Бухгалтерський облік в Міжнародному Бізнесі

Звіт про фінансові  результати показує прибутковість діяльності підприємства, але не показує надходження і вибуття грошових коштів у результаті цієї діяльності. Причина тут полягає в тому, що звіт про фінансові результати складається згідно з принципом нарахування: доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяльності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінансові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів.

Існують два методи трансформації  звіту про фінансові результати для отримання інформації про  рух грошових коштів:

1. прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту. Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми, витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;
2. непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосередньо сума чистого прибутку.

Використання зазначених методів приводить до однакових  результатів. 
У П(С)БО 4 використовується непрямий метод складання звіту про рух грошових коштів.

 

64. Звіт про власний капітал

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. 
У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

1. фінансова — прийнята більшістю підприємств при складанні фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;
2. фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність, розглядається як продуктивність підприємства.

Наведені концепції  капіталу приводять до таких концепцій  збереження капіталу:

1. збереження фінансового капіталу, згідно з якою прибуток заробляється, якщо тільки фінансова (або грошова) сума чистих активів на кінець періоду перевищує фінансову (або грошову) суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду;
2. збереження фізичного капіталу — прибуток заробляється, якщо тільки фізична виробнича потужність (або продуктивність) підприємства (або ресурси, необхідні для досягнення такої потужності) на кінець періоду перевищує фізичну виробничу потужність на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.

Вибір підприємством відповідної концепції має базуватися на потребах користувачів фінансових звітів.

 

65. Примітки до фінансової звітності

Усі підприємства розкривають у  примітках призначення та умови  використання кожного елемента власного капіталу(крім статутного капіталу). Пояснювальна записка (примітка) до бухгалтерського фінансового звіту підприємства характеризує його діяльність у звітному році, пояснює основні фактори, які впливали на господарські і фінансові результати роботи, висвітлює фінансове і майнове становище, перспективи подальшої діяльності. Зміст примітки визначають національні стандарти. Наприклад акціонерні товариства наводять інформацію про кількість та вартість акцій, типи акцій у складі статутного капіталу. Інші підприємства наводять інформацію про розподіл часток статутного капіталу між власниками і таке інше.

 

Примітки до фінансової звітності — сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках розкривають:

1. облікову політику підприємства — як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;
2. інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);
3. інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

 

66. Зміст фінансових інвестицій

Для ефективного використання тимчасово вільних активів підприємства та організації здійснюють фінансові інвестиції.

Основні принципи оцінки та відображення в обліку фінансових інвестицій визначаються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16 квітня 2000 р. № 91, П(С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 липня 1999 р. № 176 та П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 липня 1999 р. № 163.

Фінансові інвестиції визначаються як активи, які утримуються підприємством з метою:

• одержання доходів у вигляді дивідендів або відсотків від їх володіння;
• набуття вигідних відносин з іншими підприємствами або контролю над їх діяльністю;
• майбутні вигоди від зростання вартості здійснених інвестицій. Загальна класифікація інвестицій наведена на рис. 4.1.

Залежно від мети здійснення фінансових інвестицій підприємство може отримувати дохід, набувати контроль над об’єктом інвестування та мати інші вигоди. Дохід від інвестицій — це отримання процентів або дивідендів. Вплив здійснюється з метою отримання і нематеріальних вигід — доступ до технології або гудвілу, якими володіє підприємство-об’єкт інвестування, вплив на його фінансову, комерційну та господарську діяльність. Воно може також володіти стратегічними запасами сировини, необхідної інвестору, або знаходитися в інвестиційно привабливому економічному середовищі та т. ін. Інвестиції можуть здійснюватися також і з метою отримання майбутніх вигід, як, наприклад, зростання вартості акцій.

Залежно від терміну, протягом якого підприємство очікує володіти фінансовими інвестиціями, вони поділяються на поточні та довгострокові.

Поточними є  інвестиції, які підприємство має  намір та можливість утримувати протягом дванадцяти місяців з дати придбання або протягом операційного циклу, якщо він більше зазначеного терміну. Довгостроковими є фінансові інвестиції, які утримуються протягом терміну, який перевищує 12 місяців або операційний цикл.

Залежно від виду відносин між інвестором та об’єктом інвестування вони поділяються на:

• інвестиції, що засвідчують відносини позики;
• інвестиції, які засвідчують право власності на частку в майні підприємства.

Інвестиції, які засвідчують  відносини позики, придбаваються підприємством із метою отримання процентів від надання в тимчасове користування вільних активів. Документами, які засвідчують факт здійснення таких інвестицій, є облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати.

Інвестиції, які засвідчують  право власності на частку в майні іншого підприємства, здійснюються як з метою отримання доходу від володіння часткою майна іншого підприємства у вигляді дивідендів, так і для набуття контролю або вигідних відносин з інвестиційно привабливим підприємством. Документами для підтвердження факту володіння часткою майна є акції, приватизаційні папери.

Під час придбання  всі інвестиції оцінюються за собівартістю, яка залежно від способу набуття  інвестицій визначається по-різному

 

 

67. Облік довгострокових інвестицій

Довгострокові фінансові інвестиції —це інвестиції на період більший ніж один рік, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них належать довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються на ті, що обліковуються за методом  участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові  фінансові інвестиції поділяються на пайові та позикові

відповідно п.17 П(С)БО 2 до довгострокових фінансових інвестицій (далі в тексті - ДФІ) слід відносити інвестиції, що не є поточними, тобто інвестиції, які утримуються підприємством на період більше одного року (тобто термін погашення яких більше одного року), та всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Дане визначення є загальним при первісній оцінці підприємством придбаних інвестицій та віднесенні їх до ДФІ або ж до поточніх фінансовіх інвестицій (далі в тексті - ПФІ). Слід відмітити, що всі придбані ДФІ первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю так само, як і ПФІ

При відображенні ДФІ  на дату балансу, підприємство-інвестор повинен користуватися певною класифікацією. Іншими словами, всі ДФІ згідно П(C)БО 12 можливо поділити на дві великі групи, а саме:

1) інвестиції, що надають  право власності інвестору (далі - ДФІ з ПВ);

2) інвестиції, що не  надають право власності інвестору  (далі - ДФІ без ПВ).

ДФІ з ПВ поділяються  на такі види:

1. Фінансові інвестиції  в асоційовані підприємства

2. Фінансові інвестиції  в спільну діяльність (спільні  підприємства) 

3. Фінансові інвестиції  в дочірні підприємства

4. Фінансові інвестиції  в підприємства, на які інвестор  не має суттєвого впливу 

Облік придбання довгострокових фінансових інвестицій

№	Зміст господарської	Кореспондуь	ючі рахунки
	операції	Д-т	К-т
1	Оприбутковано інвестиції, придбані в кредит	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	63 "Розрахунки з постачальниками  і підрядник: е»-ми"
2	Здійснено фінансові вкладення  за грошові кошти	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	ЗО "Каса", 3 1 "Рахунки в банках."

 

68. Облік інвестицій у придбання матеріальних та нематеріальних необоротних

 

69. Зміст та види нематеріальних активів

Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та  інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Бухгалтерський облік нем ак ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами: права користування прир ресурсами ; права користування майном ; права на знаки для товарів і послуг ; права на об'єкти пром власності ; авторські та суміжні з ними права ; гудвіл; інші немат акт (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). Нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх ек вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. БО немат активів здійснюється за первинною в-тю,  що визначається в зал-ті від джерела їх надходження (придбання; внески засновників; обмін одного н.а. на інший н.а.; обмін н.а. на інший актив; в р-ті об’єднання п-в). Собіварт. придбаного немат. активу включ. всі витрати , пов’яз. з його придбанням та доведенням до стану, придатного до викор. Якщо немат. актив надійшов у рез. обміну, то його собів. дор. різниці між справедливою ринк.вартістю отриманого активу і сумою часткової оплати під час придбання. Собів. безкоштовно отриманого немат. активу дор. ринк. вартості на дату прийняття на облік.

обмеження на його викор-ня; ін. чинники. Метод нарах-ня аморт. нематер. ак-ву обирається підпр-вом самостійно, виходячи з особл-стей його форми отримання очікуваних ек. вигод. Суми амортиз., нарахованої протягом звітн. періоду, відображ. у складі витрат цього періоду або включаються до собів-сті ін. ак-ву. Термін корисного викор-ня нематер. ак-ву та метод амортиз. підлягає перегляду в кінці звітн. періоду, якщо в наст. періоді очік. суттєві зміни цього терміну порівняно із його початк. оцінкою. Зміна методу нарах-ня аморт. нематер. ак-ву відображ. як зміна облік. пол-ки відповідно до націон. стандарту б/о № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінанси. звітах». Нарах-ня амортиз. відображ. в дебеті р-ків витрат виробнич. або комерц. діял-сті та кредиту субрах-ка 133 «Знос (аморт.) нематер. ак-вів».

 

 

70. Оцінка та переоцінка нематеріальних активів

Собіварт. придбаного немат. активу включ. всі  витрати , пов’яз. з його придбанням та доведенням до стану, придатного до викор. Якщо немат. актив надійшов у рез. обміну, то його собів. дор. різниці між справедливою ринк.вартістю отриманого активу і сумою часткової оплати під час придбання. Собів. безкоштовно отриманого немат. активу дор. ринк. вартості на дату прийняття на облік.

Нематер. активи - умовна вартість об`єктів промисл. та  інтелект. власності , а також ін. аналогічних майнових прав, які визнач. об`єктом права власн-сті конкр. підпр-ва (гудвілл, патенти, ноу-хау, авторські права, прогр. забезпеч. обчислюв. тех.-ки...). Мають такі х-ні риси: відсутність мат форми; використання протягом тривалого часу; властивість приносити ек вигоду п-ву; високий ступінь невизначеності розмірів майб прибутку від їх викор-ня. Немат. ак. визнається як ак., якщо: існує імовірність одержання майбутніх ек вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. У разі, якщо немат. ак. не відповідає вказаним вище критеріям, витрати, пов'язані з його придбанням, списуються як витрати звітного періоду, протягом якого вони були здійснені. Такі витрати не підлягають у наступні звітні періоди визнанню як нематер. ак. Не визнаються як нематер. ак. та відображу. в складі витрат періоду також: витрати на підготовку кадрів; витрати на рекламу; витрати на створ. підпр-ва та підготовку його осн. діяль-сті; внутрішньогенерований гудвіл; витрати на дослідж.; вартість видань. Немат. ак. у б/о оцін. в сумі всіх факт. затрат на придб. і приведення до стану готовності для використ. Немат. ак. підлягає відображенню за собівартістю його придбання чи створ. на дату прийняття на б/о. Б/О немат. ак-вів ведуть на рахунку 12 «Немат. ак-ви». В Д-ті рахунка відобр. надходж., в К-ті — вибуття. Аналітичний облік цього рахунка ведуть за видами нематер. ак-вів. Придбання немат. ак-вів відображ. записом у такі рах-ки: д. — рах-к 12 «Немат. ак-ви», к. — 63«Розрах-ки з постач-ками та кред-рами» — на придбані авторські права, або д. — р-к 12 «Нем. ак-ви», к. — 46 «Неоплач. к-ал» — на внесене право на корист-ня. У разі одерж. нематер. ак-ву від засн-ків у рах-ок внесків до стат. к-лу: Д. рахунка 12 «Нематер. ак-ви» К. р-ка 46 «Неоплач. к-тал» ; у разі безкошт. одерж.:  Д. р-ка 12«немат. активи» К. р-ка 424 «Безоплатно отримане майно».