Вплив регуляторів на динаміку росту озимої пшениці

 

За табл. 3.5 можна простежити найефективніший вплив Агростимуліну на масу сухої речовини, який на період останнього зважування становив 1.42 мг, що на 0.21 мг перевищило значення контролю.  Дія Янтарної кислоти у порівнянні з Агростимуліном після перших трьох зважувань також була ефективною, і лише на 0.01 мг була меншою за його результати. Проте четверте та п’яте зважування показали значно гірші результати – показники Янтарної кислоти на 0.09 та 0.15 мг відповідно були нижчі за показники Агростимуліну та на 0.06 мг вищі за показники контролю. Активність досліджуваних регуляторів росту рослин за даним показником можна показати наступним рядом:

 Агростимулін >Янтарна  кислота > контроль > Емістим.

Дати зважувань:

I – 02.10.12 р.; II –12.10.12 р.; III – 22.10.12 р.; IV – 01.11.12 р.; V – 11.11.12р.

Рис. 3.5. Вплив препаратів Емістим С, Агростимулін, Янтарна кислота на масу сухої речовини (середнє з 10 рослин)

Рис 3.5 чітко демонструє найбільш позитивний вплив на масу сухої речовини Агростимуліну та Янтарної кислоти, коли після першого та другого зважувань їх дія помітно зростала (від 6% до 38% та від 13% до 34% відповідно). Після двох наступних зважувань дія обох препаратів порівняно із значенням контролю зменшується. На період останнього зважування дія Агростимуліну підвищилась до 17%, а Янтарної кислоти – до 5% в порівнянні з контролем.

У таблиці 3.6 наведені результати впливу досліджуваних регуляторів росту рослин на приріст маси сухої речовини рослин озимої пшениці сорту Золотоколоса в осінній період.

Таблиця 3.6

Вплив препаратів Емістим С, Агростимулін, Янтарна кислота на приріст маси сухої речовини (середнє з 10 рослин)

Варіант	Приріст маси сухої речовини
	12.10.12 р.		25.10.12 р.		07.11.12 р.		20.11.12 р.
	мг	%	мг	%	мг	%	мг	%
Контроль	0.16± 0.00	100	0.35± 0.03	100	0.40± 0.04	100	0.17± 0.001	100
Емістим	0.13± 0.00	100	0.31± 0.02	89	0.39± 0.10	98	0.20± 0.08	118
Агростимулін	0.23± 0.00	177	0.22± 0.07	63	0.50± 0.10	125	0.30± 0.08	176
Янтарна кислота	0.21± 0.00	162	0.23± 0.08	66	0.41± 0.10	103	0.24± 0.06	141

 

З таблиці 3.6 видно, що на приріст маси сухої речовини після першого вимірювання позитивну дію виявив Агростимулін (в порівнянні з контролем на 77% більше). Дія  Янтарної кислоти перевищувала дію контролю на 62%. Після останнього зважування вплив Агростимуліну на цей показник не змінюється, а Янтарної кислоти дещо зменшується. Емістим С майже протягом всього дослідження мав гірші показники, ніж у контролі і тільки після останнього вимірювання перевищив їх на 18%. Активність досліджуваних регуляторів росту рослин за даним показником можна показати наступним рядом:

Агростимулін > Янтарна кислота > Емістим > контроль.

Дати зважувань:

1 – 12.10.12 р.; 2 – 25.10.12 р.; 3 – 07.11.12 р.; 4 – 20.11.12 р.

Рис. 3.6. Динаміка приросту маси сухої речовини при обробці насіння озимої пшениці сорту Золотоколоса Емістимом С, Агростимуліном, Янтарною кислотою (середнє з 10 рослин)

З рис 3.2 бачимо, що у всіх варіантах до четвертого зважування  відбувається поступове накопичення маси сухої речовини, проте найбільше її накопичується за впливу Агростимуліну. Зокрема після третього зважування це простежується дуже чітко: порівняно з контролем та Янтарною кислотою результати Агростимуліну лідирують на 0.1 та 0.09 мг відповідно. Після четвертого вимірювання спостерігається зменшення абсолютних показників в усіх варіантах, в порівнянні із результатами третього вимірювання у більш ніж 1.5 рази.

Отже,отримані результати дають можливість відмітити, що застосування досліджуваних препаратів дозволяє збільшити приріст маси сухої речовини рослин озимої пшениці, оскільки на період останнього зважування всі вони перевищували показники контролю на 18-76%. Завдяки цьому рослини мають більшу ймовірність пережити зимовий період за рахунок накопичених вуглеводів. Зменшення абсолютних показників за період останнього вимірювання можна пояснити поступовим входженням рослин у період спокою, під час якого вуглеводи швидше витрачаються, ніж накопичуються.

3.3. Результати впливу Емістиму С, Агростимуліну, Янтарної кислоти на процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі

Дати інформацію про цей показник. Яке значення для рослин він має?

 Таблиця 3.7

Вплив досліджуваних препаратів на процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі

Варіант	Процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі
	05.10.12 р.		15.10.12 р.		25.10.12 р.		07.11.12 р.		20.11.12 р.
	абс.	відн.	абс.	відн.	абс.	відн.	абс.	відн.	абс.	відн.
Конт-роль	13.79±0.5	100	14.22±0.08	100	17.20±0.16	100	19.12±0.16	100	17.36±0.53	100
Еміс-тим	13.59±0.17	99	14.21±0.17	100	16.34±0.21	95	19.21±0.16	100	20.28±0.45	117
Агро-стиму-лін	12.59±0.8	91	17.70±1.57	124	15.62±0.07	91	18.21±0.17	95	18.35±0.16	106
Янтар-на ки- слота	13.04±0.11	95	15.23±0.05	107	16.10±0.16	94	18.20±0.13	95	16.26±0.29	94

Із таблиці 3.7 видно, що 05.10. жоден препарат не виявив позитивного впливу на процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі. Після другого визначення гарний результат в порівнянні з контролем виявив Агростимулін. Він перевищив дію контролю на 24%. Дія Янтарної кислоти перевищує дію контролю на 7 %, а дія Емістиму С виявилась на рівні контролю. У подальшому результати впливу Агростимуліну та Янтарної кислоти знижуються до рівня контролю, а після останнього зважування вплив Агростимуліну перевищував його на 6%. Таку дію можна пояснити почерговим накопиченням маси сирої або сухої речовини у рослин, що керується безпосереднім впливом факторів навколишнього середовища.

Дати зважувань:

1 – 05.10.12 р.; 2 – 15.10.12 р.; 3 – 25.10.12 р.; 4 – 07.11.12 р.;  5 – 20.11.12 р.

Рис. 3.7. Вплив досліджуваних препаратів на процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі

Рис. 3.7 демонструє найкращий вплив Емістиму С на процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі, його показники після кожного зважування зростали і на кінець досліджень становили 20.28 % , що за Агростимулін та контроль більше на 1.5 та 3 % відповідно. Крива, що демонструє вплив Агростимуліну дещо варіювала, зокрема після другого зважування його значення зросло до 17.7 %, після третього та четвертого – до 15.62 та 18.21 % відповідно. Останнє зважування показало, що зростання результатів Агростимуліну в порівнянні з попереднім зважуванням незначне і лише на 0.14 % перевищує його.

Таким чином, було встановлено, що найкращими препаратами у наших дослідженнях за показником процентного вмісту сухої речовини у рослинній пробі є Емістим та Агростимулін.

3.4. Вплив препаратів Емістим С, Агростимулін, Янтарна кислота на висоту рослин озимої пшениці у осінній період

Визначення впливу досліджуваних регуляторів росту на висоту рослин озимої пшениці проводили одночасно із визначенням маси сирої речовини. Результати цих досліджень відображені у таблиці 3.8.

Таблиця 3.8

Вплив препаратів Емістим С, Агростимулін, Янтарна кислота на висоту рослин озимої пшениці у осінній період

Варіант	Висота рослин, см
	02.10.12		12.10.12		22.10.12		01.11.12		11.11.12
	мг	%	Мг	%	мг	%	мг	%	мг	%
Контроль	8.25±0.38	100	10.63 ±0.55	100	17.08 ±0.80	100	19.08 ±0.43	100	26.60 ±0.82	100
Емістим	6.86 ±0.35	83	10.35 ±0.55	97	17.33 ±0.59	101	20.56 ±0.42	108	26.54 ±1.30	100
Агростимулін	9.04 ±0.51	110	12.23 ±0.90	115	18.98 ±0.76	111	22.78 ±0.87	119	30.64 ±0.51	115
Янтарна кислота	8.75 ±0.46	106	14.85 ±0.83	140	20.26 ±0.72	119	21.48 ±0.61	113	32.21 ±0.70	121

 

Найкращий вплив на висоту рослин у порівнянні з контролем виявили препарати Агростимулін та Янтарна кислота (табл. 3.8). Після першого вимірювання спостерігається незначний вплив обох препаратів (Агростимулін перевищив значення контролю на 10%, а Янтарна кислота – на 6 %). Після другого вимірювання спостерігалося зростання впливу цих препаратів на висоту рослин, зокрема, Агростимуліну – на 15 %, а Янтарної кислоти – на 40 % порівняно до контролю. Третє та четверте вимірювання показує дещо гірші результати в порівнянні із результатами другого вимірювання. Станом на 11.11.12. результати впливу Агростимуліну і Янтарної кислоти дещо зросли порівняно із попередніми вимірюваннями (до 15% та 21% відповідно).

Дати вимірювань:

1 – 02.10.12 р.; 2 – 12.10.12 р.; 3 – 22.10.12 р.; 4 – 01.11.12 р.; 5 – 11.11.

Рис. 3.8. Вплив Емістиму С, Агростимуліну, Янтарної кислоти на висоту рослин (середнє з 10 рослин)

З рис. 3.8 бачимо збільшення висоти рослин після кожного вимірювання. Контроль після другого та четвертого третього вимірювань збільшив свої показники на 2.38 та на 2 см, а після третього та п’ятого – на 6.45  та  7.52 см відповідно. По кривій, що показує результати впливу Агростимуліну на висоту рослин  прослідковуємо зростання показників після кожного вимірювання близько у 1.5 рази. Янтарна кислота збільшує свої показники після другого та третього вимірювань на 6 см, після четвертого лише на 1 см, а після п’ятого вимірювання більше, ніж на 10 см. Після останнього вимірювання показники Агростимуліну  та Янтарної кислоти перевищують значення контролю на 5.61 та на 1.57 відповідно.

Приріст висоти рослин відображено у таблиці 3.9

Таблиця 3.9

Вплив препаратів Емістим С, Агростимулін, Янтарна кислота на приріст висоти рослин

Варіант	Приріст висоти рослин
	12.10.12 р.		22.10.12 р.		01.11.12 р.		11.11.12 р.
	см	%	см	%	см	%	см	%
Контроль	2.35± 0.17	100	6.45± 0.25	100	2.00± 0.37	100	7.52± 0.39	100
Емістим	3.49± 0.20	149	6.98± 0.04	108	3.23± 0.17	162	5.98± 0.88	80
Агростиму-лін	3.19± 0.39	136	6.75± 0.14	105	3.80± 0.11	190	7.86± 0.36	105
Янтарна Кислота	6.10± 0.37	260	5.41± 0.11	84	1.22± 0.11	61	10.73± 0.09	143

 

Із таблиці 3.9 видно, що найкращий вплив на приріст висоти рослин озимої пшениці у порівнянні з контролем виявила Янтарна кислота. Зокрема  найкращий вплив регуляторів спостерігається після першого вимірювання. Янтарна кислота перевищує дію контролю більш ніж у 1,5 рази (на 160%). Дія Емістиму С переважала контроль на 49%, а Агростимуліну – на 36%. Після другого вимірювання вплив препаратів дещо зменшується. Після третього вимірювання вплив Емістиму С та Агростимуліну підвищується порівняно із попереднім вимірюванням до 162% та 190%, а вплив Янтарної кислоти продовжує знижуватися. Після останнього вимірювання вплив Емістиму С та Агростимуліну зменшується, а Янтарної кислоти зростає на 43%, порівняно до контролю.

Дати вимірювань:

1– 12.10.12 р.; 2 – 22.10.12 р.; 3–  01.11.12 р.; 4 – 11.11.12 р.

Рис. 3.8. Динаміка приросту  висоти рослин при обробці насіння озимої пшениці сорту Золотоколоса Емістимом С, Агростимуліном, Янтарною кислотою (середнє з 10 рослин)

З рис 3.2 бачимо коливання приросту висоти рослин: після другого зважування показник Янтарної кислоти знижується, тоді коли показники контролю та Агростимуліну зростають до 6.45 та 6.75 мг відповідно. Третє зважування показало різке зниження приросту висоти рослин у кожному варіанті порівняно з попередніми результатами (контролю – більш ніж у 3 рази – із 6.45 до 2 см, Агростимуліну – майже у 2 рази – із 6.75 до 3.8 см та Янтарної кислоти – більш ніж у 4 рази – із 5,41 до 1.22 см). Після останнього вимірювання спостерігається різке зростання приросту висоти у кожному варіанті. Лідером по приросту висоти рослин  виявилась Янтарна кислота, її показник становив 10.73 см, що на 3.21 см більше за показник контролю (7.52 см) та на 2.87 см за показник Агростимуліну.  Коливання показників приросту рослин озимої пшениці можна пояснити погодними умовами, які змінювались за період проведення дослідження, адже відомо, що фактори зовнішнього середовища безпосередньо впливають на процеси росту рослин.

Таким чином, за результатами проведених досліджень було встановлено, що препарати Янтарна кислота та Агростимулін суттєво впливають на такі показники, як висота та приріст висоти рослин озимої пшениці.

 

Висновки

1. Отже, за результатами досліджень при обробці насіння пшениці регуляторами росту рослин встановлено, що такі препарати як Агростимулін та Янтарна кислота мають виражену позитивну дію як на масу сирої речовини рослин озимої пшениці, так і на її приріст, оскільки виявляють кращий вплив у порівнянні  з контролем.

2. Отже, отримані результати дають можливість відмітити, що застосування досліджуваних препаратів дозволяє збільшити приріст маси сухої речовини рослин озимої пшениці, оскільки на період останнього зважування всі вони перевищували показники контролю на 18-76%. Завдяки цьому рослини мають більшу ймовірність пережити зимовий період за рахунок накопичених вуглеводів. Зменшення абсолютних показників за період останнього вимірювання можна пояснити поступовим входженням рослин у період спокою, під час якого вуглеводи швидше витрачаються, ніж накопичуються.