Облік розрахунків з підзвітними особами

Працівникам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності ( крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), добові виплачуються в іноземній валюті у сумі, яка в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день видачі коштів із каси уповноваженого банку, не перевищує встановлених граничних норм добових витрат.

Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства, установи та організації у грошових одиницях, в яких було видано аванс , але не пізніше трьох робочих днів після повернення з відрядження; в разі застосування пластикових корпоративних карток міжнародних платіжних систем - не пізніше 10, а з дозволу керівника ( з поважних причин ) – 20 робочих днів. Якщо працівник не повернув залишку коштів до каси підприємства, установи та організації, відповідна сума стягується бухгалтерією в установленому законодавством порядку.

Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України 30 календарних днів, за кордон – 60 календарних днів [4].

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних та будівельних робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об’єктів.

Рішення про службові відрядження керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади приймається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.06 96. № 682 "Про впорядкування службових відряджень керівників органів державної виконавчої влади".

Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Якщо працівника відряджено до різних населених пунктів, то відмітки про день прибуття й вибуття проставляються у кожному пункті.

Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності підприємство для засвідчення підпису відповідної службової особи, на яку наказом керівника підприємства покладено обов'язки здійснювати реєстрацію осіб, які вибувають у відрядження та прибувають з нього.

Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на його прохання за рахунок підприємства, що його відрядило.

На час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що його відрядило. У разі направлення працівника у відрядження одночасно з основної роботи та й роботи за сумісництвом середній заробіток зберігається за ним на обох посадах, а видатки для відшкодування витрат на відрядження розподіляють ся між підприємствами, що направляли працівника у відрядження, за згодою між ними.

Термін відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів.

Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1 – 4 групою тарифних ставок, на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес класу, фактичні витрати, що перевищують граничні норми відшкодування витрат на наймання житлового приміщення та на перевезення до 30 кілограмів багажу понад кількість багажу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються в кожному випадку з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

У разі відрядження за кордон на службовому автомобілі витрати на пально-мастильні матеріали відшкодовуються відповідно до діючих норм за кілометр пробігу та затвердженого маршруту.

Відрядженому працівнику понад установлені норми компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїзді постільними речами та наймання житлового приміщення, згідно з підтвердними документами в оригіналі.

У разі, коли сторона, яка приймає, забезпечує працівника, відрядженого за кордон, додатковими валютними коштами у вигляді компенсації поточних витрат (крім витрат на проїзд до країни призначення і назад та на наймання житлового приміщення ) або добових витрат, сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам зменшує на суму додатково наданих коштів. Якщо сума, надана стороною, яка приймає, більша або дорівнює встановленим нормам добових витрат, то сторона, яка направляє, виплату добових витрат зазначеним особам не проводить [7].

Працівнику підприємства, направленому на роботу в зарубіжні країни терміном, що перевищує 60 календарних днів, який отримує в період перебування за кордоном заробітну плату в іноземній валюті , у разі відрядження у межах країни перебування до інших країн добові витрати відшкодовуються в іноземній валюті у сумі, що в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день складання кошторису витрат на відрядження, не перевищує граничних норм добових витрат.

При цьому працівнику підприємства, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, у разі потреби в авансуванні коштами в національній валюті країни відрядження, перерахунок граничної норми, встановленої у доларах США, у валюту країни відрядження, здійснюється за крос-курсом, розрахованим за встановленим іноземним банком валютним (обмінним) курсом національної валюти країни перебування до валюти країни відрядження та долара США на день здійснення розрахунку витрат на відрядження.

У разі вибуття у відрядження до України з країни, з якою встановлено повний прикордонний митний контроль, за час проїзду по території іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон, а за дні перетину кордону України та дні перебування в Україні - у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України.

При вибутті у відрядження до України з країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, якщо працівник у дорозі має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території іноземної країни, то за час проїзду територією іноземних країн витрати на відрядження відшкодовуються у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень за кордон. При цьому день останньої пересадки на інший транспортний засіб ( вибуття з готелю, іншого житлового приміщення) на території іноземної країни при поверненні з України та дні перебування в Україні – відшкодовується у порядку та за нормами, встановленими для службових відряджень у межах України. У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, за нормами встановленими для службових відряджень у межах України.

Вибуття у відрядження із зарубіжної країни до України і повернення того самого дня до цієї країни вважається одним днем відрядження.

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні ( в разі захворювання, відсутності транспортних квитків, відміни авіарейсів, ремонту транспортного засобу або з інших причин, не залежних від працівника ) за наявності підтвердних документів в оригіналі. При цьому загальний термін відрядження не може перевищувати 60 календарних днів.

Рішення про подовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке необхідно оформити відповідним наказом (розпорядженням ) керівника підприємства.

За час затримки у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на наймання жилого приміщення та інші витрати.

Не дозволяються витрати на алкогольні напої, тютюнові вироби, видовищні заходи, а також суми " чайових ", за винятком випадків, коли суми таких " чайових " включаються до рахунка згідно із законами країни перебування.

У разі відрядження до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, до звіту також додаються завіренні відділом кадрів або головним бухгалтером ксерокопії сторінок закордонного паспорта з прізвищем відрядженого працівника, відмітками про перетин кордону і візою країни відрядження ( у разі відрядження до країн, з якими встановлено візовий режим).

У разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на наймання жилого приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на санітарному лікуванні) і сплачуються добові протягом усього часу, поки він за станом здоров'я не може приступити до виконання покладеного на нього службового доручення або повернутися до місця свого постійного проживання, але на строк не більше двох місяців [16].

Тимчасова непрацездатність відрядженого працівника, а також неможливість за станом здоров'я повернутися до місця постійного проживання повинні бути засвідчені в установленому порядку.

За період тимчасової непрацездатності відрядженому працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Дні тимчасової непрацездатності не включаються до строку відрядження.

Особливості направлення у відрядження військовослужбовців визначаються за погодженням з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону,

Головним управлінням командуючого Національною гвардією, Управлінням державної охорони, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а військовослужбовців Державної фельд’єгерської служби при Державному комітеті зв’язку та інформатизації – також Державним комітетом зв’язку та інформатизації.

Розмір добових витрат, що виплачуються працівникам, направленим у відрядження підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності ( крім підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів), не може бути нижчим ніж норми добових витрат, установлених додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 977 [1].

Витрати у зв'язку з поверненням відрядженим працівником квитка на потяг, літак або інший транспортний засіб можуть бути відшкодовані з дозволу керівника підприємства лише з поважних причин (рішення про відміну відрядження, відкликання з відрядження тощо) при наявності документа, що підтверджує витрати.

Розділ 3. Напрями удосконалення обліку розрахунків з підзвітними особами

Записи у бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів. У ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " записано: "Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первині документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення

Кожна господарська операція оформляється документом. Первині документи становлять основу бухгалтерського обліку. Як правило, уже в перший день своєї роботи бухгалтер має справу з документами. Бухгалтерський облік починається з оформлення первинного документа. Тільки він є підставою для наступних записів на рахунках бухгалтерського обліку.

Первині документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань або фінансових результатів. Порядок документального оформлення господарських операцій визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, та іншими інструктивними матеріалами.

Документація господарських операцій має економічне і юридичне значення. Перше полягає в тому, що за допомогою документів здійснюються контроль і аналіз господарських операцій; друге – документ є письмовим доказом здійснення операції і підтверджує її законність.

Від якості первинних документів залежить якість всього бухгалтерського обліку. Їх складання займає більше половини всіх робіт по веденню бухгалтерського обліку. Бухгалтерські документи виконують функції розпорядчого і виконавчого характеру. Документ, підписаний керівником підприємства, є розпорядчим. Цей же документ після здійснення операцій відображає і виправдовує її. Економіка доцільність та законність господарської операції аналізується під час оформлення її документам. Отже, документація забезпечує попередній контроль за проведенням операції.