Органічні сполуки у лікарських рослинах родини Asteraceae

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 06 Мая 2014 в 16:35, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми. Лікувальна дія рослин пов'язана майже виключно зі специфічними хімічними речовинами, що містяться в них. Якщо не брати до уваги мікроелементи та іони калію і деяких інших мінеральних елементів, бі-льшість ліку вальних сполук – це органічні речовини. Тепер відомо понад 4 мільйони органічних сполук, багато з них мають лікувальні властивості. Перелічити навіть побіжно всі групи і класи лікувальних речовин неможливо, тому зупинимось лише на найсуттєвіших біохімічних особливостях лікарських рослин родини Asteraceae.

Содержание

Вступ ........................................................................................................................3
Розділ І. Загальна характеристика органічних сполук рослинної клітини ….. .5
2.1. Загальна характеристика флавоноїдів....................................................5
2.2. Загальна характеристика ізопреноїди (терпеноїди)..............................9
2.3. Загальна характеристика каротиноїдів……….......................................12
2.4. Загальна характеристика іридоїдів…………………………………….15
2.5. Загальна характеристика жирних олій………………………………....16
Розділ ІІ. Еколо-біоморфологічна характеристика родини….............................19
2.1. Видовий склад лікарських рослин родини Asteraceae………………19
2.2. Біоморфологічна характеристика досліджених рослин…………….21
2.3. Екологічна характеристика лікарських рослин родини Asteraceae…..26
Розділ ІІІ. Фармакологічні властивості досліджених рослин…………………...28
Розділ IV. Практичне використання лікарських рослин родини Asteraceae …..30
Висновки ............................................................................................................37
Список використаних джерел............................................................................38

Вложенные файлы: 1 файл

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ 2.docx

— 2.80 Мб (Скачать файл)

Кислотне число – це визначення кількості (міліграмів) калію гідроксиду, необхідної для нейтралізації вільних жирних кислот в одному грамі жиру. Кількість вільних кислот при зберіганні жирної олії збільшується через те, що відбувається процес омилення жирів. Свіжі жири майже нейтральні. Отже, кислотне число є показником доброякісності та свіжості жирної олії.

Ефірне число – це кількість міліграмів калію гідроксиду, необхідна для омилення складних ефірів, що містяться в одному грамі жирів. Ефірне число дорівнює різниці між числом омилення та кислотним числом.

Йодне число – це кількість йоду, що приєднується у відповідних умовах до 100 г жирної олії. Йод приєднується до жирних олій у місцях подвійного та потрійного зв'язків. Йодне число є однією з головних ознак якісної оцінки олій, тому що дає можливість відрізняти висихні, напіввисихні та невисихні олії.

Число омилення – кількість міліграмів калію гідроксиду, необхідна для нейтралізації вільних кислот та омилення складних ефірів, що містяться в одному грамі жиру. [4]

 

Розділ ІІ. Еколо-біоморфологічна характеристика родини

2.1. Видовий склад лікарських  рослин родини Asteraceae

Айстрові (Asteraceae) або Складноцвіті(Compositae) – родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед еудікотів: включає понад 25 000 видів, з яких 17 родів є лікарськими.

Представники цієї родини поширені на всіх континентах і зустрічаються у різних рослинних угрупуваннях.

Табл. 1 – Видовий склад лікарських рослин родини Asteraceae.

п/п

Українська

назва

Латинська

назва

Російська

назва

Народна

назва

Поширення

1.

Ехінацея пурпурова

Echinacea purpurea (L) Moench

Эхинацея пурпурная

 

переважно у південних районах

2.

Нагідки

лікарські

Calendyla

Officinalis L.

Календула лекарственная

Крокіс, календула

По всій території України. Росте у вологих ґрунтах, у здичавілому стані

3.

Соняшник однорічний

Helianthus

anuus L.

Подсолнечник обыкновенный

подсолнух.

По всій території України. Культивується як олійна рослина

4.

Ромашка лікарська (обідрана)

Chamomilla recutita (L.) Rausch

ромашка лекарственная (ободранная),

рум'янок, камилка, луговик.

як бур'ян по всій території України (на Поліссі рідко). Росте уздовж доріг, вулиць, у садах, парках, на пустирях.

5.

Оман високий

Inula helenium L.

девясил високий

дев'ятисил

майже по всій території України, більше в лісостепу, зрідка в Криму, не росте в Карпатах. Росте по долинах річок, на луках, болотах, серед чагарників, на лісових галявинах.

6.

Деревій звичайний

Achillea millefolium L.

тысячелистник обыкновенный.

кривавник, маточник

Зустрічається переважно в лісових районах на луках, лісових галявинах, узліссях, біля доріг, у садах по всій території України.

7.

Полин гіркий

Artemisia absinthium L.

полынь горькая.

білий полин, віниччя.

Зустрічається по всій Україні, а в значній кількості у степових та лісостепових районах. Росте як бур'ян біля доріг, на полях, городах, смітниках, лісопосадках.

8.

Арніка гірська

Arnica montana L.

арника горная

скусивник, шалата, нечуйвітер.

Зустрічається в Карпатах (іноді на Поліссі). Росте на полонинах, лісових луках, лісових галявинах, серед чагарників.

9.

Кульбаба

лікарська

Taraxacum officinalis Web

Одуванчик лекарственный

Кульбаба, молочко, летучки

Поширена по всій території України, на відкритих місцях.

10.

Волошка синя

Centaurea cyanus L.

Василек синий

синьок, синюшпик, блават, глават

Зустрічається майже по всій території України, іноді на Поліссі та дуже рідко в Карпатах. Росте як бур'ян на посівах ярих і озимих культур.

11.

Цмин пісковий

Helichrysm arenarium (L.) Moench.

бессмертник песчаный.

безсмертники польові, жовті котики, жовті котячі лапки, сухоцвіт.

Зустрічається майже по всій Україні (за винятком Карпат) на пісках, сухих схилах, у соснових лісах, іноді як бур'ян на легких ґрунтах.

12.

Сухоцвіт багновий

Gnaphalium uliginosum L.

сушеница топяная (сушеница болотная).

сухоцвітки, жаб'яча трава

Зустрічається майже по всій території України (рідше на півдні та сході). Росте на вологих місцях: по берегах річок, канав, біля доріг, на болотах, вологих луках, у сирих лісах, як бур'ян на городах і полях.

13.

Пижмо звичайне

Tanacetum vulgare L

пижма обыкновенная.

дика горобинка, привороте-

нь, остуда.

Зустрічається майже по всій території України (за винятком гірських районів Криму). Росте на подвір'ях, уздовж доріг, канав, на сухих луках, рідше по чагарниках і лісах.

14.

Золотуш-ник звичайний

Solidago vulgare L.

золотарник обыкновенный

 

Звичайний росте по всій території України у хвойних лісах, по чагарниках, на вирубках, у сухих місцях на берегах річок, схилах.

15.

Череда трирозділь-на

Bidens tripartita L.

череда трехраздельная

причепа, собачі реп'яхи, вовчки, собачки.

Зустрічається по всій Україні. Росте на болотах, вологих місцях, на берегах річок, чагарниках, як бур'ян на городах, полях.

16.

Розтороп-ша плямиста

Silybum marianum (L.) Gaerth

Расторопша пятнистая

 

Зустрічається як бур’ян у південних районах України

17.

Цикорій дикий

Cichorium intybus L.

цикорий обыкновенный

 

В Україні часто зустрічається на луках, пустирях, уздовж доріг у канавах, біля поселень невеликими групами.


 

 

 

2.2. Біоморфологічна характеристика  досліджених рослин

Більшість Складноцвітих – трав'янисті, інколи – напівкущі та кущі, зрідка – дерева. Пагони з почерговим розміщенням листків (рідше – супротивним або мутовчастим). Інколи листки розмішені у вигляді прикореневої розетки. Листки прості, без прилистків. Стебла і листки часто вкриті волосками чи колючками (осот, нетреба, будяк). Суцвіття – кошик (найхарактерніша ознака родини), рідше – дрібні кошики, зібрані у складний щиток або волоть.

Квітки у кошику різні за будовою і виглядом: одностатеві, двостатеві чи нестатеві (стерильні). Маточка одна, з дволопатевою приймочкою, 5 тичинок зрослися між собою пиляками. Кожна квітка має свою подвійну оцвітину, але 5 чашолистиків розвинені дуже слабо, їхня вільна частина представлена волосками, зубчиками, лусками або причіпками. Віночок зрослопелюстковий, форма різноманітна. За особливостями будови розрізняють язичкові, трубчасті, несправжньоязичкові та лійчасті квітки.

У трубчастих квіток усі пелюстки в нижній частині зрощені у трубку, яка у верхній частині розширюється і закінчується п’ятьма  зубчиками у вигляді зірки; є 5 тичинок і маточка.

Язичкові квітки також мають 5 тичинок та маточку, їхні пелюстки зростаються у вигляді язичка (звідси і назва), що на верхівці закінчується п’ятьма  зубчиками.

Несправжньоязичкові квітки зовні схожі на язичкові, але на верхівці їхнього віночка лише 3 зубчики; вони не мають тичинок, а часто – і маточки: їхнє яскраве забарвлення приваблює комах-запилювачів до суцвіття.

Лійчасті квітки також слугують лише для приваблення комах-запилювачів і тому не мають тичинок в маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками. 

Плід – сім'янка, часто із чубчиком (парашутиком), який утворений чашолистиками та слугує для розселення вітром (кульбаба).

Табл. 2 – Біоморфологічна характеристика лікарських рослин родини Asteraceae

п/п

Назва

рослини

Корінь

Стебло

Листя

Квітки

Плоди

1.

Ехінацея пурпурова

Конусопо-дібне з циліндрич-ними коренями.

Пряме 50-150 см заввишки

лінійно-ланцетоподібне, просте, краї зубчасті; нижнє – черешкове, верхнє – сидяче.

Крайові квітки язичкові пурпурові, темно-червоні, жовті; серединні – трубчасті двостатеві, зібрані у великі кошики на кінцях стебел

Сім’янка

2.

Нагідки

лікарські

Стрижне-вий галузистий

Округле, прямостояче розгалужене 30-60 см заввишки

чергові, нижні – довгастообер-ненояйцепо-дібні, верхні  – ланцетні

Крайові – язичкові, маточкові оранжевого, або жовтого кольору; серединні – трубчасті, двостатеві

Сім’янка

3.

Соняшник однорічний

Стрижне-вий, розгалужуний

Пряме, вкрите шорсткими волосками

Чергові, довгочереш-кові

Язичкові або трубчасті

Сім’янка зі шкіряним здерев’янілими оплоднем

4.

Ромашка лікарська (обідрана)

Стрижне-ве, слабко розвинуте

прямостояче, циліндричне, голе, від основи розгалужене, ребристо-борозенчасте, порожнисте

почергові, сидячі, 2- 3-перистороз-січені на вузькі ниткоподібні сегменти.

дрібні, зібрані на кінцях стебла та гілок в суцвіття кошики.

Сім’янка

5.

Оман високий

коротке, м'ясисте, багатоголове, з товстими численними довгими коренями

міцні, прямостоячі ребристі, галузистих у верхній частині

великі, зморшкуватінерівномірно пилчас-тозубчасті, зверху жорстково-лосисті, знизу – сіроповстисті

крайові несправжньо-язичкові, жіночі; серединні – трубчасті, двостатеві віночки жовтого кольору.

Сім’янка з чубком

6.

Деревій звичайний

тонке, повзуче, галузисте

пряме, ребристе, нерозгалужене, сірувате

довгасті або ланцетні, двічі або тричі перисторозсічені

в дрібних кошиках зібрані у густе, верхівкове, щитоподібно-волотисте суцвіття

сплющена, сіра, дрібнобо-розенчаста, довгаста сім'янка (до 2 мм завдовжки) без чубка або коронки.

7.

Полин гіркий

стрижневий корінь і коротке кореневище

пряме, гіллясте, білувато-сіроповстисте від притиснутих сріблястих волосків.

Прикореневі листки довгочерешкові, трикутно-округлі, тричі перистороз-дільні. Стеблові листки сидячі, чергові, двічі або тричі перистороздільні на лінійно-довгасті тупі частки.

жовті, трубчасті, зібрані в пониклі, дрібні кошики, які утворюють волотеподібне суцвіття

довгасто-оберненояйцеподібна сім'янка, без чубка.

8.

Арніка гірська

майже горизонта-льне циліндричне, слабко розгалужу-не кореневи-ще, з ниткоподібними численними коренями

Прямостояче 15-80 см завдовжки

Стеблові листки прості, довгастої форми з хвилястими краями, сидячі

оранжеві, двостатеві, верхівкові, поодинокі зібрані в кошики, мають приємний специфічний запах.

сім'янка з летючкою

9.

Кульбаба

лікарська

Довге, стрижневе, гілясте

безлисті, порожнисті, зверху павутинясті, закінчуються поодинокими кошиками

опушені або голі, перистолопатеві або перисторозді-льні,часто з рожевою середньою жилкою.

Двостатеві, язичкові, яскраво-жовтого кольору

світла веретено по-дібна циліндрична сім'янка

10.

Волошка синя

тонкий, стрижне-вий

шорстке пряме ребристе, заввишки 15-100 см

ланцетні, виїмчаста-надрізані, стеблові сидячі, все листя опушені тонким войлочком

Квіткові кошики одиночні, великі, зовнішні обгортки кошиків яйцеподібні з буруватим плівчастим торочкуваті краєм

сім'янки з майже рівним їм по довжині рудуватим чубчиком

11.

Цмин пісковий

Стрижне-вий, галузистий

прямостоячі або висхідні від 1 до 10, прості, біля суцвіть гіллясті, заввишки 10 - 30 см

цілокраї, прикореневі довгасто-обернено-яйцеподібні, тупуваті, поступово звужуються в черешок, стеблові почергові, сидячі лінійно-ланцетоподібні.

дрібні, зібрані в кулясті кошики, що утворюють густий щиток.

сім'янка, з одноряд-ним волосистим чубком

12.

Сухоцвіт багновий

слаборозвинуте

5 – 30 см заввишки, від основи галузисте

чергові, короткочерешкові або сидячі, цілокраї, сірувато-білоповстисті

Крайові квітки трубчасто-ниткоподібні з 3-4-зубчастим, а серединні - з п'ятизубчас-тим віночком, двостатеві

сім'янки з чубком

13.

Пижмо звичайне

Кореневи-ще горизонтальне, повзуче, корені тонкі шнуроподібні

прямостояче, борозенчасте, у верхній частині гіллясте, голе або злегка опушене

прості, почергові, завдовжки до 20 см, перистороз-січені на 9-12 пар довгастола-нцетоподіб-них із зубчастими або перистонад-різаними краями сегментів

дрібні, яскраво-жовті, зрослопелюс-ткові, з простою віночкоподібною оцвітиною, зібрані в плоскі кошики, що утворюють на верхівці густі щиткоподібні суцвіття

Конусопо-дібно звужена ребриста сім'янка без летючки

14.

Золотуш-ник звичайний

Горизонта-льне або косовисхід-не кореневище

прямостояче, голе або короткоопушене, просте, основа стебло і черешки листків часто червонуваті

прикореневі та стеблові прості, довгасто-еліптичні, із зубчастим краєм, нижні листки з крилатими черешками, серединні та верхні - сидячі

Крайові квітки язичкові, серединні – трубчасті, двостатеві, жовтого кольору

сім'янка з чубком

15.

Череда трирозділь-на

стрижневий, сильно розгалужений, тонкий

одиночний, прямостояче, червонуватий, вгорі супротивно розгалужений

супротивні, з короткими крилатими черешками, трироздільна

брудно-жовті, все трубчасті, зібрані в поодинокі кошики на верхівці стебла і супротивних пазушних пагонах, обгортка кошики дворядна

оберненояйцеподібні, клиноподібна, сплюснута, з двома зазубреними остями сім'янка

16.

Розтороп-ша плямиста

стрижневий, сильно розгалужений

Прямостояче, просте, або галузисте, голе, 1-1,5 м. заввишки

Почергові, перисто-лопатеві, або перисто-розсічені з жовтуватими колючками по краю листка

Двостатеві трубчасті, рожевого або білого кольору

Сім’янка з летючкою

17.

Цикорій дикий

стрижневий

товсті, ребристі, світло-зелені, опушені липкими залозистими волосками

прості, чергові, світло-зелені, видовжені або овальні, опушені рідкісними жорсткими волосками

Язичкові квітки - жовті чи помаранчеві, зверху блискучі, з нижнього боку матові; трубчасті - дрібні, жовті, помаранчеві або темно-коричневі

сім'янки різної форми і величини


 

 

2.3. Екологічна характеристика лікарських  рослин родини Asteraceae

Табл. 3 – Екологічна характеристика лікарських рослин родини Asteraceae

п/п

Назва рослини

Життєва рослина

Відношення до світла

Відношення до зволоження грунту

1.

Ехінацея пурпурова

гемікриптофіт

факультативний геліофіт

ксерофіт

2.

Нагідки лікарські

терофіт

геліофіт

гігрофіт

3.

Соняшник однорічний

терофіт

геліофіт

ксерофіт

4.

Ромашка лікарська (обідрана)

терофіт

геліофіт

мезофіт

5.

Оман високий

хамефіт

геліофіт

гігрофіт

6.

Деревій звичайний

хамефіт

геліофіт

мезофіт

7.

Полин гіркий

хамефіт

геліофіт

ксерофіт

8.

Арніка гірська

гемікриптофіт

геліофіт

гігрофіт

9.

Кульбаба лікарська

гемікриптофіт

сціофіт

мезофіт

10.

Волошка синя

гемікриптофіт

геліофіт

ксерофіт

11.

Цмин пісковий

гемікриптофіт

сціофіт

ксерофіт

12.

Сухоцвіт багновий

терофіт

геліофіт

гігрофіт

13.

Пижмо звичайне

хамефіт

факультативний геліофіт

мезофіт

14.

Золотушник звичайний

хамефіт

геліофіт

ксерофіт

15.

Череда трироздільна

терофіт

факультативний геліофіт

гігрофіт

16.

Розторопша плямиста

терофіт

геліофіт

ксерофіт

17.

Цикорій дикий

гемікриптофіт

геліофіт

мезофіт


Життєва форма лікарських рослин родини Asteraceae різноманітна. Серед них зустрічаються як однорічні так і багаторічні, а саме гемікриптофітів – 6 видів, терофітов – 6 видів і хамефітов – 5 видів. За відношенням до зволоження ґрунту серед трав’янистих представників родини Asteraceae переважають ксерофіти, тобто види рослин, що зустрічаються на засушливих місцях – 7 видів. Мезофіти види рослин, що зустрічаються на помірно зволожених ґрунтах – 6 видів і гігрофіти рослин, що зростають в умовах достатнього зволоження – 4 видів. Ці рослини найчастіше зустрічаються у вологих та заболочених місцезростаннях. Два види є гігрофітами. Це вологолюбні рослини, приурочені до боліт.

За відношенням до режиму освітленості більшість досліджуваних видів рослин належать до геліофітів, тобто світлолюбних рослин відкритих місцезростань – 12 види, 3 вида є факультативними геліофітами, тобто зустрічаються і на відкритих місцях і на узліссях чи по чагарниках. 2 видів є сціофітами, тобто рослинами затінених лісових місцезростань.

 

Розділ ІІІ. Фармакологічні властивості досліджених рослин

Табл. 4 – Фармакологічні властивості лікарських рослин родини Asteraceae

п/п

Рослина, сировина

Біологічно активні речовини

Основні фармакологічні дії

основні

допоміжні

1.

Ехінацея пурпурова, трава, кореневища та корені

полісахариди

Інсулін, глюкоза, дубильні речовини, смоли, макро- і мікроелементи

протимікробну, противірусну і протигрибкову

2.

Нагідки лікарські, квітки

каротиноїди

Ксантофіл, вітамін С, органічні кислоти, смоли, ефірна олія, слизові речовини

Протизапальна, бактерицидна, жовчогінна, гіпотензивна

3.

Соняшник однорічний, насіння

Жирні олії

Гліцериди олеїнової, ліноленової і ненасичених кислот, каротиноїди, стерини

Жарознижувальний, спазмолітичний

4.

Ромашка лікарська (обідрана), квітки

терпеноїди

флавоноїдів похідних апігеніну, лютеоліну, кверцетину; кумарини, каротиноїди, вітамін С, полісахариди, холін

спазмолітичну, знеболювальну, протизапальну, протиалергійну, заспокійливу, антимікробну

5.

Оман високий, кореневище

терпеноїди

інулін

відхаркувальну

протимікробну

6.

Деревій звичайний

терпеноїди

флавоноїди, органічні кислоти, дубильні речовини, вітамін К, алкалоїди.

протизапальну, бактерицидну, кровоспинну, жовчогінну, сечогінну

7.

Полин гіркий, листя, трава

терпеноїди

алкалоїди, вітаміни С, групи В, каротиноїди.

Протизапальну, антисептичту, проти виразкову, протигельмінтне

8.

Арніка гірська, квітки

терпеноїди

флавоноїди, кумарини, каротиноїди, холін, дубильні речовини (до 5 %), слиз, органічні кислоти

кровоспинну, жовчогінну, протисклеротичну, подразнювальну та бактеріостатичну

9.

Кульбаба лікарська, корені

іридоїди

Інулін, смолисті речовини, фенокислоти, куучук, жиру олію

Сечогінний, відхаркувальний, жовчогінний

10.

Волошка синя, квітки

флавоноїди

смолисті речовини, сапоніни, пектини, алкалоїди, глікозид центаурин

сечогінну, жовчогінну, протизапальну, дезінфекційну

11.

Цмин пісковий, квітки

флавоноїди

похідні фталевого ангідриду, дубильні речовини, ефірна олія, вітамін К, каротиноїди, слиз, органічні кислоти, смоли, кумарини

Спазмолітичну,

антибактеріальну, жовчогінне

12.

Сухоцвіт багновий, трава

флавоноїди

ефірна олія, смолисті, дубильні речовини

судинорозширювальну, гіпотензивну, ранозагоювальну, протимікробну

13.

Пижмо звичайне, квітки

флавоноїди

ефірна олія, дубильні речовини, органічні кислоти, алкалоїди.

протигельмінтне, жовчогінне

14.

Золотушник звичайний, трава

флавоноїди

сапоніни, дубильні речовини, вітаміни РР, С, каротиноїди; ефірну олію, фенолкарбонові кислоти

жовчогінну, сечогінну, протизапальну, кровоспинну

15.

Череда трироздільна

флавоноїди

фенолокислоти, пектинові речовини, вітамін С, В2, Е, РР, йод, каротиноїди, ліпіди, віск, парафіни

Р-вітамінну та гіпотензивну

16.

Розторопша плямиста, плоди

лігнани

Силібін, жирна олія, смоли

гепатопротекторну

17.

Цикорій дикий, корінь

полісахариди

гіркі глікозиди, цикорієву фенолокислоту, цикорин, органічні кислоти, вітаміни групи В та С, білкові та смолисті речовини

жовчогінну, антисептичну та послаблювальну


Розділ IV. Практичне використання лікарських рослин родини Asteraceae

4.1.Ехінацея пурпурова Echinacea purpurea (L) Moench

Народна медицина 
       Препарати з рослини мають протимікробну, противірусну і протигрибковою дією, стимулюють реакції клітинного та гуморального імунітету, прискорює процес загоєння ран, виразок, зменшує біль, дуже ефективно проти бородавок. Як імуномодулятор, ехінацея використовується також при психічному і фізичному перевтомі, після антибіотикотерапії, цитостатичної та променевої терапії. В деяких випадках викликає алергію.

У медичній практиці як імуностимулюючої засоби застосовуються настойки, відвари і екстракти ехінацеї. У промислових масштабах випускаються, головним чином, лікарські препарати, виготовлені на основі соку або екстракту трави ехінацеї пурпурової. [1]

 

4.2. Нагідки лікарські Calendyla Officinalis L.

Квітки. Настій, настоянка (всередину) – при гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентероколітах, захворюваннях печінки, хворобах селезінки, при гіпертонії, серцевих захворюваннях, що супроводжуються серцебиттям, задишкою, набряками, при новоутвореннях як симптоматичний засіб; зовнішньо (у вигляді полоскань) – при хворобах порожнини рота (молочниця у дітей), при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, ангінах; у вигляді клізм – при лікуванні проктити і парапроктитів.

Калефлон (Caleflonum) – очищений екстракт з квіток календули. Випускається в таблетках по 0,1 г, світло-коричневого (до темно-коричневого) кольору зі слабким специфічним запахом. Приймають по 0,1-0,2 г 3 рази на день після їди. Курс лікування 3-6 тижнів. Призначають як протизапальний і стимулюючого репаративні процеси при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, при хронічних гастритах і ентеритах.[6]

 

 

4.3. Соняшник однорічний  Helianthus anuus L.

Застосовується в медицині очищене (рафіноване) масло при холециститах, холангітах, жовчно-кам'яної хвороби - по 1/4 склянки вранці натщесерце (необхідно лягти потім на правий бік) Інші рекомендують масло приймати по 1-2 ст. ложки натщесерце і в клізмі (при жовчних каменях). Крім того, його рекомендують для профілактики і лікування атеросклерозу. У народній медицині соняшник застосовується також при малярії, ревматизмі, спазмах бронхів, кашлюку, кольках шлунка і кишечника, коліті, жовтяниці, геморої, грипі, ГРВІ, опіках, екземі, ранах. При екземі користуються рідиною, отриманої при сухій перегонці плодів (сім'янок). При геморої паряться над відваром капелюшків соняшнику. Дві-три ложки насіння відварюють в 0,5 л підсолодженою води, поки залишиться 400 мл, проціджують - по 15-30 мл 3 рази на день при коклюші).

 

4.4. Ромашка лікарська Chamomilla recutita (L.) Rausch

Информация о работе Органічні сполуки у лікарських рослинах родини Asteraceae