Виробнича практика

Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: "Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв’язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні. "

Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, другий – передається до бухгалтерії. Цінності, що не належать підприємству,, але знаходяться у нього в користуванні або на відповідальному зберіганні, записують в окремий інвентаризаційний опис. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.

При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів – підлягає стягненню з касира. Акт інвентаризації грошових коштів у касі наведено нижче.

Перевірка стану розрахункових відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за документами. Підприємства обмінюються контокорентними виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. Виписки надсилаються підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення.

Таким чином на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами мають відображатися тільки погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез’ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що значаться в записах поточного обліку і визнаються нею правильними. В необхідних випадках справи по неурегульованих сумах заборгованості передаються до судових органів.

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу Плану рахунків.

 

 Відображення на рахунках результатів інвентаризації

Зміст господарських операцій		Кореспонденція рахунків		Сума, грн
		дебет	кредит
Оприбутковано виявлені лишки запасів		20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні  активи", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського  виробництва", 28 "Товари"	719 "Інші доходи від  операційної діяльності"	1000
Списана сума уцінки запасів до чистої вартості їх реалізації		946 "Втрати від знецінення  запасів"	20,21,22, 26, 27, 28	500
Списані запаси втрачені внаслідок надзвичайних подій (стихійне лихо, крадіжки тощо)		99 "Надзвичайні витрати"	20,21,22, 26, 27, 28	800
Отримані відходи від списання запасів, знищених внаслідок надзвичайних подій		209 "Інші матеріали"	75 "Надзвичайні доходи"	200
Списана нестача запасів (якщо винна особа не встановлена, то виявлену суму нестачі відносять також у дебет позабалансового субрахунку 072)		947 "Нестачі і втрати  від псування цінностей"	20,21,22, 26,27,28	1500
Сума, що підлягає відшкодуванню винними особами (списується з кредиту субрахунку 072 після встановлення винуватців)		375 "Розрахунки за відшкодуванням  завданих збитків"	719 "Інші доходи від  операційної діяльності"	2400
Відображена сума ПДВ	719 "Інші доходи від  операційної діяльності"		641 "Розрахунки за податками"		400
Отримано гроші в рахунок відшкодування втрат	30 "Каса", 31 "Рахунки в банках"		375 "Розрахунки за відшкодуванням  завданих збитків"		2400

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ЗОВНІШНІЙ  КОНТРОЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

Основні функції Державної контрольно-ревізійної служби України

У статті 8 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" зазначено, що Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:

o організують роботу контрольно-ревізійних  підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі  по проведенню державного фінансового  контролю, узагальнюють наслідки  державного фінансового контролю  і у випадках передбачених  законодавством, повідомляють про  них органам законодавчої та  виконавчої влади;

o проводять у підконтрольних  установах ревізії фінансово-господарської  діяльності, використання і збереження  фінансових ресурсів, необоротних  та інших активів, правильності  визначення потреби в бюджетних  коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського  обліку та фінансової звітності;

o здійснюють державний фінансовий  аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного  сектору економіки, а також інших  суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів  та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який  перевіряється) державне чи комунальне  майно;

o здійснюють контроль за усуненням  недоліків і порушень, виявлених  під час проведення державного  фінансового контролю;

o розробляють нормативно-правові  акти та методичні документи  з питань своєї діяльності;

o здійснюють методологічне керівництво  і контроль за діяльністю підпорядкованих  контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення  державного фінансового контролю  і поширюють його серед контрольно-ревізійних  служб, розробляють пропозиції щодо  удосконалення державного фінансового  контролю;

o проводить перевірки державних  закупівель та здійснює інші  функції відповідно до Закону  України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні  кошти".

Контроль за використанням політичними партіями коштів, виділених з Державного бюджету України на фінансування їхньої статутної діяльності, здійснює Головне контрольно-ревізійне управління України.

Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

Структура Державної податкової служби.

Законом України "Про Державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 р. визначено структуру, статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади і складається з ДПАУ, державних податкових адміністрацій у АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), по районах у містах. До складу органів Державної податкової служби входять відповідні спеціальні підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями (податкова міліція).

Органи Державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Державна податкова адміністрація України (ДПАУ) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів.

Порядок застосування фінансових санкцій та стягнення податкової заборгованості

До платників податків і зборів (обов'язкових платежів), що порушують податкове законодавство, застосовують фінансові санкції як засіб покарання за допущене порушення. До фінансових санкцій належать:

1) стягнення дорахованих сум податків і зборів (обов'язкових платежів) - це отримання з платника сум, що були недораховані ним і виявлені в процесі податкової перевірки;

2) штрафи - це плата в фіксованій сумі у формі відсотків від суми податкового зобов'язання (без врахування пені і штрафних санкцій), що утримується з порушника податкового законодавства, або у сумі кратних чисел неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штрафи можуть накладатися на громадян, а також як на підприємства (організації, заклади), так і на їх керівників й інших посадових осіб (адміністративні штрафи);

3) пеня - це плата у формі відсотків, що нараховані на суму податкової заборгованості (без врахування пені), що утримується з порушника податкового законодавства. Нараховується переважно пеня на суму податкової заборгованості (із врахуванням суми штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, що встановлена на день виникнення такої податкової заборгованості. Факти порушень податкового законодавства податківець оформляє актом документальної перевірки, де викладає зміст порушення із обґрунтуванням порушених норм законодавства актами та робить посилання на конкретні їх пункти і статті.

Керівники, відповідні посадові особи юридичних осіб та громадяни під час податкової перевірки зобов'язані давати письмові пояснення з усіх податкових питань, підписати акт документальної перевірки та виконувати вимоги органів державної податкової служби (ДПС) щодо усунення виявлених порушень законодавства про податки, інші обов'язкові платежі до бюджетів, внески до державних цільових фондів.

Якщо керівник або головний бухгалтер підприємства (організації, закладу) чи громадянин - платник відмовляються від підписання акта документальної перевірки, податківець повинен скласти акт відмови від підписання довільної форми.

Акт документальної перевірки, акт відмови не пізніше, ніж протягом наступного дня після їх складання мають бути зареєстровані у спеціальній книзі та разом з поясненнями платника (якщо вони є) і матеріалами документальної перевірки подаються для розгляду керівнику податкового органу. Цей керівник може затвердити акт, вжити заходів щодо усунення недоліків в оформленні даного акта або призначити повторну перевірку.

Керівник органу ДПС або його заступник (керівник, який розглядав матеріали перевірки) приймає рішення про застосування і стягнення фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки.

Оскарження рішень податкової адміністрації

Оскарження рішень органів ДПС здійснюються в адміністративному або судовому порядку.

В адміністративному порядку будь-який платник податків може оскаржити такі рішення органів державної податкової служби:

o податкові повідомлення про  суми податкових зобов'язань;

o постанови про накладання адміністративних  стягнень та рішень ДПС щодо  визначення сум податкових зобов'язань, узгодження операцій із заставленими  активами платника податків, узгодження  плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у податковій  заставі про застосування штрафних  фінансових санкцій, арешт активів, покладання відповідальності за  погашення залишкового боргу  платника податку на третю  особу;

o дострокове розірвання договорів  про розстрочення, відстрочення  податкових зобов'язань за ініціативою  органу ДПС.

Не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку податкове зобов'язання, самостійно ним визначене у податковій декларації (розрахунку). У випадку, коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (розрахунку), то такий платник зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що має виправлені показники.