Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2013 в 21:22, реферат
Клітинні культури знаходять усе більш широке застосування в різних областях біології й медицини. Їх використають при рішенні таких загально біологічних проблем, як з'ясування механізмів діференціровки й проліферації, взаємодії кліток із середовищем, адаптації, старіння, біологічної рухливості, злоякісної трансформації. Важливу роль грають клітинні культури в біотехнології при виробництві вакцин і біологічно активних речовин. Культури кліток застосовують для діагностики й лікування спадкоємних захворювань, як тест-об'єкти при випробуванні нових фармакологічних речовин. Використання культивованих кліток поза організмом для діагностики хвороб є логічним продовженням методу біопсії, при якій вилучений із організму фрагмент тканини піддають негайному (переважно морфологічному) дослідженню.
1.Вступ
2.Технологічні основи біотехнологічних виробництв.
3.Безперервне культивування.
4.Турбидостатний режим культивування.
5.Висновок
6.Список використаної літератури.
5. Висновок
Культивування мікроорганізмів - створення
штучних умов для підтримки процесів життєдіяльності
й розмноження мікробів іn vіtro. Із цією
метою використають живильні (культуральні)
середовища. Для одержання мікроорганізмів
або продуктів їхньої життєдіяльності
в промислових масштабах використають
методи глубинного й безперервного культивування.
У загальному виді будь-який біотехнологічний
процес включає три основні стадії: предферментаційну,
ферментаційну й постферментаційну.
Культивування біологічних об'єктів може
здійснюватися в періодичному й проточному
режимах, напівбезупинно з підживленням
субстратом.
Безперервний процес культивування мікроорганізмів
має істотні переваги перед періодичним.
Безперервна ферментація здійснюється
в умовах сталого режиму, коли мікробна
популяція і її продукти найбільш однорідні.
Застосування безперервних процесів ферментації
створює умови для ефективного регулювання
й керування процесами біосинтезу. Системи
безперервної ферментації можуть бути
організовані за принципом повного витиснення
або повного змішання.
Існує багато типів безперервного культивування.
В обговоренні ми обмежилися двома основними
типами безперервного культивування:
"хемостатом", у якому стан рівноваги
досягається шляхом регулювання надходження
субстратів, що лімітують ріст, і "турбидостатом",
у якому стан рівноваги досягається шляхом
видалення біомаси й заміщення її свіжим
середовищем зі швидкістю, що відповідає
росту культури.
Турбидостатне культивування являє собою
найпростішу систему безперервного культивування.
Концентрація кліток при турбидостатному
культивуванні регулюється постійним
підстроюванням швидкості надходження
живильних компонентів.
Принцип роботи турбидостата заснований
на підтримці постійної щільності бактеріальної
популяції в апараті, безперервна культура
постійно перебуває в найбільш бажаній
фазі росту, при якій забезпечується максимальний
вихід біологічно важливих з'єднань або
біомаси.
Турбидостатне культивування може здійснюватися
одностадійно й двустадійно, тобто в одному
ферментері або двох послідовно з'єднаних
між собою ферментерах.
Турбидостат являє собою систему культивування,
що включає реактор, у який безупинно подається
живильне середовище, з якого відбирається
культура. Швидкості подачі середовища
й відбору культури повинні бути рівні,
що забезпечує сталість обсягу культури.
6.Список використаної літератури
1.Аиба Ш., Хемфри А., Миллс Н.
Биохимическая технология и аппаратура.
– М., 1967.
2.Беккер М. Е. Введение в биотехнологию.
– М., 1978.
3.Виестур У.Э. Культивирование микроорганизмов
/ У.Э. Виестур, Н.Ж. Кристансонс. – М.: Пищевая
промышленность, 1980.
4.Мишустин Е.Н., Кмцев В.Т. Микробиология.
- М.: Агропромиздат, 1987.
5.Практикум по микробиологии/Под ред.
Н.С.Егорова. - М.: Издательство Московского
университета, 1976.
6.Теппер Е.З., Шильникова В.К., Переверзева
Г.И. Практикум по микробиологии. - М.: Агропромиздат,
1987.
7.Шлегель Г. Общая микробиология. – М.:
Мир, 1987.