоштовно раціони  лікувально-профілактичного харчування, молоко не видається.

   6. Працівникам,  які контактують з неорганічними  сполуками свинцю, додатково видається  по 2 г пектину у вигляді збагачених  або консервованих рослинних  харчових продуктів, фруктових  соків з м'якоттю, напоїв. Дозволяється заміна пектину натуральними фруктовими соками в кількості 250— 300 мл.

   7. Працівникам  промисловості, зайнятим у виробництві  антибіотиків, замість свіжого молока  видавати кисломолочні продукти  або колібактерин, виготовлений  на основі незбираного молока.

   8. З метою  підвищення опірності організму  шкідливим речовинам працівникам  шкідливих виробництв додатково  видається певна кількість синтетичних  препаратів вітамінів. 

   2.4. Раціони лікувально-профілактичного харчування

   Раціони лікувально-профілактичного харчування розроблені з урахуванням властивостей окремих харчових продуктів спричиняти детоксикуючу дію на організм в умовах наявності токсичних сполук в навколишньому середовищі. Енергетична цінність раціонів лікувально-профілактичного призначення не перевищує 45 % добової потреби в енергії. Вміст білків у середньому становить 60 г, жирів — 50, вуглеводів — 160 г, енергетична цінність 1400 ккал (5,86 МДж).

   В лікувально-профілактичному  харчуванні використовуть 5 раціонів

Крім п'яти основних раціонів лікувально-профілактичного харчування є ще три

   додаткові раціони: № 2а, 4а і 46, які використовують у виробництві хрому (№ 2а), органічного фосфору (4а) та нітросполук (46). 

   Продуктові  набори та хімічний склад лікувально-профілактичних раціонів, г