Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2013 в 22:23, курсовая работа
Однією із складових стабільної та рентабельної роботи підприємства є оптимальна наявність і обіг виробничих запасів. Запаси – це такий вид оборотних засобів, який практично завжди є в тому чи іншому вигляді на будь-якому підприємстві.
Для одного підприємства виробничі запаси є основою стабільної та рентабельної роботи, для іншого лише невеликою частиною всіх активів. Але в будь-якому разі правильне документальне оформлення і відображення операцій із запасами у бухгалтерському обліку – запорука успішної роботи підприємства в цілому.
ВСТУП……………………………………………………………………………3
Розділ 1 Теоритичні основи обліку виробничих запасів на підприємствах України……………………………………………………………….5
1.1. Економічна сутність виробничих запасів та іх класифікація…….5
1.2 Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів……………………………………………9
1.3. Критична оцінка проблемних питань обліку виробничих запасів..14
Розділ 2 Організація обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів на ВАТ «Криворіжхліб»……………….19
2.1 Характеристика ВАТ «Криворіжхліб» та показників господарської діяльності………………………………………………………………19
2.2 Особливості облікової політики підприємства……………………28
2.3 Первинний облік виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів…………………………………………………………….32
2.4 Аналітичний і синтетичний облік виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів…………………………………….35
Розділ 3 Шляхи вдосконалення обліку виробничих запасів в частині паливно-мастильних матеріалів………………………………………………..42
Висновки…………………………………………………………………………48
Список використаних джерел………………………………………………….51
Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
-раціональне визначення
-організація складського господарства;
-достовірне визначення
-визначення умов переоцінки
запасів на дату балансу та
методів їх оцінки вразі
-розкриття інформації про
Усі перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами . Загальноприйнята класифікація впроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те, що на певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва, це зумовлено тим що кожен регіон має свою специфічну вимову, а також не обходиться і без непрофесійності рабочих, які не вправі дати правильну класифікацію через свою не кваліфікованість. Отже, роблячи узагальнення даного розділу ми можемо сказати, що від правильної класифікації залежить і правильність подальшого обліку виробничих запасів.
1.2 Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік виробничих запасів
Бухгалтерський облік утворює нерозривну єдність з середовищем, у взаємозв’язку з яким він проявляє свою цінність, зокрема, з системою законодавчого регулювання.
В Україні суб’єктами нормативного регулювання обліку є Кабінет Міністрів, Міністерства органів Держкомстатистики, Державна податкова служба, Національний банк та інші державні органи. Нормативними документами регламентуються як об’єкти обліку, так і схема кореспонденції рахунків.
Бухгалтерський облік в
Обліку притаманна певна специфіка залежно від виду діяльності підприємства та форми господарювання.
Бухгалтерський облік зобов’язаний вести всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.
Організація бухгалтерського обліку має забезпечити:
Бухгалтерський облік і
При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів потрібно керуватися такими законодавчими та нормативними документами :
Характеристику нормативно-
Таблиця 1.2 Характеристика нормативно-законодавчої бази з обліку виробничих запасів
Нормативний документ |
Короткий зміст |
Використання в обліку | |
Про оподаткування прибутку підприємств: №283/97-ВР від 22.05.97р. |
Закон визначає правила
ведення податкового обліку. |
Використовується в обліку зобов’язань для формування валових витрат у податковому обліку. | |
Закон України “Про податок на додану вартість” №168/97 – ВР від 3 квітня 1997 року зі змінами і доповненнями |
Цей Закон визначає платників податку на доданувартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. |
Закон використовується для визначення платників податку, об’єктів опадаткування | |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1(затверджено наказом Міністерства фінансів України №87 від 31 березня 1999 р. „Загальні вимоги до фінансової звітності ”; |
Цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. |
Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності і консолідованої фінансової звітності. | |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс” |
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей |
Норми цього Положення (стандарту)застосовуються до балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності | |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати”; |
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей |
Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб | |
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рух грошових коштів” |
им Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей |
Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності | |
П(С)БО 5 „Звіт про власний капітал” |
Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей |
Норми цього Положення (стандарту) стосуються підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності | |
П(С)БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” та ін |
Цим Положенням (стандартом) визначається порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності |
Норми цього Положення (стандарту) застосовуються у фінансовій звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності | |
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом |
Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності |
Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. | |
Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 |
підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету |
||
План рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р. |
План рахунків бухгалтерського
обліку є переліком рахунків і
схем реєстрації та групування на них
фактів фінансово-господарської |
Рахунки класів 0-7 є обов’язковими для всіх підприємств. Рахунки класу 9 використовуються всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, та організацій діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. | |
Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій №291 від 30.11.99р. |
Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб. |
Використовується |
1.3 Критична оцінка проблемних питань обліку виробничих запасів
Основою стандартів будь - якої країни та головною вимогою до фінансової звітності є правдиве відображення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів у реальному часі.
Сьогодні загальний характер багатьох норм і правил (стандартів) дає бухгалтерам широке поле для професійної творчості та спонукає до самостійного прийняття важливих рішень з облікових проблем.
Стандарти надають свободу вибору відповідних методів обліку, у зв'язку з чим бухгалтерські записи часто залежать від обраного методу. Вони описують можливі методи, надають рекомендації щодо вибору найбільш вдалого методу для підприємств залежно від специфіки їх діяльності. А бухгалтер обирає необхідні йому проводки відповідно до облікової політики.
Та незважаючи на всі позитивні сторони існування положень (стандартів) бухгалтерського обліку, деякі з них мають певні недоліки і потребують удосконалення.
Проблеми обліку, оцінки і аналізу використання виробничих запасів розглядалися в працях відомих вітчизняних учених-економістів: Бородкіна А.С., Бутинця Ф.Ф., Голова С.Ф., Завгороднього В.П., Єфіменка В.І., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Литвина Ю.Я., Сопка В.В., Ткаченко Н.М., Чумаченка М.Г. Вагомий внесок у розвиток методології питань обліку і аналізу використання виробничих запасів зробили зарубіжні вчені: Аксененко А.Ф., Барнгольц Я.М., Бейгельзимер М.Г., Глен А. Велш, Козлова О.П., Левін В.С., Луговий В.А., Маргуліс А.Ш., Новодворський В.Д., Петрова В.І., Покараєв Г.М. Розенберг Н.Я., Смірнов К.А., Тішков І.Є., Цуркану В.І., Чечета А.П., Шеремет А.Д.
П(С)БО 9 «Запаси» є основним документом,
що регулює порядок надходження,
використання та оцінку виробничих запасів.
З впровадженням цього
Суть одного з недоліків П(С)БО 9 «Запаси» полягає в тому, що визнання запасів активом за умови наявності вірогідності отримання економічних вигод в майбутньому і визначення цих майбутніх вигод є неможливим, оскільки немає порядку розрахунку таких вигод.
Недоліком Положення є й те, що особливу увагу в ньому приділено уцінці запасів, а збільшення їх вартості передбачається лише на суму попередньої уцінки. Виникає думка, що такий підхід до дооцінки не зовсім правильний, оскільки, по - перше, це призведе до зловживань і масових уцінок запасів із подальшою їх реалізацією, по - друге, низькі ціни на них на момент складання балансу спотворять реальну вартість оборотних активів підприємства. Тому пропонується внести у цей стандарт зміни, які б дали змогу підприємствам здійснити дооцінку відповідно до діючих ринкових цін із віднесенням цих сум на поповнення власних обігових коштів.
Наступним не менш важливим недоліком Положення є певна невідповідність його з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 р. №2, а саме:
1) в методичних рекомендаціях до первісної вартості запасів при їх придбанні до складу інших витрат також відносять втрати і нестачі запасів в межах норм природного убутку, виявлені при оприбуткуванні придбаних запасів, що сталися при їх транспортуванні. В П(С)БО 9 «Запаси» в пункті «інші витрати» таких витрат не має;
2) в Положенні відсутня інформація про визнання первісної вартості придбаних запасів, за якою вони відображаються в бухгалтерському обліку і котра визначається діленням фактичних витрат, що пов'язані з придбанням однорідних запасів, які надійшли однією партією, на загальну кількість придбаних запасів.
3) в методичних рекомендаціях пропонується оцінювати надлишки запасів виявлені при інвентаризації, браковані вироби, зворотні відходи, а також ті запаси, що отримано в процесі ремонту, модернізації, ліквідації основних засобів за чистою вартістю реалізації або за ціною їх можливого використання. Тоді як у П(С)БО 9 «Запаси» аналогічної вимоги не має. Досі вважали, що такі запаси оприбутковують так само, як і безоплатно отримані, за справедливою вартістю, яка для матеріалів дорівнює відновлюваній вартості (сучасна собівартість придбання). Тим більше, що в останньому абзаці пункту 9 П(С)БО 9 «Запаси» записано: у разі коли на момент оприбуткування неможливо достовірно визначити первісну вартість запасів, їх відображають в обліку за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
Важливим недоліком нормативно - правових документів та рекомендацій, які регулюють бухгалтерський облік запасів є відсутність в них визначення критеріїв та умов віднесення активів до окремих груп запасів.
До цього часу не внесено зміни до Інструкції по інвентаризації основних засобів, товарно — матеріальних цінностей, грошових коштів та документів і розрахунків. Адже, окремі форми актів застаріли, а інші ще не розроблені, зокрема, необхідні акти інвентаризації цінностей, уцінка яких здійснена до чистої вартості реалізації, що забезпечуватиме контроль за наявністю, як зіпсованих, так і уцінених цінностей.
Також необхідним є внесення змін до чинних форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів, які затверджені ще в 1996 році і давно не відповідають потребам методології бухгалтерського обліку та практики. Наприклад. Відсутня форма розрахунку чистої вартості реалізації, розрахунку собівартості вибуття товарів за різними методами оцінки.
Отже, незважаючи на зміни, які відбувалися в законодавчо - нормативній базі, котра регулює бухгалтерський облік запасів, в ній все ще мають місце певні недоліки, котрі свідчать про необхідність подальшого вдосконалення діючого законодавства. Необхідно, щоб зміст законодавчих актів повністю охоплював всі моменти, які стосуються бухгалтерського обліку запасів, всі тлумачення повинні бути чіткими, повними та зрозумілими.
Практика доводить - процес обліку використання виробничих запасів є доволі трудомісткою ділянкою. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах спостерігаються певні недоліки, а на деяких - і запущеність в обліку, що веде до великих втрат запасів. Все це зайвий раз підтверджує, що до цього часу залишаються невирішеними багато важливих питань, пов’язаних з розробкою науково обґрунтованої системи обліку використання виробничих запасів.
Особливості діяльності підприємств хлібопекарної галузі промисловості передбачають зберігання на складах необхідних розмірів запасів для забезпечення безперервності діяльності. Тобто виникають витрати пов’язані зі складуванням та зберіганням запасів. П(С)БО 9 “Запаси” не дає відповіді на питання куди їх відносити – чи до первісної вартості запасів чи до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. На основі узагальнення результатів дослідження з даної проблеми зроблено висновок, що витрати пов’язані зі складуванням та зберіганням запасів слід відносити до первинної вартості запасів, що виготовляються власними силами хлібопекарних підприємств.
Складність оцінки запасів за собівартістю (первісною вартістю) на підставі фактичних витрат обумовлена тим, що ці витрати не залишаються незмінними протягом періоду (року) навіть для одних й тих же видів (найменувань) запасів. Причиною є коливання цін і тарифів, а також відхилення від нормальних умов виробництва. Отже виникає питання скільки за вартістю запасів залишилось і скільки пішло у собівартість продукції. Подолати цю складність у оцінці запасів можна, застосовуючи різні методи (формули) розрахунку собівартості вибуття запасів.
Також проблемним є питання переоцінки виробничих запасів. У випадку, коли чиста вартість реалізації виробничих запасів перевищує їх первісну вартість, П(С)БО 9 “Запаси” не передбачено їх дооцінку. Це є цілком логічним, бо подібна дооцінка призвела б до оцінки виробничих запасів за їх поточною відновлювальною вартістю, яка у міжнародній практиці обліку не використовується разом з первісною вартістю. Крім того на сьогодні нормативно-правовими актами не передбачено складання будь-якого первинного документа щодо переоцінки запасів. А це є порушенням ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”.
Информация о работе Облік і аудит запасів та їх оцінка на різних етапах руху