Облік і аудит запасів та їх оцінка на різних етапах руху

 

На підставі визначених показників, можна зробити наступні висновки: Коефіцієнт автономії на кінець звітного року досягнув нормативного значення, що свідчить про покращення фінансової стійкості ВАТ «Криворіжхліб».

Коефіцієнт співвідношення власного та залученого капіталу за звітний  період зменшився на 0,8. Це обумовлено різким зменшенням суми позикового капіталу. Тобто підвищився рівень фінансової залежності підприємства від позикових коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності на початок року мав значення, яке перевищувало норматив, однак на кінець року його значення не лише зменшилось, але і досягло нормативних меж. Це також є позитивним фактором при і свідчить про покращення фінансової стійкості ВАТ «Криворіжхліб», оскільки зменшення цього показника у динаміці означає зменшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства.

Спостерігається стрімке зростання значення коефіцієнта  фінансової стабільності, яке на кінець року збільшилося на 0,7 та відповідало межам нормативу. Це свідчить про те, що власний капітал підприємства перевищує його залучений капітал і у разі необхідності за його рахунок можна погасити позикові джерела формування майна. Таким чином, підприємство є фінансово стабільним господарюючим суб’єктом.

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладається  в обігові кошти. З таблиці  очевидно, що значення показника зменшилось на 0,16, а отже і фінансування поточної діяльності також знизилось. Проте значення цього показника не має певного нормативу і може варіювати залежно від структури капіталу та галузевої приналежності підприємства.

Отже, проведений аналіз дає змогу стверджувати, що в цілому підприємство є фінансово стійким, а також за звітний період його фінансова стійкість підвищилось і це позитивно впливає на фінансовий стан ВАТ «Криворіжхліб».

Проведемо аналіз основних показників ліквідності і платоспроможності, результати наведемо у табл..2.5:

 

 

Таблиця 2.5 Аналіз основних показників ліквідності і платоспроможності ВАТ «Криворіжхліб»

Показник	Порядок обчислення	Норма-тивне значення	На початок року	На кінець року	Відхи-лення (+, -)
1	2	3	4	5	6
Коефіцієнт покриття загальний	Оборотні активи/Поточні  зобов’язання	>2,0	1,0	1,4	+0,4
Коефіцієнт покриття проміжний	(Грошові кошти та  їх еквіваленти + Дебіторська заборгованість)/ Короткострокові позикові кошти		2,4	1,6	-0,8
Коефіцієнт поточної ліквідності	Грошові кошти та їх еквіваленти/ Поточні зобов’язання		0,1	0,1	0
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти/ Поточні  зобовязання	>2,0	0,1	0,1	0
Коефіцієнт швидкої  ліквідності	(Грошові кошти та  їх еквіваленти + Дебіторська заборгованість)/ Поточні зобов’язання	0,7 : 1,0	0,7:1	0,9:1	+0,2
Частка оборотних коштів у активах	Оборотні активи/ Усього активи	≥50%	0,6	0,6	0

 

На підставы аналізу, можна зробити  висновки про досить низький рівень ліквідності підприємства та зменшення її показників за період, що аналізується. Це, звичайно, свідчить про нестабільне фінансове становище підприємства на протязі даного періоду.

Загальний коефіцієнт покриття підприємства на протязі всього періоду, що аналізується, залишався низьким і не відповідав нормативному значенню. Тобто на початок звітного періоду на кожну гривню короткострокових зобов'язань припадало 1,0 гривні поточних активів; на кінець періоду – 1,4 гривні. Але протягом звітного періоду ВАТ «Криворіжхліб» мало тенденцію зростання показника, і як наслідок, покращення фінансового стану.

Проміжний коефіцієнт покриття за звітний  рік зменшився на 0,8 і на кінець періоду його значення становило 1,6. таке зменшення вважається негативно  характеризує фінансовий стан підприємства.

Згідно отриманим даним, коефіцієнт абсолютної ліквідності на початок  року дуже низький. Його значення свідчить про те, що тільки 10% короткострокової заборгованості підприємство може погасити негайно. На кінець року значення даного коефіцієнту не змінилось, але це в певній слід вважати позитивним явищем.

Коефіцієнт поточної ліквідності  має такі ж зміни як і попередній показник.

Коефіцієнт швидкої ліквідності  має значення, яке відповідає оптимальному. На кінець періоду спостерігається зростання цього показника на 0,2. Це зумовлено зменшенням поточних зобов’язань. А оскільки даний коефіцієнт має вирішальне значення для банків, так як характеризує ступінь надійності підприємства при поверненні кредитів, тенденція до збільшення свідчить на користь підприємству.

Таким чином, не можна стверджувати про ліквідність і платоспроможність  товариства. Через брак ліквідних  коштів підприємство не здатне покрити  короткострокових зобов'язань.

Більшість коштів підприємства мобілізовані в виробничі запаси і затрати, які є важкореалізуємими активами і не можуть забезпечити високу платоспроможність підприємства.

Отже, підприємству слід негайно розробити  комплекс заходів для підвищення рівня ліквідності, щоб забезпечити  його нормальне функціонування на сучасному  ринку.

 

2.2 Особливості облікової політики  підприємства

 

Згідно статті 5 Закону України  “Про бухгалтерський облік та фінансову  звітність в Україні” підприємство самостійно визначає облікову політику. Облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих актів і особливостей діяльності підприємства.

Відповідальність за організацію  бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних  документах, регістрах і звітності  протягом встановленого терміну  несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством.[12]

Основною метою облікової політики є забезпечення одержання достовірної  інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Підприємство самостійно визначає свою облікову політику і вибирає  форму ведення бухгалтерського  обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством. Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника. Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур і визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо.

Отже облікова політика підприємства – це не просто сукупність способів ведення обліку, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку.

Облікову політику підприємства повинні  знати:

• керівник підприємства, який несе відповідальність за її формування;
• бухгалтер підприємства за участю якого можна грамотно і всебічно обгрунтувати зміст облікової політики;
• аудитор, оскільки облікова політика є одним з об’єктів дослідження, з вивчення яких розпочинається процес аудиторської перевірки;
• податковий інспектор, адже від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того чи іншого об’єкту оподаткування.

При веденні бухгалтерського обліку необхідно забезпечити:

• незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;
• повноту відображення в обліку за звітний період всіх господарських операцій, що були проведені за цей час, та результатів інвентаризації майна і зобов’язань;
• правильність віднесення доходів та витрат до відповідних звітних періодів, незалежно від часу надходження доходів та оплати витрат, якщо інше не встановлено чинним законодавством;
• розмежування в обліку поточних витрат на виробництво та капітальних інвестицій;
• тотожність даних аналітичного обліку оборотам та залишкам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики.

Облікова політика ВАТ «Криворіжхліб» висвітлена в Наказі про облікову політику і містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики.(Додаток Д)

Наказ про облікову політику ВАТ  “Криворіжхліб” складається з трьох розділів:

1. Організація бухгалтерського обліку.
2. Організація податкового обліку.
3. Організаційні питання.

Керівництво бухгалтерією здійснює головний бухгалтер, якому підпорядковується касир і заступник головного бухгалтера.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених принципів бухгалтерського обліку, упорядкування і надання у  встановлені терміни фінансової звітності, також забезпечує відображення господарських операцій підприємства відповідно до робочого плану рахунків.

Постійно-діюча експертно-технічна комісія визначає терміни корисного  використання об’єктів та вибирає метод нарахування амортизації.

Нарахування амортизації основних засобів проводиться за нормами і методами передбаченими податковим законодавством та згідно П(С)БО 7.

Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну  корисного використання ( 10 років ).

Бухгалтерський облік запасів здійснюється відповідно П(С)БО 9.

Одиницею бухгалтерського обліку запасів є кожне їх найменування

При відпуску запасів у виробництво, продажу чи іншому їх вибутті –  застосовується метод ФІФО

На підприємстві застосовується в основному виробництві нормативний метод обліку елементів витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості продукції у цехах допоміжного виробництва та інших допоміжних виробництвах – простий метод калькулювання.

Підставою для бухгалтерського  обліку господарської операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Для перерахунку доходів і витрат та руху грошових коштів в іноземній  валюті застосовується курс Нацбанку України.

Складовою частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації. Перелік документів затверджений в наказі керівника підприємства про облікову політику включає:

• робочий план рахунків бухгалтерського обліку, що містить синтетичні і аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку;
• форми первинних облікових документів, що застосовуються для формування фактів господарської діяльності, за якими передбачені типові форми первинних облікових документів, а також форми документів для внутрішньої господарської звітності;
• порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань;
• методи оцінки активів і зобов’язань;
• графік документообігу;
• порядок контролю за господарськими операціями.

Відповідно до принципу послідовності  ВАТ “Криворіжхліб” постійно з  року в рік застосовує обрану облікову політику.

Отже, організація бухгалтерського  обліку на підприємстві ВАТ «Криворіжхліб» здійснюється і регулюється згідно чинного законодавства України, нормативних актів та регламентується наказом про облікову політику підприємства .

 

2.3 Первинний облік  виробничих запасів в частині  паливно-мастильних матеріалів

 

Для того, щоб бухгалтерський облік був ефективним на етапі надходження виробничих запасів, необхідно щоб він був відповідно організований, тобто була чітка організація облікового процесу (збір облікової інформації та її обробка).

Організація облікового процесу в  цілому залежить від організації облікового апарату і праці самих робітників. Тому наскільки чітко організована робота працівників (від постачального відділу до бухгалтерії), настільки швидше і ефективніше буде проводитись облік надходження виробничих запасів.

Весь обліковий процес можна поділити на такі стадії як первинний, поточний і підсумковий.

На стадії первинного обліку йде  збір первинних облікових даних  про наявність господарських  операцій, їх бухгалтерського документування. Так на підприємство паливо-мастильні  матеріали надходять від постачальників із супроводжувальними документами – рахунком (Додаток Ж) та накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей, яка виписується підприємством, що здійснює їх відпуск у трьох примірниках. У ній вказується така інформація: дата виписки, назва підприємства-постачальника, назва підприємства-покупця, номенклатура і характеристика запасів, що відпускаються, їх ціна, кількість та сума, через кого отримуються цінності, дата і номер довіреності підприємства-покупця. (додаток З ).